Професійне навчання молодих бібліотекарів, організоване Українською бібліотечною асоціацією за підтримки програми «Бібліоміст», пройшло нещодавно у с. Орявчик Сколівського району Львівської області на гірськолижному курорті «Звенів». Унікальна нагода потрапити в тридцятку щасливчиків і стати однією з учнів «Зимової школи» випала й мені – бібліотекарю Черкаської обласної бібліотеки для дітей.
Уже сама назва школи «Neformat» дала зрозуміти, що навчання буде проходити не за традиційним сценарієм. Власне, «неформатним» у школі було все: уроки, домашні завдання, учні, вчителі, навіть директор. Почнемо з того, що нечасто трапляється познайомитися із цілою командою молодих, креативних бібліотекарів з різних куточків України. Це дійсно особливе відчуття, коли знаєш, що можеш розділити захват від нових знань, обмінятися першим досвідом та й загалом поспілкуватися не просто з однолітками, а з людьми, сповненими купи творчих ідей, «зарядженими» енергією нових звершень і позитивом.
Наше знайомство відбулося у Львівській обласній бібліотеці для дітей. Там же, до речі, нам представили тренерів – людей цікавих, авторитетних у своїй сфері. Ще одне перше яскраве враження від Львівщини – атмосфера абсолютної підтримки бібліотечної справи з боку влади. То є дійсно невід’ємна риса регіону – певна «спаяність» держави, релігії і культури, спільні ідеали та взаємопідтримка в усіх життєвих ситуаціях.
З першого ж дня стало зрозуміло: нудьгувати точно не доведеться! І справді: на нас чекала лавина інформації, численні тренінги і спілкування, спілкування, спілкування… Ми спробували свої сили у командній роботі, навчилися мистецтву презентації на прикладі видатних людей сучасності, опанували секрети публічних виступів, формування позитивного образу бібліотеки в очах суспільства, соціального партнерства, ризикнули приміряти на себе професію журналіста і «піарщика» тощо
Подією стали гостини в бібліотеці с. Козьова Сколівського району Львівської області, і не тільки завдяки неймовірно смачному чаю зі справжніх карпатських трав. Тепле невимушене спілкування з колегами логічним завершенням мало подарунок сільській бібліотеці – книги закладу презентували всі учасники «Зимової школи».
Здавалося б, Черкащину із с. Козьовим розділяють не лише десятки кілометрів відстані, а й різниця в побутових звичаях, певні відмінності в побудові культурних моделей. Однак тепер з’явилося дещо таке, що об’єднує ці два географічні пункти: віднині полиці бібліотеки Козьова прикрашають книги Валентини Коваленко «Вовчик», Миколи Борща «Приходь, приходь, щедрий вечір, до нас кутю їсти» та спеціальний випуск журналу «Черкащина», присвячений 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка. Ось так часточка черкаської духовності лишилася на спогад колегам західного регіону країни.
Мабуть, найвідповідальнішим і водночас найбільш пам’ятним моментом мого навчання стала презентація власного проекту – не даремно особливостей його правильного планування, викладу та представлення й стосувалася більша частина тренінгів «Зимової школи». Звісно, це був не єдиний шанс якнайліпше зарекомендувати Черкащину на далеких теренах – про багатство нашої культури та її відомих на весь світ персоналій я розповідала вже на четвертий день свого перебування в Школі на виїзній акції «Вся Україна поруч – доторкнись!» у школі с. Козьова. Але в презентації свого проекту я, як і кожен з моїх колег-«однокласників», проклала такий собі місток від культурної історії та сучасних реалій до майбутнього бібліотечної справи. Зрештою, хіба на ідеї молодих новаторів здебільшого рухають будь-яку галузь вперед?..
У моїй презентації бібліотека постала осередком реалізації творчих можливостей дітей та молоді та потенційним центром інформування про культурну еліту майбутнього. Проект «Нас об’єднує творчість» передбачає створення в бібліотеці для дітей особливого простору для мистецтва, у якому дітлахи міста могли б спробувати себе в якості сценаристів, режисерів, операторів, ведучих, акторів, – словом, творців справжнього кінофільму. У перспективі учасники проекту під керівництвом фахівців та волонтерів мають створити новий відеопродукт, присвячений їхнім обдарованим одноліткам – дітям-митцям.
На представлення проекту кожен мав лише п’ять хвилин, але того було достатньо, щоб зацікавити аудиторію своєю ідеєю й почути професійну думку тренерів. (До слова, роботою «Нас об’єднує творчість» авторитетне «журі» в цілому було задоволене, хоч і висловило кілька зауважень щодо його презентації. Утім, усім відомо, що досконалість не має меж…).
Не встигли ми як слід «втягнутися» в навчання, як пролунав останній дзвоник. На згадку про ці п’ять днів кожен учень отримав сертифікат школи й подарунок. Та, звісно, з нами лишилося дещо у стократ більш цінне – нові знання. Тепер бракує дрібниці: втілити все почуте й побачене в життя у своїй щоденній роботі. Шлях насправді непростий, але від того не менш цікавий. І за цей новий професійний виклик особливе спасибі Українській бібліотечній асоціації – насамперед завдяки їй я впевнена: все у мене вийде!
Лідія Шемігон
