Одна з найвідоміших постатей не лише в українському, а й світовому культурному контексті. Чільний представник вітчизняного бароко, поет, байкар, мислитель, містик, фундатор теорії кордоцентризму («філософії серця») й українського екзистенціалізму. Попри закордонні подорожі, запозичення чужих досвідів, впливи культурних і філософських тенденцій світу загалом і окремих націй та держав зокрема, Григорій Савич Сковорода, безумовно, заявив про себе як українець «до самих кісток». Внесок його в національну культуру й духовність важко переоцінити.
При цьому письмова його творчість не настільки велика, як нам, нащадкам, хотілося б. Григорій Сковорода є автором поетичної збірки «Сад божественних пісень» (1861) і книги байок «Байки харківські» (1837), що були видані вже посмертно. До Сковородинової спадщини належить низка філософських трактатів (зокрема «Наркіс. Розмова про те: пізнай себе», «Кільце», «Розмова, названа Алфавіт, або Буквар миру», «Діалог, або Розмова про давній світ» та ін.). Афоризми як витяги з літературних і філософських текстів теж становлять окремий аспект його набутку.
Григорія Савича йменують українським Сократом, адже подібно до давньогрецького філософа він теж розвивав концепцію самопізнання. Окрім того, його позиціонують «старчиком» через обраний стиль буття: йдеться про відчуження від земного, матеріального світу й відповідно усунення від усіх благ цивілізації. Григорій Савич – людина «природна», а не суспільна. Про це й говорить його найвідоміший афоризм й автоепітафія, що стала заголовною в нашій творчій галереї до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди – «Філософ, якого «не спіймав світ».
Запрошуємо ознайомитися із цим об’ємним віртуальним продуктом за посиланням у рубриці «Інтерактивні ресурси. Література» (розділ «Ресурси бібліотеки») на сайті Черкаської обласної бібліотеки для дітей. У творчій галереї ви знайдете життєпис Григорія Сковороди, інформацію про музеї та меморіальні садиби видатного мислителя, вбудовані тематичні відео з аналізом біографії, філософії, літературної творчості, бібліографію тощо. Бажаємо натхненного читання!