Пам’ятні літературні дати Черкащини 2022 року

Пам’ятні літературні дати Черкащини 2022 року (2021)

Експрес-інформація організаторам дитячого читання

Пам’ятні літературні дати Черкащини у 2022 році

Серед них:

185 років від дня народження Босняцької Ельжбети (1837 – 1904).

Народилася в с. Ребедайлівка Кам’янського (нині – Черкаського) району. Польська письменниця і драматург. Авторка поеми «Запорожець», історичних драм «Княгиня Горислава», «Дідичка з Острога» та інших творів. 1907 року у Львові вийшло видання її творів у 8 томах.

З 1871 року жила в Італії, там і похована.

180 років від дня народження Андрієвського Митрофана Олександровича (1842 – 1887).

Народився в м. Канів. Літератор, український педагог, філолог-медієвіст, культурно-освітній діяч, фольклорист. Автор праці «Дослідження тексту пісні Ігорю Святославовичу» («Слово о полку Ігоревім»), статей про літописні топоніми. Як фольклорист він відомий ґрунтовним дослідженням думи «Втеча трьох братів з города Азова, із турецької неволі» («Козацька дума про трьох азовських братів у переказі з поясненнями та розбором її»), розвідок про українські народні думи та ін.

Працював викладачем літератури в Рівному, Катеринославі (нині –Дніпрі), Коростишеві.

115 років із часу виходу першого повного видання поетичних творів Т. Г. Шевченка «Кобзар» (1907) за редакцією В. М. Доманицького.

60 років від дня народження Гошуренко Ніни Андріївни (1962).

Народилася в с. Тубільці Черкаського району. Прозаїк, авторка збірок оповідань та етюдів «Три зірочки для Івана», «За межею ранку», публікацій у колективному збірнику «Четвер», часописі «Холодний Яр» та періодичних виданнях.

Січень

1 – 80 років від дня народження Кононенка Данила Андрійовича (1942 –2015).

Народився в с. Ребедайлівка Кам’янського (нині – Черкаського) району. Поет. Автор збірок «Джерело», «На весняному березі», «Квітучих соняхів оркестр», «З любові й добра», «Ми виростали з повоєнних років» та ін.

Займався перекладами.

Лауреат премій імені С. Руданського та О. Гірника.

Був членом Національної спілки письменників України.

10 – 135 років від дня народження Коваленка Миколи Васильовича (1887 – 1956).

Народився в с. Пальчик Катеринопільського (нині – Звенигородського) району. Поет, фольклорист. Автор збірок віршів «Під хрестом життя», «Огненна сльоза», «В кривавім тумані», «Колгоспне село», «Червоні зигзаги» та ін. Активно займався збиранням фольклору.

13 – 115 років від дня народження Пархомовської Олени Еммануїлівни (1907 – 1985).

Народилася в м. Монастирище. Перекладачка. Переклала українською мовою твори С. Аксакова, Б. Горбатова, О. Купріна, К. Паустовського, Л. Толстого, К. Федіна, Ю. Германа, Г. Полянкера, К. Симонова, Шолом-Алейхема та ін.

Була членом Національної спілки письменників України.

24 – 65 років від дня народження Ткаченка Сергія Миколайовича (1957).

Народився в с. Надточаївка Шполянського (нині – Звенигородського) району. Поет, автор поетичної збірки «Керелівка», книги віршів для дітей «Лелеченята», численних публікацій у періодиці й колективних збірниках.

Член Національної спілки письменників України.

26 – 130 років від дня народження Хуторяна Антона Семеновича (1892 – 1955).

Народився в с. Родниківка Уманського району. Поет, перекладач, автор збірки поезій «Гасла», збірки фейлетонів «Виродки з роду», нарисів. Перекладав українською мовою твори М. Гоголя, М. Салтикова-Щедріна, Л. Толстого, В. Короленка та ін.

Був членом Національної спілки письменників України.

26 – 125 років від дня народження Кулика Івана Юліановича (Ізраїля Юделевича) (1897 – 1937).

Народився в м. Шпола. Поет, прозаїк, публіцист, перекладач, громадський діяч. Літературні псевдоніми – Василь Роленко, Р. Ролінато. Автор збірок віршів «Мої коломийки», «Зелене серце», «Одужання», «В оточенні», «Змужніла молодість», поем «Чорна епопея», «Карачай» та ін., незакінченого віршованого роману «Софіївка». Його перу належить чимало прозових творів, збірок оповідань і нарисів: «Пригоди Василя Роленка», «Записки консула», «Чотирнадцята люлька» та ін.

Багато зробив І. Кулик як перекладач. У його перекладах окремими виданнями вийшли «Антологія американської поезії. 1855 – 1925», поема Б. Ясенського «Слово про Якуба Шелю», романи П. Дж. Вудхауза, А. Лус, а також твори М. Тихонова, Е. Багрицького, Н. Бараташвілі, А. Акопяна, В. Броневського та ін.

Був членом Національної спілки письменників України.

Репресований у 1937 році. Реабілітований посмертно в 1956 році.

28 – 85 років від дня народження Сніжка Миколи Семеновича (1937 – 2016).

Народився в м. Сміла. Журналіст, письменник. З 1961 по 1963 рр. разом із Василем Симоненком працював у редакції обласної газети «Молодь Черкащини». Автор книги спогадів про нього «Оводи Василя Симоненка», художніх творів «Портрети Василя Симоненка і його матері», «Час пік, або Балада про Щастя».

Працював у обласних газетах «Черкаська правда» та «Село і люди».

Лауреат літературно-мистецької премії «Берег надії» імені В. Симоненка.

Був членом Національної спілки журналістів України.

30 – 125 років від дня народження Хащевацького Мойсея Ізраїльовича (1897 – 1943).

Народився в смт. Буки Маньківського (нині – Уманського) району. Єврейський поет, перекладач, драматург. Автор збірок поезій «Сувора дійсність», «Героїка», «Ошер Шварцман», «На бой» (рос. мовою), «З минулого і сучасного», п’єс «Тайга», «Фантазії». Перекладав єврейською мовою твори Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, П. Г. Тичини, В. М. Сосюри, М. Т. Рильського, О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, Дж. Г. Байрона, Й. В. Гете.

Був членом Національної спілки письменників України.

Учасник Другої світової війни. Загинув на фронті.

 

Лютий

2 – 210 років від дня народження Гребінки Євгена Павловича (1812 – 1848).

Письменник, педагог, видавець. За своє коротке життя встиг чимало: писав байки, романи, повісті й оповідання. Починаючи з 1833 року його твори систематично друкували в журналах і альманахах. У 1834 р. в Петербурзі видав свою першу збірку «Малоросійські приказки». Написав понад 40 повістей, романів, оповідань. Серед них: «Рассказы пирятинца», «Нежинский полковник Золотаренко», «Записки студента», «Полтавские вечера», «Чайковський» та ін. Окремі вірші стали піснями та увійшли до народного репертуару. Це – «Українська мелодія» («Ні, мамо, не можна нелюба любить»), «Песня» («Помню, я еще молодушкой была»), «Черные очи» («Очи черные, очи страстные...»). Переклав на українську мову поему О. Пушкіна «Полтава».

Його ім’я пов’язане з Черкащиною. Він часто приїздив до Т. Г. Волховської (хрещеної матері) в с. Мойсівці Драбівського (нині – Золотоніськрого) району. А ще бував у селі Свидівок. Надсилаючи до редакції часо­пису «Иллюстрация» оповідан­ня «Крученая овца», Є. Гребінка зауважив: «Це оповідання списано мною... в селі Свидівку, розташованому на березі Дніпра в Київській губернії».

Творчість Євгена Гребінки відіграла важливу роль у становленні української літератури.

3 – 85 років від дня народження Страшевича Василя Борисовича (1937 –2020).

Народився в м. Черкаси. Краєзнавець, поет, публіцист, журналіст. Автор серії історико-краєзнавчих нарисів «Старі Черкаси»: «У саду міському грає духовий оркестр», «Сад Ярової», «Весняна повінь», «Їх манив п’ятий океан», «Легенди Чорного яру», «Черкаські євреї», «Дерев’яний міст у Черкасах», «Черкаські майдани», «Перший стадіон в Черкасах»; історико-краєзнавчих книг «Митницький край», «Застигла в камені музика старовинного міста», «У кожного із них свій Бухенвальд», «Йшла війна народна», «Футбол ніколи не закінчується», «Лицарі п’яти якостей», «У дружбі з футболом», «Вулиці Черкас» (у співавторстві); збірок поезій «Цвітуть каштани», «Шла весна по размытым дорогам...» (рос. мовою), енциклопедичного видання «Спорт на Черкащині», його перу належить понад 60 статей до «Енциклопедії Сучасної України» та інших праць.

Лауреат обласної літературно-краєзнавчої премії імені М. Максимовича.

Був членом Національної спілки журналістів України, почесним членом Всеукраїнської спілки краєзнавців.

Заслужений працівник фізичної культури і спорту України.

5 – 95 років від дня народження Суховершка Григорія Володимировича (1927 – 2012).

Письменник, публіцист, журналіст, краєзнавець, кандидат історичних наук. Автор книг «Корсунь-Шевченківська битва», «Спадщина», «Золоте перо Василя Симоненка», «Повість про Олександра Захаренка», «Духовна спадщина Черкаського краю», «Увінчані славою», «Їх долі героїчні», документального нарису «Гаолян», науково-довідкового дослідження «Журналісти Черкащини (1954 – 2004)» (у співавторстві).

Працював редактором районних газет м. Городища та смт. Драбова, головним редактором обласної газети «Молодь Черкащини».

Був членом Національної спілки журналістів України.

14 – 220 років від дня народження Залєського Юзефа Богдана (1802 – 1886).

Польський поет. Навчався в Умані. Представник «української школи» в польській літературі. Автор поем «Золота дума», «Дух степу», «Збаразький похід», численних віршів, у т. ч. «Тарас Шевченко», «Тарасова могила» та ін.

10 – 85 років Кам’янському літературно-меморіальному музею О. С. Пушкіна і П. І. Чайковського (1937).

16 – 70 років від дня народження Жадька Віктора Олексійовича (1952).

Народився в с. Іваньки Маньківського (нині – Уманського) району. Письменник, публіцист, вчений, видавець, некрополезнавець, краєзнавець. Доктор філософських наук, професор, академік АН ВО України. Автор художньо-документальних повістей «Передай вогонь синам», «Вулиці Миколаєва», «Де стежку торували партизани», «Материзна», «Маньківщина: Не забуваймо рідного порогу», трилогії «Благословенне святим Миколаєм», романів-пошуків «Грек із душею українця», «Микола Аркас», роману-хроніки «Восставшие против императора», збірника нарисів та інтерв’ю «А степ як море», історичного календаря Миколаївщини «Узбереги Божої ріки», науково-публіцистичного видання «Іду за Шевченком: від Києва до Канева», навчальних посібників, науково-історичних довідників та ін.

Лауреат літературних премій імені М. Аркаса, І. Огієнка, В. Винниченка, Д. Нитченка; краєзнавчої імені М. Максимовича, Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері (Франція-Німеччина).

Член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України.

Активний учасник Революції гідності.

17 – 40 років від дня народження Лущевської Оксани Василівни (1982).

Народилася у м. Тальне (нині – Звенигородський район). Поетеса, прозаїк, перекладачка, докторка наук у галузі освіти (спеціалізується на світовій дитячій літературі та читацькій рецепції). Авторка поетичної збірки «Візії», книжок для дітей «Пригоди сома Сіромахи», «Золоте колесо року», «Друзі за листуванням», «Вітер з-під сонця», «Задзеркалля», «Опікуни для жирафа», «Велет нам програє!», «З води у воду», «Мені не потрапити до «Книги рекордів Гіннеса», «Тигрик-оригамі», «Сева і К», «Залізний вовк», «Безхвоста», «Скелет без шафи», книжки з серії «Життя видатних дітей» (написала про Христофора Колумба, Джона Ньюбері, Чарльза Дарвіна, Дніпрову Чайку, Перлу Сайденстрікер Бак), дитячого різдвяного детективу «Дивні химерики, або Таємниця старовинної скриньки», численних публікацій у періодиці й колективних збірниках.

Книжки Оксани Лущевської неодноразово входили в короткі списки конкурсів «Книга року BBC», «ЛітАкцент року» та високо оцінювалися експертами Простору української дитячої книги «БараБука». 2017 року її повість «Вітер з-під сонця» потрапила до престижного каталогу 200 найкращих дитячих книжок світу «White Ravens» («Білі ворони»).

З 2014 року активно консультує видавництва щодо перекладу книжок. Бере участь як консультантка й авторка в розробці багатьох літературних проєктів. Укладала й перекладала каталоги української дитячої літератури провідних українських видавництв для міжнародних виставок. Заснувала дитячі онлайн-курси Joyful Foх Reading Club, спрямовані на розвиток читацької культури, критичного мислення та візуальної грамотності.

Лауреатка конкурсів «Золотий лелека», «Смолоскип», «Гранослов», «Витоки», «Рукомесло», «Напишіть про мене книжку».

Мешкає в США (місто Шарлот, штат Північна Кароліна).

Березень

4 – 70 років від дня народження Поліщука Петра Миколайовича (1952).

Народився в с. Оксанина Уманського району. Поет. Автор збірок поезій «Оглянься», «День як день», «Любосвіт», «Оддячиться колись», «Май... «Софіївка»... Жасмин», «За райдугу», «У подиві», «…мимодення, мимолююб’я…», «Погляд» «...А вірилось», «Пелюстки душі», книг сонетів «На сьомім небі», «СОНЕТИ, вибране» та «...с’еst l’amour… Любов», численних публікацій у періодиці.

Лауреат літературних премій «Берег надії» імені В. Симоненка, імені Я. Дорошенка та літературно-мистецької премії імені Б. Нечерди.

Член Національної спілки письменників України.

5 – 100 років від дня народження Світличного Костянтина Кириловича (1922 – 2001).

Прозаїк, гуморист-сатирик. Родом із Донеччини. Жив і працював у Черкасах. Автор збірок гумору й сатири «Реп’яхи», «З висоти супутника», «Я і Каміла», «Стережись автомобіля», «Бувають і парадокси», «Не без усмішки», «Моральне обличчя Бєлкіна» та ін., повістей «Чиє ти, небо?», «Між солов’ями», «Вітько Кущ – петеушник», «Лелеки над Сахнівкою», «Легенда Чернечого озера» та ін.

Був членом Національної спілки письменників України.

5 – 65 років від дня народження Даника Володимира Олексійовича (1957).

Народився в смт. Лисянка. Поет, прозаїк. Автор збірки фантастичних оповідань «Дорога до Марса», збірок віршів «Шевченків край у пісні і в серці», «Хай розкаже гітара», «Черкащина – це серце України», «Квітни, моя Україно», «Там, де Дніпро сивий котить хвилі свої», «В мого міста козацьке ім’я», «Іду вклонитися Тарасу», «Українонько, доле моя», гумористично-сатиричних книг «Таємна зброя», «Як стати молодим», «Вічна тема», «Під впливом НЛО», «Гуморески та байки», «Таємна зброя», «У Черкасах сміються», «Гумор – на студентській хвилі», «Гумор – на футбольній хвилі», «Шумахери стовпів не лічать», смішинок для дітей та ін. Друкується в журналах і газетах, зокрема у відомих гумористичних – «Перець», «ВУС». Пише й виконує пісні на власні тексти.

Лауреат Міжнародних літературних конкурсів «Гранослов», «Коронація слова» (2015, 2016, 2019), Всеукраїнського фестивалю «Вишневі усмішки».

Член Національної спілки письменників України.

6 – 105 років від дня народження Богданова (Розгона) Павла Федоровича (1917 – 1992).

Народився в м. Тальне. Довгий час жив у Казахстані, Москві. Поет, перекладач, літературознавець, критик. Автор збірок віршів «Восхождение», «Москва за нами», «Моя любовь», «Постоянство», «Верность», «Рубежи», «Избранное», публікацій у періодиці. Перекладав твори казахських поетів.

Був членом Національної спілки письменників України.

Павло Богданов – учасник Другої світової війни.

14 – 80 років від дня народження Лищенка Олексія Костянтиновича (1942 – 2014).

Народився в с. Валява Городищенського (нині – Черкаського) району. Поет, автор збірок поезій «Крутозлами», «Екзамени волі», «З відстані свободи», художньо-публіцистичної книжки «Від імені покоління», збірки пісень «Октави осені». Його поезії друкувалися в періодиці й колективних збірниках та альманахах «Вітрила», «Добридень», «Холодний Яр» тощо.

Лауреат обласної літературної премії «Берег надії» імені В. Симоненка.

Був членом Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України.

14 – 60 років від дня народження Прилуцького Олександра Івановича (1962).

Народився в с. Івахни Монастирищенського (нині – Уманського) району. Поет, прозаїк, видавець. Автор книг малої прози «Крутий укіс» та «Двоє на мосту». Багато пише для дітей. Зокрема, на Черкащині відомі його дитячі книжки-розмальовки, адресовані, здебільшого, малюкам дошкільного й молодшого шкільного віку – «Віршовані загадочки для Петруся й Наталочки», «Арифметика сороки», «Школа сойки», «Загадочки квочки», «Справжні козаки», «Васько», «Для дівчаток і хлоп’ят – про пташок та про звірят», «Лісова школа», «Шуба», «У країні смугастого жезла», «Веселкова абетка», «Жорка» та ін.

Створив і очолює приватне видавництво «Інтроліга ТОР» («Відлуння»).

19 – 145 років від дня народження Доманицького Василя Миколайовича (1877 – 1910).

Народився в с. Колодисте Тальнівського (нині – Звенигородського) району. Літературознавець, фольклорист, історик, вчений-філолог, публіцист. Автор близько 500 праць, у тому числі «Друкарська справа в Малоросії на початку XIX ст.», «Вірші Данила Братковського», «Як читається Шевченко», «Новознайдені поезії Шевченка», «Життя Тараса Шевченка» та багатьох інших. Науковий редактор першого повного видання «Кобзаря» в Російській імперії. Досліджував творчість Марка Вовчка, український фольклор. Виступав із науковими працями з історії – «Козаччина на переломі XVI і XVII ст.», фольклористики та етнографії – «Cучасна народна творчість», «Cільська сатира», «Пісні про Нечая», «Балада про Бондарівну і пана Каньовського», археології, краєзнавства, природознавства тощо.

29 – 130 років від дня народження Варавви Олекси (Кобця Олексія Петровича) (1892 – 1967).

Народився в м. Канів. Поет, прозаїк, публіцист, перекладач, журналіст, педагог, громадський діяч. Автор книг «Ряст», «Під чужим небом», художньо-документального роману «Записки полоненого», численних статей у періодиці. Перекладав твори Ж. Верна, Л. Толстого, М. Горького та ін.

З 1945 року – в еміграції. Проживав у США. Активно там публікувався, видав збірки «Сходить сонце», «Христова ялинка» .

У роки незалежності України деякі творів Олекси Кобця було перевидано.

 

Квітень

18 – 85 років від дня народження Рутківського Володимира Григоровича (1937).

Народився в с. Хреститилеве Чорнобаївського (нині – Золотоніського) району. Поет, прозаїк, публіцист, журналіст. Автор збірок віршів «Краплини сонця», «Плоти», «Повітря на двох», «Рівновага», «Знак глибини». Автор книг прозових творів: повістей «Ганнуся», «Потерчата», «Характерники», повістей-казок «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі», «Намети над річкою», «Канікули у Воронівці», книги нарисів «Земля майстрів», повісті-легенди «Сторожова застава», історичного роману в трьох книгах «Сині Води», історичної тетралогії «Джури».

Нині мешкає в м. Одеса.

Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, премії «Книга року Бі-Бі-Сі», літературних премій імені Л. Українки, М. Трублаїні, В. Близнеця та премії Міжнародного освітнього фонду імені Я. Мудрого.

Член Національної спілки письменників України.

25 – 80 років від дня народження Підгорного Сергія Миколайовича (1942 – 1995).

Родом із П’ятигорська Ставропольського краю. Тривалий час жив і працював у Черкасах. Прозаїк, писав російською мовою. Автор книжок «Раскопки скифского городища», «Тихие истории», «Мозаика», «Взгляд с нехоженой тропы», публікацій у періодиці.

Був членом Національної спілки письменників України.

26 – 75 років від дня народження Скрипника Анатолія Миколайовича (1947 – 2008).

Народився в м. Сміла. Прозаїк, літературознавець. Автор книги «Загадані побачення», нарисів та есе про місця, пов’язані з життям і творчістю видатних українських і російських письменників, численних літературознавчих розвідок.

Був членом Національної спілки письменників України.

26 – 120 років від дня народження Ковганюка Степана Петровича (1902 – 1982).

Народився в с. Онопріївка Тальнівського (нині – Звенигородського) району. Прозаїк, перекладач. Автор збірки оповідань «Маневри», навчального посібника «Практика перекладу», багатьох художніх перекладів з російської і польської мов (творів О. Толстого, М. Островського, О. Герцена, І. Тургенєва, М. Шолохова, В. Катаєва, Г. Сенкевича, Б. Пруса, Я. Івашкевича та ін.).

Лауреат літературної премії імені М. Рильського.

Був членом Національної спілки письменників України.

27 – 55 років від дня народження Чекмишева Олександра Вікторовича (1967).

Народився в м. Тальне. Письменник, поет, публіцист, журналіст. Автор збірок поезій «У присмерку молитви», «На порозі хрещатого неба», поезій у колективних збірниках і періодиці.

Професор кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор понад 140 наукових публікацій, підручника «Основи професіональної комунікації» та навчального посібника «Засоби масової інформації: професійні стандарти, етика та законодавчі норми».

Брав участь у реалізації міжнародних проєктів із медіа-моніторингу, впровадження євростандартів в українське медійне середовище та з медіаграмотності. Один із авторів-розробників сучасних професійних та етичних стандартів журналістики.

Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов».

Член Національної спілки письменників України.

28 – 45 років від дня народження Кошової Інни Олексіївни (1977).

Народилася в с. Вознесенське Золотоніського району. Літературознавиця, кандидатка філології, доцентка. Автор навчальних посібників «У полоні слова. Інтерпретації художніх текстів», «Іван Вирган: на підступах до поеми» (у співавторстві з В. Коваленко), наукових публікацій з питань історії української літератури. Упорядкувала й видала роман В. Винниченка «Записки Кирпатого Мефістофеля». У 2008 – 2014 рр. – авторка й ведуча телевізійного проєкту на місцевому телебаченні «Кохання в житті Великих Українців», у межах якого створила понад 20 фільмів, переважно про письменників, у тому числі й черкаських (М. Старицького, Т. Осьмачку, В. Доманицького, М. Драй-Хмару, П. Филиповича, Р. Троянкер).

Лауреатка регіональної літературно-мистецької премії імені М. Старицького, ІХ та Х Міжнародних фестивалів екранних мистецтв «Дніпро-сінема» імені Д. Сахненка.

Травень

5 – 140 років від дня народження Білецького Леоніда Тимофійовича (1882 – 1955).

Народився в с. Литвинівка Жашківського (нині – Уманського) району. Літературознавець, доктор філології, громадський діяч. Автор теоретико-літературних праць «Поезія і критика», «Основи української літературно-наукової критики», «Перспективи літературно-наукової критики», історико-літературних статей.

Будучи в еміграції, упорядкував і видав твори Т. Г. Шевченка в 4-х томах.

Довгий час жив у Канаді (м. Вінніпег), там і похований.

12 – 75 років від дня народження Хайбулліна Іскандера Сабіровича (1947 – 1999).

Народився в Хабаровському краї, жив у Черкасах. Прозаїк, писав російською мовою. Автор книги прози «Перелом», багатьох публікацій у періодиці.

Був членом Національної спілки письменників України.

12 – 125 років від дня народження Лана Олександра Юхимовича (Коршака Кирила Юхимовича) (1897 – 1937).

Народився на хуторі Дирдин Городищенського (нині – Черкаського) району. Поет, історик, археолог. Автор поетичних збірок «Отави косять», «Назустріч сонцю», «Долоні площ», статей з археології.

Був членом Національної спілки письменників України.

Репресований у 1934 році, реабілітований посмертно в 1960 році.

25 – 200 років від дня народження Гулака Миколи Івановича (1822 – 1899).

Народився в с. Олімпіадівка Драбівського (нині – Золотоніського) району. Літературознавець, перекладач, вчений, громадський діяч. Один із організаторів Кирило-Мефодіївського братства, що в 40-х рр. ХІХ ст. діяло в Києві. Автор праць «Про грузинську поему «Барсова шкура» Руставелі», «Про видатного перського поета Нізамі…», «Про ногайську поему «Пісня про Едигея», «Адольф Петрович Берже як орієнталіст» та ін. Вів широку просвітницьку діяльність: читав публічні лекції з різних галузей науки, друкував у пресі статті з питань історії, філософії, астрономії, електротехніки, економіки, екології, математики. Активно пропагував грузинську та азербайджанську поезію, перекладав зі старогрецької, грузинської та азербайджанської мов.

25 – 85 років від дня народження Томенка Миколи Даниловича (1937 – 2017).

Народився в с. Ярославка Шполянського (нині – Звенигородського) району. Поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач, журналіст. Автор книг «Дика груша», «Між берегами днів», «Червоні вершники», «Вишневий цвіт», «Дорога до хліба», «Поезії», «З трудової книжки матері», «Повертаюсь сьогодні до себе», літературно-критичного нарису «Дмитро Білоус». Є у доробку М. Томенка твори для дітей – збірочки віршів «Стежинка» та «Кує зозуля з лугу», збірник п’єс-казок «Орел-Срібнокрилець», «В очікуванні зоряного дива». Перекладав українською мовою поезію країн СНД.

Лауреат Міжнародної премії імені П. Гулака-Артемовського та літературних премій імені В. Мисика та Д. Луценка.

Заслужений діяч мистецтв України.

Був членом Національної спілки письменників України.

З метою вшанування пам’яті талановитого земляка, популяризації його творчості створено літературну премію імені М. Томенка.

 

Червень

15 – 120 років від дня народження Лівицької-Холодної Наталії Андріївни (1902 – 2005).

Народилася в с. Гельмязів Золотоніського району. Поетеса, перекладачка. Авторка збірок віршів «Вогонь і попіл», «Сім літер», «Поезії старі й нові», перекладів французької та англійської поезії. Створила популярний біографічний нарис про Т. Шевченка «Шлях велетня».

З 20-х років ХХ ст. – в еміграції. Жила у США. Лауреат премії Фундації Антоновичів.

21 – 130 років від дня народження Лебеденка Олександра Гервасійовича (1892 – 1975).

Народився в м. Черкаси. Прозаїк, писав російською мовою. Автор близько 30 книг, у т. ч. повістей «Первая министерская», «Восстание на «Святой Анне», романів «Тяжелый дивизион», «Лицом к лицу», пригодницького роману «Четыре ветра», книги нарисів «Полет с Амундсеном» та ін.

Липень

7 – 70 років від дня народження Шевченка Віталія Васильовича (1952 – 1994).

Народився в с. Перервинці Драбівського (нині – Золотоніського) району. Нарисовець, сценарист. Автор книжок нарисів «У нашім краї, на землі», «Земляки», сценаріїв «Драбівські «Мальви», «Дорогою пам’яті» публікацій у періодиці.

8 – 100 років від дня народження Моргаєнка Петра Давидовича (1922 – 1990).

Народився в с. Орадівка Христинівського (нині – Уманського) району. Літературознавець, критик, перекладач. Автор збірки літературно-критичних статей «Проблеми. Жанри. Майстерність», нарисів про життя і творчість українських письменників – М. Бажана, В. Сосюри, О. Соколовського, А. Головка, М. Стельмаха, П. Воронька та ін. Виступав у пресі як автор фейлетонів, пародій, гуморесок під псевдонімом П. Гаєнко.

Був членом Національної спілки письменників України.

11 – 85 років від дня народження Сафроненка Петра Дмитровича (1937).

Народився в м. Сміла. Поет, автор поетичних збірок «На лезі ножа», «Колодязі», «Волошка на стерні».

Член Національної спілки письменників України.

14 – 75 років від дня народження Брюховецького В’ячеслава Степановича (1947).

Народився в Осетії, тривалий час жив і навчався у Смілі й Черкасах. Літературознавець, критик, доктор філології, професор. Автор книжок «Іван Сенченко», «Силове поле критики», «Критика в сучасному літературному процесі», «Микола Зеров», «Ліна Костенко» та ін. Головний редактор наукового фахового видання «Наукові записки НаУКМА».

Тривалий час був Президентом Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Лауреат премії імені О. Гірника, Міжнародної премії Фундації Антоновичів, удостоєний звання «Герой України».

Член Національної спілки письменників України.

14 – 70 років від дня народження Мариновського Юрія Юхимовича (1952 – 2020).

Народився в м. Черкаси. Історик, краєзнавець. Автор книг «Мотронинський Троїцький монастир», «Черкаська минувшина: православні монастирі на терені сучасної Черкаської області до 1917 року», «Черкаська минувшина: православні монастирі на терені сучасної Черкаської області після 1917 року», «Черкаська минувшина – 2001: документи і матеріали з історії Черкащини», «Шофар», публікацій у збірках та періодиці.

Лауреат обласної літературно-краєзнавчої премії імені М. Максимовича.

15 – 100 років від дня народження Матюхіна Павла Миколайовича (1922 – 2005).

Народився на Тамбовщині, мешкав у Черкасах. Поет, писав російською мовою. Автор збірок віршів «По жизни шагая», «Жизни нашей водоем», «Откровение», «Семерка», численних публікацій у періодиці.

17 – 85 років від дня народження Найдена Олександра Семеновича (1937).

Народився в м. Черкаси. Поет, художник, мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства. Автор збірки віршів «Пролетающие птицы», численних публікацій у періодиці. Пише російською мовою.

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та премії імені Колесси Філарета Михайловича.

Член Національної спілки художників України.

17 – 125 років від дня народження Чужого Андрія (Сторожука Андрія Антоновича) (1897 – 1989).

Народився в м. Умань. Поет, прозаїк. Автор численних публікацій у періодиці 20-х років ХХ ст., прижиттєвої збірки «Поезії» та пожиттєвої «Твори», автобіографічного роману «Ведмідь полює за сонцем», об’ємної і вартісної рукописної спадщини. Він часто друкувався на сторінках «Нової Генерації» та інших видань.

Репресований, понад 20 років був в’язнем ГУЛАГу.

18 – 65 років від дня народження Коваленка Ігоря Леонідовича (1957).

Народився в м. Сміла. Поет, прозаїк. Пише як для дорослих, так і для дітей. Автор поетичних збірок «Підходьте поближче», «Три крапки», дитячих книжок «Ключики від літа», «В огірочка є сорочка», «Зирять зорі золоті», «І сміється жабенятко». Публікувався в колективних збірках «Холодний Яр», «Клекіт», «Мелодії джерел» і періодиці.

Засновник Смілянського міськрайонного благодійного фонду «Тодось Осьмачка». Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» та Міжнародного конкурсу «Корнейчуковская премия».

Член Національної спілки письменників України.

Серпень

1 – 60 років від дня народження Бруслиновського Євгена Борисовича (1962).

Народився в с. Стецівка Звенигородського району, живе та працює в м. Канів.

Прозаїк, головний редактор канівської газети «Дніпрова зірка», власний кореспондент всеукраїнської газети «День» по Черкаській області. Автор низки коротких оповідань, новелеток модерної стилістики, оригінального твору «Бруслиновський календар». Публікувався в часописах «Київ», «Дзвін», «Україна» тощо.

Член Національної спілки журналістів України.

24 – 75 років від дня народження Корнійчука Володимира Петровича (1947).

Народився в с. Цибулів Монастирищенського (нині – Уманського) району. Прозаїк, театральний критик, журналіст, хореограф, музикознавець. Автор книжки повістей, новел і віршів у прозі «Шукачі женьшеня», поезій у прозі «Усе те… бачив», «Духовні роси», «Я такий, як кольори у Реріха», публіцистичних праць та театрознавчих досліджень «Театр з аурою сонця», «Роздуми про театр, музику, літературу», «Ave Maria, або Психологічні особливості акторської творчості Марії Занько­­вець­­кої», «Маестро Анатолій Авдієвський. Портрет хору з мозаїки» «Марія Заньковецька. Світова велич генія національного», «КольороМузика слова» численних публікацій у періодиці.

Заслужений журналіст України. Лауреат премій імені Д. Нитченка, І. Нечуя-Левицького, С. Гулака-Артемовського, М. Старицького, Д. Луценка.

Член Національної спілки письменників України.

29 – 65 років від дня народження Гриценка Олександра Андрійовича (1957 – 2020).

Народився в м. Ватутіне Звенигородського району. Поет, перекладач, літературознавець, культуролог. Автор збірки поезій «Карта будня», книг «Пам’ять місцевого виробництва», «Президенти і пам’ять», «Культура і влада», «Пегаси перебудови» та ін., численних культурологічних публікацій, літературно-критичних статей, перекладів. Перекладав українською мовою твори англійських та польських письменників. Публікувався в періодиці, українських і зарубіжних виданнях.

Був членом Національної спілки письменників України.

Вересень

9 – 70 років від дня народження Дубініна Івана Івановича (1952).

Народився на Луганщині, мешкає в Черкасах. Поет, пародист, гуморист, лірик. Автор поетичних збірок «Пламя свечи», «Я колись народився дощем», «Осінній листоноша», а також літературних пародій «Туди чи не туди?», «ТЕОП», роману-пародії «Цезарь в тесте», збірки гумору «Трапунки», іронічного детективу «Контрольний укол», гумористичної автобіографії «Іди, сину, іди»; книг для дітей «День народження зуба», «Небо в калюжі», «Зозулька», «Кукудя, або Пригоди кукурудзяного хлопчика», «Яка у кого таємниця?», численних публікацій у колективних збірках і періодиці.

Лауреат творчого конкурсу газети «Веселі вісті» – «Світ уцілів, бо сміявся», літературної премії імені О. Вишні, Всеукраїнського літературного конкурсу творів для дітей «Лоскотон».

Член Національної спілки письменників України.

12 – 70 років від дня народження Софієнка Олексія Андрійовича (1952 – 2011).

Народився в с. Степанівка Драбівського (нині – Золотоніського) району, мешкав у Каневі. Письменник, поет. Автор поетичних збірок «Материк світла», «3адзеркалля», «Голодне коріння», «Теrrа incognita», «Воскресіння», «Перехрестя», друкувався в альманахах, антологіях, часописах.

Лауреат Міжнародної літературної премії імені Богдана-Нестора Лепкого, премій фонду Лариси та Уляни Целевич-Стецюк (США), імені М. Масла та «Благовіст».

Був членом Національної спілки письменників України.

19 – 125 років від дня народження Недолі Леоніда (Гончаренка Лук’яна Володимировича) (1897 – 1963).

Народився в с. Червона Слобода Черкаського району. Прозаїк, поет, драматург. Автор п’єс «Стоколос», «Хвороба», «Підземна комуна», «За врубову», поеми «Свої права», збірки оповідань «Поневолені хінці», нарисів «Жовті брати», «На китайській землі» та ін.

Був членом Національної спілки письменників України.

20 – 85 років від дня народження Хавруся Сергія Левковича (1937 – 2014).

Народився в с. Миколаївка Корсунь-Шевченківського (нині – Звенигородського) району.

Прозаїк, поет-пісняр, публіцист, літературознавець, краєзнавець, самодіяльний композитор, фольклорист. Фундатор, директор літературно-меморіального музею І. С. Нечуя-Левицького в смт. Стеблів.

Автор книжок, путівників, буклетів, плакатів. Серед них – «Стеблів над Россю», «Нечуєва оселя на березі Росі», «Стеблів», «Музей І. С. Нечуя-Левицького у Стеблеві», «Стеблівський будинок-музей І. С. Нечуя-Левицького» (укр., рос, англ. та нім. мовами), «Акварелі Катерини Кайдаш», «Іван Нечуй-Левицький у фотографіях», «Студії над життєписом Івана Нечуя-Левицького», «Кличуть пороські простори», «З богуславських криниць», «Стеблівські зустрічі», «Над Россю й Роставицею», «Любов і мрії мудрого Нечуя», пісенник «Божий дар» та ін.

Писав оповідання, новели, вірші, гуморески, статті (близько 700 журнальних і газетних публікацій), займався перекладацькою діяльністю. Друкувався у колективних збірниках та періодиці.

Лауреат літературно-мистецької премії імені І. Нечуя-Левицького та обласної літературно-краєзнавчої премії імені М. Максимовича.

26 – 100 років від дня народження Гуцаленка Володимира Корнійовича (1922 – 2004).

Народився в с. Антонівка на Київщині, працював на Звенигородщині. Перекладач, поет. Перекладав із польської, білоруської, російської, чеської, болгарської, словацької мов. Зокрема, переклав поеми Я. Кохановського «Канівський замок», Ю. Словацького, К. Гальчинського, С. Гощинського, поезії А. Міцкевича, Ю. Тувіма, Н. Гілевича, окремі повісті Т. Ткачова, В. Бикова та ін. Друкував переклади та власні твори в українських часописах, періодиці.

Був членом літературно-мистецького об’єднання «Звенигора» при редакції Звенигородської районної газети «Шевченків край».

27 – 60 років від дня народження Зборовської Ніли Вікторівни (1962 – 2011).

Народилася в с. Рубаний Міст Лисянського (нині – Звенигородського) району. Письменниця, літературознавиця, критикиня, психоаналітикиня, докторка філологічних наук. Авторка книжок «Танцююча зірка» Тодося Осьмачки», «На карнавалі мертвих поцілунків», «Пришестя вічності», «Код української літератури», «Моя Леся Українка», «Українська реконкіста» та ін., численних статей із сучасного літературного процесу, проблем фемінізму в українській і зарубіжній періодиці.

Лауреатка премії імені С. Єфремова.

Жовтень

2 – 50 років від дня народження Одорошенко Оксани Валентинівни (1972).

Народилася в м. Черкаси. Поетеса, пише твори для дітей. Авторка збірок «Люстерко», «Сонячна повінь». Друкувалася в альманахах «Незабаром», «Холодний Яр» і періодиці.

Членкиня літературного об’єднання імені В. Симоненка при Черкаській обласній організації НСПУ.

6 – 140 років від дня народження Шимановського Кароля (1882 – 1937).

Народився в с. Тимошівка Кам’янського (нині – Черкаського) району. Польський композитор, письменник-публіцист, піаніст, педагог, музичний діяч.

Життя та творчість Кароля Шимановського тісно пов’язані з Черкащиною. Він часто бував у Тимошівці. Саме тут ним було написано багато відомих творів.

Публіцистичні твори письменника зібрано в книзі «Вибрані статті та листування».

8 – 180 років від дня народження Демченка Якова Григоровича (1842 – 1912).

Народився в с. Деньги Золотоніського району. Фольклорист, публіцист, журналіст, громадський діяч. Записав на Полтавщині понад півтори тисячі пісень. Автор книжок «Шевченко і патріоти», «Зведення наклепу на Шевченка деякими «патріотами» та інших матеріалів.

9 – 110 років від дня народження Андрієвич Маргарити (Крамар Харитини Андріянівни) (1912 – 1992).

Народилася в с. Мошни Черкаського району. Прозаїк, драматург, актриса. Авторка п’єс «Я вірю!», «Леся», «Марічка», «Пугачівна», «Відьма», «У новорічну ніч», збірки оповідань і новел «Крізь лет років», публікацій у періодиці.

Була членом Національної спілки письменників України.

11 – 95 років від дня народження Острика Михайла Михайловича (1927 – 1987).

Народився в с. Михайлівка Кам’янського (нині – Черкаського) району. Критик, літературознавець, кандидат філології. Автор критико-біографічного нарису «Леонід Смілянський», збірки «Критичні етюди» та інших праць. Регулярно друкував у газетах, журналах і збірках рецензії на нові книги, теоретичні, проблемні та оглядові статті, нариси про українських письменників.

Лауреат премії в галузі літературно-художньої критики імені О. Білецького.

Був членом Національної спілки письменників України.

12 – 75 років від дня народження Жолоб Світлани Костянтинівни (1947 – 2011).

Народилася в с. Михайлівка Канівського (нині – Черкаського) району. Поетеса, перекладачка. Авторка збірок поезій «Ярославна», «Сонячні пагорби», «Дерево життя». Працювала в галузі художнього перекладу. Переклала роман Габріеля Гарсіа Маркеса «Осінь патріарха» (у співавторстві), поетичну збірку Ани Каландадзе «Високе небо Грузії» та інші поетичні та прозові твори з німецької, іспанської, грузинської, російської, білоруської, болгарської мов.

Була членом Національної спілки письменників України.

12 – 155 років від дня народження Біляшівського Миколи Федотовича (1867 – 1926).

Народився в м. Умань. Фольклорист, етнограф, археолог, громадський діяч. Зібрав і записав значну кількість зразків народної поезії, народних пісень різних жанрів, загадок, прислів’їв і приказок, легенд і переказів, вертепних драм тощо. Уклав українсько-російські діалектні словники волинських говірок. Автор праць «Розповіді селян с. Пекарі про Т. Г. Шевченка», «Дещо про українську орнаментику». Проводив археологічні дослідження поселень Трипільської культури біля м. Тального та с. Колодистого на Уманщині. За період своєї творчої діяльності вчений повідомив про п’ять тисяч цінних знахідок на Княжій горі під Каневом, написав близько 300 статей. Автор численних праць із мистецтва, археології, нумізматики, багато зробив для розвитку музейної справи в Україні.

Похований у Каневі.

12 – 60 років від дня народження Зінченка Сергія Григоровича (1962).

Народився в с. Мельники Чигиринського (нині – Черкаського) району. Прозаїк, лірик, етнограф. Автор книг «До млина», «Легенда Холодного Яру», «Отаман Холодного Яру», «Вогонь Холодного Яру», «Родина для Європи», етнографічної розвідки «Народні промисли і ремесла Холодного Яру», дитячої книжка «Оповідочки Булаточки» та публікацій у періодиці.

12 – 40 років від дня народження Гончар Юлії Олегівни (1982).

Народилась у м. Луганськ. Письменниця. Авторка поетичних збірок «Філософія травня», «Райдуга-стежинка», літературознавчого дослідження «Сердечний рай». Її поезії друкувались у збірках «Мелодія життя», «Незабаром», «Холодний Яр», «Кальміус», «Садова, 28», періодиці.

Переможниця літературних конкурсів «Молоде вино», «Свою Україну любіть», українського літературного конкурсу «Рукомесло», Всеукраїнського літературного конкурсу творів для дітей «Лоскотон».

Членкиня Національної спілки письменників України.

19 – 85 років від дня народження Хмельковського Левка Костянтиновича (1937).

Прозаїк, публіцист, перекладач, журналіст. Родом із Поділля. У 1959 – 1965 роках жив у Черкасах, підтримував зв’язок із В. Симоненком. Працював у редакції газети «Черкаська правда». Автор книг прози «Без матері», «1937», «Сумна комедія», «Мобілізовані на смерть», «Чорна хмара над Україною», перекладів творів польських і російських авторів (С. Пастушевського, О. Меня, та ін.).

Із 1996 року живе у США.

22 – 65 років від дня народження Красильник Віри Михайлівни (1957).

Народилася в с. Соколівочка Тальнівського (нині – Звенигородського) району. Поетеса, авторка збірки віршів «У черзі за щастям», численних публікацій у колективних збірниках і періодичній пресі. Мешкає у м. Ватутіне.

25 – 60 років від дня народження Вербівської Катерини Іванівни (1962).

Народилася в с. Киселівка Катеринопільського (нині – Звенигородського) району. Поетеса, авторка збірок «Вистигле літо», «Передчасся весни», «Бурштинові миті», «Листопадові рої», «Горицвітова сопілка», «Горобинова ніч», «Ненадивленність», «Наливковий ранок», «Тополине танго», публікацій у колективних збірках та альманахах.

Лауреатка Всеукраїнської літературної премії імені Д. Кононенка, літературної премії імені М. Масла та літературно-мистецької премії імені М. Старицького.

Членкиня Національної спілки письменників України.

Керівниця обласного літературного об’єднання імені В. Симоненка при Черкаській обласній організації НСПУ.

31 – 95 років від дня народження Дергача (Дергачова) Василя Олексійовича (1927).

Народився на Донеччині. Живе в м. Ватутіне. Поет, прозаїк, драматург. Автор поетичних збірок «Мелодії рідних доріг», «Житнє поле», «Материк вічності», «Шлях до храму», «Лелеки над Голгофою», «На розп’ятті», краєзнавчого нарису «Ватутіне», коротких оповідань у збірці «З перебитим крилом», двотомника «Святе і грішне», роману-саги із шести книг «Тепло і холод», роману-трилогії «Кара історії», книги вибраного «Україною серце лікую». У 2006 році видав віршовані збірки інтимної і громадянської лірики «Таїна квіту» і «Разочок рідного сузір’я», п’єсу «Примхи санаторного літа». Спробував себе письменник і в поезії для дітей молодшого шкільного віку. Про це свідчить збірочка «Пустунка киця».

Лауреат літературної премії Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету (Нью-Йорк), Всеукраїнської літературної премії імені М. Чабанівського, дипломант Всеукраїнського конкурсу сучасної новели імені В. Підмогильного.

Член Національної спілки письменників України.

 

Листопад

6 – 125 років від дня народження Борзяка Дмитра Семеновича (1897 – 1939).

Народився в с. Пищики Чорнобаївського (нині – Золотоніського) району. Прозаїк, автор збірок оповідань «Під дощ», «У монастир», «Варенька», «Оповідання», публікацій у періодиці.

Був членом Національної спілки письменників України.

Репресований, реабілітований у 1957 році.

7 – 105 років від дня народження Шестопала Матвія Михайловича (1917 – 1986).

Народився в с. Мурзинці Звенигородського району. Публіцист, перекладач, журналіст, кандидат філології, доцент. Автор наукових монографій «Сучасна американська преса», «Голос великого народу. Преса Китаю», книги-дослідження «Євреї в Україні», кіносценарію «Наш університет», збірника фейлетонів «Під уолл-стріхою», численних книжок публіцистики, памфлетів, нарисів, статей. Переклав повість Е. Распе «Пригоди Мюнхаузена».

У 60 – 70-х роках ХХ ст. зазнав репресій, реабілітований посмертно.

14 – 70 років від дня народження Сазанського Анатолія Григоровича (1952).

Народився в с. Соколівка Жашківського (нині – Уманського) району. Поет, публіцист. Автор поетичних збірок «Чорні мальви», «Тридцять третя сльоза», «Раби», «Пісні кохання і смутку», «Проклятий рай», книг для дітей «Загадкова абетка», «Азбука», «Абетка власних імен», «Зачарована держава», «Історико-етнографічна абетка», «Пригоди Задираки», публіцистичних видань «Слідами махновського золота», «Нищать українську націю. Боронімося!».

Нині мешкає в м. Миргород на Полтавщині.

Член Національної спілки письменників України.

24 – 160 років від дня народження Щоголіва (Тогобочного) Івана Андрійовича (1862 – 1933).

Народився в м. Городище. Письменник, драматург, режисер, актор, театральний діяч. Автор понад 30 драматичних творів, зокрема: «Мати-наймичка», «Кохайтеся, чорнобриві», «Дорогою ціною», «Чаклунка», «Бунтарі», «За віру і край», «Душогуби», «Борці за мрії», «Золоті кайдани» тощо. Більшість його п’єс ставились театральними колективами М. Садовського та П. Саксаганського.

28 – 85 років від дня народження Прокопенка Володимира Павловича (1937).

Народився в с. Старосілля Городищенського (нині – Черкаського) району. Перекладач, громадський діяч. Переклав українською мовою твори О. Михалевича «Сперечаюсь», П. Насєдкіна «Великі голодранці», трилогію Г. Ходжера «Амур широкий», роман Ч. Айтматова «Плаха», твори Д. Нагішкіна, Л. Жарікова, М. Скоморохова.

Член Національної спілки письменників України.

29 – 80 років від дня народження Казидуба Михайла Васильовича (1942 – 1998).

Народився в с. Вереміївка Чорнобаївського (нині – Золотоніського) району. Поет, прозаїк, журналіст. Автор книжок поезій «Екзамен», «Кроки», «Багаття на вітрах», «Джерело», «Аромат літа», «Любов веде крізь хуртовини», «Дощі серед пустелі», «Трилисники», «10 поем» та ін., прозової сатиричної повісті «Начальник ПСО». Автор багатьох репортажів, нарисів, статей, рецензій у пресі. На його вірші композитори написали десятки ліричних пісень.

Лауреат обласної премії імені П. Артеменка та щорічної обласної премії імені П. Мирного (м. Полтава).

Був членом Національної спілки письменників України.

30 – 75 років від дня народження Мотрич Катерини Вакулівни (1947).

Народилася в с. Васильків Шполянського (нині – Черкаського) району. Письменниця, поетеса. Авторка збірок новел «Соняхи», оповідань «Чорнобиль: «Звізда Полин», книжки повістей та оповідань «Перед храмом любові і болю», повісті «Час найкоротшої тіні», романів «Досвіток», «Ніч після сходу сонця», «Вавилонська вежа», «Трьохсотлітня голгофа. Фавор», публікацій у періодиці.

Сповнена ліризму проза К. Мотрич присвячена людям села, утвердженню нетлінних моральних цінностей. У останні роки письменниця широко використовує форму молитви («Молитва до мови», «Молитва до убієнних голодом», «Молитва до України»).

Лауреат премії імені І. Огієнка.

Членкиня Національної спілки письменників України.

 

Грудень

3 – 300 років від дня народження Сковороди Григорія Савовича (1722 – 1794).

Видатний український мислитель, поет, байкар, педагог. Уродженець Полтавщини, в 1753 – 1759 рр. жив і творив на Черкащині – у с. Коврай Золотоніського району. Тут почав писати свій «Сад божественних пісень», написав 8 із 30 творів збірки, у т. ч. «Пісню 10-ту» («Всякому городу нрав і права») та вірш «De libertate». Каврайський період – особливий у житті і творчості Г. Сковороди.

11 – 150 років від дня народження Яковліва Андрія Івановича (1872 – 1955).

Народився в м. Чигирин. Видатний правник, публіцист, професор права. Автор численних статей, нарисів, досліджень, популярних заміток правничого й культурологічного змісту в часописах «Рада», «Україна», «Літературно-науковий вісник», «Книгар».

Із 1919 року – в еміграції. Помер і похований у Нью-Йорку.

12 – 85 років від дня народження Іващенка Віталія Вадимовича (1937).

Народився в м. Сміла. Поет, автор збiрок «Загляньмо в душу», «Сьогоднi живемо», «Краплинки», «Мозаїка життя», «Зернятка», «Сповідь другові», «Тобі, кохана!», «История любви», «Вторая любовь», «Нечаянная радость», «О, Женщина!», «Проснувшись утром, улыбнись!».

Багато рокiв спiвпрацював iз Нацiональним телебаченням. Ним були створенi оригiнальнi цикловi передачi «Iнформацiя i науково-технiчний прогрес», «Наука i життя», «Телетехнотека» та «Запитуйте – вiдповiдаємо». Остання була трансформована у формат щоденної передачi «Закон є закон» на Першому Нацiональному i на каналi «ТЕТ».

На його вірші написано більше 30 пісень.

Живе і працює в Києві.

20 – 90 років від дня народження Прокопенка Олега Ісаковича (1932 – 1990).

Народився на Донбасі, тривалий час жив і творив у Черкасах. Прозаїк, кіносценарист. Автор оповідань, кіносценаріїв «Вниманию граждан и организаций», «Выдуманная история», «Война крокодилов», «Гольфстрим».

Лауреат української премії «За гуманізм у кіномистецтві».

Був членом Спілки кінематографістів України.

24 – 85 років від дня народження Чорновола В’ячеслава Максимовича (1937 – 1999).

Народився в с. Єрки Катеринопільського району. Публіцист, критик, громадсько-політичний діяч. Автор статей про Б. Грінченка, Т. Шевченка, П. Грабовського та ін., публіцистичних правозахисних праць «Правосуддя чи рецидиви терору», «Лихо з розуму. Портрети двадцяти злочинців», «Тільки один рік» та ін., численних статей, виступів, інтерв’ю в періодиці.

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, лауреат Міжнародної журналістської премії імені Н. Томаліна, Герой України.

Зазнав тривалих репресій у 60 – 80-х роках ХХ ст.

Використана література:

Пам’ятні літературні дати Черкащини 2017 року : експрес-інформ. / Комун. закл. «Обл. б-ка для дітей» Черкас. облради; [уклад. В. Корженевська]. – Черкаси : [б. в.], 2016. – 32 с.

Поліщук В. Т. Література рідного краю : підручник / В. Т. Поліщук, М. П. Поліщук. – Черкаси : Вид. Ю. Чабаненко, 2013. – 512 с.

Підготувала В. М. Корженевська