День української писемності та мови, так само, як День вшанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця, свято неочевидне. Воно не передбачає гучних феєрверків і масових гулянь. Однак в історії національної культури, науки, та й узагалі української державності, відіграє вікопомну роль. Хоча б тому, що утвердження абетки й надання таким способом «офіційного» статусу усному мовленню населення території України, затвердило її право на власну документацію, історію, літературу, філософію й незалежну думку. Про значення цього моменту для нашої країни та необхідність досконалого володіння рідним словом ішлося на заходах, які пройшли в багатьох відділах бібліотеки у другий тиждень листопада.
Інформація про витоки української писемності та широкі можливості її сучасного втілення подавалася, здебільшого, у практичній формі. Наприклад, у відділі обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів дуже добре сприймаються малечею мовні забавлянки «А Вкраїни ж мова – мов те сонце дзвінкотюче». На цей раз випробування гри долали учні 4-А, 4-В класів СПШ № 3 та 4-Є класу СПШ № 17. Своїми відповідями на загадки й вправною боротьбою з усілякими викликами забавлянок учасники завойовували собі славу справжніх мовознавців. Хоча нерідко ця розвага виявляється для дітлахів заскладною. А секрет у тому, що за основу змагань беруться надзвичайно багаті сфери: діалектизми, фразеологізми, назви кольорів і жителів населених пунктів, що межують з архаїчними й – навпаки – найновішими лексичними шарами. Зате й запам’ятовуються такі слова на ура. Скажімо, сталі словосполучення діти розпізнають за кумедними ілюстраціями в шаржовому стилі. А кольори співвідносять із зображеннями автівок.
У більш спокійній атмосфері в минувшину мови занурювалися учні 2-А класу Першої міської гімназії. На них у цьому відділі чекала пізнавальна година «Нестор-літописець». Бібліотекарі знайомили дітей із напівлегендарною постаттю батька вітчизняної історії. Його перу належить одна з найвизначніших писемних пам’яток світової культури – «Повість минулих літ». А ще житія кількох святих (вміння працювати в такому жанрі створило йому славу майстерного агіографа). Загалом же, преподобний Нестор справедливо вважався найосвіченішою людиною свого часу – рубежу ХІ – ХІІ століть. Він чудово знався на історії, літературі, грецькій мові та богослов’ї, ретельно працював із джерелами – іншими писемними відомостями та народними переказами. Фактів у цій відірваній від нас століттями біографії, на жаль, бракує. Та це не робить особистість Нестора-літописця менш цікавою й шанованою.
У відділі обслуговування учнів 5 – 9 класів за розважальний елемент відповідала мовна розвідка «У ріднім слові – цілий світ». Учасниками цього заходу стали учні 6-Б класу ЗОШ № 22. Їм довелося правити безграмотні тексти (й, певна річ, змагатися в уважності «редакторського ока»), демонструвати розуміння рідко вживаних фразеологізмів, подумки перебирати весь свій словниковий запас, швидко пригадувати український алфавіт і тут-таки застосовувати ці знання на практиці. Практичні виправи гармонійно доповнила чітко дозована пізнавальна інформація про переваги української мови на міжнародній арені, можливості для творчості, що їх дає розуміння багатозначних слів, постійний розвиток вітчизняної писемності тощо.
За розширення інтелектуальних горизонтів читачів у цьому відділі відповідала також пізнавальна відеогодина «Споконвіку було слово», яку для учнів 6 – 8 класів ЗОШ № 5 працівники відділу провели на нестаціонарному пункті бібліотечного обслуговування. Знання присутніх поповнили відомості про виникнення першої писемності та її розподіл на піктографічне, символьне, ідеографічне та звукове письмо; про заснування кирилиці й глаголиці; про утиски, яких зазнавала українська мова в часи царизму; про перших її популяризаторів-письменників тощо. Наприкінці заходу читачів вражали поетичними й прозовими творами, в яких кожне слово починалося з однієї літери, – тавтограмами. А ще привчали цінувати ритміку й лексичне багатство нашого основного інструмента спілкування за допомогою прекрасних тематичних віршів.
Працівники відділу масової роботи та естетичного виховання мали за ціль поєднати пізнавальний і розважальний елемент «в одному флаконі». Це їм вдалося на прикладі інтелектуальної гри «Мовні перлини для кожної дитини», яку відвідали учні 9-Б класу СПШ № 17. Інформацію в межах тієї ж теми бібліотекарі вправно поєднали з усілякими словесними іграми. Як-от рухливим змаганням, запозиченим із популярного телевізійного шоу, коли учасникам, які представляють по дві літери, необхідно швидко розгадати загадку й сформувати коротке слово-відповідь. До речі, цей конкурс настільки подобається дітям, що бібліотекарі використовували його в усіх описаних вище іграх. «Живі літери» рухаються із незгасним ентузіазмом й азартом.
