Радимо прочитати

Перший у 2022 році номер журналу для сучасних дівчат «Жасмин» пропонує докладні майстер-класи з вітражного розпису скляної пляшки, пошиття екосумки, створення набору прикрас із бісеру, пошиття ляльки «Норвежки», виготовлення ароматної композиції «Помаранчеві троянди». А ще тут можна знайти рецепт та кулінарні секрети приготування смачних пишних оладок.

Шапіро О. Шедеври народного зодчества : дерев’яні храми України / Олена Шапіро ; фото реставрації О. Садової // Країна знань. – 2021. – № 10. – С. 30–33.

Старовинні пам’ятки культури, архітектури зокрема, наділені не лише автентикою, а й особливою аурою. Надто коли йдеться про дерев’яні храми, які йменують шедеврами народного зодчества. Приналежний до книжної лексики архаїзм «зодчий» вживається на позначення художника-будівельника, архітектора, творця. Відтак, зодчество є синонімом будівництва й архітектури, творчості в широкому її значенні.

Дерев’яні храми можна знайти по всій Україні, але особливо багатим на них є західний терен: саме цей регіон вирізняється потужною сакральністю, хай навіть пережитки язичницької міфології (карпатської, гуцульської) досі вимовні.

Про нагальну потребу збереження й відродження архітектурної та загалом духовної спадщини, етапи будівництва храму як реалізацію певного ритуалу, композицію сакральної будівлі, цінність та оригінальність стінопису, переваги витворів народних майстрів над канонічними взірцями, «живу душу» деревини як основу храму, «мудру» реставрацію як ознаку шанування духовного скарбу нації читайте в запропонованій статті.

Пелюшенко О. Чому читання корисне? / Оксана Пелюшенко // Паросток. – 2021. – № 4. – С. 61–63.

З розвитком так званого «кліпового мислення», либонь, виникла загроза «девальвації» читання. Поміж учнівства вже спостерігаємо тенденцію до послаблення уваги до книги, знецінення читання. Звісно, не йдеться про стовідсоткову байдужість, проте «тривожних дзвіночків» дедалі більшає.

Чи знаєте ви, що читання не лише може бути насолодою та джерелом знань, а є життєвою потребою? Це чудодійний засіб для підтримки й поліпшення психологічного стану та здоров’я. У цьому переконані й лікарі, й авторка статті, з якої дізнаєтеся, яку ж саме користь принесе читання літератури – не обов’язково «розумної», а й художньої.

Шеремета О. Яким би був наш світ, якби всі віруси зникли / Олена Шеремета // Паросток. – 2021. – № 4. – С. 3–7.

У час світової пандемії ми, здається, вже звикли боятися вірусів, ховатися від них за масками, уникати скупчень людей як потенційних носіїв «інфекції»… А головне – забули, що не всі віруси є загрозливими й небезпечними для життя. Світ існує як логічний синтез світла / темряви, тепла / холоду, життя / смерті подібно до китайської єдності «інь» / «янь»: перше не можливе без другого й навпаки. Тож якщо навіть винищити всі віруси на планеті, це зумовить загибель і зникнення людства та всіх живих організмів. Чи ж готові ми пожертвувати життям заради очищення Землі від вірусів? Звісно, ні.

Як навчитися співіснувати з вірусами й не боятися їх, розповість пропонована стаття. А також ви дізнаєтеся про «добрих» представників цієї системи та їхню користь для людства зокрема й планети загалом.

Шукачі пригод на свою голову // Zадавака. – 2022. – № 1. – С. 3.

Внесені до «лику святих», «пантеону» класиків у світовій літературі, деякі майбутні письменники в юнацькому віці таке творили-чудили, що їх можна легко «деканонізувати» або ж бодай начепити на таких тавро «дивак». Джеймс Фенімор Купер, Марк Твен, Роберт Луїс Стівенсон, Жуль Верн… Хто з них епатував найдужче, навчивши віслюка сидіти в професорському кріслі, а хто вирізнявся «скромною» пристрастю до мандрів, дізнавайтеся зі статті.