Вікінги // Котя. – 2013. – № 4. – С. 2-3.
Вікінги –скандинавомовні племена, що в Середньовіччі заселяли прибережну, а також континентальну частину Скандинавії та Балтійського моря. З 8 ст. стали широко відомими в Північно-Західній Європі як завойовники, пірати та купці. Згодом поширили свою експансію на всю Європу, Північну Атлантику та Близький Схід. У Франції «північні люди» були відомі як «нормани», в Англії їх називали «данцями», у Візантії — «варангами», на Русі — «варягами». Часто на завойованих землях засновували власні поселення.
Вели себе, як войовничі пірати, і разом з тим були чудовими мореплавцями, торгівцями та ремісниками, мали свою писемність та релігію. В Англії, Нормандії, в Ісландії, на Сицілії,у межиріччі Дніпра та Волхова утворили власні держави. Зрештою змішалися з місцевими племенами. Населення Ісландії вважається етнічними нащадками вікінгів у чистому вигляді.
Період з 8 по 11 століття прийнято називати «Епохою вікінгів».
Більше про вікінгів ви дізнаєтеся із цієї статті.