Цікаве в періодиці (5-9 кл.)

Білки // Моє хобі. – 2020. – № 11-12. – С. 20-21.

Багато людей тримають сьогодні у своїх домівках замість традиційних котиків та собачок досить незвичних, хоч і не надто екзотичних, тваринок – білок. Ці жваві пухнастики стають улюбленцями і дорослих, і дітей, адже вони дуже красиві й надзвичайно граційні. За ними цікаво спостерігати навіть коли вони просто гризуть горішки. Хочете знати, як за ними доглядати в домашніх умовах, – тоді прочитайте статтю. З неї ви дізнаєтеся багато цікавого.

Оригамі // Моє хобі. – 2020. – № 11-12. – С. 22-23.

Оригамі – це самобутнє мистецтво створення моделей різних предметів, тварин, птахів, квітів шляхом згинання аркуша паперу. Достеменно не відомо, хто саме й коли його вигадав. Існує припущення, що це мистецтво старше, ніж папір, і перші фігурки виникли з мистецтва драпірування тканин під час виготовлення традиційного японського одягу. Більше цікавої інформації про оригамі шукайте в статті.

Створити в екостилі прикрасу у вигляді місяця, виготовити з фетру та ниток квітку пахістахіса, зробити мотанку «Кізочку», навчитися зав’язувати маленький подвійний та потрійний бантик із атласної стрічки – все це, і не тільки, ви можете спробувати зробити власноруч із журналом для сучасних дівчат «Жасмин». – 2020. – № 11-12.

Найцікавіші факти про Ейфелеву вежу // Zадавака. – 2020. – № 23. – С. 3.

Ейфелева вежа – феєрична місцина, що є не лише осердям Парижа, а й «кодом» і символом Франції. Вона вимовна в низці літературних творів, зокрема Ясмини Михайлович («Паризький цілунок») і ЛоранаГунеля («Бог завжди подорожує інкогніто»). Щоправда, Гі де Мопассан навпаки висловлював критичне (ба навіть різко неприйнятне!) ставлення до цієї знакової будівлі…

Ми тимчасом пропонуємо вам заглибитися в історію та архітектоніку Ейфелевої вежі. Чи знаєте ви, що інженер, «натхненник» споруди Густав Ейфель не припускав, що його витвір стоятиме понад століття, бо ж вежу планували розібрати за 20 років по зведенню?.. А чи відомо вам, що прототипом слугувала гомілкова кістка?.. А ще – Ейфелеву вежу заборонено фотографувати вночі…

Про це та інше докладніше читайте в запропонованій статті.

Левкова А. Мова про дівчат і жінок / Анастасія Левкова // Однокласник. – 2020. – № 11. – С. 24-25.

Останнім часом у наше повсякденне мовлення активно «втручаються» зміни, зумовлені прийняттям нового правопису (2019-го). Зокрема, йдеться про фемінітиви (на кшталт «філологині»), які не всіма приймаються і сприймаються адекватно, нерідко оскаржуються як щось чуже й непитоме. Анастасія Левкова констатує, що фемінітиви не є явищем новим, «даниною» моді, бо ще Агатангел Кримський у своєму «Російсько-українському словнику» подавав чимало таких варіантних слів.

Еволюцію (чи то революцію?) в мовній царині авторка пов’язує з фемінізмом як суспільною течією, рухом за рівноправ’я, ґендерною візією світу й соціуму.

Свого часу Анна Ахматова оскаржувала означення «поетеса»: мовляв, митець не має статі…

У кожному разі А. Левкова вмотивовує доцільність і природність фемінітивів, ілюструючи два опозиційні погляди на прикладі німецької та англійської мов.

Матеріал, що виходить за межі горизонту «між нами, дівчатками», зацікавить усіх, незалежно від віку й статі.