Радимо прочитати

Дорошенко М. Історія закритого обличчя: п’ять століть носіння масок / Микола Дорошенко // Паросток. – 2021. – № 4. – С. 57-60.

Раніше маски носили переважно грабіжники, ексцентричні поп-зірки та японські туристи, які дбали про своє здоров’я. Але нині, під час пандемії коронавірусу, носіння масок у громадських місцях стало настільки поширеним, що його назвали «новою нормою». Норма – можливо, але точно не нова. З різних причин люди прикривали обличчя протягом останніх 500 років. Хочете знати, з якою метою вони це робили, – тоді прочитайте статтю. З неї ви дізнаєтеся багато цікавого.

Авдєєнко Ю. Секрети краси Blackpink / Юлія Авдєєнко // Однокласник. – 2021. – № 11. – С. 4-6.

У назві цього музичного гурту втілено двоколор – єдність чорного й рожевого. Перший уособлює суворість стилю, другий – ніжність і жіночність. K-pop колектив складається з чотирьох привабливих дівчат, які були відібрані на кастингах по всьому світу. Історія гурту бере початок ще в 2011 році, але остаточно склад сформувався у 2016-му.

Докладніше про «Blackpink» та його учасниць, їхню любов до творчих експериментів, а також секрети краси від кожної представниці гурту – в запропонованій статті.

Сурган А. Чуттєві малюнки Анни Сурган / Анна Сурган ; розпитувала Олеся Потаржевська ; малюнки Анни Сурган // Однокласник. – 2021. – № 11. – С. 25-27.

Молода художниця та ілюстраторка Анна Сурган співпрацює з багатьма видавництвами. Переконана: «бути професійним художником – це не пункт призначення, а сам шлях, безперервний процес». Мисткиня зізнається, що в дитинстві тяжіла не лише до живопису, а й до інших творчих виявів – ліплення та плетіння з бісеру.

Про визрівання й утвердження себе як художниці, досвід ілюстрування книг, перші невпевнені кроки й виклики, мрії та мотивацію, а також фахові поради юним талантам від Анни Сурган дізнавайтеся з інтерв’ю.

Карамзіна Л. А. Пишемо ручкою та рукою, і це корисно. Наукою по невігластву! / Л. А. Карамзіна // Країна знань. – 2021. – № 8-9. – С. 43-46.

У сучасних реаліях ми нерідко почуваємося відвиклими від будь-якої писанини. Здається, що й літери немає сили виводити, а вони (от халепа!) стрибають куди їм заманеться. Натомість значно легше тиснути на клавіатуру ноутбука чи віртуальну на телефоні.

У наукових колах розпалюються дискусії щодо необхідності/зайвості письма. Одні спеціалісти стверджують, що то пережитки минулого. Інші ж навпаки б’ють на сполох, добачаючи ознаки регресу людства – надто нових поколінь, що прийшли в цей світ у ногу з технократичним часом.

Про «ремствування» психологів і неврологів, користь письма для особистісного розвитку кожної людини, про результати наукових досліджень і дискусій, технологію фіксації письма й письменницький досвід читайте й дізнавайтеся зі статті.

Геніальні «двієчники» // Zадавака. – 2021. – № 21. – С. 3.

У сучасних реаліях продовжує побутувати стереотип, що золота/срібна медаль, атестат/диплом із відзнакою є запорукою вдалого життя й успішної кар’єри. Адже і справді значно приємніше мати комплекс відмінника, аніж носити «тавро» двієчника… Хоча не все так однозначно! І стаття у газеті «Zадавака» ілюструє нам вимовні приклади, як затяті двієчники чи школярі-невдахи згодом не просто оскаржували своє «невігластво», а ставали першовідкривачами нових наук, теорій, галузей, формували нові системи, писали талановиті літературні твори, що й досі входять до шкільних програм і світової класики, створювали музичні шедеври… А можливо, це ще один доказ того, що генії не вписуються в соціум, ламають стереотипи, випереджають свій час і, звісно, доводять, що кожна людина – унікальна.

Про відомих «двієчників» і ламання стандартів читайте докладніше у випуску газети «Zадавака». І обов’язково пізнавайте себе, розвивайте свої здібності й таланти!