Цікаве в періодиці (1-4 кл.)

Верховець В. Має мову птах і звір, як не віриш – перевір! / В. Верховець // Барвінок. – 2013. – № 1. – С. 18-19.

У казках тварини розмовляють. А як насправді? Є в них мова чи немає? Про що свідчать їхні вигуки та звуки?

Тварини спілкуються між собою за допомогою запахів, рухів тіла та голосу. У них, таким чином, не одна, а ніби три мови. Голос мають не тільки звірі та птахи, а й амфібії, риби та комахи.

З допомогою звуків тварини вітаються, сповіщають про знайдену поживу, подають сигнал тривоги, відлякують ворогів, висловлюють почуття – лють, переляк, задоволення. Голос дозволяє їм спілкуватись у повній темряві або на великій відстані, навіть тоді, коли бачити свого «співрозмовника» вони не можуть.Соснова змія, наприклад, може ревти, як бик, а тонкохвостий полоз – нявчати, мов кішка.

Птахи «розмовляють» крилами, посвистом, демонструючи своє строкате пір’я, різні пози. Але найчастіше вони спілкуються за допомогою звуків. Підраховано, що голоси і пісні птахів мають близько 400 відтінків.

Знати голоси тварин треба для того, щоб передбачити їхню поведінку при зустрічі, а також при спілкуванні.

Чарівний Всесвіт : Земля // Щедрику-ведрику. – 2012. – № 54. – С. 28-29.

Найдивовижніша і найчарівніша планета Сонячної системи – це Земля, планета, на якій ми живемо.

Вчені розкрили вже багато таємниць планети Земля, але багато питань так і залишилося без відповіді. Який вік нашої планети? Де розташований центр Землі? З чого складається повітря, яким ми дихаємо? Що ховається в надрах планети, що стала нашим спільним домом у холодній міжгалактичній пустелі?

Можливо, хтось із вас стане дослідником планети. Тоді ця стаття саме для вас.

Школа ввічливості : [танок] // Щедрику-ведрику. – 2012. – № 54. – С. 18-19.

Кожна епоха має свої улюблені танці, значна частина яких притаманна саме її часові. Деякі з них, як той невмирущий вальс, пережили уже не одне покоління і, певне, ніколи не вийдуть з моди. Та що б не танцювали люди – мазурку, вальс чи сучасний імпровізований танок, в усі часи найпершою вимогою до будь-якого танцю була естетичність. Є своя етика поведінки на танцювальних вечорах, зорієнтуватися в якій, сподіваємося, допоможе чергове заняття в Школі ввічливості цього номера журналу.

Китайський Новий рік // Стежка. – 2012. – № 24. – С. 11.

Надзвичайно пощастило китайцям: вони святкують Новий рік не 1 січня, а щороку по-різному, адже живуть за особливим, місячним календарем. У цьому році – це 10 лютого. Це свято має назву Чунн-дзьє і вважається святом початку весни. Крім того, це свято світла. Люди запалюють ліхтарі та проходять вулицями міста, освітлюючи шлях новому року. Китайці вірять, що скрізь живуть огидні злі духи. Тому, щоб у новорічну ніч, поки люди святкують і розважаються, ці духи не залізли до їхніх осель, напередодні заліплюють усі вікна та щілини папером. А нечисть відлякують фейєрверками та вистрілами петард.

Втім, люди прагнуть захистити від злих духів не лише оселі, а й своїх дітлахів. У новорічну ніч батьки дарують дітям загорнені в червоний папір монетки. Вважається, що такий подарунок не тільки чудово оберігає, а й принесе достаток у майбутньому.

Свято триває довгоі. Кожен день Нового року китайці святкують по-різному. У перший – славлять своїх предків та дякують богам за здоров'я родичів. Другого дня ходять у гості до батьків з подарунками та смачними стравами. Але найдивніше святкують жителі Китаю третій день Нового року: вони вважають, що саме у цей час домашні миші видають заміж своїх дочок, тож треба лягти спати якомога раніше, аби не заважати мишкам проводити пишні весілля.

Більше про святкування Нового року в Китаї дізнаєтесь, прочитавши цю статтю.

Колодницька Т. Володар крижаного царства // Яблунька. – 2012. – № 6. – С. 24-25.

Білий ведмідь, найбільший з материкових хижаків, вражає своїми розмірами. Колір його хутра – від білого до жовтуватого,і майже не відрізняється від снігового покрову Білі ведмеді добре пристосовані до життя в Арктиці. Вони дуже витривалі і можуть швидко долати великі відстані. Їхні стопи вкриті шерстю, що надає ведмедям стійкості під час руху по льоду.

Харчуються білі ведмеді, в основному, тюленями. Вони полюють на них, підстерігаючи біля ополонок, через які тюлені вдихають повітря, або, підкравшися до лежачої на льоду тварини, вбивають жертву одним сильним ударом лапи.

Пізнього літа і ранньої осені ведмеді обходять узбережжя у пошуках мертвих китів і моржів. Біля одного загиблого звіра може зібратися від 10 до 20 ведмедів.

Влітку їжа білих ведмедів стає більше різноманітною. Дрібні гризуни, полярні лисиці, качки та їхні яйця доповнюють меню цих хижаків.

Більше про спосіб життя цих велетнів ви дізнаєтесь із цієї статті.