У «дорослому» світі старий рік годиться проводжати численними звітами, підбиттям підсумків у всіх сферах життя й ретельною побудовою планів на майбутнє. А от дітлахи сприймають останні передноворічні дні геть інакше – зі сміхом, блиском в очах і в радісному передчутті дива. Цього разу, незважаючи на всі зовнішні негаразди, свято для них пройшло як слід. А відзначити його гамірно й зі смаком малечі допомогли всі відділи нашої бібліотеки.
Маленьким читачам пощастило не лише бавитися в численні ігри, а й подивитися на своєрідну гру дорослих. Як можна гру в ляльки перетворити на шоу, 19 та 30 грудня учням 2-А класу Першої міської гімназії та 1-Б класу СПШ № 3 працівники відділу обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів демонстрували за допомогою лялькових спектаклів «Новорічна вистава» та «Білохвостик і ялинка». Діти із захопленням спостерігали, як лісова живність готується відзначати головне світське свято року, а ще вболівали за пухнастого зайчика, що заважав капосному Петрикові з 3-Б зрубати ялинку.
Та ніякі враження не порівняти з особистим знайомством із казковими персонажами – відьмочками Укусю та Лишенько й, звісно, з Дідом Морозом. Ці герої учням 1-В класу СПШ № 17 трапилися на новорічному карнавалі «Магія новорічної казки». Малеча веселилася на всі 100% – танцювали, співали, віршики розповідали, брали участь у численних розвагах. Їм випала нагода позмагатися в запальній баталії в сніжки; стати гравцями футбольного матчу, де замість м’яча – повітряна кулька, а замість ніг в якості головного «інструмента» гравець використовує… власний ніс; створити чепурного сніговика з паперових деталей. А ще – намалювати Діда Мороза таким, як вони його уявляють.
До речі, конкурс на зображення улюбленого зимового персонажа проводився й на іншому заході – на святі-розвазі «З Новим роком, друзі!», яке для учнів 1-А, 2-Б класів Першої міської гімназії, 3-А, 3-В і 2-Г класів Черкаської гімназії № 31 25 і 29 грудня провели працівники відділу масової роботи та естетичного виховання. Саме це малювання призвело до кумедної плутанини, що спіткала героїв свята. Дві найактивніші його учасниці – Кікімора й Лісова Дрімучість – ніколи не зустрічалися зі справжнім Дідом Морозом. От і використали для упізнання дитячі малюнки й прийняли за нього старого джина Хоттабича. А чом би й ні? Бороду має, довге вбрання з поясом носить, вміння чаклувати при ньому… От тільки з подарунками не склалося. Тож довелося вже арабському магові викликати нашого слов’янського чарівника. А далі, як і годиться, – веселощі без меж. Змагання хто кого перетанцює; загадки для тимчасових власників перехідного чарівного капелюха й для Діда Мороза з його Снігуронькою (в якості тесту «на справжність»); допомога лісовій нечисті в складанні новорічних віршиків; збирання слів із літер, розвіяних хурделицею, тощо. Відео заходу можна переглянути тут
Щоправда, самими лише іграми в бібліотеці не обмежилися. Так, протягом пізнавально-розважальної програми «Веселе Новоріччя», яку відділ масової роботи та естетичного виховання організував 24 і 30 грудня для учнів 3-А класу Першої міської гімназії, 3-А та 3-Б класів СПШ № 3, на учасників чекали не лише численні кумедні конкурси й забави, а й низка пізнавальних фактів. Дітям розповіли, як на світ з’явився образ Діда Мороза (чи то пак, яким чином зловісний міфологічний Мороз став добрим стариганем із торбою дарунків). А ще назвали іноземних аналогів нашого святкового Діда, описали його компаньйонів-помічників та способи вручення діткам презентів.
Не менш цікава інформація чекала й на учасників класної тусовки «Новорічна круговерть», яку для учнів 5-А класу СПШ № 3, 5-А та 5-Б класів ЗОШ № 7 провели 24 і 26 грудня працівники відділу обслуговування учнів 5 – 9 класів. Крім історій про зимових чарівників із багатьох країн світу, читачі дізналися незвичайні факти про ексцентричні, курйозні та несподівані традиції відзначення Нового року в різних народів. А після чемного ознайомлення з пізнавальною інформацією діти, звісно, взяли участь у розвагах. За допомогою конкурсів учасники досить успішно демонстрували свої артистичні здібності, скажімо, зображуючи дію новорічних подарунків на різних членів родини, читаючи безсмертного віршика Агнії Барто про заплакану Таню з відмінною інтонацією або через пантоміму показуючи слова. Потім перевіряли координацію рухів у конкурсі на подолання перешкод із зав’язаними очима. По-новому відкривалися своїй учительці, що мала впізнати їх на дотик, та багато іншого. Іншими словами, нудно не було нікому.
