Основною темою чергової зустрічі читацького клубу «Книжкові серфери» було заявлено твір «Любов, дідусь і помідори». Але і саме засідання вийшло непересічним, і бесіда сягнула далеко за межі обговорення однієї книги, адже на онлайн-зв’язку з учасниками події була особисто авторка – письменниця й перекладачка Наталія Ясіновська. Компанію «Книжковим серферам» склали учасники й керівник літературно-творчого гуртка «Пегасик», що також працює в бібліотеці. Тож крім відповідей на питання читачів її історій, пані Наталії довелося також розкрити кілька секретів власної професійної майстерності для юних прозаїків і поетів.
У центрі уваги тривалий час, природно, був роман «Любов, дідусь і помідори». Шанувальників історії цікавили прототипи персонажів і перегуки сюжету з реальними подіями. Особливо головна героїня Олеся, з якою асоціюють себе наші читачі-підлітки. Авторка зізналася, що багато рис цієї дівчини вона списала із себе, тому, мабуть, саме Олеся лишається однією з її улюблених персонажок із власної творчості. Чимало з того, що описано в книзі, так чи інакше відтворює моменти з біографії Наталії Ясіновської або є результатом її спостережень за навколишньою дійсністю та особистих переживань. Так, скажімо, авторка пояснила, чому не може наразі взятися за третю частину історії про Олесю (друга книга – «Любов, Америка і світло»): доки триває війна, доля улюблених персонажів не матиме по-справжньому хорошого завершення...
Від важливості спостережень і пильного ока для фахового письменника тема розмови поступово перейшла до секретів літературного ремесла, дуже важливих для учасників «Пегасика». Так, Наталія Ясіновська радила авторам-початківцям завжди мати напоготові блокнотик і ручку для запису ідей, починати свій творчий шлях із малої прози, а не з романів, уникати надто розлогих описів і добре продумувати мотивацію героїв. Своєю «редколегією» письменниця назвала власних трьох котів, наділених здатністю не відволікати творчу людину від праці, а лише надихати.
Усім присутнім було цікаво поспілкуватися про Черкаси, адже наше місто об’єднує і читачів, і письменницю, яка також народилася тут. Відповідно, йшлося про школу й улюблених учителів письменниці, а ще про локації обласного центра, «зашифровані» або й прямо названі в її книгах. Наталія Ясіновська зауважила, що дуже б хотіла бачити рідні Черкаси на літературній мапі України, поруч із «розкрученими» численними романами Львовом і Києвом. Тож сама докладає до цього зусиль.
Зустріч вийшла надзвичайно теплою й змістовною, мотивувала наших користувачів ще активніше читати книги (гарантія того, що завжди будуть гідні теми для розмови з улюбленим автором!). Найкраще підсумувала подію сама Наталія Ясіновська, сказавши, що так ми всі стаємо «своїми людьми» – тими, хто пише й читає книжки та про книжки. Приємно бути частиною такої інтеліґентної спільноти, чи не так?
