background

Попереджувальна довідка

 

175 років із часу виходу першого та 155 років – останнього

прижиттєвих видань «Кобзаря» Т. Г. Шевченка

Підготувала Корженевська В.М.

 

В його спадку скарби невичерпної краси, чуття, любові і віри в майбутнє, котрих злодій не вкраде, вогонь не спалить, повінь не забере, скарби, котрими будуть збагачуватись наші діти і внуки.

Богдан Лепкий

 

Є книги, над якими не владний час, бо в них пульсує жива історія народу, сила, краса його творчого генія. Такою книгою в українській літературі є «Кобзар» Т.Г. Шевченка. Український народ поставивйого на перше місце серед успадкованих національних духовних скарбів.

Ще древні говорили, що книжки, як і люди, мають свою історію. Та, напевне, не знайдеться такої книги, доля якої була б подібна до долі «Кобзаря».

Цікаву історію має перший «Кобзар», який побачив світ 175 років тому, майже в день другої річниці викупу Тараса Григоровича з кріпацтва. Це була чи не найсвітліша, найрадісніша пора у житті 26-річного поета. Із цієї невеликої збірки й почалось його сходження до вершин письменницького Парнасу.

До видання ввійшло лише вісім поетичних творів, більшість яких Т. Шевченко присвятив тим, хто його підтримував: поеми «Катерина» (В. Жуковському), «Тарасова ніч» (П. Мартосу), вірші «Іван Підкова» (В. Штернбергу), «Перебендя» (Є. Гребінці), балада «Тополя» (П. Петровській), послання «До Основ'яненка», дума «Нащо мені чорні брови...». Безпосередньо перед виходом книги, Тарас Шевченко написав вступний вірш-заспів «Думи мої, думи мої…», який і відкривав збірку. Він є епіграфом не тільки до цього видання, але й до всієї творчості Тараса Григоровича.

Примітна особливість цього «Кобзаря» – офорт на початку книги за малюнком Василя Штернберга: народний співак-кобзаріз хлопчиком-поводирем. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ кобзаря, який і дав назву збірці.

Зручний формат, непоганий папір, чіткий шрифт, продуманий розподіл тексту, шмуцтитули – все це зробило невелику збірку ошатною і досить об’ємною. Із прижиттєвих видань «Кобзар» 1840 року був найбільш привабливим зовні.

Гроші на його друк дав відставний штабс-ротмістр, полтавський поміщик Петро Іванович Мартос, портрет якого намалював молодий Шевченко. Є. Гребінка впорядкував рукописи до видання і 7 березня 1840 р. передав збірку до цензурного комітету. Досить ліберальний цензор Петро Корсаков, не зволікаючи, того самого дня, дав дозвіл на друк. Залучаючи до розгляду «Кобзаря» прихильного цензора, Євген Гребінка прагнув провести рукопис крізь цензуру з найменшими втратами й домігся певних поблажок. Зокрема, П. Корсаков не редагував поезію «Думи мої, думи мої...», у якій згодом (у виданні 1860 р.) вилучили понад половину тексту.

Та виявилось, що не всі примірники накладу були однаковими за обсягом. У одних було 114 сторінок, а в інших – на сторінку більше. Справа в тому, що поему «Тарасова ніч» подали цензору пізніше за інші твори, тоді, коли друк «Кобзаря» майже завершувався. Цензор підписав поему, не прочитавши. А після публікації, перш ніж підписати дозвіл на випуск книжки в світ, він прочитав твір і вніс правки у текст. Зокрема, вилучив уривок наприкінці твору:

Було колись, панували,

Та більше не будем!..

Тії слави козацької

Повік не забудем.

Частину примірників книги було переверстано, зроблено нові вилучення в уже прорецензованих творах, таким чином книжка «схудла» на одну сторінку.

Дозвіл на випуск «Кобзаря» з друкарні був підписаний цензором 18 квітня 1840 р., а вже 30 квітня, він з'явився у петербурзьких книгарнях. Його тираж навряд чи перевищував тисячу примірників. На це впливав не тільки нерозвинений книжковий ринок, а й уміщений до книги офорт: більшої кількості відбитків офортна дошка не витримала б.

Продавали книгу по карбованцю сріблом за примірник. Наклад розійшовся надзвичайно швидко. Численні рукописні списки з «Кобзаря», на які й тепер можна натрапити в архівах та музеях, набагато збільшили тираж книги.

Заборона й вилучення «Кобзаря», після арешту Шевченка в 1847 р., зробили цю книгу реліквією української літератури, раритетом ще за життя поета. Повернувшись із заслання, не мав свого першого «Кобзаря» й сам автор. Отож, книга, видана в 1840 році, надзвичайно рідкісна, в світі збереглося лише кілька її екземплярів.

У 1844 році вийшов «Чигиринський кобзар» – перевидання попередньої збірки, до якої була додана поема«Гайдамаки».

І лише на початку 1860 р., у друкарні П. Куліша, незадовго до смерті Т.Г. Шевченка, вийшла нова прижиттєва збірка «Кобзаря» із портретом автора, який намалював М.О. Мікешин. Гроші (1100 карбованців) на видання дав відомий український цукрозаводчик і меценат Платон Симиренко, з яким Тарас Шевченко познайомився у 1859 році під час своєї останньої подорожі в Україну, зокрема, перебуваючи у вотчині останнього в Млієві. «Кобзар» мав досить великий наклад – 6050 примірників. Він був значно повнішим попередніх: сюди увійшло 17 творів (сучасні збірки містять 228). Це було єдине видання, що дало поетові хоч якийсь прибуток.

У друкарні Пантелеймона Куліша, де видавався «Кобзар», всупереч забороні, на окремих аркушах вставки надрукували вилучені цензором рядки з творів для так званих позацензурних «Кобзарів». Це було небезпечно і для автора, і для видавця.

Життя славетного «Кобзаря» продовжувалось і після смерті поета. Його твори були широко відомі, незважаючи на те, що подвійна цензура (світська і духовна) майже половину з них не пропускала до друку. Вони могли з'являтися тільки за межами Росії та були доступні лише на українських землях Австрійської імперії.

Пізніше «Кобзар» неодноразово виходив друком і в двох томах, і багатотомними виданнями. Нині важко сказати, скільки разів книга перевидавалася. Твори з неї перекладено понад 140 мовами світу, зокрема –японською, китайською і навіть тамільською, якутською, удмуртською, циганською.

На честь 175-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка, 19 травня 1989 року, в Черкасах відкрито єдиний у світі Музей однієї книги – «Кобзаря». Розташований він в історичному центрі Черкас, на розі вулиць Хрещатик і Байди-Вишневецького, у будинку, де у 1859 році у родині купців Цибульських проживав поет. Серед експонатів музею є і перша, і остання прижиттєві збірки, та багато інших раритетних видань цієї книги.

«Кобзар» Т. Шевченка належить до найдорожчих літературних скарбів, що українці передають із покоління в покоління. Слово Великого поета не зотліває з плином часу, а його мудрий заповіт актуальний і нині:

Свою Україну любіть,

Любіть її... Во врем’я люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

 

Читайте «Кобзар» Т.Г. Шевченка, який у фондах нашої бібліотеки представлений виданнями різних років:

Шевченко Т. Г. Кобзар : повна зб. поезій / Т. Г. Шевченко; портр. роботи І. М. Крамського. – Київ: Держлітвидав України, 1964. – 621 с. : іл.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; вступ. ст. І. Пільгука. – Київ: Молодь, 1967. – 699 c. – (Шкільна бібліотека).

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; худож. В. Лопата ; приміт. Є. Нахліка. – Київ: Дніпро, 1974. – 622 с.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. – Київ: Дніпро, 1976. – 599 c.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; вступ. ст. О. Гончара ; прим. Л. Кодацької. – Київ: Дніпро, 1981. – 613 с. : портр.

Шевченко Т. Г. Кобзарь / Т. Г. Шевченко ; пер. с укр.; предисл. Л. Новиченко; примеч. Л. Кодацкой. – Київ : Дніпро, 1983. – 646 с.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; вступ. ст. О. Гончара ; приміт. Л. Ф. Кодацької. – Київ : Дніпро, 1985. – 640 с.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; приміт. А. Ф. Кодацької ; худож. В. І. Касіян. – Київ : Рад. шк., 1987. – 607 c. : іл.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; авт. вступ. ст. О. Гончар ; авт. прим. Л. Ф. Кодацька. – Київ : Дніпро, 1989. – 541 c.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. – Київ : Наук. думка, 1997. – 368 с. : портр.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; худож. В. І. Касіян. – Київ : Веселка, 1998. – 486 с. : іл., портр.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. – Київ : Дніпро, 1999. – 669 с.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. – Київ : Наук. думка, 2002. – 368 с. : портр.

Шевченко Т. Г. Кобзарь : вірші та поеми / Т. Г. Шевченко ; упоряд. С. Тургунбаєв. – Київ : Головна спеціал. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2004. – 253 с.

Шевченко Т. Г. Кобзар : повна зб. / Т. Г. Шевченко. – Харків : Школа, 2007. – 351 с. : іл.

* * *

175 років з часу виходу в світ першого видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка. 155 років з часу виходу в світ останнього прижиттєвого видання «Кобзаря», виданого коштом П. Симиренка // Календар пам’ятних дат Черкащини на 2015 рік / КЗ «Обл. універс. наук. б-ка ім. Тараса Шевченка» ; уклад. Л. Т. Демченко та ін. – Черкаси, 2014. – С. 59-62. – Бібліогр.: с. 61-62.

Білоус Н. Тарас Шевченко належить усьому світові: про це свідчить увічнення пам’яті українського письменника на різних континентах / Н. Білоус // Нова Доба. – 2014. – 4 берез. – С. 8-9.

Крамар М.Полум’я слова і серця поета : розповідь про єдиний у світі музей однієї книги – «Кобзаря» Т. Г. Шевченка у Черкасах / М. Крамар // Земля Черкаська. – 2010. – 14 трав. – С. 4.

Матрос Л. Друк Шевченкового «Кобзаря» 1860-року був оплачений... з гайдамацького скарбу? / Л. Матрос // Прес-Центр. – 2013. – 13 берез. – С. 17.

Нетлінне слово : 170 років тому побачило світ перше видання «Кобзаря» // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 2. – С. 128.

Осипенко О. Коштом Платона Симиренка : третьому «Кобзареві» Шевченка –155 років / О. Осипенко // Молодь Черкащини. – 2015. – 1 квіт. – С. 8.

Слинько А. «Кобзар» – це незбагненна сила духу!» : – вважає відомий на Черкащині культуролог і краєзнавець Вадим Мицик / А. Слинько // Нова Доба. – 2014. – 4 берез. – С. 14.

Шарапа О. М. «Кобзар» розміром з цигаркову пачку/ О. М. Шарапа // Педагогічний вісник. – 2009. – № 1. – С. 24-25.

* * *

150 років тому, в січні 1860-го, вийшло третє – останнє – прижиттєве видання «Кобзаря» Т. Шевченка [Електронний ресурс] // Краснопілля. Край Слобожанський : [сайт]. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 31.03.2015.

Климчак М. «Кобзар» - найвовелюбніша книга усіх часів [Електронний ресурс] / М. Климчак // VIDIA: медіапортал української діаспори : [сайт].  – Назва з екрана. – Дата перегляду : 31.03.2015.

Матрос Л. В. З історії видання «Кобзаря» 1860 року: легенди і дійсність [Електронний ресурс] / Л. В. Матрос // Краєзнавча Черкащина :[сайт]. – Режим доступу : http://nsku.ck.ua/index.php?option=com_ content&view= article&id=72:-qq-1860-&catid=23:2010-12-20-10-35-11&Itemid=8.– Назва з екрана. – Дата перегляду : 31.03.2015.

У Петербурзі вийшло перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка (1840) [Електронний ресурс] // CALENDARIUM.com.ua: Український Календар :[сайт]. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 14.04.2015.

Шубравський В. Є. Відзиви на перші видання творів Т. Г. Шевченка [Електронний ресурс] / В. Є. Шубравський // Ізборник : [сайт]. – Режим доступу :http://litopys.org.ua/shevchenko/shubrav.htm. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 14.04.2015.

Визначна літературно-громадська подія: 27 січня 1860 року вперше опубліковано повне видання «Кобзаря Тараса Шевченка» [Електронний ресурс] // Останній Бастіон : [сайт]. – Режим доступу : http://bastion.tv/history/viznachna-literaturno-gromadska-podiya-27-sichnya-1860-roku-vpershe-opublikovano-povne-vidannya-kobzarya-tarasa-shevchenka.– Назва з екрана. – Дата перегляду : 14.04.2015.

Використана література:

Кононенко В. О. Скарби безсмертного Кобзаря : до 196-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка та 170-річчя з дня виходу «Кобзаря» / В. О. Кононенко // Календар знаменних і пам'ятних дат. – Київ, 2009. – № 1, 2010. – С. 110-125. – Бібліогр.: с. 120-125.