Іван Семенович Нечуй-Левицький залишався самобутнім, оригінальним, неповторним письменником, твори якого – «Микола Джеря», «Кайдашева сім'я», «Бурлачка», «Старосвітські батюшки та матушки», «Причепа», «Хмари», «Над Чорним морем», «Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський» та ін. – називають перлинами української літератури, енциклопедією народного життя, найбільш визначними творіннями національної та світової літератури.
Саме він вперше в українській літературі показав реальне життя фактично всіх верств населення: селян, робітників, поміщиків, духовенства, інтелігенції. Письменник вийшов далеко за межі тем, традиційних для української літератури того часу, створивши епічні полотна з життя і найбідніших верств населення, і аристократії, а також вперше показавши «новий тип» людини України.
Не дивно, що І. Франко називав І. Нечуя-Левицького «великим епіком».
Творчість Івана Нечуя-Левицького не тільки збагатила українську літературу, а й значно прискорила її розвиток.
І. Нечуй-Левицький увійшов в історію літератури і як перший перекладач Біблії українською мовою(спільно з М. Кулішем та І. Пулюєм). Книга була видана у Відні в 1903 році. Письменник переклав четверту частину Біблії. До речі, він хотів, щоб український варіант Біблії був перевиданий, оскільки, на його думку, редактори засмітили текст діалектизмами і русизмами. Цікаво, що видання українського тексту Біблії і продаж його в Росії були заборонені духовною цензурою.
Ім’я Івана Семеновича Нечуя-Левицького глибоко пошановане в Україні.
При в'їзді до села Стеблів з боку Корсуня встановлено знак «Стеблів – батьківщина Нечуя-Левицького» та меморіальні дошки на Спасо-Вознесенській церкві й на старих корпусах «суконки» та цукрового заводу, описаних у «Миколі Джері» та «Бурлачці».
Знак «Стеблів – батьківщина Нечуя-Левицького»
Спасо-Вознесенська церква
На вулиці Зарічній, де стояла хата, у якій народився І. Нечуй-Левицький, встановлена стела.
Стела на місці, де стояла хата Левицьких
В Україні існує кілька окремих музеїв Івана Нечуя-Левицького. Насамперед, це державний літературно-меморіальний музей І.С. Нечуя-Левицького в селищі Стеблів. Він знаходиться в будинку, де родина мешкала з 1852 по 1905 роки. У кімнатах можна побачити, як насправді жили Левицькі, там відтворена атмосфера побуту тодішнього сільського священика.
Загалом у музеї письменника зібрано більше чотирьох тисяч експонатів. Тут зберігається старовинний настінний годинник, є оригінали світлин, картин та книг, можна погортати їхні сімейні фотоальбоми Левицьких, ознайомитися з тим, як пройшли дитячі та юнацькі роки майбутнього письменника, як починалася його педагогічна діяльність, зайти до відтвореного робочого кабінету письменника.
В музеї Івана Нечуя-Левицького в Стеблеві Корсунь-Шевченківського району
У Стеблеві також можна побачити скульптуру Нимидори, головної героїні повісті «Микола Джеря».
Скульптура Нимидори в Стеблеві
Досі можна напитися смачної води з Нечуєвої криниці в Стеблеві.
Нечуєва криниця