Радимо прочитати

Вся такая расписная // Маруся. – 2014. – № 7. – С. 16-17.

Якщоз приходом літніх днів вас так і тягне на різноманітні beauti-експерименти, то чому б не долучитися до стародавнього мистецтва мехенді. Це мистецтво розпису тіла візерунками із хни, історія якого налічує багато століть.

Мистецтвомехенді зародилося більше 5000 років тому в Стародавньому Єгипті. Там існувала традиція фарбувати ступні і долоні фараонам під час муміфікації. На початку ХІІ століття візерунки із хни стали використовувати в Індії, наносячи на тіло малюнки, які символізують родючість і достаток, а також релігійні символи. Розпис мехенді відомий і в традиціях арабських країн, де використовувалися квіткові мотиви, характерні також для арабського живопису та вишивки. Мароканский стиль включає геометричні фігури з квітковими мотивами.

У сучаснихсалонах цю техніку ще називають біотатуюванням. Тримається такий малюнок близько 3 тижнів, якщо виконати всі вимоги щодойого нанесення малюнка і дотримуватися правил догляду за ним.

Як у домашніх умовах зробити такий розпис, що для цього потрібно, який малюнок краще вибрати і як за ним доглядати, ви довідаєтесь із статті.

Добування золота // Професор Крейд. – 2014. – № 7-8. – С. 9-11.

Золото – найм’якший метал, який не псується під впливом води та повітря. Саме тому його часто використовують у виробництві комп’ютерів: провідники плат та контакти покривають тоненьким шаром золота – позолотою. Завдяки цьому деталі не окислюються, не іржавіють, а техніка може слугувати роками.

Незважаючи на те, що золото –метал, воно їстівне. У деяких азіатських країнах його додавали до фруктів, десертів, кави та чаю. У штаті Іллінойс (США) його метал використовують для лікування різних захворювань.

Про процеси видобування золота та переробки побутових приладів із його вмістом ви дізнаєтеся, прочитавши статтю.

Дельфін // Професор Крейд. – 2014. – № 7-8. – С. 13-15.

Дельфіни, без сумніву, найцікавіші та найсимпатичніші тварини. Нам із дитинства знайома їх добра посмішка –всі бачили її на фотографіях, малюнкахі в мультиках. Укожного з нас склався свій образ, свій уявний «портрет» дельфіна. А що ми знаємо про справжніх дельфінів?

Науці відомо понад 50 їх видів. Найбільш розповсюджені з них – афаліна та білочка. Живуть дельфіни зграями і не лише у помірних та теплих водах океанів, морів, а навіть у річках та озерах.

Дельфіни не риби–це ссавці. Вони теплокровні, мають легені,дихають повітрям і вигодовують своїх дитинчат молоком.Дельфіни мають дивну фізіологічну схожість із людьми. У них таке ж чотирикамерне серце, дуже близький склад крові і температура тіла, розмір мозку дельфінів цілком можна порівняти з розміром мозку людини.

Спілкуються вони за допомогою ультразвуків, які людське вухо не вловлює. У кожної зграї дельфінів своя мова, хоча звуки й подібні: тріщання, цокання, щебетання, рипіння, нявчання.

Отже, читайте і дізнавайтеся, як вони спілкуються між собою, як товаришують, що вміють робити.

Медуза ціанея // Професор Крейд. – 2014. – № 7-8. – С. 20.

Медузи– одні з найдавніших та найбільших мешканців нашої планети. У 1865 роціна березі затоки Масачусетс (північно-атлантичне узбережжя США) знайшли величезну медузу ціанею, діаметр куполу якої становив понад 2 м, а довжина щупалець – 37 м. Тобто, якщо розтягнути її щупальця у різні боки, довжина такої медузи буде 75 м!

Вони мешкають ухолодних іпомірно-холодних водах. Зустрічаютьсябіля берегів Австралії, але найбільше розповсюдженіу північних морях Атлантики й Тихого океану, а також у відкритих водах Арктики. Саме у північних широтах ціанеїдосягаютьнебувалих розмірів. А ось теплá медуза не полюбляє. Якщо вона потрапляє у м'які кліматичні зони, то її розміри не сягають більше 50-150 см.

Ціанеї дуже рідко наближаються до берегів. У відкритому морі воничасто стаютьдомівкою для величезної кількості дрібних безхребетних рибок.

Прочитавши статтю, ви довідаєтесь, якого кольору бувають ці медузи, як полюють, чи шкідлива у них отрута.

Джура Н. И снова о транс-жирах / Н. И. Джура // Колосок. – 2014. – № 7. – С. 26-33.

Жири –це важливий і необхідний компонент раціону харчування людини, вони дуже поживні і корисні. Жири покращують смакові якості їжі, сприяють засвоєнню ряду продуктів харчування, є джерелом поліненасичених жирних кислот, фосфоліпідів, жиророзчинних вітамінів. Вони сприяють всмоктуванню і транспортуванню організмом вітамінів D, E і К.Звичайно, якщо споживати «правильні» жири у відповідній кількості. «Правильні» жири – це природні сполуки, що містяться у тканинах тварин і рослин, унасінні і плодах. У природі існує близько 1300 їх видів.

Щоб збільшити термін зберігання харчових продуктів і здешевити їх, в промисловості застосовують процес гідрогенізації –перетворення рідких рослинних олій у тверді жири, тобто транс-жири. Чому вони шкідливі, як їх уникнути та вивести із організму, ви довідаєтесь із статті.