25 січня цього року Україна відзначає 400-річчя від дня народження поетеси-піснярки Марусі Чурай. Щоправда, сказати точно, що ця дівчина народилася саме в той день і саме в той рік (є ж бо версії й щодо 1628 та 1629 років), сьогодні важко. Адже до кінця не з’ясовано, чи була вона взагалі колись на світі... Та легенда про неї вражає романтичністю й гірким драматизмом. Не даремно Марусю Гордіївну Чурай називають полтавською Джульєттою або українською Сафо. Вона буцімто створила прекрасні українські пісні «Віють вітри, віють буйні», «Засвіт встали козаченьки», «Ой не ходи, Грицю, та на вечорниці» тощо.
Як багато відомо дослідникам про Марусю Чурай, чому її долю вважають найбільш трагічним втіленням нерозділеного кохання та на які чудові твори надихнула ця легендарна жінка українських письменників, читайте в новому інтерактивному ресурсі, створеному працівниками інформаційно-бібліографічного відділу бібліотеки. Матеріал «Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа», доповнений відеокліпами, зображеннями й тематичною бібліографією, ви знайдете на нашому сайті в розділі «Ресурси бібліотеки» (рубрика «Інтерактивні ресурси. Мистецтво»).