Навчатися так, щоб було цікаво, – чи це не мрія кожного школяра? Наша бібліотека доводить, що це не тільки можливо, а й просто: зрозуміти красу рідної мови, осягнути дух справжнього українця, побачити мовну систему з нової сторони можна на прикладі відомих особистостей і в ігровій формі. Усі ці тонкощі навчального процесу випробували на собі учні 4-А класу СПШ І – ІІІ ступенів № 17, для яких відділ обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів провів одразу кілька захопливих заходів, присвячених читанню й правильному мовленню.
Якщо можна знайти в одній людині одразу всі риси, притаманні національному менталітету, то на цю роль якнайкраще підходить Леся Українка. Її творчим пошукам і життєвим випробуванням було присвячено літературну годину до дня народження письменниці «Поетична квітка України». Ця жінка вражала всіх, хто її знав, волею й жадобою до життя, завзятістю в самоосвіті, лагідністю й чутливістю натури, пристрастю до музичного мистецтва й літератури.
Діти з подивом дізналися, що Леся Українка могла б стати піаністкою, якби не страшна хвороба. Що перші вірші їй допомогли опублікувати мама й Іван Франко. Що найліпші риси характеру вона успадкувала від батька, а в дитинстві була нерозлийвода зі своїм братиком Михайлом. Що свій псевдонім обрала не випадково, а свідомо, з наміром, аби весь світ побачив і зрозумів її любов до України, до рідної Волині, асоціював її вірші з мелодикою народних пісень, а співучий поетичний стиль – з душею українців.
Читачі відкрили для себе класичну письменницю з іншого боку, побачили в ній насамперед Людину, а вже потім якийсь хрестоматійний «рупор епохи» чи «голос нації». А бібліотекар залюбки зорієнтувала дітлахів, з яких книжок, наявних у нашому фонді, краще починати близьке знайомство з Лесею Українкою.
Якщо розповідь про видатну поетесу налаштовувала на ліричний, стриманий лад, то конкурс знавців рідної мови «Буду я навчатись мови золотої», попри серйозну тему, вийшов веселим і гамірним. Нове філологічне змагання було розроблене до Міжнародного дня рідної мови (21 лютого) й на прикладі учнів 4-А класу продемонструвало, що ідея вартісна й запитувана. Маленькі лінгвісти з легкістю долали випробування суржиком (їм довелося виправляти помилки в словосполученнях на тему кулінарії) й фразеологізмами (за зображенням визначали крилаті вислови й пояснювали їхнє значення, одночасно дізнаючись факти про етимологію конструкцій). Довелося малечі пригадати незвичайні, питомо українські, назви кольорів і відтінків та найменування жителів великих українських міст.
Справжнім випробуванням для читачів став конкурс на знання діалектизмів. Далеко не всі дорослі містяни з центральної України здогадаються, що таке, скажімо, шваблики, мешти й мигунка. А от діти виявилися справжніми знавцями такої лексики й із 16 запропонованих слів правильно визначили значення 14.
