Найбільша принада зимових свят для дітлахів і дорослих – можливість отримувати й дарувати подарунки та ласощі. Особливою (і заслуженою) любов’ю в української малечі користується святий Миколай. І не тільки тому, що 19 грудня він точно визначить, хто як поводився протягом року й винагородить найчемніших. А ще й тому, що йому можна написати листа й поділитися з ним своїми мріями, таємницями та сподіваннями. Ось цій легендарній особистості й було присвячено годину народознавства «Святий отче Миколай, мою хату не минай», яку відділ обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів провів для дітей з особливими потребами (1-В клас СПШ № 3), учнів 2-А та 2-Б класів СПШ № 17, 1-Б класу СПШ № 3 та 3-В класу СПШ № 33 ім. В. Симоненка.
На заході діти з’ясували, хто ж він був, той святий, до якого вони щороку так палко звертаються. Бібліотекар розповіла читачам напівісторичні-напівміфічні подробиці його народження, життя та чудес, чому його канонізувала церква й про що він буцімто домовився з Богом перед смертю. Прозвучали легенди про його діяння на посаді єпископа Мир Лікійських, зокрема про посаг трьом донькам бідного городянина, про порятунок людей після кораблетрощі, а ще про те, чому День святого Касьяна відзначають лише раз на 4 роки, а святого Миколая – аж двічі на рік. Послухали діти й курйозні історії – наприклад, про церкву Миколи Притиска й про те, якій події вона зобов’язана такою специфічною назвою.
У другій частині заходу малеча заходилася писати листи до святого Миколая. Перед тим, як говорити про нові іграшки й солодощі для себе, читачі звернулися до святого з проханням миру в країні та допомоги для всіх постраждалих у конфлікті. Свої послання діти забрали додому, аби поставити їх на віконечку, – безсумнівно, найдобріший адресат їх обов’язково знайде й відповість.
