Радимо прочитати

Слободян Т. Чому в нас різні групи крові / Тимофій Слободян // Паросток. – 2024. – № 2. – С. 3-10.

Автор статті в журналі «Паросток» направду вміє інтригувати. Адже розпочинає свою розвідку таким констатуванням: «Понад століття після їхнього відкриття ми й досі не знаємо, чому в нас різні групи крові, як вони виникли…». Справді, запитайте своїх однолітків, яку групу крові вони мають, не кожен дасть вам відповідь. Зрештою, навіть серед дорослих мало хто знає, що означає та чи та група крові, хай навіть вони знають свою групову приналежність, свій резус-фактор (позитивний чи негативний). Та що казати про широкий загал, коли навіть представники медичної галузі й ті далеко не все знають про кров!..

На основі власного досвіду й наукових досліджень автор намагається в доступній формі розкрити проблему груп крові, їх походження, згадує ім’я лікаря, котрий першим заявив про існування чотирьох груп крові й отримав за це Нобелівську премію, міркує про явище переливання крові під оптикою переваг і загроз, окреслює шлях лікарських шукань, де поряд із успіхами мали місце похибки й помилки. Лише в ході доскіпливих дослідницьких спостережень вдалося виявити, що кожна група крові має свою специфіку, що визначає природу переливання.

Автор розглядає особливості дієт відповідно до групи крові. Ба більше, мовить про реакцію тої чи тої групи на віруси, взаємозв’язок із певними хворобами.

Не шукайте у пропонованій статті однозначних відповідей, адже навіть автор у висновку артикулює думку про вихід групи крові за межі фізіології. Втім, обов’язково пройдіться разом із Тимофієм Слободяном захопливим лабіринтом під назвою «ГРУПА КРОВІ». І хтозна, можливо, зрозумієте себе більше…

Бондаренко М. Українська Атлантида / Михайло Бондаренко // Паросток. – 2024. – № 2. – С. 50-54.

Вочевидь, ви чули про Атлантиду, охоплену таїною. Та чи припускали, що подібне може статися з українською землею? Чи підозрювали, що міф про зниклий острів може стосуватися України? Навряд. Але, можливо, вам вдалося бодай краєм вуха чути про примусово затоплені в 1950-х роках землі з населеними пунктами біля Дніпра у зв’язку з будівництвом Кременчуцької ГЕС і наповненням «штучного» водосховища?

Подібна доля спіткала й село Бакоту, що на Хмельниччині. Через будівництво Новодністровської ГЕС населений пункт щез 1981 року під водою, затим зник із мапи України. Місцеві прозвали Бакотську затоку «українською Атлантидою». Либонь, дещо містичне є в цій місцині, адже вона й досі притягує туристів. Не лише таїна, а й мальовничі пейзажі, справжні, природні, нерукотворні, наповнюють гостей енергетикою. Чи ж випадково старожили йменують цю територію «місцем сили»?

Якими локаціями приваблює Бакота, які види діяльності можна тут зреалізувати, яким транспортом сюди дістатися й де, зрештою, зупинитися відповідно до ваших запитів і бюджету – про все це можна дізнатися із запропонованої статті.

Штурмак Л. М’які навички / Любов Штурмак // Паросток. – 2024. ‒ № 1. ‒ С. 47-52.

М’які навички – це невимірювані навички, які стосуються способу спілкування, співпраці, розв’язання проблем, креативності, емоційного інтелекту, адаптації та інших соціальних аспектів. Вони – універсальні та допомагають досягти успіху в професії, передбачають високі комунікаційні здібності та самоорганізацію, вміння довгострокового планування та командної роботи.

Ці навички є надзвичайно важливими для успіху в будь-якій сфері діяльності, а починати розвивати їх у собі можна вже зараз, читаючи пропоновану статтю.

Береза Є. Кава з цикорієм / Євгенія Береза // Юннат. – 2024. ‒ № 5. ‒ С. 3.

Цикорій – це рослина, що має ніжно-сині квіти, розміщені на твердих стеблах. У його складі багато корисних елементів, що й пояснює стрімке зростання популярності. Багато хто знає цикорій як альтернативу каві. Його часто продають у вигляді порошку або пасти, а також широко використовують у сучасній медицині.

Ще більше про корисні властивості цикорію дізнавайтеся зі статті.

Тропічний гість // Веселі уроки. – 2024. ‒ № 3- 4. ‒ С. 2-3.

Усі чомусь думають, що банани ростуть на пальмах. Це й не дивно, адже стовбур рослини має добрий десяток сантиметрів у діаметрі, а зверху закінчується розлогою мітелкою з довгастим листям. Насправді ж банан – це тропічна трава. Українцям, які звикли розшукувати в лісовій травичці суницю, важко уявити бананову травичку в три-чотири метри заввишки, на стеблинці якої висять триста «ягідок» вагою в пів центнера.

Де вирощують та як збирають банани? У яких країнах їх вважали священними плодами? Відповіді на ці питання знайдете в статті.