Все своє життя Порфирій Данилович активно пропагував українську народну пісню. Він став автором вокальних творів «Дума про Федора Безрідного», «Ой з-за гори, ой з-за лиману». У 1903 р. побачила світ його збірка «Ліра та її мотиви», куди митець відібрав найкращі зразки лірницького матеріалу. (Порфирій Демуцький дуже любив лірників, запрошував їх у свій дім, захоплено слухав їхні старовинні пісні, занотовував їх).
А чи знаєте ви, хто такі лірники?
Це народні співці й музиканти, які супроводжують свій спів грою на лірі - струнному музичному інструменті. Вони співали історичні пісні й думи про давню славу козацьку, українські народні пісні, з якими вони мандрували від хати до хати. Дуже часто мистецтво співу та гри на лірі передавалося по спадковості від батька до сина. Існувала навіть традиція навмисного осліплення синів, тому що сліпі вважалися кращими лірниками.
У 1905 р. з'явилася збірка під назвою «Народні українські пісні. В Київщині. Записав голос і слова П. Демуцький. Частина перша», яка містила 125 пісень. А через два роки вийшла й друга частина цієї збірки.
Порфирій Демуцький став автором книги «Перший десяток українських народних пісень з репертуару охматівського хору», а згодом і другої такої книги. У 1926 р. вийшла його збірка «Українські народні пісні. Примітиви» та збірка власних музичних творів П. Демуцького «Чотири масові пісні на тексти Т. Шевченка», до якої увійшли «Заповіт», «Чернець» й інші. П. Демуцький першим серед українських фольклористів почав записувати зразки народного багатоголосся. Лише в Охматові і навколишніх селах він зробив близько двохсот таких записів. Саме вони і становлять найціннішу частину його фольклорної спадщини. Всього ж Демуцьким записано понад 700 народних пісень! Він багато працював над піснями з хором, щоб пісня звучала, жила серед людей.
Часто Порфирій Данилович говорив: «Хто співає, той щасливий». Тому і старався все своє життя нести людям радість.
Традиції хорового мистецтва, закладені Порфирієм Демуцьким, не вмирають. І донині звучать пісні у виконанні Охматівського хору.
Вдячні нащадки пам'ятають і шанують цього славетного фольклориста й хорового диригента. У селі Охматів та в Уманському музичному училищі, якому присвоєно ім'я П. Демуцького, створено його музеї. У 2004 р. засновано обласну щорічну премію ім. Порфирія Демуцького.