Експрес-інформація організаторам дитячого читання
Підготувала В.М. Корженевська
Серед пам’ятних літературних дат Черкащини 2020-го року:
– 125 років від дня народження Штангея Володимира Фоковича (1895 – 1937).
Народився в с. Мошурів Тальнівського району. Письменник. Навчався в Катеринославському землемірному училищі, яке так і не закінчив – у 1914 р. був мобілізований. На фронтах Першої світової війни перебував недовго: в 1915 році потрапив у полон, де пробув більше трьох років.
Після повернення в Україну навчався в Харківському університеті, вчителював, працював секретарем спілки «Плуг», заступником редактора та редактором журналу «Плужанин».
Автор збірок оповідань та поезій «Батрачка», «Злочин у степу», «Образа», «Золотий», «Межа», «Один день», «Удруге народжені», «На землі», «Том новел» та інших.
Наприкінці 1933 р. у Харкові почалися масові арешти. Безпідставно запідозрений у контрреволюційних злочинах, письменник залишився безробітним. У грудні 1934 р. його арештували і вислали на Соловки. 1937 рік став для нього фатальним – постріл зупинив його серце.
Володимир Штангей реабілітований посмертно.
Був членом Національної спілки письменників України.
– 120 років від дня народження Тургана Онопрія Іовича (1900 – 1938).
Народився в с. Лозуватка Шполянського району. Поет, прозаїк, журналіст. Закінчив Уманський аграрний технікум. Працював у редакціях газет Умані, Харкова, Києва. Автор повісті «Зелена буйність», оповідань «Через калюжі до сонця», «Передня хата», «Гарячої зими», «Потапове весілля», «В Денисовім обході», «Золотий чоловік», нарисів, публіцистичних статей у періодиці.
Був членом спілки «Плуг».
Репресований. Розстріляний у Черкасах. Реабілітований у 1959 р.
Січень
2 – 50 років від дня народження Солодаря Олександра Івановича (1970).
Народився в с. Галаганівка Чигиринського району. Поет, прозаїк, літературознавець, дослідник історії та літератури Черкащини. Закінчив історичний факультет Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Вчителював, працював науковим співробітником Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», головним спеціалістом управління з питань внутрішньої політики Черкаської облдержадміністрації. Нині – викладач Національної академії Служби безпеки України.
Автор поетичних збірок: «Чорний пілігрим», «Апостол», «Привиди Чорного шляху», «Клинопис розбитого серця»; книги-розмальовки для дітей «Запросини у казку»; книг краєзнавчої тематики «Нариси з історії Чигиринщини» та серії «Невідома Чигиринщина»: «Мрія про море», «Як були коцурці…», «Галаганівка», «Отаман Мамай», «У полум’ї війни», «З пам'яті народної», «Тіньки»; публікацій у колективних збірниках та періодиці. Автор ідеї, редактор та упорядник альманахів Черкаського обласного літературного об’єднання імені Василя Симоненка «Четвер» та «Незабаром».
Член Національної спілки письменників України.
3 – 140 років від дня народження Ротаря Петра Тимофійовича (1880 – 1906).
Народився в с. Мліїв Городищенського району. Поет, прозаїк, перекладач. Навчався в двокласному училищі, потім – Мошногородищенській нижчій сільськогосподарській школі та Уманському училищі садівництва і землеробства. Завідував Городищенською заводською школою графині Балашової. Брав активну участь у громадському житті.
Представник реалістичного напрямку в літературі. Перекладав твори О. Пушкіна, О. Толстого та Й. Гете.
1908 року в Києві видано його збірки «Сопілочка», «Не в руку».
6 – 90 років від дня народження Горєвої Євгенії Антонівни (1930).
Народилася в м. Канів. Поетеса, прозаїк, перекладач. Закінчила філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Впродовж багатьох років працювала у видавництві «Веселка». Автор збірок «Куди жабка мандрувала», «Кит, і слон, і ми, і пароплав», «А я щось знаю», численних перекладів із англійської та німецької мов. Завдяки їй з’явилися українські переклади зарубіжних творів: «Мері Поппінс» П. Треверс, «Момо» М. Енде, «Мій прадідусь, герої і я» Д. Крюса, «Машина для здійснення бажань, або Суботник повертається в суботу», «Китобус, або Нові цяцьки для Суботника» П. Маара.
Лауреат премії імені Максима Рильського.
Член Національної спілки письменників України.
8 – 85 років від дня народження Симоненка Василя Андрійовича (1935 – 1963).
Народився в с. Біївці на Полтавщині. Поет, прозаїк, журналіст. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. В 1957 році переїздить до Черкас і тут розпочинає трудову діяльність у редакції газети «Молодь Черкащини».
Перша збірка «Тиша і грім» вийшла в 1962 р. Посмертно вийшли збірки «Земне тяжіння», «Лебеді материнства», «Поезії», «Избранная лирика», «Лебеди материнства» (російською мовою), збірка новел «Вино з троянд», дитячі казки «Подорож у країну Навпаки», «Цар Плаксій та Лоскотон», «Казка про Дурила».
Лауреат літературних премій імені Тараса Шевченка та Миколи Островського (посмертно).
В Україні встановлена щорічна Всеукраїнська літературна премія імені Василя Симоненка.
Був членом Національної спілки письменників України.
9 – 70 років від дня народження Діхтяренка Григорія Юхимовича (1950).
Народився в с. Вільшанка Уманського району. Поет. Закінчив Уманський сільськогосподарський інститут. Автор збірок поезій «Благословляється на світ», «Віднаходжу свій день», «Душа у слова на сторожі», «Розбуджені вітри», «Скиба», «Виміри», «Колесо», «Брость», «Живиця», художньо-публіцистичнної прози «Парост», «Краяни», «Свічада».
Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Михайла Старицького.
Член Національної спілки письменників України.
10 – 95 років від дня народження Гриненко Галини Олександрівни (1925 – 2013).
Народилася в м. Канів. Поетеса, прозаїк, перекладач. У 1941 році закінчила середню школу в м. Дніпродзержинськ і разом із батьками переїхала до Сибіру. В 1947 році закінчила Московський економічний інститут. Працювала контролером на Кузнецькому металургійному комбінаті, економістом у м. Брянськ.
Авторка поетичних збірок «Червона гвоздика», «Сонячні грона», «Зерно», «Пижмо», «Причастя», «Три троянди», «Життя і строфи»; книг для дітей «Золотий дощик», «Умійка», «Нова квартира», «Неслухняний», «Коли нам радісно буває», «Лесиків секрет», «Чарівна квітка», «Катрусина образа», «Веселочка», «Оре нивку Ведмідь», прозових творів «Подорож у тундру», «Зустріч біля вогнища», «Дивовижні пригоди Перчика і Цибулинки», «Абетка на дачі», «Нісенітниці», «Маленька леді та її тітонька Дейда», музичних п’єс (разом із композитором Ю. Рожавською) «Зимова казка» та «Ведмедик-фізкультурник». Остання п’єса увійшла до Золотого фонду музичних передач українського радіо для дітей. У перекладі Галини Гриненко українською мовою побачила світ повість чукотського письменника Юрія Ритхеу «Чарівна рукавичка».
Лауреат літературної премії імені Лесі Українки.
Була членом Національної спілки письменників України.
27 – 230 років від дня народження Гулака-Артемовського Петра Петровича (1790 – 1865).
Народився на хуторі Гулаківщина, поблизу м. Городище. Поет-байкар, перекладач, культурно-освітній діяч, професор. Навчався в Київській духовній академії. Не закінчивши її, пішов учителювати. В 1817 р. став вільним слухачем Харківського університету, після закінчення якого працював тут же викладачем. Згодом став професором історії, географії та статистики. Цікавився й літературним життям: захоплювався творами Т. Шевченка, підтримував зв’язки з українськими, російськими та польськими діячами культури.
П.П. Гулак-Артемовський увійшов у історію української літератури своїми байками «Пан та собака», «Тюхтій та чванько», «Солопій та Хівря», «Лікар і здоров’я», романтичними баладами «Твардовський», «Рибалка» та вишуканими ліричними мініатюрами у фольклорному стилі «Тече річка невеличка», «До Любки».
Майже 20 років П. Гулак-Артемовський безперервно займав вищі адміністративні посади: був деканом словесного факультету, проректором, а згодом і ректором Харківського університету.
Лютий
4 – 160 років із часу виходу в світ останнього прижиттєвого видання «Кобзаря» Т.Г. Шевченка, виданого коштом Платона Симиренка (1860).
5 - 70 років від дня народження Стрижиуса Василя Васильовича (1950).
Народився в с. Хлипнівка Звенигородського району. Поет, журналіст. Закінчив Уманський педагогічний інститут, завідувач садиби-музею В'ячеслава Чорновола у селі Вільховець Звенигородського району. Автор поетичних збірок «Мамина яблуня», «Травневий дощ душі моєї», «Чебрецева стежина», «Калиновий цвіт», «Любисток у росі», «Ромашковий край», «Поезії», «Калиновий жар», публікацій у періодиці.
Член Національної спілки журналістів України.
24 – 125 років від дня народження Май-Дніпровича (Майбороди) Дмитра Артемовича (1895 – 1930).
Народився в Черкасах. Поет, прозаїк. Автор збірки віршів «Залізний тон», поем «Грабарі», «Сатана», публікацій у періодиці.
Був членом Національної спілки письменників України.
Березень
6 – 155 років від дня народження Грушевського Григорія Івановича (1865 – 1922).
Народився в с. Водяне Шполянського району. Поет, прозаїк, драматург. Двоюрідний брат Михайла Грушевського. Закінчив Київську духовну семінарію. Автор збірок оповідань та поезій «Зірка», «Божий попуст», «Герасим», «Дві свічки», «Страшна кара», «Через своє серце», драми «Душогубка» та комедії «Розбиті надії».
21 – 130 років від дня народження Баранникова Олексія Петровича (1890 – 1952).
Народився в м. Золотоноша. Мовознавець, літературознавець, перекладач, фундатор і керівник наукової школи індологів. Початкову освіту здобув у парафіяльній школі та міському училищі. 1907 року він екстерном склав іспит при Золотоніській земській прогімназії, а 1910 року – при Черкаській класичній гімназії. Блискучі здібності дозволили Олексію Баранникову за чотири роки пройти три відділи (східний, слов’яно-російський і германський) історико-філологічного факультету Київського університету. Завідував кафедрою індійської філології Ленінградського університету. В 1939 році був обраний дійсним членом Академії наук СРСР, пізніше очолив Інститут сходознавства останньої.
Він був зачинателем наукового вивчення Індії. Вперше ввів у коло вітчизняної індології вивчення найважливіших новоіндійських мов – гінді, урду, маратгі, бенгалі та пенджабі. Науковий доробок О. Баранникова складає близько 250 праць. Більшість із них присвячені дослідженню мов Індії, а також стародавньої індійської літератури. Він переклав твори індійських письменників, зокрема «Рамаяну» – перлину індійського епосу.
Йому також належать перші дослідження мови, фольклору і побуту циган в Україні.
Похований у селищі Комарово, неподалік м. Санкт-Петербург, на скромному надгробку викарбувані слова його духовного предтечі Тулсі Даса «Хай буде доброму добро».
22 – 125 років від дня народження Ле (Мойсі) Івана Леонтійовича(1895 – 1978).
Народився в с. Мойсинці (нині Придніпровське) Чорнобаївського району. Письменник. Автор книг про події і героїв Другої світової війни «Мої листи», «Право молодості», «На гранях безодні», «Кленовий лист»; збірок прози «Юхим Кудря», «Танець живота», «Роман міжгір’я», «Інтеграл», «Історія радості»; історичних романів «Наливайко», «Хмельницький» (трилогія). За останній письменник удостоєний Державної премії України імені Т.Г. Шевченка.
Останні роки Іван Ле жив у Городищі, нині тут – літературно-меморіальний музей його імені.
Був членом Національної спілки письменників України.
26 – 95 років від дня народження Бакуменка Олекси Зосимовича (1925 – 1998).
Народився на хуторі Шевченків Смілянського району. Поет-сатирик. Автор збірок гуморесок «Про красу і ковбасу», «Славетному роду нема переводу», публікацій у періодиці.
Зазнав репресій.
30 – 120 років від дня народження Гомона Леся (Королевича Олександра) Дмитровича (1900 – 1958).
Народився в м. Черкаси. Прозаїк, фольклорист, журналіст. Автор збірки оповідань «Контрольні цифри», п’єси «Маски», романів «Голгофа», «Люди», фольклористичних досліджень.
Зазнав репресій. Реабілітований 1958 р.
Був членом Національної спілки письменників України.
30 – 80 років від дня народження Педченка Бориса Прокоповича (1940).
Народився в с. Самгородок Смілянського району. Прозаїк, журналіст. Автор історичних збірок «Хрещені мечами», «Гетьман Сулима», «Нащадок Апостола Іуди»; повістей «Розплата», «Образа»; збірок оповідань «Заграва», «Задушливий травень», «Чорний пісок Мадейри», «Чад чортополоху», «Приречені»; збірок гумору й сатири «Оникій Лантух з Недбайлівки», «Недбайлівська революція», «Закон кривої дії», публікацій у періодиці.
Член Національної спілки журналістів України.
Квітень
9 – 95 років від дня народження Гуртовенко Валерії Андріївни (1925 – 1997).
Народилася в с. Житники Жашківського району. Поетеса. Авторка збірок «Мирні дні», «Промені й тіні», «Відсвіти», «Соната», «Мрійниця», «Становлення», «День літнього сонцестояння», «Перетворення», «Поезії», «Марія».
Була членом Національної спілки письменників України.
9 – 85 років від дня народження Коломієць Тамари Опанасівни (1935).
Народилася у м. Корсунь-Шевченківський. Поетеса, перекладач. Закінчила Гельмязівську школу та факультет журналістики Київського університету ім. Т.Г. Шевченка. Працювала в редакціях журналів «Україна», «Дніпро», видавництві «Веселка».
Автор збірок «Проліски», «Рідні обрії», «Червоні маки», «Під вітрилами хмар», «Поезії», «Рівнодення», «Колос літа мого», «Осіння борозна», «Багаття на межі», «Вибране». Але найбільше відома Тамара Опанасівна як дитяча письменниця. Для юних читачів вона написала понад два десятки віршованих книг: «Пастушок», «Хиталочка-гойдалочка», «Червоний пароплав», «Луговий аеродром», «Починаються дива», «Хто розсипав роси», «Жмурки», «Олівці», «Візьму вербову гілочку», «Звідки взявся коровай», «Я ходив сьогодні в ліс», «Пісенька про гнома», «Найперша стежечка», «Пісня джерельця», «Гарна хатка у курчатка», «Недобрий чоловік Нехай», «Веселе місто Алфавіт», «Хто нам літери приніс», «Отака азбука», «Абетка», «Зоопарк від А до Я», «Що вродило на городі», «Бринчики-мізинчики» та ін.
Тамара Коломієць не тільки талановито пише свої вірші, а й перекладає з інших мов: білоруської, словацької, монгольської, азербайджанської та ін.
Лауреат премій імені Павла Тичини, Наталі Забіли та Лесі Українки.
Член Національної спілки письменників України.
14 – 85 років від дня народження Тупицького Юрія Петровича (1935).
Народився в с. Воронинці Чорнобаївського району. Письменник, композитор, кінорежисер, музикант-віртуоз. Освіту здобув у Черкаському педагогічному інституті та Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. Працював режисером на кіностудії імені О. Довженка.
Автор книг «Мелодія», «Білі мої лебеді», «Голос опівночі», «Семигори», «Гріхи наші», «Заговорений: хроніка одного життя», «Далекий поклик любові», «Семигори мої, Семигори», близько 70 текстів пісень, публікацій в періодиці.
Заслужений працівник культури України.
Лауреат літературно-мистецької премії імені Михайла Старицького та обласної літературної премії імені Василя Симоненка.
Член Національної спілки письменників України та Національної спілки кінематографістів України.
26 – 180 років першому виданню «Кобзаря» Т.Г. Шевченка (1840).
Видання побачило світ у Петербурзі. Вийшло накладом 1000 примірників. До нього ввійшло вісім творів: «Думи мої, думи мої…», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».
Травень
3 – 115 років від дня народження Лавріненка Юрія Андріяновича (1905 – 1987).
Народився в с. Хижинці Лисянського району. Літературознавець, критик, публіцист. Автор літературно-критичних нарисів «Василь Блакитний-Еллан», «Творчість Павла Тичини», «Василь Чумак», «На шляхах синтези клярнетизму», книги літературно-критичних статей «Зруб і парости», упорядник антології «Розстріляне Відродження».
Репресований. З 1944 року перебував у еміграції. Довгий час жив і помер у Нью-Йорку.
Лауреат премії Фундації Антоновичів.
8 – 115 років від дня народження Лановенка Петра Климентійовича (1905 – 1982).
Народився в м. Тбілісі. Прозаїк. Навчався і жив у м. Умань. Автор збірки оповідань «Краса людська», романів «Цвяхи», «Чудова посада», «Невмирущий хліб», «У всякого своя доля», повісті «Первоцвіт».
Був членом Національної спілки письменників України.
16 – 125 років від дня народження Осьмачки Тодося Степановича (1895 – 1962).
Народився в с. Куцівка Смілянського району. Поет, прозаїк, перекладач. Після закінчення Київського інституту народної освіти вчителював у м. Київ.
Автор збірок поезій «Круча», «Скитські вогні», «Сучасникам», «Клекіт», «Китиці часу», «Із-під світу», поем «Дума про Зінька Самгородського», «Поет», повістей «Старший боярин», «План до двору», «Ротонда душогубців», перекладів творів Д.Г. Байрона, О. Уайльда.
Репресований. Після війни Тодось Степанович емігрував. Помер і похований у США.
В Україні встановлено щорічну літературну премію його імені.
20 – 90 років від дня народження Шитової Лілії Павлівни (1930 – 2016).
Народилася в с. Деренківець Корсунь-Шевченківського району в сім’ї педагогів. Письменниця, журналістка. Вона авторка книг «Жіночі долі», «Нас на планеті двоє», «Сільські перелази», «Лицо одиночества» (російською мовою), спогадів про Василя Симоненка «Я воскрес, щоб із Вами жити», публіцистичних роздумів «Наш моральний вибір», «Люди мого болю».
Лауреат журналістської премії ім. Я. Галана, володарка диплому спілки журналістів України «Золоте перо» та найвищої журналістської нагороди – Золотої медалі української журналістики.
Заслужений працівник культури України.
Була членом Національної спілки журналістів України.
25 – 115 років від дня народження Корнійчука Олександра Євдокимовича (1905 – 1982).
Народився в смт. Христинівка. Драматург, громадський діяч. Після закінчення літературного факультету Київського інституту народної освіти працював на Київській, Одеській та Харківській кіностудіях. Голова Спілки письменників України в 1938-1941 та 1946-1953 рр.
Автор п'єс «Правда», «На грані», «Кам'яний острів», «Загибель ескадри», «Платон Кречет», «В степах України», «Фронт», «Богдан Хмельницький», «Макар Діброва», «Крила», «Пам’ять серця», «Чому посміхалися зорі». За його творами знято низку фільмів.
Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка.
Був членом Національної спілки письменників України.
Червень
5 – 95 років від дня народження Де (Барчука) Олександра Івановича (1925 – 1998).
Народився в с. Заячківка Христинівського району. Поет, прозаїк, драматург. У роки війни йому випала важка доля остарбайтера. Після цього мешкав у таборах для переміщених осіб. Згодом переїхав до Британії, де здобув фах журналіста. Автор збірок «Пісня серця», «Живі легенди», «Учитель», «Пророк», «Роздуми», «Під чужим небом», драм «Persona non grata», «Коли птахи повертаються з вирію».
Був членом Національної спілки письменників України.
8 – 60 років від дня народження Забудського Ігоря Володимировича (1960).
Народився в м. Черкаси. Поет, художник. Закінчив Московський університет народних мистецтв. Автор збірок «Постижение», «Лісова прем'єра», «Завтра моє», «Малюнки долі», «Подолання», «Твоя присутність», «Ти – Україна», альбому репродукцій лісових пейзажів Подніпров’я «Ігор Забудський», публікацій у періодиці. Активний організатор і учасник літературного життя в місті і області, популяризатор творчості молодих авторів.
Лауреат обласної літературної премії «Берег надії» імені В. Симоненка.
Член Національної спілки письменників України.
10 – 110 років від дня народження Моргуна Федора Овксентійовича (1910 – 1990).
Поет, перекладач. Родом із Сумщини, тривалий час жив і працював у м. Черкаси. Був першим відповідальним секретарем обласної письменницької організації. Автор збірок віршів «Веселка над степом», «Білі хмари», «Посміхнися, земле, мені», «Силуети», «Спорідненість», «Зимові яблука», «Довіра» та ін.
Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені В. Симоненка.
Був членом Національної спілки письменників України.
10 – 100 років від дня народження Тимошенка Петра Дмитровича (1920 – 1984).
Народився в с. Вільховець Звенигородського району. Мовознавець, дослідник і викладач історії української мови, кандидат філологічних наук. Закінчив факультет іноземних мов Київського університету імені Тараса Шевченка та українське відділення філологічного факультету Об’єднаного українського університету в м. Кзил-Орда (Казахстан).
Автор близько 100 наукових праць у галузях історичної граматики, історичної та описової лексикології, історії української літературної мови та мовознавства. Досліджував морфологію та синтаксис староукраїнських грамот XIV−XV ст., особливостей мови описів замків другої половини XVI ст., мову Т. Шевченка. Основні наукові праці: «Засоби милозвучності української мови», «Про періодизацію історії української літературної мови», «Морфологічні риси мови Тараса Шевченка», «Взаємозв’язки між фонетичними і морфологічними явищами в українській мові», «Збагачення лексики української літературної мови в першій половині XIX століття (до кінця 50-х рр.)» та ін.
25 – 90 років від дня народження Поповича Євгена Оксентійовича (1930 – 2007).
Народився в с. Межиріч Канівського району. Літературознавець, перекладач. Працював у галузі художнього перекладу з німецької мови на українську. В його перекладі вийшли «Лаокоон» Г. Лессінга, «Музичні новели», «Життєва філософія кота Мура» Е. Гофмана, «Листи про французький театр», «Зі спогадів пана фон Шнабелевопського» Г. Гейне, «Чорний обеліск» та «Тріумфальна арка» Е. Ремарка, «Гра в бісер» Г. Гессе, збірка оповідань «Трістан» Т. Манна та ін.
Лауреат премій імені М. Рильського та М. Лукаша.
Був членом Національної спілки письменників України.
Липень
3 – 40 років від дня народження Клименко-Синьоок Ганни Андріївни (1980).
Народилася в с. Свидівок, Черкаського району. Поетеса, перекладач, літературознавець, кандидат філології, доцент кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, керівник літературно-творчої студії «Поетична вітальня Ганни Клименко-Синьоок».
Авторка збірки поезій «Яблуневе сонце».
8 – 120 років від дня народження Смолича Юрія Корнійовича (1900 – 1976).
Народився в м. Умань. Прозаїк, драматург, публіцист, актор, театральний критик. Навчався в Київському комерційному інституті. Працював професійним актором. Автор автобіографічної трилогії «Дитинство», «Наші тайни», «Вісімнадцятилітні», у якій описав історію молодого покоління, що почало формуватися в роки революції та громадянської війни. Окремими виданнями вийшли книги оповідань та повістей «Кінець міста за базаром», «Півтори людини», «Фальшива Мельпомена», «П’ять оповідань», «День починається рано», «По той бік серця». Події Другої світової війни відтворив у романі «Вони не пройшли», збірці оповідань «Мирні люди», публіцистичних збірках «Після війни», «Суд іде» та інших.
Був членом Національної спілки письменників України.
11 – 80 років від дня народження Зеленька Олександра Борисовича (1940 – 2007).
Народився в с. Степанки Черкаського району. Поет. Автор збірок «Білі коні», «З сонечком дружити», публікацій в періодиці.
Був членом Національної спілки письменників України.
13 – 90 років від дня народження Жука Петра Миколайовича (1930 – 2017).
Прозаїк, журналіст. Народився на Харківщині. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. З 1954 року – кореспондент обласної газети «Черкаський край». Автор і співавтор книг «Оновлення», «Смарагдове намисто Черкас», «Черкащина в храмобудівництві», «Уславлені подвигом», «Жорна», «Голодомор на Черкащині. Книга Пам’яті в документах і спогадах». «Партизан Іван Калашник», «Черкащина в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.», «Іди і вір», редактор книг «Реабілітовані історією. Черкаська область».
Був членом Національної спілки журналістів України.
Серпень
12 – 80 років від дня народження Мицика Вадима Федоровича (1940).
Народився в с. Вишнопіль Тальнівського району. Етнограф, краєзнавець, журналіст, доктор філософії в галузі культурології. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, але за участь у національно-патріотичному русі був із нього виключений. Згодом закінчив Черкаський педагогічний інститут. Працював учителем у м. Умань, редакціях газет Жашкова та Тального, директором Тальнівського музею історії хліборобства. Досліджує українську народну творчість, поселення трипільської цивілізації, історію краю. Автор книг «Міста Сонця», «Священна країна хліборобів», «Ялинине райце», «Родини», «Каша – мати наша», «Вишне поле», «Мициківська левада. Творчість однієї родини», «Родина на майдані», альбомів «Писанки», «Син Землі і Сонця».
Лауреат премій імені Вікентія Хвойки та Михайла Максимовича.
Заслужений працівник культури України.
Член Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
26 – 55 років від дня народження Солончук Людмили Леонідівни (1965).
Народилася в м. Умань. Поетеса. Закінчила Ватутінське медичне училище та Уманський державний університет імені П. Тичини. Керівник районного літературно-мистецького об’єднання «Звенигора».
Автор поетичних збірок «Дожниця», «Птах туману», «Поки летить стріла», «Візьми мене до раю», «Чекання вишневого Бога», «На спокутницькій тверді», «Спасівчане небо», збірок для дітей «Каштанове малятко», «Прилітай, журавлику!», «Вітер у гостях».
Лауреат літературної премії імені В. Мисика та літературно-мистецької премії імені О. Олеся.
Член Національної спілки письменників України.
Вересень
1 – 75 років від дня народження Оберемок Віри Климівни (1945 – 2015).
Народилася в с. Русалівка Маньківського району. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету; імені Т. Шевченка. Працювала в обласних та районних редакціях газет, у бібліотеці, очолювала літстудію. Автор збірки оповідань та етюдів «Дві половинки серця», збірок для дітей «Їжакова сімейка», «Дівчинка і Білочка». Прозові мініатюри Віри Климівни друкувались у періодичних виданнях України, Австралії, Канади, США.
Була членом Національної спілки письменників України.
8 – 80 років від дня народження Борща Миколи Івановича (1940).
Народився в с. Ташлик Смілянського району. Поет, краєзнавець. Закінчив Черкаський педагогічний інститут. Вчителював у Товмацькій школі на Шполянщині, нині – заступник голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.
Автор збірок поезій «Шукаю вічну таїну», «Блискавки болю», «Роздоріжжя», «Приходь, приходь, щедрий вечір, до нас кутю їсти», «Платонів хутір – геніїв колиска», збірки краєзнавчих нарисів «З вершин славетних українців» та книжок для найменших «Наша киця комизиться», «Ой, Дениско коня пасе», публікацій у періодиці.
Лауреат премії імені М. Максимовича.
Член Всеукраїнської спілки краєзнавців.
21 – 65 років від дня народження Пасічної Катерини Петрівни (1955).
Народилася в с. Лізки Канівського району. Поетеса, дитяча письменниця. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Авторка книг «Нічний експрес», «Атлантида», «Вінець терновий», «Молитва птахам», «Два ангели над твердю ночі», «Заморожена в снігах», збірки віршів для дітей «Чому ворона чорна», публікацій у періодиці.
Член Національної спілки письменників України.
23 – 120 років від дня народження Фефера Іцика (Ісаака) Соломоновича (1900 – 1952).
Народився в м. Шпола. Єврейський поет, драматург, перекладач, громадський діяч. Автор поетичних збірок «Тріски», «Крафт», «Про себе і таких, як я», «Камінь на камені», «Юнаки», «Вибране», «Смерть Елі», п’єс «Сажотрус», «Сонце не згасає», «Здорові були», публіцистичних і літературно-критичних статей. Перекладав єврейською мовою твори Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, М. Рильського.
Репресований. Реабілітований у 1955 році.
Жовтень
9 – 40 років від дня народження Галаєвої Оксани Миколаївни (1980).
Народилася у Криму, тривалий час мешкає в м. Черкаси. Поетеса, прозаїк, літературознавець. Закінчила Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет, магістратуру Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (факультет української філології і журналістики), Слов'янський державний педагогічний університет.
Авторка поетичних збірок «Ієрогліфи тиші», «Коралові рифи (рими)», «Вітражі», літературознавчих досліджень творчості письменників Черкащини «Магія образного слова», численних публікацій у колективних збірках та часописах.
Член Національної спілки письменників України.
22 – 75 років від дня народження Горбенка Івана Степановича (1945 – 2013).
Народився в с. Шабельники (нині Тіньки) Чигиринського району. Поет. Автор збірок «Вірші з шухляди», «Найщиріші в світі вірші», «Істина», «Натхненний Бахусом», «Батурин. Кольори моєї пам’яті», «Нате!!!», «Прощай, Україно!!!» «Пісні жагучого кохання», «Дивлюся в очі смерті», «Тріумвірат надії», книг для дітей «Батькові вірші», «Оксанка і Маринка», «Невеличкий словник для маленьких діточок», публікацій у періодиці.
28 – 100 років від дня народження Пономаренка Михайла Федоровича (1920 – 2010).
Народився в с. Підставки Золотоніського району Поет, літературознавець, перекладач, краєзнавець. Закінчив філологічний факультет Черкаського педагогічного інституту та факультет французької мови Київського інституту іноземних мов. Працював у галузі освіти 60 років.
Фундатор краєзнавчої роботи, організував у Золотоніській середній школі №4 краєзнавчий гурток «Глобус», товариство «Слідопит», заснував та очолював (на громадських засадах) Золотоніський районний краєзнавчий музей. Брав участь в археологічних експедиціях республіканського масштабу, розробляв програму з питань виявлення, паспортизації та охорони пам'яток археології Черкащини. Дослідив рукописи вченого Михайла Максимовича. Знайшов автора відомої української народної пісні «Чорнії брови, карії очі» (Костянтин Думитрашко).
Автор понад 4-х тисяч статей та заміток про історію Черкащини. Основні праці – «Золотоніський краєзнавчий музей», «Про назву міста Черкаси», «Походження назви міста Канів», «Краєзнавство на Черкащині», «Державотворчі процеси на Черкащині», «Письменники Черкащини» (у співавторстві), «Подорож Златокраєм» (у співавторстві) та ін. Активний учасник створення та член редколегії серії книг «Історія міст і сіл України. Черкаська область».
Михайла Федоровича називали поліглотом, він опанував французьку, німецьку, англійську, іспанську, польську та словацьку мови. Перекладав твори з італійської, чеської, португальської, грецької та інших мов.
Заслужений учитель України.
Лауреат премій імені В. Антоновича та М. Максимовича.
Був членом Всеукраїнської спілки краєзнавців.
29 – 120 років від дня народження Бена (Бендюженка) Степана Федоровича (1900 – 1937).
Народився в с. Лозуватка Шполянського району. Поет. Автор збірки поезій «Солодкий світ», публікацій у періодиці. У 1997 р. вийшла його книга «Поезії».
Репресований. Розстріляний у Черкасах. Реабілітований у 1958 р.
Був членом Національної спілки письменників України.
30 – 110 років від дня народження Гриба Кузьми Кіндратовича (1910 – 1997).
Народився на Вінничині. Прозаїк. Закінчив Вінницький педагогічний інститут. Вчителював у школах та технікумах. У вересні 1941 р. організував із учнями Тальянківського технікуму підпільну групу, а потім підпільну організацію, яка діяла в Уманському, Тальнівському, Маньківському районах. Згодом організація переросла в партизанський загін, котрий брав участь у визволенні Корсунь-Шевченківського, Тального й Умані.
Автор збірок повістей та оповідань «В зоряну ніч», «Партизанські таємниці», «Назустріч юності», повістей «Бойове завдання», «Побратими», «Алінка», «Зрадливі кульбаби», «Климко», «Перший постріл».
Лауреат літературної премії імені Лесі Українки.
Був членом Національної спілки письменників України.
Листопад
7 – 65 років від дня народження Горбань Світлани Петрівни (1955).
Народилася в м. Оха (острів Сахалін, Росія). Прозаїк. Закінчила Черкаський педагогічний інститут. Вчителювала. Перші прозові твори друкувала під псевдонімом Марина Хайдак.
Авторка книг «Надія: сплутані пазли», «Зодчий із пекла», «Роман з містом», «Якщо полюбиш прокляття», публікацій у колективних збірках та періодиці.
Дипломант Всеукраїнських конкурсів романів, кіносценаріїв та п’єс «Коронація слова» (2004, 2009 та 2015 рр.), лауреат першого Всеукраїнського конкурсу гостросюжетного роману «Золотий Бабай».
Член Національної спілки письменників України.
19 – 95 років від дня народження Хижняка Володимира Матвійовича (1925 – 1998).
Народився у м. Черкаси. Прозаїк, журналіст, перекладач. Автор збірок повістей і оповідань «Любар», «Дивовижне перо», «Жовтий жасмин», перекладів романів Д. Болла, А. Крісті та ін.
Був членом Національної спілки письменників України.
30 – 85 років від дня народження Чередниченка Дмитра Семеновича (1935).
Народився в с. Межиріч Канівського району. Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, мистецтвознавець. Закінчив Київський педагогічний інститут, учителював, працював у редакціях та видавництвах, редагував українознавчий часопис «Жива вода».
Автор поетичних збірок «Оттава», «Межиріч», «Золоті струни», «Сад», «Рось», «Брама», «Родень», «Наші стежки додому», «Батиха», трилогії «Неопалима купина»; науково-популярного видання «Павло Чубинський»; книг для дітей «У країні майстрів», «Вишневий острів. Три повісті для дітей», «Щедринець», «Чебрики», «Ковзанка», «Ми будуємо дім», «Мандри Жолудя», «Жар-півень», «Гарна моя казочка?», «Священна діброва», «Летюча ящірка» та ін. Дмитро Чередниченко – автор підручників і посібників для молодших школярів: букваря «Материнка», читанок «Ластівка», «Біла хата», «Писанка», «Зелена неділя». Перекладав із литовської, чеської, словацької, білоруської, монгольської та латинської мов.
Лауреат премій імені М. Рильського, П. Чубинського, І. Огієнка, Лесі Українки.
Член Національної спілки письменників України.
Грудень
– 40 років від дня народження Карпи Ірени Ігорівни (1980).
Народилася в м. Черкаси. Письменниця, співачка, журналістка, телеведуча та дипломат. Нині перший секретар із питань культури посольства України у Франції. Навчалася в Київському національному лінгвістичному університеті. Авторка збірок «Знес Паленого», «50 хвилин трави», «Фройд би плакав», «Добро і Зло», «З роси, з води і з калабані», «Письменниця, співачка, мандрівниця», «Добрі новини з Аральського моря», книг для дітей та підлітків «День усіх білок», «Піца «Гімалаї», публікацій у колективних збірках.
Лауреат Премії Best Ukrainian Awards у номінації «Наймодніша письменниця» (2006).
14 – 180 років від дня народження Старицького Михайла Петровича (1840 – 1904).
Народився в с. Кліщинці Чорнобаївського району. Письменник, перекладач, громадський діяч. Автор історичних романів «Розбійник Кармелюк», «Перед бурею», «Буря», «Біля пристані», «Руїна» «Молодість Мазепи», «Останні орли», п’єс «Не судилось», «У темряві», «Ой не ходи, Грицю», «Талан», «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка», «За двома зайцями», безлічі поезій, одна з яких – «Виклик» – стала народною піснею «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна…». Перекладав твори О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, А. Міцкевича, Д. Байрона, Г. Гейне та ін.
В Україні встановлена літературна премія імені Михайла Старицького за кращий історичний роман року.
Використана література:
Діячі культури і мистецтв Черкащини – лауреати премій і почесних звань : довідник / Обл. універс. наук. б-ка ім. Тараса Шевченка. – Черкаси, 2003. – 48 с.
Краєзнавці Черкащини : біобібліогр. довід. / Черкас. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України ; ЧНУ ім. Б. Хмельницького ; упоряд.: В. М. Мельниченко, Г. М. Голиш. – Черкаси : Вертикаль, 2016. – 219 с.
Пам’ятні літературні дати Черкащини 2015 року : експрес-інформ. організаторам дит. читання / КЗ «Обл. б-ка для дітей» Черкас. обл. ради ; підгот. В. М. Корженевська. – Черкаси, 2014. – 24 с.
Письменники Черкащини : вибрані твори. Кн. 1 / упоряд. Г. П. Білоус. – Черкаси : Вид. Чабаненко Ю. А., 2007. – 516 с.
Письменники Черкащини : вибрані твори. Кн. 2 / упоряд. Г. П. Білоус. – Черкаси : Вид. Чабаненко Ю. А., 2007. – 512 с.
Поліщук В. Т. Література рідного краю : підручник / В. Т. Поліщук, М. П. Поліщук. – Черкаси : Вид. Ю. Чабаненко, 2013. – 512 с.