Павич // Професор Крейд. – 2013. – № 4. – С. 11-14.
Павич – птах, якого в усі часи називали прекрасним. Синьо-зелене переливчасте оперення, яке виграє всіма барвами веселки, пишний хвіст з розкішним віялом із довгих пір’їн, «корона» з пір’я на голові, довга шия, поважна хода – усе в павичі розкішно, по-королівському. Єдине, що ніяк не підходить до пишного вигляду павича – це його голос. Малеча цвірінькає досить мелодійно, а от спів дорослого павича нагадує нявчання кота, якому наступили на хвіст, або скрип незмащеного колеса воза: він неприємний і переривчастий. Так що співак з нього ніякий. А от сповіщати про небезпеку, витримувати мороз, передбачати сезон дощів і, навіть, танцювати – це він уміє!
Батьківщина цих диво-птахів – Індія. Тут павич вважається священним птахом. Не дивно, що його зображення прикрашає герб Індії. Саме з Індії, по Великому шовковому шляху, везли павичів до давнього Вавилону, Персії, Єгипту, Греції і Риму. Вельможі цих країн не жаліли коштів, щоб прикрасити свої сади «райськими» птахами.
У наш час ці декоративні птахи також прикрашають багато парків та садиб. Їх утримують у розплідниках та зоопарках усього світу.
Стаття познайомить вас із способом життя, місцем проживання, манерами, звичками павичів та їхніх малих павиченят. Тож, читайте і знайомтесь з розкішним і прекрасним диво-птахом!