Як тільки не називають цю видатну людину! Кобзарем, незбагненим апостолом, Пророком нації, навіть українським Леонардо да Вінчі… Його постать ототожнюють з Україною, особисте життя досліджують уздовж і впоперек, а у віршах дошукуються не розгаданих попередниками кодів та послань. Але для більшості простих людей він залишається просто чудовим художником і взірцевим поетом, твори якого переживають століття й без жодних труднощів знаходять шлях до кожної душі. Тарас Григорович Шевченко – наша гордість і слава… Саме його нелегкій долі й геніальним творам було присвячено зустріч у літературно-музичному салоні, проведену 6 березня працівниками відділу масової роботи та естетичного виховання для учнів 7 – 8 класів Першої міської гімназії.
Так сталося, що день народження Т.Г. Шевченка (9 березня) ледве розминається в часі з іншим усенародним святом – Міжнародним жіночим днем (8 березня). Саме тому тематика зустрічі «Світлиця Шевченкового заповіту» торкалася не лише 200-річного ювілею відомої людини, а і його стосунків із найважливішими жінками в житті кожного чоловіка – матір’ю, сестрою, дівчатами, з якими в різний час його пов’язували ніжна дружба та кохання. Тож артисти, що брали участь у зустрічі, – учні 7-А класу Першої міської гімназії та Черкаської ДМШ № 2 – пропонували увазі глядачів творчі роботи відповідної тематики. Так, протягом заходу зі сцени лунали «Пісня про маму» та «Мамина вишня», поезії про жінок, було презентовано театралізовані композиції про знайомство Т.Г. Шевченка з Оксаною, історії стосунків із Варварою Рєпніною, Ганною Закревською, Катериною Піуновою. Поетичні й театралізовані виступи супроводжувалися ліричними фортепіанними мелодіями.
Говорячи про творчість видатного митця, не можна оминути власне його геніальні твори. Тож протягом зустрічі до уваги публіки були представлені художнє декламування віршів «За сонцем хмаронька пливе…», «Заповіт», «Тече вода з-під явора…» та уривків із поем «Сон», «Княжна», «Причинна», «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм» і відеовернісаж за образотворчими роботами автора.
На завершення заходу йшлося про шанувальників Т.Г. Шевченка як живописця, а саме про художницю Катерину Білокур та її відомі й за межами України мальовані квіти. Поза всякими сумнівами, неординарна особистість Кобзаря ще не одне покоління художників, прозаїків, поетів, режисерів, музикантів надихне на створення нових шедеврів. Адже творчі можливості українського мистецтва безмежні, як безмежна глибина й цінність творів самого Т.Г. Шевченка.
