Щастя людини залежить від психологічного клімату, в якому вона росте, живе і працює, від емоційного багажу і, головне, від стилю спілкування між батьками й дитиною. Не завжди в сім`ї панує мир та злагода.
Буває так, що діти роздратовані й кричать на своїх батьків. Але це не означає, що малеча їх не поважає. В інший час діти гарно ставляться до батьків, слухаються їх. Буває, що дитина постійно обурена й виявляє свій гнів без причин. У такому разі вона маніпулює батьками і домагається свого за допомогою скандалів. На таке не можна закривати очі. Не можна дозволяти дитині вимовляти злі слова, які мають на меті образити іншого. Такі обурення слід сприйняти як вчинок і відповідно на нього відреагувати. Тільки пам’ятайте про головне: будьте доброзичливими, але твердими.
Психологи вважають, що дисциплінованість полягає не в тому, щоб дитина задовольняла батьків, а в тому, щоб вона вчилася жити серед людей. Таке вміння ґрунтується не лише на дотриманні елементарної чемності, а, швидше, на здатності зрозуміти іншого, на повазі до себе й до оточуючих. Дисципліна має не просто формувати зовнішню люб’язність, а стати підґрунтям моральності.
Спочатку поняття «дисципліна» вводиться інтонацією голосу, виразом обличчя, жестами, а вже згодом словами заборони «не можна». До трьох років дитина ще не розуміє зв’язку між причиною і наслідком. Вона відчуває, що вчинила недобре і що ви гніваєтеся, але їй ще потрібний час, щоб пов’язати певний вчинок із безпосередньою реакцією на нього. Тому вказуйте малюкові на його помилки одразу ж. Найефективнішим виховним прийомом для малят, починаючи з дворічного віку, і для старших дітей, є короткочасна ізоляція на зразок «посидь - подумай», своєрідний «тайм-аут». Поставте стілець у порожній тихій кімнаті, але не зачиняйте дверей, щоб дитина не лякалася замкнутого простору, - і в найскладніший момент садіть на нього бешкетника. Щодо часу «тайм-ауту» американські психологи радять тримати малюка в кімнаті стільки хвилин, скільки йому років.
Введення правил
· Правило має бути чітким.
· Одне й те саме правило краще повторювати дитині кілька разів.
· Правило має бути не тільки вимовлене, а й намальоване (на кухні, в дитячій тощо).
· Повторюючи правило, постарайтеся, щоб воно звучало не як наказ, а як доброзичлива порада.
· Правила повинні бути сформульовані в позитивній формі (краще сказати: «Говори тихо», ніж «Не кричи!»).
· Обґрунтуйте для дитини, чому потрібно слідувати саме тим, а не іншим правилам.
· Якщо дитина випробовує правило на міцність, провокуючи вас на крик або ляпанець, залишайтеся спокійними і твердими у виконанні правила.
· Дорослі самі мають неухильно виконувати введені ними правила. Це буде хорошим прикладом і моделлю для вашої дитини.