Радимо прочитати

Кошелева В. Школьные годы чудесные : [школьная тема в картинах известных художников] / В. Кошелева // Юный художник. – 2013. - № 8. – С. 3-7.

Знання, – вважали древні мислителі, – це єдине, що робить людство безсмертним. Вікно у безмежний і захоплюючий світ знань дітям відкриває школа. Шкільні роки, спілкування з учителями та однокласниками, цікаві уроки і веселі канікули – період в житті кожної людини, який ніколи не забувається.

Не дарма цій темі присвячено багато творів талановитих художників. Стаття представляє серію ілюстрацій шкільної тематики від часів царської Росії і до середини 20 ст. з цікавими історіями і фактами. Прочитавши її, можна дізнатися про те, коли з’явилися і якими були перші школи, як розвивалася шкільна сфера, які нові види шкіл з’являються та як все це відображено у творах відомих художників.

Донская О. Поэзия костюма / О. Донская // Юный художник. – 2013. – № 7. – С. 36-39.

Головним у жіночому та чоловічому одязі слов’янських племен до Хрещення Русі була довга сорочка із льону, конопель чи шерсті, яка викроювалася із цільного полотна. Сорочка завжди сприймалася як «друга шкіра» людини. Функцію оберегу виконувала вишивка, що проходила на комірі і рукавах, а доповненням до неї слугували дзвіночки, ікла, фігурки, намистинки, бісер. Довгі рукава сорочки у жінок могли сягати долівки, тому їх підтримували за допомогою чисельних браслетів. Цікавим є те, що браслети знімали під час святкування язичницького свята Русалій, і тоді жінки танцювали «спустивши рукава», звідки і пішов цей вираз.

Характер народного костюму був абсолютно закритий і вирізнявся цнотливістю, адже неприкрите одягом тіло, у людському уявленні, пов’язувалося із незахищеністю людини перед силами зла. Жінки приділяли своєму вбранню особливу увагу, намагаючись сховати тіло від підборіддя до п’ят і навіть обриси фігури.

У часи татаро-монгольського нашестя східна культура значно вплинула на культуру слов’ян, зокрема, й на народний одяг. З’явилося вбрання, схоже на східні халати: косий комір, чоботи із загнутими догори носами, високий каблук тощо. Та й більшість назв у народному костюмі 14-16 ст. – сарафан, каптан, халат – мають східне походження.

Одяг змінювався не тільки з настанням нових історичних епох чи подій, але і в залежності від території проживання, кліматичних умов, соціального статусу людини. Про те, як це відбувалося, яке сакральне значення для жінки мало волосся, святкові, весільні головні убори, візерунки, кольори тощо, дізнаєтеся, прочитавши статтю.

Шапковская С. Шереметьевы за веру, царя и Отечество / С. Шапковская // Эскиз. – 2013. – № 1. – С. 13-15.

У 1613 році, в тяжкий для Росії час розрухи і розорення, на російський престол був обраний Михайло Федорович Романов. Чому вибрали саме його? На це було немало причин, одна з яких – підтримка старих боярських родин. Найбільш близькими родичами Романових були бояри Шереметьєви, представники яких протягом багатьох віків служили вірою і правдою своїй Вітчизні.

Стаття познайомить із родовим деревом Романових і Шереметьєвих, нащадками боярського роду Шереметьєвих, їхньою діяльністю та заслугами перед царями і Вітчизною!