background

    11

    Довго скрізь його шукали,

    У всі шпари заглядали,

    Перерили всі двори,

    Обходили всі бори,

    Час потратили дарма:

    Лоскотонаскрізь нема,

    Бо його завжди і всюди

    Од ловців ховали люди.

    Опівночі Лоскотон,

    Коли всіхколише сон,

    Йшов собів бідняцькі хати

    Їхніх дітокрозважати.

    Був тодіу Плаксія

    Лютийпосіпака,

    Віроломний, як змія,

    Капітан Макака.

    Так хотілося йому

    Царським зятем стати,

    Що ні разу в ту зиму

    Не лягав і спати.

    Все ходив, усе він слухав

    І нарешті все рознюхав.

    На світанку Лоскотон,

    Насмішивши діток,

    У міцний поринув сон

    Між кленових віток.

    А лукавий капітан

    Підікрався змієм

    Й Лоскотонові аркан

    Зашморгнув на шиї.

    Руки вивернув назад,

    Міцно спутав ноги

    І мерщій у Плаксоград

    Рушив у дорогу…