Книги

Злотополець В. Життя та дивовижні пригоди козака Миколи на безлюдному острові : пригод. повість / В. Злотополець, І. Федів ; за ред. М. Славинського ; післямова М. Слабошпицького ; худож. В. Харченко. – 2-е вид. – Київ : Ярославів Вал, 2014. – 223 с. : іл.

Це незвичайна книга і незвичайна історія її створення. Перш за все, тому, що вона з першого до останнього слова – українська і головний герой її – українець, козак. А прийшла вона до читача майже через 90 років після написання. У буремному 1918-у, коли все свідоме українство прагнуло відстояти щойно проголошену IV Універсалом Центральної Ради українську державу, двоє молодих людей саме мали перекласти на українську “Нового Робінзона” Й. Кампе. Але події твору німецького автора видаються їм надто блідими на тлі національно-патріотичних змагань в Україні, і уява юних патріотів витворює свого, українського Робінзона – запорозького козака як символу національного духу, чистої і щирої української душі та лицарської шляхетності, з яким стаються ті ж пригоди: від втечі з турецької неволі – до корабельної катастрофи і безлюдного острова з дикунами-людоїдами...

Для старшого шкільного віку.

Рябцева Н. Петрикові вихованчики : казк. оповід. / Н. Рябцева ; худож. Д. Дзюбак. – Київ : Ярославів Вал, 2014. – 87 с. : іл.

Книга являє собою збірку чудових казкових оповідань, кожне з яких виховує найкращі якості людської душі: вчить добру, милосердю, працелюбності, вдячності, поваги до старших – усім тим вічним цінностям, яким зазвичай вчать дітей їхні батьки, дідусі і бабусі, щоб у майбутньому вони виросли самодостатніми і прекрасними людьми. Звідси і назва – «Петрикові вихованчики». Книжка написана в найкращих традиціях українського народу.

Для дошкільного та молодшого шкільного віку.

У 2015 році відзначається ювілей надзвичайно красивої й чарівної поеми «Руслан і Людмила», яку написав геніальний російський поет, письменник і драматург Олександр Сергійович Пушкін. Надрукована у 1820 році, ця книга зразу привернула увагу читачів і викликала багато суперечок поміж критиків, адже була написана незвичайним для тих часів стилем і вирізнялася казковим сюжетом.

В основу книги потрапили дитячі враження О. Пушкіна. Його батько товаришував з родиною Юсупових, тож маленький Сашко часто грався у їхньому маєтку. Хлопчик запам’ятав дуб із золотим ланцюгом, що стояв на подвір’ї, а на дубі – великого механічного кота, який ходив. Цю іграшку князь Юсупов купив для дітей.Так згодом і з’явився знаменитий пролог до поеми – «У лукоморья дуб зеленый…», який майже кожен вже знає напам’ять.

Книга переносить своїх читачів у далеке минуле, розповідає про «дела давно минувших дней, преданья старины глубокой». На весіллі доблесного князя Руслана й прекрасної Людмили якась зла чарівна сила викрадає наречену. А далі перед нами розгортаються зовсім неймовірні, інколи містичні, події з чарами, заклинаннями, магією. Автор зображує запеклі битви між силами добра і зла.

Головний герой Руслан, що відправляється на пошуки Людмили, постає перед нами мужнім, сміливим, винахідливим витязем. На нього чекає безліч пасток і небезпек: зустріч з величезною живою головою, яка згодом виявляється зачарованим старшим братом Чорномора, з гордовитою красунею Наіною, яка з часом перетворилася в ображену стару відьму, й, нарешті, битва із найлютішим ворогом – злим чарівником Чорномором. Чим же закінчиться ця битва? Чи вистачить сил хороброму витязю здолати злого бородатого карлика? Що буде з Людмилою?

Пройшло багато часу, але й сьогодні поема «Руслан і Людмила» приваблює мільйони читачів усього світу. Кожен з нас бачить у цій книзі те, що близьке саме йому: хтось – вічну боротьбу добра й зла, когось вражає незвичайна історія кохання й вірності, небезпечне чаклунство, а когось – приклад доблесті й мужності руських богатирів. «Руслан і Людмила» читається на одному диханні і нікого не залишить байдужим. Тож, насолодімося цим прекрасним твором!

В усьому світі викликає захоплення й подив «Слово о полку Ігоревім» – героїчна поема Давньої Русі, написана наприкінці ХІІ століття. Дослідники лише приблизно називають рік її написання – 1185. А знайдено було цей твір випадково, у 1795 р., серед рукописів Спасо-Ярославського монастиря. Тоді його придбав колекціонер старовини, граф О.І. Мусін-Пушкін. З рукопису «Слова о полку Ігоревім» зробили копію і подарували цариці Катерині ІІ.

Тим часом, зацікавлені дослідники-літературознавці почали готувати пам’ятку до друку. Ох, нелегко ж їм було прочитати старовинний текст рукопису, а ще важче – зрозуміти! Та врешті-решт, у 1800 р., «Слово о полку Ігоревім» було опубліковано в Москві.

Так сталося, що в 1812 р., під час навали французів на Москву, згорів палац О.І. Мусіна-Пушкіна. У вогні загинув і дорогоцінний збірник рукописів, де містилося «Слово о полку Ігоревім» – єдиний оригінал.

Одразу після виходу в світ друковане «Слово» викликало неабияку зацікавленість читачів. Унікальну пам’ятку взялися досліджувати історики, археологи, мовознавці, філософи. До цього часу між ними тривають суперечки, відкриваються нові й нові таємниці цього незвичайного витвору давньоруського генія, ім’я якого залишається невідомим.

Автором цієї героїчної поеми міг стати лише видатний мислитель свого часу, патріот, талановитий і високоосвічений. Він мав досконалі знання з історії, воєнної справи, тонко розумів природу, знав тогочасну літературу. Докладність, з якою розповідається читачам про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців, дає підстави стверджувати, що автор був одним з його учасників, якому пощастило повернутися на батьківщину. Цікаво й те, що про цей же похід розповідає і літопис «Повість минулих літ».

Читаючи «Слово о полку Ігоревім», ви поринете в реальні події часів Київської Русі, коли половецькі кочові племена півдня часто нападали на руські землі, грабували їх, брали у полон людей. Княжі дружини не раз давали їм гідну відсіч. Тож молодий, відважний і самовпевнений князь Ігор, зібравши бойову дружину, вирушає у похід – «або голову свою положити, або напитися шоломом з Дону». Але з самого початку щось складається не так. Навіть сама природа певними знаками ніби попереджає Ігоря про небезпеку.

А далі перед нами розгортаються трагічні події кривавої битви руської дружини з половцями. Славні воїни Ігоря отримують поразку, багато з них назавжди полягли на ратному полі. Уся Русь здригнулася від горя й сліз після цієї втрати. Чому ж так сталося? У чому князь Ігор помилився і не зміг вберегти своїх людей?

Ця книга здатна глибоко схвилювати читача, спонукати замислитися над історією своєї землі. У ній ви знайдете й заклик до об’єднання заради миру і спокою своєї держави – те, що залишається таким важливим для нашої Батьківщини і сьогодні…

Павленко О. П. Кого бог любить : новели та повісті / О. П. Павленко ; мал. Л. Павленко. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2013. – 619 с.

“Кого Бог любить” – нова книжка Ольги Павленко. Вона – своєрідне продовження “Мальв на причілку”, адже, крім нових персонажів, читача нетерпляче виглядають і знайомі вже сварлива тітка Настя, єхидний Івань, практична Зоя, дільничний Микола з дружиною… А ще кожен знайде у ній відгомін власних переживань-міркувань, промовисті діалоги й колоритну “гуманську” говірку. Заодно, може, й відповідь на питання: кого ж таки Бог любить?