Розмова

Із росички на травичці

Павучок водичку п’є,

Анад ним схиливсь Кирилко,

В павучка він питає:

– Як водичка із росички?

Чи смачна?

– Ой смачна, смачна, Кирилку,
Мовить радо павучок, –

Геть така, як у джерельці,

Із якого ти відерцем
Воду черпаєш щодня
І в свою домівку носиш,

А проходячи повз мене –
Повз оселю павучка,

В цьому лузі новачка –
На травичку, мов росичку,

Із відерця краплі рониш...

– Ну то й що, іти далеко,

А стежина тут чарівна,

Але вся така нерівна,

От і хлюпає водичка,

Із відерця на травичку
Випадає, мов росичка.

– Я, мій друже, не про те...
Коли в лузі палить спека
Чи посуха так лютує,

Що від неї не сховатись –
Відкіля росичці взятись?

Отоді і я, й сусіди –
Всі оту п’ємо росичку,
Що Кирилко нам дарує
І від спраги всіх рятує.