Одночасно дві виставки презентували 20 листопада в галереї відділу масової роботи та естетичного виховання – «Світ прекрасний» Дарії Ложешнікової та «Одкровення Марі» Марії Сергеєвої. Ознайомитися з роботами молодих талановитих художниць та розпитати про джерела натхнення до бібліотеки завітали учні 8-А класу Першої міської гімназії.
Мальовничі краєвиди гір, озер, теплих літніх полів і галявин із маками, зимові пейзажі, шпилі будинків європейських міст зачаровують погляди на картинах Дарії Ложешнікової. 17-річна мисткиня не переший день опановує техніки живопису та основи перспективи: вона брала уроки в гуртку образотворчого мистецтва Черкаського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді, закінчила Черкаську дитячу художню школу ім. Д. Нарбута, зараз навчається в Черкаському державному технологічному університеті на факультеті комп’ютеризованих технологій машинобудування та дизайну. Здібності дівчини вже гідно оцінили експерти, взявши її роботи до участі в благодійній виставці в Монреалі та у Всеукраїнській благодійній виставці-аукціоні «Мистецтво проти війни» в Києві. Її робота перемогла в конкурсі проектів-композицій меморіального комплексу «Черкащанам, загиблим у зоні проведення АТО і ООС» (2018 р.). На жаль, із темою цього змагання Дарія знайома не із чужих слів: її батько, Володимир Ложеншніков, загинув у бойових діях на сході України…
Мистецтво доньки читачам бібліотеки зголосилася представити мати дівчини – Олена Герасимівна Ложешнікова. Вона розповіла про те, як Дарія відкривала для себе світ пензлів і фарб, малюючи всюди й завжди. Прикладом стала зворушлива й весела історія про те, як маленька ентузіастка розмалювала щойно поклеєні шпалери у квартирі, намагаючись зробити своє житло яскравішим. Батьки підтримали доньчине прагнення до прекрасного, тож свої виправи дівчинка продовжила, із часом переносячи красиві образи на холст.
У своїй розповіді Олена Герасимівна, член Всеукраїнської громадської організації дружин та матерів бійців-учасників АТО, торкнулася ролі чоловіка в житті не лише доньки-художниці, а й усіх українських дітей (адже саме заради них він боровся до останнього). Учасникам презентації було важливо почути й про Володимира Ложешнікова – справжнього сучасного героя – особливо напередодні відзначення Дня гідності та свободи. Річ у тім, що авторка виставки «Одкровення Марі» пов’язана з колегою-художницею трагічністю біографії: чоловік Марії Сергеєвої, Подолянчук Євген, також героїчно загинув у зоні АТО, боронячи Донецький аеропорт. Його іменем, так само, як іменем Володимира Ложешнікова та В’ячеслава Галви (мати В’ячеслава Олена Всеволодівна прийшла підтримати художниць на презентації), названа вулиця в м. Черкасах.
За словами, Марії Сергеєвої, художниці-аматора, що ніколи не вчилася малюванню, за набір для письма маслом вона взялася, гадаючи, що в такий спосіб зможе «виписувати тугу, журбу, злість, тобто така собі терапія душі. Проте виявила, що нереально творити в поганому настрої, а лише тоді, коли є натхнення – світле, ніжне, бурхливе, нестримне та з усмішкою». Такі й усі роботи її першої виставки – теплі та яскраві, присвячені квітам, фруктам і соковитим барвам. І своє спілкування із присутніми читачами Марія зробила позитивним. Не концентруючись на болісних моментах, вона розповіла, як познайомилася із чоловіком у скаутській організації «Пласт» і якими були їхні спільні інтереси. Описала трохи й власну долю: здобувши журналістську освіту й попрацювавши над макетуванням книг у видавництві, вона вирішила кардинально поміняти професію й опанувала… спеціальність «Фізичне виховання» в Кіровоградському державному педагогічному університеті. Зараз дівчина працює в Черкаській комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі «Вікторія» тренером-викладачем важкої атлетики.
Марія Сергеєва відповіла на питання присутніх, пояснивши зміст і назви деяких своїх робіт. Кумедною вийшла розповідь про диптих, присвячений гранату на ім’я Форест – цей фрукт, подарований художниці другом, був таким великим і розкішним, що їй було шкода його їсти. Та плоди не вічні й, щоб хоч якось зберегти його в пам’яті, дівчина увічнила гранат на полотні.
Нагадуємо, що обидві виставки відкриті для відвідувачів. Помилуватися картинами в галереї відділу масової роботи та естетичного виховання можна буде до кінця року.
