background

Онуки Михайла Старицького теж зробили свій значний внесок у розвиток української культури.

Дочка Людмили Михайлівни та видатного вченого-гістолога О.Г. Черняхівського Вероніка (1900-1938) – прекрасна по­етеса і перекладачка. Закінчила ІІ українську гімназію ім. Кирило-Мефодіївського братства, Інститут народного господарства (ф-т міжнародних відносин). Входила до літературних об’єднань «Аспис» та «Гроно». Серед найвідоміших перекладів – твори Дж. Лондона, Е. Золя, Ч. Діккенса, Стендаля, Гі де Мопассана. У 1929 році заарештована у зв’язку з процесом Спілки визволення України (СВУ). 1938 року вдруге заарештована за звинуваченням у шпигунстві на користь Німеччини і 22 вересня 1938 року розстріляна за постановою Особливої трійки при Київському облуправлінні НКВС УРСР.

Більше про Вероніку Черняхівську можна дізнатися, переглянувши відеофільм "Рона" за посиланням ТУТ.

Starutskuy

1914 рік

Starutskuy

О. Мурашко. Портрет В. Черняхівської

Starutskuy

Людмила Старицька-Черняхівська (праворуч) та її донька Вероніка Черняхівська (стоїть) 1927 рік

Starutskuy

Олександр Черняхівський з Оленою Пчілкою - матір'ю Лесі Українки, з донькою Веронікою. Київ, 1925 рік

На засланні закінчилося і життя Ярослава Стешенка (1904-1939) – відомого українського бібліографа, сина Оксани Михайлівни й Івана Матвійовича.

Starutskuy

Ярослав Стешенко

З 1923 році Ярослав працював в Українському науково-дослідному інституті книгознавства в Києві, згодом – на посаді секретаря журналу «Бібліологічні вісті». Склав «Бібліографічній покажчик книг українською мовою, надрукованих на території колішньої Російської імперії протягом 1798-1916 років» (капітальна праця – чотири тисячі назв), бібліографію книг і статей про українське мистецтво та бібліографію видань для дітей. У галузі мистецтвознавства відома монографія Ярослава Стешенка про творчість Георгія Нарбута.

Молодий бібліограф став би визначним фахівцем, якби не більшовицький режим. Вперше він був арештований в 1929-му році, вдруге – 1933-му в Харкові, де в той час працював у Книжковій палаті, засланий до Казахстану, а потім у 1936-му році – в Уральськ, де мав відбувати п'ять років концтаборів. Хтось із політв'язнів згадував про перебування Я. Стешенка в бухті Нагаєва в 1939 році – це була остання звістка про Ярослава Івановича.

Остання з роду Старицьких – Ірина Іванівна Стешенко (1898–1987) – актриса театру "Березіль", відома перекладачка, публіцистка і нескорена українська патріотка, попри всі бурі, що переслідували родину Старицьких, зберегла унікальний багатотисячний родинний архів і подарувала його Україні.

Starutskuy

Ірина Стешенко

Starutskuy

Могила Ірини Стешенко та її батька Івана Стешенка на Байковому кладовищі в Києві