background

      Казки Е. Гофмана – цілий особливий світ. Епітет «похмурі» звучить уже як кліше, але все одно кращого визначення для них людство ще не вигадало. Унікальний мікс дитячих чарів і дорослої містики, неперевершеної романтики і щемливого драматизму… Найкрасивішій і найзагадковішій історії німецького письменника та балету, створеному на її основі російським композитором, було присвячено музичну годину «Лускунчик – зимова казка П. І. Чайковського». Захід для учнів 1-Б класу СПШ І – ІІІ ступенів № 3 провели працівники відділу масової роботи та естетичного виховання.

     Безперечно, магічна музика Петра Ілліча – окрема тема для розмови, а симфонічне переосмислення літературного тексту – й узагалі, для багатогодинного обговорення. Досконала за композицією та балансом увертюра; грайливий танець феї Драже; екзотичні арабський, іспанський, китайський і російський танці; ліричний вальс квітів; бравий і, водночас, трохи легковажний марш… Усі ці та багато інших партій балету відомі багатьом змалечку (щоправда, часто слухачі не пов’язують популярні мелодії з класичною казкою).

     Для ліпшого розуміння дітьми кожної окремої теми бібліотекарі ілюстрували музику переказом сюжетних перипетій казки й демонстрацією видання, в якому цю казку можна прочитати. А для «закріплення» й унаочнення матеріалу захід завершили переглядом радянського мультфільму «Лускунчик», у якому й звучить шедевр П. І. Чайковського. Так одразу три витвори мистецтва – літературного, музичного та анімаційного – гармонійно поєдналися в одному заході. А дітлахи тепер точно запам’ятають, хто вигадав злого Мишачого короля і як його лиховісні витівки «лягли» на музику.

 

002.JPG 003.JPG 004.JPG 005.JPG