Книги

Черкащина = Cherkassy region = Tscherkassyer gebiet : землі квітучої краса : фотоальб. / упоряд. та авт. вступ. статті Ю. Черченко ; фото М. Плаксіна [та ін.] ; ред. англ. і нім. мовою О. Б. Сандакова, Л. Л. Бованенко. – Київ : Мистецтво, 1984. – 96 с. : іл.

Фотоальбом знайомить читача з землею, яка дала світові видатного українського поета Тараса Шевченка і державного діяча Богдана Хмельницького. Численні музеї, пам’ятки історії та архітектури, неповторна краса природи Черкаського краю знайшли широке відтворення на світлинах фотомайстрів.

Видання для широкого кола читачів.

У 1928 р. світ побачила надзвичайно цікава дитяча книга «Три Товстуни» російського письменника Юрія Карловича Олеші (1899-1960). Це історія однієї невідомої країни, якою правлять Три Товстуни – магнати-монополісти по хлібу, вугіллю і металу. Вони тримають простий люду страху і покорі, в державі панує тоталітарний режим, а населення поділяється на дві групи: «народ» – це бідняки, голодуючі, прості працюючі люди, і «товстуни» – це багачі, ненажери та нероби.

Народне невдоволення зростає, і, як наслідок, назріває революція. А очолив її зброяр Просперо, який нещодавно був схвачений стражами і засуджений до страти. Канатоходцю Тібулу, який також знаходиться у розшуку, необхідно за короткий термін допомогти вождю і підняти революцію, звільнити країну від ненажерливої і жорстокої влади…

У цьому веселому яскравому романі-казці є усе, що може захоплювати: круті повороти сюжету, бої, переслідування, звільнення з полону, втечі, переодягання. Герой під кулями іде по канату, утікачі рятуються від переслідувачів через підземний хід, дика пантера вирвалася на волю й ось-ось розшматує героя. Суок і Тутті, канатоходець Тібул і зброяр Просперо, доктор Гаспар Арнері й інші сміливі, смішні, страшні персонажі цієї історії зображені автором яскравими кольорами, докладно і переконливо. Події так жваво постають перед нами, що з’являється відчуття розгорнутої театральної вистави.

У світі існує не так вже й багато книжок, які втілюють у собі дух народу та часу, без яких неможливо уявити життя суспільства. Саме такою книгою стала трагедія німецького письменника Йоганна Вольфганга Гете «Фауст», перша частина якої вийшла в світ у 1808 р. Понад шістдесят років присвятив Гете своєму творінню. Задум книги з’явився, коли автору було усього 19 років. Гете хотів написати твір про великих героїв, таких як Прометей, Магомет, Сократ – геніїв, які стояли вище всіх законів людського життя. Тоді ж він почав працювати над історією життя вченого чорнокнижника Фауста – героя середньовічних німецьких міфів і легенд. Цей сюжет надзвичайно захопив Гете і ліг в основу його книги.

Події у «Фаусті» відбуваються на землі, на небі і в пеклі. Тут діють персонажі, взяті не тільки з реального життя, а й із міфів, фольклору, Біблії. Час дії в книзі – минуле, теперішнє і майбутнє, тобто – сама Вічність.

…Доктор Фауст ставиться до життя із надзвичайним песимізмом, проклинаючи все, що існує навколо в світі, починаючи із брехні і самовпевненості і закінчуючи сім’єю, коханням і надією. Він готовий покінчити із таким життям. Але йому являється ще більш цинічний ненависник світу –

Мефістофель, який заключив із Господом угоду, що зможе отримати душу Фауста. Так, Фауст, який ніколи не вірив у загробне життя, продає Мефістофелю свою душу в обмін на життєві задоволення.

Книга не тільки захоплює незвичайним сюжетом, але й викликає потребу замислитись над певними філософськими питаннями: сенс життя людини, її моральний вибір, місце людини на землі, добро і зло, народження і смерть, молодість і старість, вічні істини.

У 1533 р. в світі з’явився надзвичайно цікавий сатиричний роман французького письменника Франсуа Рабле «Гаргантюа та Пантагрюель», що складається з п’яти книг. Твір має складну історію. Практикуючи в ліонській лікарні, Рабле у 1532 р. ознайомився з народною книгою «Великі і неоціненні хроніки про славного і могутнього велетня Гаргантюа». За словами Рабле, його найбільше вразило те, що за два місяці продається стільки примірників цієї книги, «скільки не куплять Біблій за дев’ять років». Комерційний успіх книги і бажання випробувати свої сили в літературі спонукали Франсуа Рабле написати продовження роману про сина Гаргантюа.

«Гаргантюа та Пантагрюель» розповідає про двох добрих велетнів-ненажер, батька та сина, з якими трапляються різні пригоди. Описуючи події, автор вдається до своїх улюблених прийомів – гротеску та гіперболи. Велетні Гаргантюа і Пантагрюель спокійно уживаються з людьми: їдять з ними за одним столом, пливуть на одному кораблі, але не завжди. Іноді з ними відбувається щось нереальне. Гаргантюа сідає відпочивати на собор Паризької Богоматері, гарматні ядра для нього – це все одно, що мухи. Пантагрюеля приковують до колиски ланцюгами, які

використовуються для перекриття гаваней, або ж він своїм язиком закриває від дощу армію. Один із прибічників Пантагрюеля випадково потрапляє йому до рота і знаходить там міста і села…

Автор книги вдається до сатири, висміюючи безліч людських вад, пороки католицького духовенства, невігластво та лінощі ченців. Фансуа Рабле за молодих років сам був ченцем, але таке життя йому не сподобалось, тож за допомогою свого покровителя Жоффруа д’Етиссака майбутній письменник зміг без перешкод залишити монастир.

Усі книги «Гаргантюа та Пантагрюель» в свій час були засуджені церквою і сприймалися нею як єресь.

Франсуа Рабле не тільки воює із «старим світом», але й проголошує новий. Середньовічній закостенілості та безправ’ю Рабле протиставляє ідеали свободи і самодостатньої людини.

Олександр Бєляєв склав сумну утопію, у якій людська ницість, грошовий капітал, що панують у суспільстві, здобувають перемогу над допитливим розумом, силою науки, світлими романтичними почуттями…

Непроста й трагічна історія, що розповідається у книзі, згодом надихнула режисерів Геннадія Казанського і Володимира Чеботарьова створити однойменний художній фільм. Картина знімалася через тридцять чотири роки після появи книги, коли знімальна техніка вже освоїла морські глибини. Фільм «Людина-амфібія» став лідером прокату 1962 р., його проглянуло більше 65 млн. глядачів!