Цікаве в періодиці (5-9 кл.)
Искусство Мадоннари
Искусство Мадоннари // Каламбур. – 2014. – № 5. – С. 6-7.
3D тепер не лише в кіно чи атракціонах. Уявіть, ви йдете, а посеред вулиці раптом… ущелина: і красиво, і страшно. Неначе намальовано, але об'ємно. Мистецтво мадоннарі для того й існує, аби дивувати перехожих. З'явилося воно в Італії у далекому ХVI столітті. Вже тоді італійці малювали на асфальті, але робили це з іншою метою: під час свят вони прикрашали вулиці малюнками на релігійну тематику. Найчастіше зображували Мадонну з немовлям.
Сьогодні цей вид мистецтва поширився по всьому світу. Мадоннарі – це малюнки крейдою на асфальті, які здаються об'ємними з певної точки. Нині для асфальтових 3D малюнків виготовляють спеціальну крейду різних відтінків.
Якщо вас зацікавило це мистецтво, прочитайте статтю та познайомтесь із ним ближче.
Мавки, нявки и Ко
Мавки, нявки и Ко :) // Юная Леди. – 2014. – № 7. – С. 44-45.
Протягом багатьох тисячоліть слов’яни були твердо переконані в існуванні духів, нечистої сили – невидимих істот, які населяли навколишній світ. На них переносились людські якості, їм приписувались людські почуття, навіть людськаподоба.
У слов'янських народів сьогодні можна нарахувати багато сотень таких персонажів –духів, представників нечистої сили, посередників між людьми та нечистю.
Стаття розповість вам цікаві факти про персонажів слов’янської демонології, познайомить із міфічними персонажами, добрими і недобрими духами, які, за уявленнями наших пращурів, жили в хаті і на подвір'ї, в лісі, полі, у річках та озерах, допомагаючи або шкодячи людям.
Ювелирная работа
Ювелирная работа // Маруся. – 2014. – № 7. – С. 34-37.
У статті розповідається про одну з найдавніших професій –ювеліра.
Прикрашати себе люди любили завжди. Перші ювелірні виробивиготовляли з різноманітних підсобних матеріалів, що піддавалисьобробці примітивними інструментами того часу. Це моглобути намисто з черепашок, іклів, камінчиківіз діркою на шкіряній смужці... Найбагатші та найрозкішні прикраси носив вождь племені.
Слово«ювелір» прийшло з тюркської мови і перекладається як «той, що вміє гравірувати».
Длявиконання ювелірних робіт потрібно мати хороший зір, адекватне сприйняття кольорів, а також розвинену координацію рухів: впоратись із різними дрібними детальками незграбній людині буде непросто. Крім того, варто врахувати, що це скрупульозна праця, так що запальним, нетерплячим або неуважним людям вона не підійде.
Про інші тонкощі ювелірного мистецтва ви дізнаєтесь, прочитавши статтю.
Вся такая расписная
Вся такая расписная // Маруся. – 2014. – № 7. – С. 16-17.
Якщоз приходом літніх днів вас так і тягне на різноманітні beauti-експерименти, то чому б не долучитися до стародавнього мистецтва мехенді. Це мистецтво розпису тіла візерунками із хни, історія якого налічує багато століть.
Мистецтвомехенді зародилося більше 5000 років тому в Стародавньому Єгипті. Там існувала традиція фарбувати ступні і долоні фараонам під час муміфікації. На початку ХІІ століття візерунки із хни стали використовувати в Індії, наносячи на тіло малюнки, які символізують родючість і достаток, а також релігійні символи. Розпис мехенді відомий і в традиціях арабських країн, де використовувалися квіткові мотиви, характерні також для арабського живопису та вишивки. Мароканский стиль включає геометричні фігури з квітковими мотивами.
У сучаснихсалонах цю техніку ще називають біотатуюванням. Тримається такий малюнок близько 3 тижнів, якщо виконати всі вимоги щодойого нанесення малюнка і дотримуватися правил догляду за ним.
Як у домашніх умовах зробити такий розпис, що для цього потрібно, який малюнок краще вибрати і як за ним доглядати, ви довідаєтесь із статті.
Добування золота
Добування золота // Професор Крейд. – 2014. – № 7-8. – С. 9-11.
Золото – найм’якший метал, який не псується під впливом води та повітря. Саме тому його часто використовують у виробництві комп’ютерів: провідники плат та контакти покривають тоненьким шаром золота – позолотою. Завдяки цьому деталі не окислюються, не іржавіють, а техніка може слугувати роками.
Незважаючи на те, що золото –метал, воно їстівне. У деяких азіатських країнах його додавали до фруктів, десертів, кави та чаю. У штаті Іллінойс (США) його метал використовують для лікування різних захворювань.
Про процеси видобування золота та переробки побутових приладів із його вмістом ви дізнаєтеся, прочитавши статтю.