background

Зелений коник // Професор Крейд. – 2013. – № 6. – С. 11-13.

Чи знаєте ви, що коник – найдавніший на Землі музикант? Оркестри коників та їх родичів цикад і цвіркунів звучали у прадавніх заростях задовго до появи не тільки тварин, а й жуків та метеликів…

Коники мають зелений фрак, «складані» задні ноги, довгі вусики та напівпрозорі крила. Вони вміють слухати ногами, скрекотати крильми, відкидати кінцівки та прикидатися зеленими листочками.

Хоча коники – одні з найкращих стрибунів на далекі відстані, стрибати вони не люблять. Радше будуть лізти по рослинах або перелітати з місця на місце. Варто органам слуху, які розташовані на передніх ногах коника, вчути підозрілий шурхіт, як задні ноги самі катапультують якнайдалі від небезпеки. Голова й спрацювати не встигне: «Куди це я? Навіщо?!». Буває, що жабка виявиться спритнішою, і таки ухопить коника за ногу. А той реагує миттєво: клац зубами – і лишає ногу хижакові. Не страшно – нова виросте, як хвіст у ящірки! Ось такі вони коники-стрибунці!

А чи цікаво вам дізнатися, як розмножуються цвіркуни, чим харчуються, де мешкають? За допомогою якого унікального музичного інструменту вони так мелодійно скрекочуть?

Тож прочитайте статтю та познайомтеся з цією цікавою комахою!

Пригоди в клітинках // Професор Крейд. – 2013. – № 6. – С. 2-6.

Мандруючи лугом чи густим лісом, ми бачимо велике розмаїття рослин. Вони ніби зелені нерухомі декорації. Та варто присісти й придивитися, як стає зрозуміло, що ці «декорації» живі!

У рослинному світі рух набагато повільніший, ніж у світі людей і тварин, проте він доводить, що зелені організми – живі. Як і ми, вони народжуються, розвиваються і помирають, тобто проживають своє рослинне життя.

Ми будуємо свій організм, споживаючи щодня різні корисні продукти, а рослинам для цього потрібна лише вода, сонячне світло та мінеральні речовини (частина – з грунту, частина – з повітря). Для того, щоб рости, кожна мікроскопічна клітина працює, як цілий хімічний завод. Як саме? Які процеси, перетворення відбуваються у клітинках рослин? Що таке хлоропласти та як вони трудяться? Яку роль відіграє фотосинтез? Прочитайте статтю та отримайте відповіді на ці та багато інших запитань.

Зверєва Н. Український Мікеланджело / Н. Зверєва // Історія для допитливих. – 2013. – № 5. – С. 34-35.

У найпопулярнішому музеї світу, паризькому Луврі, на початку 2013 року відбулася виставка видатного українського митця середини 18 століття Йоганна Георга Пінзеля. Між іншим, про «майстра Пінзеля», як автора кам’яних скульптур, уперше згадано 1906 року на фасаді греко-католицького собору св. Юра у Львові, проте тривалий час цей факт не привертав належної уваги. Майстер такого масштабу був цілковито невідомим. На початку 2008 року про митця чули лише 3% мешканців України, наприкінці – уже 18%. Сьогодні Йоганна Георга Пінзеля знає вся світова культурна спільнота.
Стаття познайомить вас з життям та творчістю видатного українця, непересічної особистості, талановитого скульптора, майстра європейського рівня, геніального Йоганна Пінзеля.

Зверєва Н. Український вождь ірокезів / Н. Зверєва // Історія для допитливих. – 2013. – № 5. – С. 20-25.

У роки Великої Вітчизняної війни Іван Іванович Даценко був командиром ланки 10-го гвардійського Червонопрапорного авіаційного полку далекої дії.
До початку серпня 1943 року він зробив понад 200 бойових вильотів.

За бойові заслуги Іван Даценко був нагороджений орденом Червоного Прапора, медалями, а 18 вересня 1943 року отримав звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна й медалі «Золота Зірка».

Та у ніч на 19 квітня 1944 року легендарний льотчик був збитий німецькими зенітчиками… А далі версії, що стосуються життєвого шляху радянського льотчика, розходяться.

Як склалася подальша доля героя війни? Як український військовий льотчик став вождем племені ірокезів у Канаді? Вам цікаво дізнатися?

Тож, стаття відкриє вам таємниці долі цієї незвичайної людини.

Морозова Н. Харківський вундеркінд / Н. Морозова // Історія для допитливих. – 2013. – № 5. – С. 16-19.

Ілля Ілліч Мечников – український, російський та французький вчений, лауреат Нобелівської премії 1908 року. Він був засновником мікробіології в Росії, основоположником геронтології, еволюційної ембріології, імунології й винахідником кисляку. Ілля Мечников розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів тощо.
Стаття познайомить вас із життям та науковою діяльністю цього геніального вченого, його особистим вкладом у розвиток наукової біології та сучасної медицини.