Таку назву мав захід, який 26 лютого організували для учнів 9-Б і 9-В класу СПШ І – ІІІ ступенів № 17 працівники відділу обслуговування учнів 5 – 9 класів, і ця назва якнайліпше відображає його суть, адже йдеться про зустріч із лауреатами Всеукраїнської премії імені Василя Симоненка. Поспілкуватися з дітьми, представити свої твори юним читачам і спробувати пояснити, що для них означає постать видатного письменника В.А. Симоненка, до бібліотеки прийшли Наталія Горішна, Олена Желєзняк та Тамара Пальтова.
Захід вийшов надзвичайно динамічним і насиченим. Це й не дивно, бо ж усі гості – дуже різні люди з особливим баченням світу й літературної праці, своїм розумінням читацьких уподобань і – що найцікавіше – власним стилем читання віршів. Поетеса, перекладач, член Національної спілки письменників України, лауреат Всеукраїнської премії імені Василя Симоненка Наталія Володимирівна Горішна представляла твори Василя Симоненка з особистого записничка, створеного ще в дитинстві, й деякі власні поезії. Її манера декламування вирізнялася певною стриманістю й водночас тамованою емоційністю. Наталія Володимирівна не просто презентувала читачам свою творчість, а коментувала історію написання кожного твору. Також письменниця зізналася, що читати класичну поезію – її невеличке хобі. На підтвердження вона представила дітям власноруч виконаний відеоролик із записом свого читання та дібраними до слів яскравими тематичними слайдами.
Приємно відзначити, що, як і попередня мисткиня, наступна гостя має особливі зв’язки з нашою бібліотекою. Поетеса, журналіст, член Національної спілки письменників України, лауреат Всеукраїнської премії імені Василя Симоненка Олена Олегівна Желєзняк керує літературно-творчим гуртком «Пегасик». Як раніше й Наталія Володимирівна, Олена Олегівна допомагає обдарованій молоді творчо розкритися, віднайти свій авторський стиль і манеру письма, навчитися добирати влучні художні образи й місткі вислови. Під час зустрічі Олена Желєзняк прочитала вірші зі своєї дебютної збірки «Шукаючи ключі до світу». Своїми глибокими філософськими верлібрами вона створила в присутніх задумливий, майже елегійний настрій, змусила поміркувати, що для них важить самотність, самопізнання, пошук власного місця у Всесвіті й серед людей.
Усупереч усім законам драматургії, кульмінація в цьому заході трапилася не в середині, а наприкінці. Розповідь заступника директора з навчально-виховної роботи, вчителя зарубіжної літератури СПШ № 17, лауреата премії Черкаської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України ім. Народного учителя Олександра Захаренка Тамари Андріївни Пальтової про Василя Симоненка (яким вона його пам’ятає за своєю учнівською юністю), розбавлена віршами митця, стала навдивовижу емоційною, спровокувавши бурхливу реакцію залу. Тамара Андріївна спробувала передати дітям ту напругу, захват, навіть шок, який свого часу викликали вірші Василя Андрійовича, прочитані ним для аудиторії вперше. Своє ставлення до геніального літератора Тамара Андріївна пояснила ємко й просто, зауваживши, що для неї назва нашого заходу мала б звучати так: «З іменем Симоненка живу». Фінальним акордом зустрічі стала розповідь Тамари Пальтової про похорон Василя Симоненка, який завдяки її яскравому опису, зі сніговими заметами, гронами калини й незліченним натовпом прихильників його творчості, присутні змогли уявити дуже чітко, ніби й самі там були.
