Народилася 25 жовтня 1962 року у селі Киселівка Катеринопільського (нині – Звенигородського) району Черкаської області в багатодітній родині Вербівських – Івана Романовича та Ніни Андріївни. По закінченню першого класу місцевої школи разом із батьками переїхала до села Мокра Калигірка, де в 1979 році закінчила Мокрокалигірську середню школу. Попрацювавши два роки в шкільній бібліотеці, вступила до Київського інституту культури на бібліотечний факультет. Після його закінчення працює в Черкаській обласній бібліотеці для юнацтва імені Василя Симоненка завідувачкою відділу читальних залів.

Друкувалася в колективних збірках «Антологія сонячних снів», «Весна озброєна», часописах «Склянка часу» і «Холодний Яр» та літературному чесько-українському журналі «Мандрівник». Авторка 11 поетичних збірок для дорослих («Вистигле літо», «Передчасся весни», «Бурштинові миті», «Листопадові рої», «Горицвітова сопілка», «Наливковий ранок», «Тополине танго» та інших) та поетичної збірки для дітей «Ква-квата пісенька». Твори Катерини Іванівни перекладено польською мовою.

Членкиня Національної спілки письменників України. Керівниця Черкаського обласного літературного об’єднання імені Василя Симоненка при Черкаській обласній організації Національної спілки України.

Лауреатка багатьох Всеукраїнських літературних та літературно-мистецьких премій, зокрема Всеукраїнського конкурсу творів для дітей «Лоскотон». Має відзнаки Національної спілки письменників України та «За заслуги перед Черкащиною».

Найбільшими цінностями її життя є рідні, друзі й земля, на якій народилася. Із цих джерел і черпає Катерина Іванівна натхнення для своїх віршів.