Сумні й дуже красиві казки, всесвітня слава й не надто щасливе життя – усе це про нього, видатного данського автора Ганса Андерсена. Чи не кожен із нас від найменших років занурюється в дивовижний літературний світ, створений пером цього геніального романтика. А яка людина стоїть за тужливо-прекрасними історіями? Про це учні 1-Б та 1-А класів СПШ І – ІІІ ступенів № 17 дізнавалися у відділі обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів під час літературної години «Великий казкар Данського королівства».
Його історія починалась з бідності й складнощів з освітою. Батьки – швець та праля – не могли забезпечити улюбленому синові розкішне дитинство, хоч і дуже старалися. Тому в перші десятиліття життя хлопець всотав у себе найкращі враження про навколишню дійсність, які тільки були йому доступні. Гарненькі мініатюрні іграшки, що їх вирізав юному Гансові батько; театральні вистави, на які вряди-годи щастило потрапити незаможній родині; афіші, що їх юнак допомагав розклеювати й до заголовків яких майбутній казкар вигадував цілі романи. Пізніше Андерсен казав, що його може надихнути будь-який прояв природи й речового світу, розкривши свою «біографію» й наштовхнувши на новий твір. Саме така вразлива душевна організація, щедра фантазія й вперта віра в те, що він колись стане відомим, зробили Ганса Андерсена тим, кого зараз знають мільйони дітей. Уже за життя йому ставили пам’ятники, його запрошували до королівських апартаментів і віталень тогочасних знаменитостей, книжки перекладалися багатьма європейськими мовами, а ім’я гриміло на весь світ.
Попри те, що спочатку Андерсен мріяв стати танцівником, співаком й актором; попри тривалу боротьбу з безграмотністю вже в дорослі роки, виразну дивакуватість і несподівані забобони (скажімо, те, що кількість написаних казок залежить від кількості зубів у роті їхнього автора); попри ледве не жебрацьке становище в молодості й фіаско в особистому житті, маленькі читачі прийняли казкаря відразу, щойно він взявся творити для них. А сьогодні ми із задоволенням читаємо й перечитуємо його роботи. Відвідувачі ж нашої бібліотеки не втомлюються вибирати саме його історії на книжкових полицях. І слухають розповіді бібліотекаря про його долю з незгасним інтересом.
