background
Довідки про Т. Коломієць, М. Зерова та П. Чайковського до їхніх ювілеїв

    У 2020 році шанувальники різних видів мистецтва відзначають круглі дати своїх кумирів. Цієї весни іменитих ювілярів також не бракує. Інформаційно-бібліографічний відділ Черкаської обласної бібліотеки для дітей підготував три розгорнуті дописи про таких визначних людей: дитячу письменницю Тамару Коломієць, видатного поета-неокласика, перекладача й літературознавця Миколу Зерова, славетного композитора Петра Чайковського.

    Найпершою свято – 85 років від дня народження – відзначає наша землячка, уродженка Корсунь-Шевченківського Тамара Опанасівна Коломієць – уже 9 квітня. Вона навчалася в університеті в один час із Віктором Близнецем, Василем Симоненком, Миколою Сомом. Працювала в редакції газет, журналів «Україна», «Дніпро», у видавництві «Веселка», відповідальним секретарем Спілки письменників України по роботі з молодими. Робила переклади з білоруської, латиської, словацької, монгольської та азербайджанської мови. Писала вірші для дорослих. Однак юні читачі та їхні батьки найбільше люблять цю авторку через її віршовані абетки та лічилки, що за ними кілька поколінь малечі вивчали літери та цифри. А ще Тамара Опанасівна створила чимало прекрасних казок і віршиків, що допомагають дітлахам пізнавати світ. Деякі її твори покладені на музику та, своєю чергою, перекладені європейськими та східними мовами. Більше про її життя та доробок читайте в літературній розвідці для молодших школярів «Неповторний світ поезії Тамари Коломієць» (розділ «Ресурси бібліотеки», рубрика «Видання бібліотеки для дітей», підрубрика «Черкащина літературна»).

    Трагічна доля видатного українського поета-неокласика, незрівнянного перекладача, блискучого полеміста й літературознавця Миколи Зерова вражає не менше за обсяг його праць. Людина абсолютно унікальної ерудиції, він відомий літературно-художніми творами (оригінальними й перекладними; серед останніх – переклад «Енеїди» Вергілія, над яким Микола Костянтинович працював уже в ув’язненні), літературно-критичними статтями, літературознавчими (історико-літературними) працями. Було опубліковано близько трьохсот його рецензій, оглядів, передмов, коментарів тощо (основна маса їх сьогодні зібрана, впорядкована й перевидана дослідниками). Які твори він перекладав, у чому вбачав неповторність власного стилю, яким був у побуті й спілкуванні та як загинув, читайте в попереджувальній довідці до 130-річчя з дня народження М. Зерова «Там, між пожовклих книг, найкращий мій клейнод…» (розділ «Бібліотечному фахівцю», рубрика «Бібліографічні матеріали»).

    Російський композитор-романтик Петро Чайковський відомий в багатьох країнах. Здебільшого завдяки неймовірно красивим і ніжним інструментальним мелодіям, операм, балетам і симфоніям, у тому числі за знаменитими літературними творами (наприклад, «Ромео і Джульєттою» та «Бурею» В. Шекспіра, «Лускунчиком» Е. Гофмана, «Ніччю перед Різдвом» М. Гоголя, «Піковою дамою», «Євгенієм Онєгіним» та «Мазепою» О. Пушкіна тощо). З іменем Петра Ілліча пов’язано 16 куточків української землі, де він працював над 32 музичними творами. Це Київ, Харків, Одеса, Низи й Тростянець на Сумщині, Браїлов на Вінниччині та інші. Але найбільше часу композитор прожив у нас на Черкащині – в м. Кам’янці й с. Вербівці Кам’янського району. Чому саме черкаські землі були йому до душі, а також які твори композитора увійшли до скарбниці світової класики, читайте в попереджувальній довідці до 180-річчя від дня народження П.І. Чайковського «Некоронований король музики» (розділ «Бібліотечному фахівцю», рубрика «Бібліографічні матеріали»).