Незважаючи на сувору дисципліну, покарання й схоластичні методи викладання, навчання Івану Левицькому давалося легко, й після Богуславського духовного училища в чотирнадцятилітньому віці він вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рр.
Іван Левицький в юнацькі роки
Семінарія дала майбутньому письменникові добрі знання французької та німецької мов, а відтак – і літератури.
Київська духовна семінарія
В семінарії Іван Левицький захоплювався творами Т. Шевченка, О. Пушкіна та М. Гоголя.
Якось ще в першому класі семінарії, під час контрактового ярмарку в Києві, він побачив на вітрині французькі книжки. Першу з них («Кривий біс» Алена Рене Лесажа) прочитав зі словником, а надалі всі гроші, що давав батько на гостинці, витрачав на книжки, написані іноземнимимовами. Так убібліотеці майбутнього письменника з’явилися твори М. Сервантеса, Франсуа-Рене де Шатобріана та Е.Сю. Особливо гордився Іван ілюстрованою «Божественною комедією» Данте Аліг'єрі.
Лесаж Ален Рене
Про нього та його творчість можна почитати ТУТ.
Мігель де Сервантес
Про нього та його творчість можна почитати ТУТ.
Франсуа-Рене де Шатобріан
Про нього та його творчість можна почитати ТУТ.
Сю Є.
Про нього та його творчість можна почитати ТУТ.
Данте Аліг'єрі
Про нього та його творчість можна почитати ТУТ.
На останньому курсі семінарії Левицький тяжко перехворів, закінчив її дуже знесиленим. Рік пробув у батька, а з 22 квітня 1860 р. по 20 вересня 1861 р. учителював у «рідному» училищі в Богуславі.
Навчаючись у семінарії, Іван найбільше не любив математики: цифри здавалися цвяхами, котрі він «забивав собі в мозок»… І все ж таки, за іронією долі, йому довелося цілий рік викладати в училищі саме арифметику й географію.
Восени 1861 року молодий учитель успішно склав вступний іспит до Київської духовної академії.
Київська духовна академія
Іван Левицький під час навчання в Київській духовній академії (1861-1865 рр.)
Буремна епоха соціальних реформ виразно посилила національно-культурний та просвітницький рух в Україні. До праці ставала нова інтелектуальна еліта, у дію прийшли свіжі моральні сили, що рушили буквально всі сфери громадсько-політичного життя.
Патріотичні почуття охоплюють і юного Левицького. Він багато читає, бере участь у літературних диспутах серед студентської молоді, прагне служити своїй вітчизні – Україні.
Десь саме в цей час Іван Семенович спробував писати українською мовою. Серед друзів мало хто знав, що він взявся за перо. Та й особливо розповідати про це всім було небезпечно.
1865 р. І. Левицький закінчує академію із званням магістра.