ДОВІДКА
про підсумки проведення обласного заочного
літературно-мистецького конкурсу «З любов’ю до Кобзаря!»
серед бібліотек області для дітей
На виконання наказу управління культури Черкаської обласної державної адміністрації від 07.02.2014 № 14, з метою вдосконалення роботи бібліотек області щодо популяризації спадщини Кобзаря та підвищення іміджу бібліотечних закладів управлінням культури обласної державної адміністрації, обласною універсальною науковою бібліотекою імені Тараса Шевченка, обласною бібліотекою для юнацтва імені Василя Симоненка, обласною бібліотекою для дітей організовано обласний заочний літературно-мистецький конкурс «З любов’ю до Кобзаря!». Обласна бібліотека для дітей протягом лютого – березня поточного року зібрала та проаналізувала матеріали, направлені на конкурс бібліотеками області для дітей.
Участь у конкурсі взяли 13 районних, 2 центральні міські, 1 міська бібліотека-філіал для дітей, що становить 46,9% від загальної кількості бібліотек області для дітей. Крім того, Золотоніська РДБ надіслала на конкурс матеріали Коробівської СБФ Золотоніської РЦБС.
У конкурсі не брали участі: Ватутінська, Смілянська міські, Городищенська, Звенигородська, Катеринопільська, Маньківська, Смілянська, Чигиринська районні бібліотеки для дітей.
Матеріали надсилалися за всіма визначеними положенням про конкурс номінаціями. Зокрема, для змагання в номінації «Кращий масовий захід по темі» надіслано 13 сценаріїв. Серед розроблених форм заходів: усний журнал, літературна година, літературно-мистецький вернісаж, віртуальна мандрівка, літературно-музична композиція, літературний та літературно-музичні вечори, презентація книги та театралізація. У номінації «Кращий освітньо-ігровий захід» – 4 (у тому числі: шевченкознавчі квести, літературна гра та літературний батл). У номінації «Кращий методично-бібліографічний матеріал» – 2. Окреме місце належить матеріалу, надісланому Уманською ЦМДБ, – мандрівний лист «Я дякую тобі, Шевченку!» в рівних пропорціях комбінує елементи масових заходів (модного флеш-мобу, соціологічного опитування, конкурсу талантів) з ігровим елементом. Тож зарахувати його до однієї номінації було б складно. Деякі бібліотеки направляли одразу кілька сценаріїв до різних номінацій. Таким чином, усього надійшло 20 конкурсних робіт.
Оформлення конкурсних матеріалів у цілому задовільне: кожен сценарій містить вказівку на бібліотеку-розробника, майже в кожному окремо оформлений титульний лист. Презентації також підготовлені належним чином і містять високоякісні фотоматеріали та графічні зображення. Утім, не в усіх матеріалах зазначене авторство. Так, особу, відповідальну за підготовку заходу, вказали: Черкаська ЦМДБ, Кам’янська, Золотоніська, Тальнівська та Шполянська РДБ, Коробівська СБФ Золотоніської РЦБС. Чорнобаївська РДБ позначила захід як плід колективної роботи (автори – працівники районної бібліотеки). Списки використаної при підготовці заходу літератури додали тільки: Золотоніська, Чорнобаївська та Уманська РДБ. Майже до всіх матеріалів додані фотографії на підтвердження того, що заходи були апробовані на реальних читачах і мали успіх.
Особливістю наданих матеріалів є велика кількість різноманітних назв – добираючи їх, бібліотекарі виявили неабияку фантазію. Найбільш доречними та оригінальними можна вважати заголовки Уманської РДБ (літературно-музична композиція «Заграйте, бандури, на всю Україну, складаючи шану Великому Сину»), бібліотеки-філії № 2 для дітей Уманської МЦБС (Шевченківський вечір «Слово, пісня, душа Кобзарева, ви – окраса і сутність життя») та Шполянської РДБ (літературний вечір «Шануймо Шевченка від роду до роду, щоб нам, козакам, не було переводу»).
Плюсом є спроба авторів при підготовці сценаріїв прив’язати виклад біографії Т.Г. Шевченка чи загальну драматургію заходу до конкретної місцевості, де, власне, й проходить дійство. Це робить матеріал зрозумілішим і більш цікавим для місцевих жителів та вигідно вирізняє його на фоні інших. Так, характеризуючи зв’язки Т.Г. Шевченка з Черкащиною, автори літературно-мистецького свята «Невмируща слава Кобзаря» (Кам’янська РДБ) вводять у текст романтичну легенду про Тарасову криницю та враження від неї П.І. Чайковського при його відвідинах в Кам’янці сестри О.І. Давидової. При підрахунку результатів літературно-краєзнавчого квесту «Допоки сонце світить і зоря, живе на Уманщині слава Кобзаря» (Уманська РДБ) учасникам пропонується переглянути відеопрезентацію «Уманська Шевченкіана». А до сценаріїв заходів, підготовлених Жашківською та Шполянською РДБ, включені вірші місцевих авторів, присвячені постаті Т.Г. Шевченка.
Яскравою знахідкою сценарію усного журналу «І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій не забудьте…» Жашківської РДБ є музичний подарунок для учасників заходу – на бандурі, що трактується як символ і один з улюблених образів творчості поета, виконується його твір «Думи мої, думи…». «Родзинка» в тому, що бандура зроблена із сірників. А її творець Б. Сенчуков, вироби якого із сірників занесені до Книги рекордів України, присутній на заході.
Більша частина масових заходів передбачає також оформлення тематичних книжкових та книжково-ілюстративних виставок, виставок робіт учасників дійства, учнів місцевих загальноосвітніх закладів та шкіл естетичного виховання, присвячених постаті Кобзаря.
Серед недоліків деяких поданих масових заходів варто назвати такі:
– використані в сценаріях поетичні твори не завжди хорошої якості (що помітно в примітивності рим чи порушенні ритміки), на фоні декламованих тут же творів Т.Г. Шевченка виникає гострий небажаний контраст;
– фактичні помилки (особливо цим «грішить» Драбівська РДБ, у театралізації якої маленький Тарас плутає дати написання творів, не знає, хто такий П. Енгельгардт і т. п.);
– порушення логіки розвитку драматургічної дії або викладу матеріалу, стилістична невідповідність (так, в уже згаданому сценарії Драбівської РДБ сучасні діти посилаються на небажання порушувати хід історії й тут же починають читати маленькому Тарасу його майбутні вірші й описувати всю його подальшу долю; у сценарії Кам’янської РДБ на початку вміщені слова про Україну, написані в стилі казок та давніх епосів, і тут же відбувається перехід до сухуватого констатування етапів біографії Кобзаря);
– нерівномірне розподілення в сценарії текстових масивів та мистецьких номерів (так, Золотоніська, Кам’янська, Лисянська РДБ перенасичують вступну частину театралізаціями та музичними композиціями, а решту заходу роблять суто розповідною, що дещо втомлюватиме аудиторію);
– відсутність безпосереднього контакту з аудиторією (практично всі, за винятком Монастирищенської та Лисянської РДБ).
Чи не найбільша хиба усіх матеріалів, надісланих за цією номінацією, – брак інноваційних форм, недостатня оригінальність задумів і підходу до викладу матеріалів та проведення заходів. Утім, більшість сценаріїв презентують цілком пристойні заходи, класичні постановки та високий рівень емоційної насиченості тексту. У цьому зв’язку жоден із представлених сценаріїв заходів не може вважатися беззаперечним переможцем. У цілому, враховуючи всі критерії оцінки та мінімальні вимоги до оформлення матеріалів, на увагу заслуговують роботи Монастирищенської РДБ (насамперед, за збалансованість текстової та мистецької складової й інтерактивність у спілкуванні з аудиторією) та Черкаської ЦМДБ (за високу якість підібраного поетичного матеріалу та різноманітність інсценізацій, що торкаються не лише дитинства Кобзаря, а його творчості й дорослого віку), які посідають друге місце. Третє місце здобувають Уманська та Жашківська РДБ.
Серед освітньо-ігрових заходів відсоток оригінальних за задумом, нестандартних за підходом та втіленням, ретельно продуманих та логічних заходів значно вищий. Попри їх загальну невелику кількість, майже всі вони можуть бути відзначені. Найбільшого заохочення та визнання в якості переможця заслуговує літературний батл «Ти з нами, Тарасе!», проведений Коробівською СБФ Золотоніської РЦБС. Його особливість у тому, що змагання у знанні творчості та біографії Т.Г. Шевченка здійснюється між командами, надзвичайно різними за віком і загальними вподобаннями, – членами жіночого клубу «Розрада» та дитячого клубу «Писаночка». Таким чином захід об’єднує одразу кілька поколінь на основі любові до постаті Кобзаря, сприяє розвитку творчості у різних її проявах, передбачає різні види інтелектуальних конкурсів.
Менш оригінальним за формою, але не нижчим за якістю є літературно-краєзнавчий квест «Допоки сонце світить і зоря, живе на Уманщині слава Кобзаря» для учнів 7 – 11 класів (Уманська РДБ). Його переваги: залучення сторонніх фахівців (краєзнавців, представників районного відділу освіти); багатоплановість і яскравість завдань, ретельність і продуманість усіх елементів гри, у тому числі вміння заповнити паузи, яких не можна уникнути; пропаганда можливостей для саморозвитку, що надають інформаційні технології (за допомогою Інтернет-центру).
Третього місця заслуговує шевченківський квест «Шляхами творчості Кобзаря» для учнів 7 – 9 класів Христинівської РДБ. Його особливістю є постійна «прив’язка» до книг, що пропагує їх, читання загалом, бібліотеку. Досягненням авторів є також насправді оригінальні запитання в різних інтелектуальних завданнях, що дозволяє поглянути на життя і творчість українського генія з несподіваного боку. Водночас, недоліком заходу є перенасиченість конкурсами (квест передбачає 15 (!) змагань) і те, що більшість завдань за рівнем складності цікавішими будуть для дітей середньої вікової категорії (5-6 класів), для старших учнів вони можуть видатися занадто простими.
Окремо, як найкращий з усіх представлених на конкурс, відзначаємо захід Уманської ЦМДБ – мандруючий лист «Я дякую тобі, Шевченку!» для учнів 7 – 9 класів. Його сценарій є найбільш оригінальним та інноваційним з усіх, надісланих на нашу адресу. До вище зазначених його переваг варто додати його спрямованість на залучення до участі найширшої читацької категорії (від дошкільнят до старшокласників), вшанування постаті Кобзаря й популяризацію роботи бібліотеки через ЗМІ, інтерактивність, логічну цілісність задуму і його втілення. Таким чином, його можна відзначити як володаря Гран-прі в категорії тематичних заходів у бібліотеках області для дітей або переможцем у номінації за найкращий сценарій тематичного заходу оригінальної форми.
Підготувала завідувач редакційно-видавничого С.В. Хаустова
сектору відділу науково-методичної роботи