Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» – унікальний культурно-історичний комплекс, включений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що вражає своєю величчю, духовною силою та значенням для формування національної ідентичності. Понад 970 років Лавра нерозривно пов’язана з історією, життям і культурою українського народу. Заповідник має сторічну історію збереження культурної спадщини та української ідентичності.
«І монастир той подібний небесам»
Нестор Літописець
Історія
1051 р. – подвижник* Антоній заснував у печері монастир. Повернувшись до Києва із Святого Афону, Антоній довго ходив по монастирях рідної землі, не знайшов для душі своєї гідного місця, тому вирішив усамітнитися в давній печері неподалік від княжого села Берестове**. Нестор Літописець пише: «Прийшов він на пагорб і возлюбив місце це і став жити тут, молитися богу».
Первісний вигляд на Києво-Печерську лавру
__________________________
*Людина, яка з релігійних міркувань позбавляє себе життєвих благ; аскет.
**У Берестові містився заміський палац князя київського Володимира Святославовича, нині на цьому місці – Парк Вічної Слави.
1062 р. – кількість братії досягла 12 осіб, Антоній поставив ігуменом Варлаама, а сам переселився на сусідній пагорб і викопав там нову печеру. Так виникли Ближні й Дальні печери.
Печери
ХІ ст. – зародження літописання, розвиток образотворчого мистецтва, медицини.
ХІІ ст. – зведення кам'яного муру навколо монастиря, побудова декількох церков.
Кам’яний мур навколо лаври
XVII–XVIII ст. – стає просвітницьким центром завдяки Петру Могилі, Іван Мазепа будує оборонну стіну та декілька храмів у стилі українського бароко, офіційно отримує статус лаври***.
__________________________
***Чоловічий монастир, що має особливе історичне, культурне та духовне значення.
XIX–XX ст. – побудова бібліотеки, аптеки, лікарні, готелю, електростанції, водогону, друкарні.
1926 р. – прийняття постанови «Про визнання колишньої Києво-Печерської лаври історико-культурним державним заповідником».
1996 р. – надано статус Національного, внесено до Списку пам’яток всесвітньої спадщини.
Сучасний вигляд заповідника
Історія руйнувань
1240 р. – монастир зазнав руйнувань під час навали монголів хана Батия
1482 р. – лавру спустошили війська кримського хана Менглі-Гірея
1718 р. – масштабна пожежа знищила значну частину монастирського комплексу
1941 р. – зруйновано головний храм – Успенський собор
2000 р. – відновлено та освячено Успенський собор
ніч на 15 червня 2026 р. – російський удар пошкодив територію лаври
Архітектурний ансамбль
Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври склався протягом майже дев’яти століть та зобразив розвиток культури й духовності, зміну стилістичних напрямків у мистецтві, процес удосконалення інженерних конструкцій. Він органічно пов’язаний із унікальним наддніпрянським ландшафтом і формує силует Києва з боку Дніпра.
Вид на лавру й Дніпро
Сучасний лаврський ансамбль розташований на площі 22 га і поділяється на такі частини:
– Верхня лавра;
– Ближні печери;
– Дальні печери;
– Гостинний двір.
Велика лаврська дзвіниця – головна дзвіниця лаври, побудована в 1731-1744 роках. Має висоту 96,52 м й органічно вписується до ансамблю монастиря та всього Печерська. Її видно здалеку, за 25-30 км від міста. Аби піднятися на її верхівку, необхідно подолати 374 сходинки.
Велика лаврська дзвіниця
Троїцька надбрамна церква – церква над Святою брамою Києво-Печерської лаври в Києві, побудована в 1106-1108 роках. Єдина серед наземних споруд лаври, яка збереглася неушкодженою з часів Київської Русі, одна з визначних пам'яток архітектури, культури та історії українського народу. Церква розташована над головною монастирською брамою в уступі фортечних мурів.
Троїцька надбрамна церква
Ближні печери – частина Києво-Печерської Лаври, включає в себе як власне комплекс підземних споруд (відомих також як Антонієві печери), де почивають мощі печерських подвижників, так і групу наземних будівель, що складають окремий архітектурний ансамбль. Їхня ширина сягає 1,5 м, висота – 2,5 м. Розташовані на глибині 10-15 метрів, їхня довжина становить 383 метри. У них спочивають мощі 73 святих.
Загальна довжина підземних коридорів Ближніх печер становить 383 м. Разом із Дальніми печерами складають так звану Нижню Лавру.
Дальні печери – частина Києво-Печерської лаври, де почивають мощі 51 канонізованого святого. Нині загальна довжина підземних коридорів Дальніх печер становить 293 метри, Варязьких – 200 метрів. Дальні печери мають глибину 15-20 метрів.
Дальні печери
Успенський собор (собор Успіння Пресвятої Богородиці) – головний соборний храм. Побудований у 1073-1078 роках заходами Феодосія Печерського за ігумена Стефана, коштом князя Святослава II Ярославича. Початок будівництва – 1075 року, закінчення – 1 липня 1078 р.
Успенський собор (собор Успіння Пресвятої Богородиці)
«Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник» є найбільшим музейним комплексом України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких – пам'ятники історії та культури.
Заповідник щорічно відвідують сотні тисяч туристів.
Цікаві факти про лавру
Назва «Печерська» походить від слова «печери», тому що саме у печерах на її території оселялись перші монахи багато століть тому. Саме печери Києво-Печерської лаври оспівані легендами… Одні вважають, що вони ведуть до Чернігова, інші стверджують, що печери з’єднують монастир із Почаївською лаврою (Тернопільська область). Справжня протяжність підземелля не відома.
Києво-Печерська лавра була чоловічим монастирем, однак тут таємно, під виглядом ченця, проживала донька російського купця. Про те, що вона жінка, дізналися лише після її смерті.
Лаврські куранти, установлені на Великій лаврській дзвіниці у 1903 році, мали гарантійний термін 15 років, але вони досі не потребують ремонту.
У Лаврі спочивають мощі 123-х святих, серед них митрополит Петро Могила, полтавський полковник Іван Іскра та інші.
Лаврські підземелля діляться на чотири види:
- печери, які були житлом вірян, чернечим кладовищем і місцем молитви;
- потаємні ходи під кріпосними спорудами;
- господарські льохи;
- інженерні комунікації.
У 1616 році у Лаврі розпочала свою роботу друкарня, у якій видавалися богослужбові та полемічні книги для боротьби з уніатством. Було засноване училище, що стало початком Києво-Могилянської колегії. Тут працювали відомі літописці, такі як Нестор, Никон, Сильвестр, було складено «Києво-Печерський патерик» – одне з головних джерел історії могутнього Києва.
Протягом століть на території лаври здійснювалися різні будівництва. Наприклад, наприкінці ХІІ століття навколо неї було зведено оборонні стіни, але пізніше вони були зруйновані. У 1698-1701 роках паралельно до них було споруджено нові фортечні стіни з бійницями та баштами. А вже у 1731-1744 роках було зведено велику лаврську дзвіницю.
У період німецької окупації Києва у лаврі було організовано поліційну дільницю, де окупаційною владою було вбито близько 500 мирних громадян.
Радимо прочитати:
Воронцова О. Лаврські печери : путівник / Олена Воронцова ; пер. на англ. мову В. Грузина. – Київ : Амадей, 2000. – 32 с.
Головна святиня Лаври : 3 листопада – 75 років від дня знищення Успенського Собору Києво-Печерської Лаври // Шкільна бібліотека. – 2016. – № 10. – С. 24-25.
Екскурсії по Україні для школярів // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2011. – № 48 (грудень). – Шкільний туризм. – Вип. 12. – С. 1-19.
Історичні скарби держави : 18 квітня – День пам'яток історії та культури // Шкільна бібліотека. – 2017. – № 3. – С. 56-58.
Кагамлик С. Світло духовності і культури : з історії Києво-Печерської лаври XVII-XVIII / Світлана Кагамлик ; худож. оформ. В. Кузнецов. – Київ : Наш час, 2008. – 326 с.
Києво-Печерська лавра / Пустиннікова І. Україна. 101 величний храм : іл. енциклопедія / Ірина Пустиннікова. – Харків : Ранок, 2009. – С. 7
Києво-Печерська лавра / Чудеса світу. Чудеса України // упоряд. В. Г. Біляєв. – Харків : Белкар-книга, 2016. – С. 54-57.
Кілессо С. Києво-Печерська лавра / Сергій Кілессо. – Київ : Техніка, 2003. – 197 с.
Лаври та храми Печерська // Православні святині Києва / авт. кол. Н. Нікітенко, Л. Івакіна, В. Киркевич [та ін.]. – Київ : Техніка, 2011. – С. 210-299.
Мензатюк З. Церкви під землею / Зірка Мензатюк // Наші церкви : історія, дива, легенди / Зірка Мензатюк. – Київ : Соняшник, 2002. – С. 30-46.
Вебліографія:
Гапко О. Велична святиня : цікаві факти про Києво-Печерську лавру [Електронний ресурс] / Олексій Гапко // Вишгород Онлайн : [вебсайт]. – Електр. дані. – Режим доступу: https://vysh-gorod.online/kyiv-region/8581-velychna-sviatynia-tsikavi-fakty-pro-kyievo-pechersku-lavru/. – Назва з екрана. – Дата публікації: 08.01.2026. – Дата звернення: 28.04.2026.
Києво-Печерська лавра [Електронний ресурс] // Гранд Тур : [вебсайт]. – Електр. дані. – Режим доступу: https://grandturs.com.ua/landmark/kyyevo-pecherska-lavra/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 28.04.2026.
Соломаха О. Києво-Печерська лавра. Історія однієї з найдавніших православних святинь [Електронний ресурс] / Ольга Соломаха // ТиКиїв : [вебсайт]. – Електр. дані. – Режим доступу: https://tykyiv.com/city/kiievo-pecherska-lavra-istoriia-odniieyi-iz-naidavnishikh-pravoslavnikh-sviatin/. – Назва з екрана. – Дата публікації: 27.01.2023. – Дата звернення: 28.04.2026.