Усе більш далекою й незрозумілою здається сучасній молоді війна в Афганістані, в яку Радянський Союз втрутився в 1979 – 1989 роках. Війна чужа, яка несподівано стала своєю. Тисячі людей, чий світ після повернення «звідти» вже ніколи не стане таким, як раніше… Нерідко її події згадують, коли говорять про довготривалу трагедію в нинішній Україні. Ще раз обговорити, «як це було», і спробувати відповісти бодай для себе на питання «чому?» допомагали юним читачам наші бібліотекарі.
У відділі масової роботи та естетичного виховання до чергової річниці виведення радянських військ з Афганістану для учнів 7-В класу СПШ № 17 провели хроніко-документальний вечір «Афганістан болить в моїй душі». Відділ обслуговування учнів 5 – 9 класів підготував для учнів 9-А та 9-Б класів ЗОШ № 21 вечір-спомин «Ти вічний біль, Афганістане». Не випадково в назвах обох заходів лунає слово «біль». Бо то дійсно свіжа, незагоєна рана для багатьох чоловіків, що повернулися з цієї мусульманської країни після кривавої страшної бійні. А ще – для родин тих юнаків, хто втратив життя за невідомі ідеали.
Сучасним підліткам доводиться пояснювати деякі реалії того конфлікту, зокрема, поняття «інтернаціональний обов’язок», «чорний тюльпан», «моджахед» тощо. Безперечно, тим, хто народився, як мінімум, за 10-15 років після описуваних подій, необхідна була історико-політична, військова й географічна довідки для кращого розуміння суті тієї борні. Але автори заходів не обмежилися лише сухим фактажем. Перед молоддю постали фотопортрети героїв того часу – тих, хто загинув несправедливо й зарано, до останнього б’ючись за чужу свободу. Також на вечорах прозвучали тужливі пісні, присвячені цій темі, та були продемонстровані уривки з документальних кінострічок про афганську війну.
