Європа – це не лише політичне, географічне та економічне поняття з окремою валютою та особливим візовим режимом. Це унікальний синтез традицій, специфічний культурний та мовний простір, багато століть спільної історії і невловимої єдності в мистецтві. Саме про таку сторінку існування цієї частини світу нагадали своїм користувачам одразу кілька відділів бібліотеки, організувавши масові заходи до Дня Європи.
Пригадати основні віхи розвитку різних країн Європи, їхню символіку, своєрідність ландшафту, популярні звичаї і свята запропонував учням 7-В класу СПШ № 17 відділ масової роботи та естетичного виховання під час гри-подорожі «Європа – поряд». Чотири команди, серед яких «Українці», «Європейці», «Гуцули» та «Незалежна Україна», змагалися в знанні прапорів держав Євросоюзу, відповідали на запитання тематичної вікторини, розв’язували спеціальні тести. Їм довелося пригадати популярні страви італійців, улюблені квіти голландців, помідорні бої іспанців, найвідоміший годинник британців, музеї французів та багато інших деталей. Так вони побачили, що об’єднує й навпаки відрізняє жителів цієї частини світу. А перемогу, до речі, здобули гравці команди з патріотичною назвою «Українці», випередивши своїх найближчих переслідувачів лише на один бал, і то тільки в останньому турі.
Зважаючи на вік учасників іншого заходу – учнів 1-В класу СПШ № 17, – відділ обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів підготував літературний хіт-парад «Панове! Казкарі Європи». На малюків чекала оригінальна тема, позбавлена серйозних матерій, але близька й цікава кожному, незалежно від віку, – життя та обставини написання відомих творів найкращих дитячих літераторів Європи. Перед читачами постали об’ємні образи Г.-Х. Андерсена, Ш. Перро, братів Гримм, А. Мілна, А. Ліндгрен, Р. Кіплінга, Е. Гофмана, О. Пушкіна, К. Коллоді, Дж. Родарі. Багато хто з них (як-от А. Ліндгрен, А. Мілн, Р. Кіплінг) створював своїх колоритних персонажів для власних дітей, лише потім наважився перенести вигадку на папір і віддати рукопис до друкарні. Інші (як Г.-Х. Андерсен та Ш. Перро) написали цілі стоси книжок для дорослих, але в історію увійшли як улюбленці дітей. Хтось (як О. Пушкін) узагалі не визначав вік майбутніх читачів, але влучив у коло інтересів дітлашні. Нерідко всі ці історії не менш цікаві, ніж власне казки. Та постаті літературних батьків Карлсона, Мауглі, Золотої рибки, Вінні Пуха, Лускунчика варто розглядати в контексті їхніх творів, адже зі сторінок їхніх шедеврів на нас поглядає неповторний дух старої Європи з її несхожою на решту світу атмосферою й дуже особливими людьми, до яких належимо й ми з вами.
