Киця

Нашій киці добре спиться:
Є і їжа, і водиця.
А як тим у світі жити,
Кого нікому жаліти –
А ні хатки, ні квартири,
Болять лапки, всі чотири?

Щось сверблять у мене очі, –
То сльозинки їх лоскочуть.
Ось дістану до полички –
Візьму миску для водички
І тарілочку гарненьку,
Всиплю кашки – ще тепленька.

Щедро маслечком заправлю
І на вулиці поставлю.
Вже крізь сон, у ліжку, чую:
Мою кашку хтось смакує.