background

Відразу три найбільші міста Черкащини відзначили протягом останнього місяця свої дні народження. Для двох із них – м. Умані та м. Черкас – 2016-ий рік став ювілейним. Певно, що дитячі бібліотеки не лишилися осторонь таких значущих у житті місцевої громади свят і підготували для своїх відвідувачів низку сюрпризів.

Так, Черкаська центральна міська бібліотека для дітей до 730-ї річниці обласного центру провела для читачів цілий калейдоскоп подій просто неба. 17 вересня на дітей мікрорайону «Припортовий» у дитячому містечку «Казка» чекала насичена розважально-пізнавальна програма «Куточок раю на землі – це Черкаси мої». Дошкільнятам бібліотекарі продемонстрували лялькову виставу «Черкаський колобок». Для цієї ж категорії користувачів відбувся конкурс малюнків «Розмалюй місто барвами веселки!», а також спортивні ігри та забави. Не оминули бібліотекарі увагою й батьків, організувавши для них турнір краєзнавчих інтелектуалів «І дорослі, і малі, знайте витоки свої».

Ще напередодні свята – 13 і 15 вересня – працівники читального залу ЦМДБ провели в ЗОШ № 21 пізнавально-краєзнавчу розвідку «Я своє місто знаю і люблю». Поринули у вирій цікавих фактів про рідне місто й учні 6-В класу Черкаської гімназії № 31. Протягом бібліотечного заходу діти дізналися багато нового з книг черкаських авторів, зокрема, з «Черкаських місторій» Б. Юхна й «Дивосвіту над Дніпром» Г. Антоненко. Закріпити почуте читачам допоміг фототурнір «Що? Де? Коли?» в Черкасах» та перегляд фільму «Черкаси – моє місто. Те, чого ти не знав».

Доєдналися до колег і працівники бібліотеки-філії № 2 для дітей Черкаської МЦБС. З нагоди ювілею вони запропонували своїм відвідувачам свято «Бібліосіті». На вході до бібліотеки з нагоди такої події можна було ознайомитися з кількома переглядами літератури: «Казкарів черкаських знай», «Черкасам многая літа», «Нехай квітує місто-сад». Першими гостями свята стали вихованці спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату. Вони активно відповідали на запитання краєзнавчої вікторини «Чи знаєш ти своє місто?». Учні початкових класів СПШ № 28 взяли активну участь у пізнавальній грі «Рідне місто моє».

У межах «Бібліосіті» також відбулася зустріч з черкаською письменницею Оленою Мяус «Від першої особи». Старші читачі мали можливість відвідати «Бібліоцукерню», де були представлені книги на будь-який смак. Кожен школяр, який вибрав книгу, отримував у подарунок солодкий приз. Насиченою та цікавою була смачна літературна вікторина «Книжкові родзинки». Діти відповідали на запитання та отримували фрукти й солодощі за правильні відповіді. Також учні читали вірші В. Симоненка, Т. Шевченка, Г. Білоуса.

Наприкінці свята працював вільний мікрофон «Ода рідному місту». Мешканцям Черкас була запропонована анкета. На запитання «Черкаси для мене – це…?» багато респондентів відповіло, що рідне місто – це гордість. На запитання «Чого не вистачає мешканцям міста?» серед відповідей лунали такі варіанти, як: хороші дороги, квіти, посмішки, безпека на вулицях та толерантність. Коли ж у респондентів поцікавилися, «А чим же славляться Черкаси?», ті відповіли, що парками, зоопарком, новими тролейбусами, заводом «Богдан», гуртом «Бумбокс» та футбольним клубом «Дніпро».

Не менш яскравим було й святкування 400-річчя м. Умані, яке припало на першу суботу жовтня. Тут бібліотеки для дітей також не пасли задніх. Наприклад, читачі бібліотеки-філіалу для дітей № 1 та бібліотеки-філіалу для дітей № 2 Уманської МЦБС брали активну участь у поетичних читаннях, які проходили в Центральному сквері. Діти залюбки декламували римовані рядки, присвячені історичному минулому й сьогоденню міста.

Для своїх користувачів працівники бібліотеки-філіалу для дітей № 2 Уманської МЦБС також організували літературно-історичну подорож «Мій рідний край – життя мого перлина». А підсумком поетичних читань у сквері стало літературне свято вже безпосередньо в книгозбірні. Для його учасників звучали вірші про Умань, побажання добробуту, миру мешканцям міста. Багато цікавого, пізнавального, нового дізналися присутні, подивившись відеоролики про свою маленьку Батьківщину. Привернула увагу дітей і книжкова виставка «Ти в серці, вічна і єдина, моя маленька Батьківщина», на якій були представлені книги про рідне місто та тематичні видання бібліотеки – рекомендаційні списки літератури, бібліографічні нариси про видатних людей міста та тих, чиї імена пов'язані з його історією.

Хоча цього року Сміла святкувала й не круглу дату, але й 619 річниця стала для її жителів подією, до святкування якої з азартом долучилася Смілянська центральна міська бібліотека для дітей. На читачів закладу – учнів 4-А класу НВК «ЗОШ І ступеня – гімназії ім. В.Т. Сенатора» – 12 вересня чекала віртуальна мандрівка до Дня міста «Сміла: відома і невідома». Четвертокласники, подорожуючи, дізнавалися багато нової інформації про історію рідного міста. З неприхованою цікавістю діти переглянули відео «Бобрикова двійка», завдяки якому дізналися маловідомі факти про життя родини графа О.О. Бобринського. Гімназисти також брали активну участь у проведенні заходу, читали вірші, підготували сценку «Де найкраща земля». Окрасою святкової зустрічі стали пісні у виконанні вихованок Смілянської ДШМ.

Чудову нагоду особисто познайомитися та поспілкуватися з одним із найбажаніших гостей на літературних зустрічах з малечею – Іваном Андрусяком – 23 вересня отримали учні 4–А класу Смілянської СПШ № 5 та 5-А класу НВК «ЗОШ І ступеня – гімназія ім. В.Т. Сенатора», які завітали до Смілянської центральної міської бібліотеки для дітей.

Іван Михайлович – популярний український письменник, головний редактор видавництва "Фонтан казок", автор багатьох цікавих повістей, казок, абеток, п’єс і поетичних збірок для дітей і дорослих, активний член Асоціації українських письменників та Національної спілки письменників України. А ще просто цікава й неординарна людина.

Юні, але без сумніву талановиті вихованці театру-студії «Попелюшка», що діє при Смілянському будинку дитячої та юнацької творчості, відповідально готувалися до цікавої зустрічі з іменитим письменником. Діти інсценізували уривок із книги «Стефа та її Чакалка», яку автор написав для своєї маленької донечки Стефанії. А учні 4–А класу СПШ № 5 підготували плакат-привітанння, читали напам’ять вірші Івана Андрусяка та виконали пісню, чим приємно вразили гостя.

Наприкінці зустрічі Іван Михайлович підписав дітям книги, сфотографувався з усіма бажаючими. Сповнені радісних емоцій, читайлики вирушили додому в очікуванні нових приємних зустрічей у стінах улюбленої бібліотеки.

Чи варто вивчати історичне минуле України? І як воно перекликається із сьогоденням? Саме ці питання стали ключовими при обговоренні книги «З голосу нашої Кліо» учнями 7 класу Шполянської ЗОШ № 5. Захід був присвячений 70-річчю (відзначатиметься 28 липня) автора книги Михайла Федотовича Слабошпицького – відомого письменника, видавця, критика, літературознавця, публіциста, громадського діяча родом зі Шполянщини. Організували обговорення працівники Шполянської районної бібліотеки для дітей.

«З голосу нашої Кліо» – сімейна реліквія родини Слабошпицьких. Михайло Федотович написав її для свого сина Мирослава. Батько прагнув донести читачам історію України від часів зародження держави Київської Русі і до моменту руйнації Запорізької Січі зрозумілою, простою мовою. Пишучи книгу, він зачитував розділи головному адресатові, і, якщо хлопцеві було тяжко сприйняти матеріал, то він перероблявся або відкидався.

Після появи книги на світ мільйони юних українців вивчали її як підручник. Завдяки їй, Михайло Слабошпицький став першим лауреатом літературної премії «Звук павутинки» імені В. Близнеця, започаткованої Міжнародним освітнім фондом ім. Ярослава Мудрого для відзначення найпомітніших у літературному процесі, справді художньо повнокровних книг, адресованих юним читачам.

Не залишила вона байдужими й читачів бібліотеки, дехто з яких протягом заходу відкрив для себе ім’я Михайла Слабошпицького. Діти ознайомилися з творчим і життєвим шляхом видатного земляка, обговорювали, аналізували позитивні й негативні історичні постаті, події й факти, представлені в книзі. Фантазували, в яку історичну епоху вони бажали б потрапити, якби винайшли машину часу. Диспутували, що могло б статися з нашим народом, з усією Україною, якби не було Запорізької Січі.

Наприкінці дискусії учні дійшли висновку, що історію варто вивчати й знати для того, щоб не припускатися помилок минулого, не допускати повторення трагічних подій у майбутньому. Адже історія – це не прах, не далеке минуле. Це – біографія народу і, водночас, його душа. Бо душі без пам’яті не буває.

«Кімнату першої книги» 12 травня відкрили в Черкаській районній дитячій бібліотеці. У такий спосіб малюкам презентували спеціально організований простір, у якому дуже легко сконцентруватися на читанні. Для наймолодших діток та їхніх батьків тут облаштований книжково-ігровий куточок зі зручними меблями та цікавими виданнями. До послуг відвідувачів також «Космічна кімната», оснащена креативними меблями, телевізором та, звичайно ж, книжками. При оформленні цього приміщення була передбачена можливість вивчення іноземних мов. Наразі «Кімната першої книги» – це своєрідний трансформер, який легко переобладнати як для групової, так і для індивідуальної роботи.

Реалізація проекту стала можливою завдяки фінансовій підтримці Фонду «Монсанто» та районної влади. Пілотний проект «Кімната першої книги» став одним із п’яти переможців в Україні, що отримали кошти міжнародного фонду. До речі, претендентів було чотириста. 100 тисяч гривень за програмою підтримки сільських ініціатив стали грантом від Фонду «Монсанто», а ще 50 тисяч гривень на ремонт цих приміщень були виділені з районного бюджету.

У день відкриття поряд з бібліотекарями були представники районної влади, координатори, партнери – усі ті, хто переймався й переймається запитами та потребами громади. Прикрасою й творчим подарунком для учасників заходу стали художні номери у виконанні вихованців Червонослобідської дитячої музичної школи та ДНЗ «Дніпряночка». Свято, безумовно, вдалося. І тепер Черкаська районна бібліотека для дітей може похвалитися найсприятливішими умовами для першого знайомства зі світом літератури для найменших користувачів.

Традиція відвідувати ветеранів Другої світової війни або запрошувати їх на зустріч до свого класу, така популярна ще десяток років тому, сьогодні поступово сходить нанівець. Усе менше залишається на землі людей, які пережили той кривавий жах. Та ніщо не замінить живе спілкування з очевидцями подій, і ніщо не переконає ветеранів, що їхній подвиг не забутий, ліпше за щирий інтерес до їхнього життя в очах дітей. Смілянська центральна міська бібліотека для дітей не зраджує традицій і до Дня Перемоги організувала для своїх читачів одразу кілька зустрічей із живими героями війни 1939 – 1945 років.

До покоління справжніх солдатів належить визволитель Сміли, почесний громадянин міста Василь Іванович Москалець. Війна не зробила цю людину злою, агресивною, жорстокою. Василь Іванович дуже добрий, чуйний у ставленні до всіх. Здається, він взагалі не вміє сердитися. Усе з посмішкою й оптимізмом. Незадовго до Дня Перемоги працівники бібліотеки разом із найактивнішими відвідувачами, учнями 4-А класу Смілянської ЗОШ № 5 та їхнім класним керівником, завітали на гостини до Василя Івановича. Школярі віршованими рядками та невеличким гостинчиком привітали легендарного земляка зі святом. Діти з великим задоволенням та увагою слухали розповіді Василя Івановича про події, які йому довелося пережити. А побачив він за свій вік немало – у цьому році ветеранові виповнюється 98 років. Прикметно, що Василь Москалець не тільки мужньо та відважно захищав нашу землю від ворогів, а ще проявив себе як мудрий керівник, 40 років виконуючи обов’язки директора Смілянської центральної міської бібліотеки для дітей. Наприкінці зустрічі діти щиро подякували господареві за гостинність і цікаві розповіді.

Поговорити про страшну епоху читачам бібліотеки до Дня пам’яті і примирення випало й іще з одним ветераном – Федором Михайловичем Бехом. Він особисто завітав до книгозбірні й зустрівся там з учнями 4-Б класу НВК-гімназії ім. В.Т. Сенатора.

Федорові Михайловичу цього року минуло 96. У далекі сорокові боєць захищав Москву, потім Сталінград, Східну Прусію, брав участь у взятті Берліну. Був двічі поранений. Війна для нього закінчилася 9 травня 1945-го в столиці Німеччини, де він встигнув розписатися на стіні рейхстагу: «Тут був Федір Михайлович БЕХ!». На Батьківщину ветеран повернувся з багатьма бойовими військовими нагородами. Діти з неприхованою цікавістю та увагою слухали розповіді сивочолого чоловіка про ті давні події, ставили багато питань. Однак читачі не лишалися пасивними учасниками заходу. Учні 4-Б класу читали напам’ять вірші, а вихованці Смілянської дитячої школи мистецтв виконали пісні воєнної тематики «Катюша» та «Мальви». Наприкінці зустрічі всі учасники заходу подякували Федорові Михайловичу за його героїзм та мужність та вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх полеглих у бою.

Крім того, аби юне покоління завжди пам’ятало про подвиг ветеранів Другої Світової війни працівники бібліотеки разом із найактивнішими читачами започаткували чудову традицію. Кожного року після проведених заходів, присвячених Великій Перемозі, діти пишуть листи-подяки на тему: «Дякуємо Вам за Перемогу!». Цього року учні 4-Б класу НВК-гімназії ім. В.Т. Сенатора з великим ентузіазмом та дитячою щирістю відгукнулися на прохання свого класного керівника та бібліотекарів й підготували для ветеранів вітальні листи. Їх сивочолі захисники змогли не тільки особисто прочитати, а й прослухати 9 травня по місцевому радіо.