Ква-квата пісенька

Рано-вранці на латаття
жабка всілася лупата.
Розква-ква-кує весела
про сусіда і про себе...

Друг той, також говіркий,
і ква-ква-ка навпаки:
і про себе, й про сусіду,
як їм гарно в гурті снідать.

Позліталися качки
пісню слухать навпаки,
а дует: ква-ква, ква-ква –
розква-ква-сянку співа.

За цю пісеньку ква-квату
сонце чмокнуло лупату.
Радо тягне веселуха
рот від вуха і до вуха:
– Ква-а-а!