Цікаве в періодиці (5-9 кл.)

Пелюшенко О. Чому читання корисне? / Оксана Пелюшенко // Паросток. – 2021. – № 4. – С. 61–63.

З розвитком так званого «кліпового мислення», либонь, виникла загроза «девальвації» читання. Поміж учнівства вже спостерігаємо тенденцію до послаблення уваги до книги, знецінення читання. Звісно, не йдеться про стовідсоткову байдужість, проте «тривожних дзвіночків» дедалі більшає.

Чи знаєте ви, що читання не лише може бути насолодою та джерелом знань, а є життєвою потребою? Це чудодійний засіб для підтримки й поліпшення психологічного стану та здоров’я. У цьому переконані й лікарі, й авторка статті, з якої дізнаєтеся, яку ж саме користь принесе читання літератури – не обов’язково «розумної», а й художньої.

Шеремета О. Яким би був наш світ, якби всі віруси зникли / Олена Шеремета // Паросток. – 2021. – № 4. – С. 3–7.

У час світової пандемії ми, здається, вже звикли боятися вірусів, ховатися від них за масками, уникати скупчень людей як потенційних носіїв «інфекції»… А головне – забули, що не всі віруси є загрозливими й небезпечними для життя. Світ існує як логічний синтез світла / темряви, тепла / холоду, життя / смерті подібно до китайської єдності «інь» / «янь»: перше не можливе без другого й навпаки. Тож якщо навіть винищити всі віруси на планеті, це зумовить загибель і зникнення людства та всіх живих організмів. Чи ж готові ми пожертвувати життям заради очищення Землі від вірусів? Звісно, ні.

Як навчитися співіснувати з вірусами й не боятися їх, розповість пропонована стаття. А також ви дізнаєтеся про «добрих» представників цієї системи та їхню користь для людства зокрема й планети загалом.

Шукачі пригод на свою голову // Zадавака. – 2022. – № 1. – С. 3.

Внесені до «лику святих», «пантеону» класиків у світовій літературі, деякі майбутні письменники в юнацькому віці таке творили-чудили, що їх можна легко «деканонізувати» або ж бодай начепити на таких тавро «дивак». Джеймс Фенімор Купер, Марк Твен, Роберт Луїс Стівенсон, Жуль Верн… Хто з них епатував найдужче, навчивши віслюка сидіти в професорському кріслі, а хто вирізнявся «скромною» пристрастю до мандрів, дізнавайтеся зі статті.

Соколова Г. Використання краєзнавчих досліджень при підготовці до конкурсу «МАН-Юніор Дослідник» як ефективний спосіб формування національної ідентичності / Ганна Соколова // Школа Юного Вченого. – 2021. – № 5-6. – С. 14–21.

У час глобалізації та інтеграції спостерігається тенденція до стирання кордонів між державами, націями, мовами. Разом із тим увиразнюється етнічне, питомо своє, те, що відрізняє й вирізняє. Це має стосунок до проблем ідентичності, себто тотожності: ким я себе усвідомлюю в цім світі в етнічному, національному, мовному, релігійному, культурному сенсах. А також пам’яті, зокрема родової, національної, історичної: хто є мої пращури і який «спадок» є мені тягарем, а який – винагородою.

Авторка статті має на меті акцентувати цінність краєзнавчого пласту, необхідність звернення до локального (фольклорного, літературного, історичного, культурного), виходячи з тої місцевості, яка є «малою батьківщиною».

Про особливості написання робіт такого кшталту, попередній досвід учасників і керівників читайте в журналі «Школа Юного Вченого», а пропонована стаття стане «гідом» у підготовці наукової роботи з питань краєзнавства.

Пасанецька Ю. Чим здивує прапор? / Юлія Пасанецька // Колосок. – 2021. – № 12. – С. 48-49.

Державний прапор – не просто один із головних символів країни. По ньому можна дізнатися певні факти з її історії, культурні традиції народу та найбільш значущі події. До речі, існує ціла наука про прапори – вексилологія. Читайте статтю та дізнавайтеся незвичні факти з історії прапорів світу.