16 листопада весь цивілізований світ відзначав Міжнародний день терпимості. Наша бібліотека не відстає від важливих тенденцій і також долучила своїх читачів до обговорення такого значущого свята.
Відділ обслуговування учнів 5 – 9 класів і відділ масової роботи та естетичного виховання провели для своїх користувачів годину спілкування «Толерантність врятує світ», бесіди-діалоги «Толерантна людина, яка вона?» та «Подорож до країни ввічливості і доброти». До дискусій долучилися учні 7-А, 7-Б класів СПШ № 3 та 7 класу ЗОШ № 21, 7-Б та 1-А класів СПШ № 20, 10-В класу СПШ № 17. Учасникам заходів доступно, на прикладах пояснили, що означає бути терпимим у багатонаціональному суспільстві, у світі, де різні й по-своєму цінні ідеї підтримують люди різних рас, віку, статі, фізичних можливостей, релігійних вірувань. Тільки за умов поваги до чужих переконань і рівного ставлення до всіх можлива побудова міцної, дружної й високо розвиненої людської спільноти, в якій хотів би жити кожен.
Для кращого засвоєння теми дітям розтлумачували складні терміни, наводили висловлювання знаменитих мислителів і письменників, демонстрували спеціальні анімаційні відеоролики, зачитували притчі. А ще проводили короткі практичні заняття на підтвердження думки про те, що кожна людина має власне бачення світу, й від того вона не стає в чомусь гіршою. Так, наприклад, читачі мали, виконуючи інструкції бібліотекаря, скласти паперові вироби, схожі на сніжинки. Усі згинали, надривали, скручували матеріал в однаковий спосіб, але все одно готовий продукт у кожного відрізнявся.
Та чи не найважливішим елементом усіх заходів було безпосереднє спілкування із читачами. Дітей заохочували робити припущення щодо окремих тез, висловлювати зауваження, розповідати історії з власного життя, а ще – добирати синоніми до слова «толерантність» на кожну букву, що цей термін складає. Можливо, багатьом із учасників ще бракує досвіду, часом буває складно стримати емоції й поводитися більш доросло, але в будь-якому разі таке спілкування не пройшло марно: кожен щось із нього для себе виніс й, можливо, став трохи терпимішим до оточення.
