Інформаційний список літератури
для організаторів дитячого читання
Черкаси, 2006
15 травня 2006 р. Кабінет Міністрів України своєю постановою № 671 затвердив Державну програму “Золота підкова Черкащини” на 2006-2009 роки.
Метою програми "Золота підкова Черкащини" є відновлення духовно-історичної спадщини Черкаської області - Канева, Моринців, Чигирина, музею Трипільської культури в Тальному. Окрема програма, пов’язана із щорічним паломництвом євреїв-хасидів, буде розроблена для Умані.
Готується також проект повернення у власність держави земель приватного заповідника у Трахтемирові Канівського району, відновлення резиденції Богдана Хмельницького в Чигирині з подальшим перетворенням її в резиденцію Президента України.
На теренах Черкащини є чимало історичних пам’яток, котрі свідчать про події та процеси, що вплинули на хід не тільки української, а й загальноєвропейської історії. Тут, на Черкащині, формувалися осередки державності з найдавніших часів. Трипільська культура визначально вплинула на цивільний розвиток усієї Європи. Саме тут формувалася білогрудівська (І тис. до н.е.), зарубинецька (ІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.) та черняхівська (ІІІ-V ст. н.е.) культури, на основі котрих почалася розбудова держави.
Традиції високої духовності, розвинуті давньоруською державою, знайшли своє продовження в часи козацької доби. Чигирин, Корсунь, Канів, монастирі Черкащини стали осередками національної самосвідомості.
З територією Черкащини пов'язана діяльність багатьох особистостей, котрі внесли
неоціненний вклад у розвиток української духовності.
Черкащина - батьківщина духовного пророка України Тараса Шевченка, з нею пов'язані життя і діяльність Богдана Хмельницького, Дмитра Вишневецького, Петра Дорошенка, Івана Нечуя-Левицького, Михайла Максимовича, Агатангела Кримського, Тодося Осьмачки, Олександра Кошиця, Кирила Стеценка, Василя Авраменка, родини Симиренків, Івана Черняховського, Василя Симоненка, Данила Нарбута та багатьох інших визначних державних, політичних, військових діячів, корифеїв літератури, науки, мистецтва.
Черкащина має великий туристичний потенціал, який може запропонувати маршрути державного і міжнародного значення.
У Черкаській області на державному обліку перебуває 9266 пам'яток історії і культури, з них 85 - національного значення. Пам'ятки різних епох та меморіальні об'єкти регіону, що мають особливу культурну цінність, входять до 7 історико-культурних заповідників, два з яких - Шевченківський у Каневі та "Чигирин" мають статус національних. 13 населених пунктів області занесено до Списку історичних населених місць України.
Радимо прочитати:
Бас В. В. Шевченків край : фотопутівник. – К. : Мистецтво, 1989. – 264 с.
Бородюк Н. На батьківщині Кобзаря // Урядовий кур’єр. - 2004. - 2 верес. - С. 15.
Безуглий В. «Золота підкова»: черкащина має всі шанси стати областю туристичною // Нова Доба. - 2005. - 19 квіт. - С. 4-5.
Боковня Т. “Золоту підкову Черкащини” визнали на державному рівні : відповідну постанову днями прийняв український уряд // Нова Доба. - 2006. - 21 берез. - С. 3.
«Золоту підкову» треба кувати : [розмова з заст. голови обл. держ. адміністрації М. С. Овчаренком] //Черкаський край. - 2005. - 21 верес. - С. 3.
Історико-культурні заповідники на території Черкаської області: Краєзнавчий інформ. вісн. для учнів 7-9 кл. /Черкаська обл. б-ка для дітей. – Черкаси, 2002.
Кирей В. Музеї – наші святині // Урядовий кур’єр. - 2005. - 23 берез. - С. 5.
Краєзнавство Черкащини : наук.-попул. вид. Черкаської обл. орг. Всеукр. спілки краєзнавців : № 6. – Черкаси, 2002. – 126 с.
Краєзнавство Черкащини : наук.-попул. вид. Черкаської обл. орг. Всеукр. спілки краєзнавців : № 8. – Черкаси : Ваш Дім, 2005.– 228 с.
Мартинова Т. “Золота підкова Черкащини” за вкладом коштів стане справді золотою //Вечірні Черкаси.- 2005.- 20 квіт.- С.3.
Морозова Л. Черкащині на щастя //Урядовий кур’єр.- 2005.- 12 серп.- С.6.
Природні заповідники і заказники Черкащини: Краєзнавчі оповідки для учнів 5-7 кл. / Черкаська обл. б-ка для дітей.– Черкаси, 2002.
Про відродження та розвиток історичних і культурних центрів Черкащини : розпорядження Президента України від 29 квіт. 2005 р. // Урядовий кур’єр. - 2005. - 11 трав. - С. 7.
Семиволос П. Підкувати - то золотом // Місто. - 2005. - 13 лип. - С. 3.
Соборська У. Підкуємо й озолотимо! Уряд схвалив Держ. нац.-культ. прогр. «Золота підкова Черкащини» //Україна молода. - 2006. - 15 берез. - С. 2.
Титаренко Л. «Золоту підкову» даруємо вам // Голос України. - 2005. - 6 квіт. - С. 3.
Трохименко В. «Золоте кільце» допоможе черкащанам заробляти на туристах // Нова Доба. - 2005. - 17 лют. - С. 1-2.
Черкаський край – земля Богдана і Тараса : культурологічна зб. – К. : Укр. пропілеї, 2002. – 656 с.
Черкащина в контексті історії України : матеріали Першої наук.-краєзнавчої конф. Черкащини, присвяченої 50-річчю утворення Черкаської обл. – Черкаси : Ваш Дім, 2004. – 464 с.
Черкащина заповідна : (про всесвітньо відомі міста й села Черкащини): краєзнавчий екскурс / Черкаська обл. б-ка для дітей. – Черкаси, 2003.
Інтернет-посилання:
Власенко Станіслав Душа землі української
http://iskra.kiev.ua/iskra.html?act=article&id=1202
Програма “Золота підкова Черкащини”
//http://www.oda.ck.ua/index.php?article=37
Черкащина та її «підкова»
//http://www.rada.gov.ua/~fr_yed_ukr/news/N3_07072005.htm
Канівщина
З Успенського собору, закладеного 1144 року київським князем Всеволодом Ольговичем, проводжали в останню путь Великого Кобзаря.
Прах його покоїться покоїться на Тарасовій горі. Гордість міста – Шевченківський заповідник, заснований 1925 року. У десяти залах літературно-меморіального музею Тараса Шевченка зібрано тисячі експонатів, які розповідають про життєвий і творчий шлях поборника свободи й гуманізму.
На південь і захід від Тарасової гори простягається природний заповідник – унікальна пам’ятка історії, археології, геології та палеонтології.
У приміщенні колишнього Базиліанського училища, яке є пам’яткою архітектури ХVІІІ ст., розташований музей сучасного декоративно-вжиткового мистецтва.
У Каневі знайшов свій останній земний притулок відомий російський письменник Аркадій Гайдар.
Радимо прочитати:
Бас В. В. Шевченків край : фотопутівник. – К. : Мистецтво, 1989. - 264 с.
Бородюк Н. На батьківщині Кобзаря // Урядовий кур’єр. - 2004. - 2 верес. - С. 15.
Безуглий В. «Золота підкова» : Черкащина має всі шанси стати областю туристичною // Нова Доба. - 2005. - 19 квіт. - С. 4-5.
Боковня Т. “Золоту підкову Черкащини” визнали на державному рівні : відповідну постанову днями прийняв український уряд // Нова Доба. - 2006. - 21 берез. - С. 3.
«Золоту підкову» треба кувати : [розмова з заст. голови обл. держ. адміністрації М. С. Овчаренком] //Черкаський край. - 2005. - 21 верес. - С. 3.
Історико-культурні заповідники на території Черкаської області : краєзнавчий інформ. вісн. для учнів 7-9 кл. /Черкаська обл. б-ка для дітей. – Черкаси, 2002.
Кирей В. Музеї – наші святині // Урядовий кур’єр. - 2005. - 23 берез. - С. 5.
Краєзнавство Черкащини : наук.-попул. вид. Черкаської обл. орг. Всеукр. спілки краєзнавців : № 6. – Черкаси, 2002. – 126 с.
Краєзнавство Черкащини : наук.-попул. вид. Черкаської обл. орг. Всеукр. спілки краєзнавців : № 8. – Черкаси : Ваш Дім, 2005. – 228 с.
Мартинова Т. “Золота підкова Черкащини” за вкладом коштів стане справді золотою // Вечірні Черкаси. - 2005. - 20 квіт. - С. 3.
Морозова Л. Черкащині на щастя // Урядовий кур’єр. - 2005. - 12 серп. - С. 6.
Природні заповідники і заказники Черкащини : краєзнавчі оповідки для учнів 5-7 кл. / Черкаська обл. б-ка для дітей. – Черкаси, 2002.
Про відродження та розвиток історичних і культурних центрів Черкащини : розпорядження Президента України від 29 квіт. 2005 р. // Урядовий кур’єр. - 2005. - 11 трав. - С. 7.
Семиволос П. Підкувати - то золотом // Місто. - 2005. - 13 лип. - С. 3.
Соборська У. Підкуємо й озолотимо! Уряд схвалив Держ. нац.-культ. прогр. «Золота підкова Черкащини» //Україна молода. - 2006. - 15 берез. - С. 2.
Титаренко Л. «Золоту підкову» даруємо вам // Голос України. - 2005. - 6 квіт. - С. 3.
Трохименко В. «Золоте кільце» допоможе черкащанам заробляти на туристах // Нова Доба. - 2005. - 17 лют. - С. 1-2.
Черкаський край – земля Богдана і Тараса : культурологічна зб.– К. : Укр. пропілеї, 2002. – 656 с.
Черкащина в контексті історії України : матеріали Першої наук.-краєзнавчої конф. Черкащини, присвяченої 50-річчю утворення Черкаської обл. – Черкаси : Ваш Дім, 2004. – 464 с.
Черкащина заповідна : (про всесвітньо відомі міста й села Черкащини) : краєзнавчий екскурс / Черкаська обл. б-ка для дітей. – Черкаси, 2003.
Інтернет-посилання:
Власенко Станіслав Душа землі української
http://iskra.kiev.ua/iskra.html?act=article&id=1202
Програма “Золота підкова Черкащини”
http://www.oda.ck.ua/index.php?article=37
Черкащина та її «підкова»
http://www.rada.gov.ua/~fr_yed_ukr/news/N3_07072005.htm
Канівщина
З Успенського собору, закладеного 1144 року київським князем Всеволодом Ольговичем, проводжали в останню путь Великого Кобзаря.
Прах його покоїться покоїться на Тарасовій горі. Гордість міста – Шевченківський заповідник, заснований 1925 року. У десяти залах літературно-меморіального музею Тараса Шевченка зібрано тисячі експонатів, які розповідають про життєвий і творчий шлях поборника свободи й гуманізму.
На південь і захід від Тарасової гори простягається природний заповідник – унікальна пам’ятка історії, археології, геології та палеонтології.
У приміщенні колишнього Базиліанського училища, яке є пам’яткою архітектури ХVІІІ ст., розташований музей сучасного декоративно-вжиткового мистецтва.
У Каневі знайшов свій останній земний притулок відомий російський письменник Аркадій Гайдар.
Радимо прочитати:
Авраменко В. Охоронець великої могили // Черкаський край. - 2006. - 19 трав. - С. 7.
Береза В. Аркадій Гайдар // Культура і життя. - 2004. - 11 лют. - С. 4.
Береза В.А. В гости к Гайдару : путеводитель по Библиотеке-музею Аркадия Гайдара в Каневе / В. А. Береза. - 3-е изд., перераб. и доп. - К. : Молодь, 1984. - 112 с.
Борисюк Н. Ми чуємо Тараса крізь століття // Земля Черкаська. - 2006. - 26 трав. - С. 1.
Воропай І. Трахтемирів : збіг обставин чи фатальність // Нова Доба. - 2000. - 1 серп. - С. 7 (Вкл.).
Воропай І. Трахтемирів : краса, гордість і… біль // Черкаський край. - 2004. - 8 верес. - С. 7.
Гончаренко В. А. На батьківщині Т.Г.Шевченка : путівник / В. А.Гончаренко. - Д. : Промінь, 1984. - 110 с.
Доле моя, Канівщино…: іст.-публіцистичний нарис / упоряд. А. Зелененко. - Канів : Канівська Прес-Група, 2003. - 60 с.
Єременко В. Зоряний час Трахтемирова // Молодь Черкащини. - 2000. - 12 жовт. - С. 12-13.
З минулого у майбутнє // Земля Черкаська. - 2006. - 1 січ. - С. 2.
Зелененко Л. Тарасова світлиця приймає відвідувачів 120 років // Черкаський край. - 2004. - 4 серп. - С. 1.
Канівський державний заповідник : путівник. - Д. : Промінь, 1978. - 79 с.
Канівський музей народного декоративного мистецтва : путівник. - Д. : Промінь, 1989. - 159 с.
Кононенко С. Звідси видно і Дніпро, і кручі // Черкаський край. - 1997. - 7 берез. - С. 1, 3.
Сергєєва З. Нове про назву Канів // Жива вода. - 2001. - № 8. - С. 6.
Сніжко М. Перший пам’ятник на могилі Кобзаря // Село і люди. - 1997. - 18 квіт. - С. 1.
Сорокопуд І. Канів крізь віки / І. Сорокопуд. - Канів : Родень, 2002. - 49 с.
Танана Р. Довголітній хранитель Кобзаревої могили Іван Ядловський помер від голоду 70 років тому // Нова Доба. - 2003. - 4 берез. - С. 7.
У Каневі буде чоловічий монастир // Черкаський край. - 2006. - 25 січ. - С. 2.
Шквар Г. Україна йшла на прощу. До Шевченка // Молодь Черкащини. - 2006. - 24 трав. - С. 1.
Інтернет-посилання:
Офіційний сайт міста Канева //http://www.kaniv.ck.ua/main.php
Канів //http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2
Асоціація міст України: Канів //http://www.auc.org.ua/kaniv/
Фотографии города Канев //http://www.prudky.com/visual/UKRAINE2004/kanev.htm
м. Канів. Генеральний план м. Канів
//http://www.dipromisto.gov.ua/apm3_ail_Kaniv.htm
Корсунь-Шевченківський
Тисячолітня історія Корсунщини промовляє до людей багатьма пам'ятками археології, історії, мистецтва та природи, зосередженими в Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику.
У центрі міста височіє над Россю величний палац князів Лопухіних, збудований у стилі романтизму. Там зараз розташований музей історії Корсунь-Шевченківської битви та історичний музей.
Експозиція залів музею розпочинається з розповіді про битву 1648 року війська Богдана Хмельницького з польськими військами під Корсунем, перемога в якій посприяла перетворенню антипольського повстання в національно-визвольну війну українського народу проти засилля польської шляхти.
Більшість залів музею віддана експозиції, присвяченій Корсунь-Шевченківській операції, що ввійшла в історію Великої Вітчизняної війни як "Сталінград на Дніпрі".
Невід'ємною частиною палацу Лопухіних є виконані в стилі романтизму та класицизму брама і флігель, де зараз розміщується художня галерея, а також мальовничий “швейцарський" будиночок.
Селище Стеблів, що входить до складу заповідника, - родинне гніздо українського письменника Івана Нечуя-Левицького та батьківщина відомого всьому світові хореографа В.Авраменка. Тут бував польський письменник А.Міцкевич. В с. Сахнівка жив і працював видатний педагог О.Захаренко. В с. Квітки народився композитор К Стеценко.
Радимо прочитати:
Бондаренко Т. П. Історія краю в документах та матеріалах архівосховищ / Т. П. Бондаренко, П. Я. Степенькіна // Корсунський часопис. - 1996. - № 3. - С. 3-56.
Бушин М. І.Черкаський край в особах. 1941-2001: Корсунщина / М. І. Бушин, В. М. Лазуренко, Є. М. Стрижак. - Черкаси, 2003. - 385 с.
Волков М. К. Хореограф зі Стеблева змусив усі нью-йоркські газети писати про себе / М. К. Волклв // Нова Доба. - 2002. - 4 черв. - С. 4-5 (Вкл.).
Вігман Л. Битву називали "Новим Сталінградом" // Місто. - 1997. - 20 лют. - С. 9.
До 60-річчя Музею Корсунь-Шевченківської битви // Урядовий кур'єр. - 2005. - 30 лип. - С. 1.
Добровольська Г. Корсунський маєток відвідав князь // Нова Доба. - 2004. - 23 листоп. - С. 6.
Імені великого Нечуя // Земля Черкаська. - 2004. - 24 груд. - С. 2.
Його іменем: про увічнення видатного педагога О. А. Захаренка // Черкаський край. - 2002. - 5 черв. - С. 5.
Кайдашева сім'я // Черкаський край. - 1998. - 25 листоп. - С. 25.
Карпенко М., Крамар М. Стеблів над Россю : Земля великого Нечуя // Село і люди. - 1998. - 3 лип. - С. 1, 2, 3.
Клименко Ю., Клименко Г. Дивовижні ландшафти Корсунь-Шевченківського парку // Українська культура. - 2000. - № 5-6. - С. 31.
Корсунь-Шевченковский // Лиза. - 2002. - № 47. - С. 42-43.
Кучеренко Г. 120 років Кирилу Стеценку. Відзначили... // Місто. - 2002. - 30 трав. - С. 12.
Мельниченко В. Незгасна пам'ять : музею Корсунь-Шевченківської битви 28 липня виповнилося 60 років //Черкаський край. - 2005. - 29 лип. - С. 5.
Мостова Т. Олександр Захаренко своїм життям примножував добро на землі // Освіта України. - 2004. - 11 трав. - С. 11.
Нікітенко Л. Нечуй-Левицький називав свою батьківщину справжнім раєм // Нова Доба. - 2004. - 25 трав. - С. 15.
Половинка Г. Салінград на Дніпрі : до 60-ї річниці Корсунь-Шевченківської битви // Місто. - 2004. - 22 січ. - С. 10.
Решет Л. Хранитель Нечуєвої скарбниці // Нова Доба. - 1999. - 17 черв. - С. 4.
Савранська А., Лимаренко В. Українська провінція теж може бути туристичним раєм // Молодь Черкащини. - 2002. - 16 трав. - С. 5.
Степенькіна П. Корсунський палацово-парковий ансамбль // Культура і життя. - 2002. - 11 верес. - С. 3.
Стецик П. Дві директиви ставки, або як битва стала Корсунь-Шевченківською // Черкаський край. - 1999. - 17 лют. - С. 3.
Січкар О. Пам'ять незгасна : виповнилося 60 років з часу заснування держ. іст.-культ. музею Корсунь-Шевченківської битви // Земля Черкаська. - 2005. - 5 серп. - С. 1.
Титаренко Л. З легкої руки Тичини і Бажана : музею історії Корсунь-Шевченківської битви - 60! // Голос України. - 2005. - 9 серп. - С. 13.
Титаренко Л. Криниця совісті Захаренка // Голос України. - 2002. - 27 лют. - С. 16.
Хаврусь С. Будівничий українського слова : наші славні земляки // Село і люди. - 1998. - 28 серп. - С. 6 (Вкл.).
Хаврусь С. Стеблівські стежки Адама Міцкевича : до 200-річчя з дня народження // Село і люди. - 1999. - 15 січ. - С. 3.
Ханенко В. Корсунь-Шевченківська битва - перемога, про яку заговорив увесь світ // Нова Доба. - 1999. - 16 лют. - С. 4-5.
Хімчук І. Села Черкащини чекають туристів // Черкаський край. - 2001. - 10 серп. - С. 3.
Інтернет-посилання:
Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник
//www.korsun.ic.ck.ua/
Корсунь //www.fishing.kiev.ua/mesta/karty/korsun.htm
Корсунь-Шевченковский //www.ukrindustrial.com/guide/cities/?id=397
Корсунь-Шевченковский //http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%83%D0%BD%D1%8C-%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%
Городищина
У центральній частині Черкаської області розташований Городищенський район, територія якого є осередком пам’яток історії та культури, адже місту Городище більше 950-ти років. А окремі поселення зародилися ще за часів Трипілля.
Городищенські козаки і селяни були учасниками Коліївщини, брали участь у гайдамацьких походах, про що згадує Т.Г.Шевченко у своїй поемі “Гайдамаки”: “Вже минули Вербівку; в Вільшану приїхали…”
Культурно-історичне минуле Городищини тісно пов’язане з іменами багатьох видатних діячів мистецтва, культури та науки, які народились чи проживали в цих краях.
Великий поет Т.Г.Шевченко навчався малярства у Вільшані, відвідував свою сестру Катерину, що жила тоді в селі Зелена Діброва; вже дорослим не раз приїжджав у Городище, де провідував матір свого друга Семена Гулака-Артемовського; бував у селищі Мліїв, де гостював у Олексія Хропаля, братів Яхненків, Платона Симиренка, коштами якого видано останній прижиттєвий “Кобзар”. На місці панської садиби у Вільшані, де козакував Тарас, встановлено пам’ятний знак, а в місті Городище — погруддя поета.
Місто Городище є батьківщиною відомого українського співака і композитора Семена Степановича Гулака-Артемовського, автора безсмертної опери “Запорожець за Дунаєм”, яка обійшла багато країн світу і нині не сходить зі сцен провідних національних театрів. У місті Городище споруджено пам’ятник С.С. Гулаку-Артемовському, його ім’я носить районний Палац культури, дитяча школа мистецтв та вулиця, на якій він народився. Про життя і діяльність відомого композитора і співака, а також інших представників роду Гулаків-Артемовських розповідає експозиція музею С.С. Гулака-Артемовського, який функціонує в місті.
На околиці міста, на Платоновому Хуторі, жили і творили представники відомої династії Хропалів-Яхненків-Симиренків, які збудували перші в Україні цукрові заводи, спорудили перші металеві пароплави “Українець” та “Ярославець”. Відомі промисловці прославились тим, що значну частину прибутків спрямовували на покращення умов життя своїх робітників та місцевих селян.
Вже в середині ХІХ століття в містечку, де розташовувалися основні виробничі потужності фірми “Яхненків-Симиренків”, був водогін, газове освітлення, магазин, школа й училище, бібліотека, лікарня, аптека і навіть театр. Протягом багатьох років Симиренки всіляко підтримували українську культуру і просвітництво, надавали фінансову допомогу письменникам, політикам, композиторам, акторам. Їх коштом видавались книги, часописи, шкільні підручники. Виходець із цієї родини Лев Платонович Симиренко став видатним вченим-садівником. Наукову роботу в галузі помології і садівництва продовжив його син Володимир Левович, який заснував у Млієві садово-городню станцію, на базі якої сьогодні діє науково-дослідний інститут садівництва імені Л.П. Симиренка.
На території району знаходиться більше сотні пам’яток археології, історії та культури. Це в основному кургани, рештки древніх поселень та культові споруди.
Чималу кількість культурно-історичних пам’яток зібрано у восьми музеях, які розташовані на території району. Їхні експозиції відображають історію населених пунктів. Два музеї мають статус державних (музей історії села Старосілля та музей Івана Ле), чотири - народних (меморіальний музей “Родини Симиренків” у с. Мліїв, музей С.С. Гулака-Артемовського в м. Городище, музей “Батьківщина Т.Г. Шевченка” в смт. Вільшана, музей історії села Млієва.
Міста та села району прикрашають пам’ятники відомим землякам, які в свій час творили історію і культуру рідного краю. Це пам’ятники Т.Г. Шевченку (м. Городище), Л.П. Симиренку (м. Городище, с. Мліїв), С.С. Гулаку-Артемовському (м. Городище), Катерині Красицькій, старшій сестрі Т.Г.Шевченка (с. Зелена Діброва), Максиму Кривоносу (смт. Вільшана), учасникам п’ятисотенного руху буряківників (с. Старосілля). В кожному населеному пункті району є також меморіали та пам’ятні знаки учасникам і жертвам Великої Вітчизняної війни.
Радимо прочитати:
Глущенко А. Повернення із забуття Василя Труша-Коваля // Черкаський край. - 2001. - 5 груд. - С. 7.
Городищина – батьківщина Гулаків-Артемовських та родини Симиренків / ред. Т. М. Горідько. - Черкаси : Відлуння Плюс.
Журавель В. Многострадалиці святій : у с. Зелена Діброва Городищенського р-ну відкрито пам’ятник старшій сестрі Великого Кобзаря – Катерині Красицькій // Сільські вісті. - 2006. - 26 серп. - С. 5.
Запроваджено премію імені Симиренка : щорічні район. премії ім. родини Симиренків та ім. С.С.Гулака-Артемовського вирішили запровадити депутати Городищенської р-ної ради // Нова Доба. - 2003. - 16 січ. - С. 2.
Кравченко В. Славні лицарі нашого краю // Село і люди. - 2002. - 11 жовт. - С. 5.
Нікітенко Л. Княжа Катерина : черкащани увічнили пам’ять сестри Тараса Шевченка // Україна молода. - 2006. - 23 серп. - С. 2.
Чос В. Драматург із Городища : 11 листоп. виповнилося 120 років від дня народж. укр. драматурга й актора І. А. Щоголєва-Тогобочного // Нова Доба. - 2002. - 12 листоп. - С. 7.
Чос В. Черкащина може дати історії нову археологічну культуру : відразу два наук. відкриття зробив археолог Олександр Назаров під час недавніх розкопок поблизу Орловця Городищенського р-ну // Нова Доба. - 2001. - 20 лют. - С. 4-5.
Шляхова О. Гулаки-Артемовські заслуговують на те, щоб їх включили в обласну туристичну програму “Золота підкова Черкащини” // Нова Доба. - 2005. - 20 груд. - С. 15.
Інтернет-посилання:
Городище //ru.wikipedia.org/wiki/ %D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%89%D0%B5_(%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1...
Город Городище. Михайловская церковь //www.photoukraine.com/russian/photos/region/24/610
Городище. Офіційний сайт Городищенського району //http://www.gorodische.com.ua
Городище: Черкасская область //http://www.ukrindustrial.com/guide/cities/?id=196
Звенигородщина
Історія Звенигородщини сягає сивої давнини. Археологічні знахідки на території району свідчать про поселення людей тут ще за часів кам'яного віку. В результаті розкопок 1996 року Великого Рижанівського кургану було знайдено унікальне поховання скіфської доби, вік якого майже дві з половиною тисячі років. На території району є також сліди трипільської і черняхівської археологічних культур.
Перша літописна згадка про місто Звенигород датується 1394 роком. У середині XVI ст. Звенигородщина попала під владу Речі Посполитої. На її землях відбулося повстання, відоме під назвою "Коліївщина" (1768 р.). На Звенигородщині (с. Русакове) 23 квітня 1917 року був започаткований Всеукраїнський рух «Вільне козацтво». В історії України відоме і Звенигородсько-Таращанське повстання (1918 р.).
Моринці – батьківщина матері великого сина українського народу, безсмертного Кобзаря – Тараса Шевченка, який народився тут 9 березня 1814 року в родині селянина-кріпака. Наприкінці 1815 року родина сім’ї Шевченків переїхала до сусідньої Керелівки (нині Шевченкове), звідки був родом батько поета.
У Шевченковому, поряд з літературно-меморіальним музеєм Тараса Шевченка, - хата, у якій минули роки дитинства й безрадісного сирітства Тараса. Поруч, у садочку, під калиною, - могила матері Катерини, трохи далі, у центрі села, - могила батька Григорія. За кількасот метрів - хата дяка Богорського, у якого малий Тарас навчався грамоти.
З козакуванням у пана Енгельгардта пов’язані підліткові роки Шевченка. У селі Будище зберігся будинок поміщика, у якому нині оформлена музейна кімната Тараса Шевченка.
Звенигородщина - земля, яка подарувала нам таких особистостей, як академік, вчений, філолог Агатангел Кримський, бібліотекознавець Левко Биковський, палеонтолог Іван Підоплічко, зоолог-фауніст, професор Іван Криницький, диригент, хормейстер Олександр Кошиць, генерал-хорунжий війська Української Народної Республіки, журналіст, кіносценарист Юрко Тютюнник, політик, громадський діяч, Герой України В'ячеслав Чорновіл.
Радимо прочитати:
Білецький Ф. Цей найтяжчий в світі український хрест…: до 125-річчя від дня народж. Олександра Кошиця //Черкаський край. - 2000. - 8 верес. - С. 9.
Вперше в Україні відкрито пам’ятник матері Тараса Шевченка // Молодь Черкащини. - 2006. - 16 берез. - С. 3.
Державний історико-культурний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка” / упоряд. К. Ткаченко, Г. Нечипоренко. - [Черкаси]. - 15 с.
Донець Т. Чумаки на Звенигородщині // Чумацький шлях. - 2004. - № 1. - С. 20-24.
Замітки з біографії Терещенків : з сімейного архіву // Родовід. - 1997. - С. 40-43.
Колискою вільного козацтва була Звенигородщина // Черкаський край. - 1997. - 25 квіт. - С. 1.
Марченко В. …А генералом став у 28 років : військом УНР командував наш земляк Юрко Тютюник // Нова Доба. - 2000. - 30 трав. - С. 4-5.
Марченко А. … А «Золотій підкові Черкащини» зелена облямівка пасувала б : чи стане Козацький парк на Звенигородщині гідним доповненням популярного туристичного маршруту? // Нова Доба. - 2005. - 24 трав. - С. 12.
Трохименко В. Відважний грузин Вахтанг Чіковані визволяв Черкащину // Нова Доба. - 2005. - 5 трав. - С. 13-14.
Трохименко В. Найпівденніший форпост Київської Русі й досі перебуває у бойовій готовності // Нова Доба. - 2001. - 4 груд. - С. 4-5.
Чорновіл В.І. Цілющий край Тарасових джерел : Звенигородщина віддавна і дотепер // Спільна справа. - 1997. - № 1. - С. 5-13.
Інтернет-посилання:
Асоціація міст України: Звенигородка
//http://www.auc.org.ua/city/info/?sid=484&ln=ua
Звенигородка: Справочные системы
//http://www.ukrindustrial.com/guide/cities/?id=282
Звенигородка
//http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D0%B0
Тальнівщина
Тальнівський район – осередок пам’яток історії та культури, значна частина яких відноситься до археології. Серед них - найбільше у світі за площею Тальянківське поселення періоду раннього землеробства, що входить до державного історико-культурного заповідника “Трипільська культура”. У заповідну зону ввійшло 11 поселень трипільської культури, які знаходяться в Тальнівському, Уманському та Звенигородському районах.
Справжньою окрасою краю є Тальнівський парк площею понад 400 га. Створений у ХІХ ст. в англійському стилі, парк має багату колекцію порід дерев, а вся його території всіяна мальовничими ставками. Чудово вписується в ландшафт парку і мисливський замок графа Шувалова, збудований за проектом датського архітектора Клеменса. Нині в ньому розміщується музей історії хліборобства.
Радимо прочитати:
Бас В. 3 тобою, мій краю // Черкаський край. - 2001. - 26 верес. - С. 8.
Василевська О. Як вони жили : кореспонденти "Дня" стали свідками унікальної знахідки в трипільському поселенні в "Тальянках" // День. - 2005. - 5 серп. - С. 1, 18-19.
Гончар Н. Проживши всього 33 роки, Василь Доманицький залишив по собі вагому спадщину // Нова Доба. - 2002. - 9 квіт. - С. 1-2 (Вкл.).
Дмитрук А. Мысли на трипольском поселении // Вокруг света. - 2001. - № 11. - С. 36-39.
Загадка трипільських поселень // Урядовий кур’єр. - 2004. - 25 верес. - С. 1.
Ключник Н. П. Іван Сидорович Їжакевич : славетний майстер пензля, живописець, графік, прекрасний скрипаль, щирий патріот України, співуча душа нашого краю // Розкажіть онуку. - 2005. - № 28-29. - С. 34-40.
Колиска любові й добра : місту Тальному - 850 років // Нова Доба. - 2000. - 15 серп. - Вкл.
Мартинова Т. Кістяк найдревнішого українця знайшли на Тальнівщині // Вечірні Черкаси. - 2005. - 26 січ. - С. 2.
Озірський М. Нам пишуть... трипільці, або послання з глибин 5000 років! // Черкаський край. - 2005. - 14 верес. - С. 8.
Озірський М. Черкащина - батьківщина трипільців // Земля Черкаська. - 2005. - 1 січ. - С. 5.
Тальнівський район : орієнтири визначені : // Черкаський край. - 1999. - 28 квіт. - С. 4-5.
Титаренко Л. Трипільське "Засіяне поле" // Голос України. - 2004. - 4 верес. - С. 5.
Трипільські поселення стануть частиною «Золотої підкови Черкащини» // Ділова Черкащина. - 2005. - 9 листоп. - С. 2.
Трипільські сни Вадима Мицика : тальнівський краєзнавець готовий створити унікальний музей, аналогів якому немає у світі // Нова Доба. - 2000. - 26 верес. - С. 4-5.
Трохименко В. Феномен академіка Радзіховського // Нова Доба. - 2000. - 15 серп. - Вкл.
Трохименко В. "Я ніколи не стомлюся жити..." // Урядовий кур'єр. - 2000. - 9 груд. - С. 7.
Черкаські проекти з відродження трипільської культури підтримали міністри та науковці // Нова Доба. - 2006. - 28 лют. - С. 2.
Інтернет-посилання:
Тальнівський інформаційний портал // http://talne.info/
Тальне: Замки та храми України//
http://www.castles.com.ua/index.php?id=talne
Тальне
//http://www.kievantico.com.ua/service/travel_ukraine/thematic_travel/west/talne/
Кам'янка
Мальовнича місцевість Кам'янки надихала на творчість російського поета Олександра Пушкіна, який двічі побував у містечку й написав тут кілька ліричних поезій, та російського композитора Петра Чайковського, для якого Кам'янка впродовж 28 років була рідною домівкою й місцем народження багатьох його безсмертних музичних творів. Саме в Кам'янці вперше прозвучала чарівна музика опери Чайковського "Євгеній Онєгін". Це місто пов'язане з повстанням декабристів у 1825 році.
На базі літературно-меморіального музею Олександра Пушкіна і Петра Чайковського та комплексу пам'яток історії, культури і природи 1995 року створено Кам'янський державний історико-культурний заповідник До його складу входить парк імені Декабристів із пам'ятниками Пушкіну та Чайковському. Окрасою парку є Зелений будиночок та Водяний млин - пам'ятки архітектури початку XIX ст. Найдавнішою пам'яткою архітектури заповідника Пушкінський ґрот, побудований у кінці XVIII ст.
Радимо прочитати:
Айзенберг Й. Здрастуй, Пушкін : народившись 200 років тому, великий поет і сьогодні залишається нашим сучасником // Черкаський край. - 1999. - 4 черв. - С. 4.
Глущенко А. А Кам'янку так і не "підкували"? // Черкаський край. - 2005. - 27 трав. - С. 5.
Глущенко А. У нього був талант від бога : 100 років тому у с. Михайлівка Кам'янського р-ну народився Макар Корнійович Муха, чиє ім'я широко відоме за межами нашої держави // Черкаський край. - 2006. - 25 січ. - С. 5.
Евграшина М. Вечно скитавшийся по квартирам в Москве и Петербурге Петр Ильич Чайковский говорил, что только в Каменке на Украине чувствует себя дома и может оставаться самим собою // Факты. - 2003. - 2 авг. - С. 10.
Клименко Н. Макар Муха - відомий і невідомий // Черкаський край. - 2001. - 23 трав. - С. 6.
Людний Ф. Те місце заповідне : скарби музейні // Українська культура. - 1999. - № 2. - С. 7-8.
Ляшко Ю. Уродженець Кам'янщини Федір Швець зачитував на Софіївському майдані Києва Акт злуки : цього року виповнюється 120 років від дня народж. нашого земляка, громад.-політичного діяча доби УНР та Директорії // Нова Доба. - 2002. - 12 лист. - С. 7.
Нікітенко Л. У Кам'янці не забувають про свою славну історію : й охоче розкажуть про Чайковського, Пушкіна та декабристів // Нова Доба. - 2004. - 20 квіт. - С. 15.
Приймак О. Моя Кам'янка : етюди про місто // Урядовий кур'єр. - 1998. - 4 лип. - С. 4.
Підлужна А. Рояль Чайковського // Урядовий кур'єр. - 2003. - 15 листоп. - С. 9.
Сніжко М. "Мой милый сердцу Каменград": 60-річчя музеям Пушкіна О. С. і Чайковського П. І. // Село і люди. - 1997. - 7 лют. - С. 2.
Сніжко М. У тихому і милому Каменграді : до 200-річчя від дня народження О. С. Пушкіна // Село і люди. - 1999. - 4 черв. - С. 3.
Тясминський А. Тимошівка пам'ятає Кароля Шимановського // Черкаський край. - 2004. - 23 черв. - С. 8.
Тясьминський А. "Акт злуки" на Софіївській площі зачитував взимку 1919 року наш земляк Федір Швець //Черкаський край. - 2003. - 22 січ. - С. 3.
Федорова Т. "Поети з нас героїнь зробили, а ми просто поїхали за чоловіками…" : Декабристки // Нова Доба. - 2000. - 4 квіт. - С. 4-5 (Вкл.).
Інтернет-посилання:
Асоціація міст України: Кам’янка //www.auc.org.ua/city/?sid=471&ln=ua
Кам’янка //http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC' %D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0_(%D0%9A%D0%B0%D0%BC'%D1%8F%D0%B..
Українська геральдика [Герб міста]
// http://www.heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=2255#verh
Кам’янка // http://heart-ua.com.ua/turyzm/turyzm2.php?sho2=0&kog=3
Чигиринщина
Історичне ядро української нації, центр українського державотворення. Серед її найяскравіших історичних сторінок - визвольна війна XVII століття, Коліївщина, Холодноярська республіка.
У Чигирині - столиці першої української козацької держави і резиденції гетьмана України - Богдан Хмельницький приймав послів із багатьох держав Європи. Із Суботова, де Богдан (Зиновій) Хмельницький народився, провів свої дитячі роки й де, за свідченнями літописців, його поховано в Іллінській церкві, гетьман керував збройними силами під час визвольної війни українського народу 1648-1654 років. Тут він підписував свої універсали до народу.
У 1995 році до 400-річчя від дня народження Богдана Хмельницького було створено національний історико-культурний заповідник „Чигирин". Серед унікальних пам'яток археології, історії, архітектури, природи - одне з найбільших в Україні городищ скіфського періоду в Холодному Яру (VIІ-V ст. до н.е.), Троїцька церква Мотронинського монастиря біля села Мельники, бастіон Дорошенка в Чигирині, гідрологічна пам'ятка природи „Три криниці" поблизу Суботова, тисячолітній дуб на хуторі Буда, званий у народі Залізняковим, музей Богдана Хмельницького в Чигирині, розташований у будинку колишньої повітової управи кінця XIX ст.
На Замковій (Богдановій) горі, яка є пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення, збереглися залишки фортеці, зведеної за козацької доби.
Радимо прочитати:
Бабенко В. "Козацька тверджа, давній Чигирине…" // Урядовий кур’єр. - 2000. - 16 трав. - С. 9.
Безуглий В. Чигиринщина - край заповідний : дух вольниці // Нова Доба. - 2000. - 6 квіт. - С. 4-6 (Вкл.).
Благословенний край - Чигиринщина // Нова Доба. - 2000. - 23 трав. - С. 4-5.
Бушин М.І. Черкаський край в особах. 1941-2001 : Чигиринщина / М. І. Бушин, В. М. Лазуренко. - Черкаси : Відлуння-Плюс, 2003. - 304 с.
Вівчарик О. У Мельниках Чигиринського району встановлено й освячено пам'ятний знак на могилі Василя Чучупаки //Нова Доба. - 2002. - 29 серп. - С. 3.
Вінграновський М. Чотирнадцять столиць України : короткі нариси з її історії // Холодний Яр. - 1996. - № 3. - С. 14-25; № 4. - 6-13.
Глущенко А. І піднявся з руїн монастир // Черкаський край. - 2001. - 18 лип. - С. 6.
Давиденко В. У Чигирині може з'явитися резеденція Президента України Віктора Ющенка // Нова Доба. - 2005. - 2 лют. - С. 2.
Дорошина Л. Чи віддасть Росія Чигирину останки гетьмана Дорошенка? // Факти. - 1998. - 6 серп. - С. 7.
Іваненко О. Відродження Чигирина - справа державна // Нова Доба. - 2004. - 8 лип. - С. 3.
Івшина Л. Чигирин - це духовний центр держави : нац. заповідник має всі шанси гідно презентувати Україну //День. - 2002. - 6 груд. - С. 18-19.
Коваль А. Назви міст : люби і знай свій рідний край // Розкажіть онуку. - 1997. - № 5. - С. 27.
Ленченко В. Гетьманський двір у Чигирині // Урядовий кур’єр. - 1997. - 20 трав. - С.9.
Лисенко С. Холодний Яр стане національним парком // Молодь Черкащини. - 2000. - 16 листоп. - С. 12.
Мелешко К. У Чигирині мріють побудувати президентську резиденцію // Україна і світ сьогодні. - 2005. - 15-21 квіт.- С.14.
Мелешко К. Чигирин - цитадель казачества // Аргументы и факты. - 2005. - № 12. - С. 23.
Пахолко О. Загадковий Богдан // Місто. - 2005. - 24 серп. - С. 11.
Поліщук М. Холодноярська республіка / М. Поліщук // Нова Доба. - 2001. - 12 черв. - С. 3, 8 (Вкл.).
Попельницька О. Чигирине, Чигирине... : гетьманські столиці // Жінка. - 2000. - 8. - С. 8-9.
Про затвердження Комплексної програми розвитку історико-архітектурного комплексу "Резиденція Богдана Хмельницького" на 2004-2010 роки : постанова КМУ від 2 черв. 2004 р. // Урядовий кур'єр. - 2004. - 22 черв. - С. 14.
Рощаховський С. Холодноярська республіка : далека і близька // Черкаський край. -1997. - 16 квіт. - С. 1.
Соса П. Подорожі поета до Холодного Яру : до 185-ї річниці від народж. Т. Г. Шевченка // Нова Доба. - 1999. - 16 лют. - С. 7.
Сюндюков І. Загибель козацької столиці : облога і падіння Чигирина : 1678 // День. - 2002. - 19 жовт. - С. 5.
Титаренко Л. Вирували бунчуки і корогви : колишня гетьманська столиця Чигирин урочисто вшанувала 410-річницю з дня народження Богдана Хмельницького // Голос України. - 2005. - 24 жовт. - С. 7.
Тясминський А. Перлина гетьманської столиці // Черкаський край. - 2004. - 30 квіт. - С. 10.
Ушета І. І. Стежками Холодного Яру / І. І. Ушета. - К. : Знання, 1988. - 64 с.
Чечель Л. Чигиринщина // Освіта. - 2005. - 28 верес. - 5 жовт. - С. 10.
Інтернет-посилання:
Асоціація міст України: Чигирин // http://www.auc.org.ua/city/?sid=429&ln=ua
Василий Полтавец: «Чигирин - это духовный центр державы»
// www.day.kiev.ua/76673/
На родине Гетьмана Украины Богдана Хмельницкого
// http://www.ivushka.webservis.ru/CHIGIR/Chigirin.htm
Чигирин //uk.wikipedia.org/wiki/ %D0%A7%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BD
Чигирин //http://www.bookap.by.ru/trans/rodin/gl4.shtm
Чигирин //http://mskifa.narod.ru/chugurun.html
Умань
Це місто має давню історію, багату на знаменні події. Воно гармонійно поєднує в собі старовину і сучасність. Перша відома нам писемна згадка про Умань як місто датується 1616 роком. Воно належить до небагатьох міст на території України, яким було надано "Магдебурзьке право" (1760).
Умань чи не найбагатша в Черкаському краї на історико-культурну спадщину. Близько 20 відсотків усіх пам'яток архітектури Черкаської області зосереджено в м. Умань. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878 місто занесено до списку історичних населених місць України. У 2004 році парку було надано статус національного.
Уманський державний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України є шедевром світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII - початку XIX століть. Парк розкинувся на площі понад 170 гектарів на околиці старовинного міста. Це зразок пейзажної паркової композиції води, землі, архітектурних споруд і скульптур.
Заснований парк у 1796 році багатим польським магнатом Станіславом Щенським-Потоцьким на честь дружини - красуні-грекині Софії і був подарований їй до дня народження у травні 1802 року. Ідея спорудження парку в романтичному стилі з використанням римської та грецької міфології належала самій Софії.
Автором топографічного і архітектурного проекту, а також керівником усіх робіт по будівництву «Софіївки» був талановитий польський військовий інженер Людвиг Метцель, який зумів на полотно природи і людської праці покласти образи безсмертних героїв гомерівських «Одісеї» та «Іліади». Творцями парку були українські селяни-кріпаки Фелікса Потоцького. Щодня на будівництві працювало близько 800 чоловік. У стислий термін був створений цей шедевр, що понад 200 років вражає відвідувачів своєю красою. Дивні пейзажні, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, кам'яні гроти - все це можна побачити, відвідавши парк.
В 1929 році «Софіївку» оголошено Державним заповідником, їй надано самостійного статусу, і до 1955 року вона кілька разів перепідпорядковувалася різним відомствам і міністерствам. З 1955 року парк знаходиться в підпорядкуванні Академії наук України. В 1991 році йому надається статус наукової установи АН УРСР і відтоді він називається «Уманський державний дендрологічний парк «Софіївка» АН УРСР». У 2004 році парку було надано статус національного. У 2004 році парку було надано статус національного.
Нині «Софіївка» - найбільший центр з інтродукції та акліматизації рослин правобережного лісостепу України, де налічується понад дві тисячі одиниць різноманітних рослин. У дендропарку працюють чотири наукові відділи.
В 1995 році «Софіївка» брала участь в Міжнародному конкурсі «Європа Ностра» і отримала всі відзнаки: медаль, диплом і барельєфну дошку - за роботу з відновлення парку після стихійного лиха 1980 року, а також за збереження пам'яток історії та культури.
Доля міста пов'язана з брацлавськими хасидами - однією з гілок іудаїзму. Саме сюди щорічно приїздять і будуть приїздити тисячі туристів-віруючих з понад 30 країн світу, щоб помолитись на могилі свого духовного провідника-цадика Нахмана, яка знаходиться в Умані.
У даний час ведеться будівництво синагоги - однієї з найбільших у світі молитовень, яка буде вміщувати до 5 тисяч віруючих.
Радимо прочитати:
Бабій Ю. Парк прекрасної Софії // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2004. - № 8. – С. 18.
Бевз Г. П. Історія Уманщини. – К. : 1997. – 103 с.
Гудзик К. Осінь у «Софіївці» // День. – 2003. – 19 верес. – С. 10.
Даниленко О. В своїй хаті – своя правда : місто Умань прагне здобути особливий статус // Черкаський край. – 2001. – 3 серп. – С. 3.
Даниленко О. Коли туристи знайдуть дорогу до Умані? // Черкаський край. – 2003. – 13 серп. – С. 5.
Даниленко О. «Софіївка» отримала статус національного парку // Черкаський край. - 2004. - 10 берез. - С. 2.
Даниленко О. «Софіївка» стала науково-дослідним інститутом // Черкаський край. - 2005. - 19 жовт. - С. 5.
Дмитрук А. Уманская Анжелика // Вокруг света. – 2004. - № 1. - С. 4-17.
Малиновський М. Мені тепер на Умань треба подивитись…: [про перебування Т. Шевченка в Умані. Твори письменника, в яких згадується Умань] // Нова Доба. – 2000. - 7 берез. - С. 4-5 (Вкл.).
Слєпінін О. Одісея графського парку // Дзеркало тижня. - 2002. - 9 листоп. - С. 17.
Титаренко Л. “Смарагдова поема” стала національним парком // Голос України. - 2004. - 17 берез. - С. 8.
Тульчинська В. В Умані буде історико-архітектурний заповідник // Нова Доба. - 2005. - 9 черв. - С. 4.
Умань: фотоальбом / авт. тексту Ю. І. Бодров. – К. : Мистецтво, 1999. – 112 с. : іл.
Шквар Г. «Стара Умань» обіцяє стати черкаським клондайком // Черкаський край. - 2005. - 17 черв. - С. 3.
Інтернет-посилання:
Все про Умань //http://www.guman.com.ua/
Інформаційний портал міста Умань // http://uman.info/
Офіційний сайт м. Умань //www.umantown.com
Офіційний сайт Національного дендрологічного парку «Софіївка» //http://www.sofiyivka.org.ua/ua/refer.htm
Над річкою, над Кам’янкою… (До Міжнародного дня музеїв) //http://otherside.com.ua/news/print.php?id=4364
Неофіційний сайт м. Умань// www.guman.com.ua
Умань: Фотоальбом // http://gallery.kiev.org.ua/uman
Умань // http://mskifa.narod.ru/uman.html