background

Пам’ятні літературні дати Черкащини 2015 року

Підготувала В.М. Корженевська

 120 років від дня народження Штангея Володимира Фоковича (1895– 1937).

Народився в с. Мошурів Тальнівського району. Письменник. Навчався у Катеринославському землемірному училищі, яке так і не закінчив – у 1914 р. був мобілізований. На фронтах Першої світової війни перебував недовго: в 1915 році потрапив у полон, де пробув більше трьох років.

Після повернення в Україну навчався у Харківському університеті, вчителював, працював секретарем спілки «Плуг», заступником редактора та редактором журналу «Плужанин».

Автор збірок оповідань та поезій «Батрачка», «Злочин у степу», «Образа», «Золотий», «Межа», «Один день», «Удруге народжені», «На землі», «Том новел» та інших.

Наприкінці 1933 р. у Харкові почалися масові арешти. В Україні лютував голод. Сім’я письменника теж голодувала. Безпідставно запідозрений у контрреволюційних злочинах, письменник залишився безробітним. У грудні 1934 р. його арештували і вислали на Соловки. 1937 рік став для нього фатальним – постріл зупинив його серце.

Володимир Штангей реабілітований посмертно.

Був членом Національної спілки письменників України.

 115 років від дня народження Тургана Онопрія Іовича (1900– 1938).

Народився в с. Лозуватка Шполянського району. Поет, прозаїк, журналіст. Закінчив Уманський аграрний технікум. Працював у редакціях Умані, Харкова, Києва. Автор повісті «»Зелена буйність», оповідань «Через калюжі до сонця», «Передня хата», «Гарячої зими», «Потапове весілля», «В Денисовім обході», «Золотий чоловік», нарисів, публіцистичних статей у періодиці.

Був членом спілки«Плуг».

Репресований. Розстріляний у Черкасах. Реабілітований у 1959 р.

Січень

3 – 135 років від дня народження Ротаря Петра Тимофійовича (1880 – 1906).

Народився в с. Мліїв Городищенського району. Поет, прозаїк, перекладач. Навчався у двокласному училищі, потім – у Мошногородищенській нижчій сільськогосподарській школі та Уманському училищі садівництва і землеробства. Завідував Городищенською заводською школою графині Балашової. Брав активну участь у громадському житті.

Представник реалістичного напрямку в літературі. Перекладав твори О. Пушкіна, О. Толстого та Й. Гете.

1908 року в Києві видано його збірки «Сопілочка», «Не в руку».

 6 – 85 років від дня народження Горєвої Євгенії Антонівни (1930).

    Народилася в м. Канів. Поетеса, прозаїк, перекладач.Закінчила філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Впродовж багатьох років працювала у видавництві «Веселка». Автор збірок «Куди жабка мандрувала», «Кит, і слон, і ми, і пароплав», «А я щось знаю», численних перекладів із англійської та німецької мов. Завдяки їй з’явилися українські переклади зарубіжних творів: «Мері Поппінс» П. Треверс, «Момо» М. Енде, «Мій прадідусь, герої і я» Д. Крюса, «Машина для здійснення бажань, або Суботник повертається в суботу», «Китобус, або Нові цяцьки для Суботника» П. Маара.

Лауреат премії імені Максима Рильського.

Член Національної спілки письменників України.

 8 – 80 років від дня народження Симоненка Василя Андрійовича (1935– 1963).

   Народився у с. Біївці на Полтавщині. Поет, прозаїк, журналіст. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. В 1957 році переїздить до Черкас і тут розпочинає трудову діяльність у редакції газети «Молодь Черкащини».

Перша збірка «Тиша і грім» вийшла в 1962 р. Посмертно вийшли збірки «Земне тяжіння», «Лебеді материнства», «Поезії», «Избранная лирика», «Лебеди материнства» (російською мовою), збірка новел «Вино з троянд», дитячі казки «Подорож у країну Навпаки», «Цар Плаксій та Лоскотон», «Казка про Дурила».

Лауреат літературних премій імені Т.Г. Шевченка та М. Островського (посмертно).

В Україні встановлена щорічна Всеукраїнська літературна премія імені Василя Симоненка, а на Черкащині – щорічна обласна літературна премія імені Василя Симоненка.

Був членом Національноїспілки письменників України.

 9 – 65 років від дня народження Діхтяренка Григорія Юхимовича (1950).

Народився в с. Вільшанка Уманського району. Поет. Автор збірок «Благословляється на світ», «Віднаходжу свій день», «Душа у слова на сторожі», «Розбуджені вітри», «Скиба», «Виміри», «Колесо», «Брость», «Парост. Родовід. Філософія життя і творчості», «Краяни: бувальщини одного села».

Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Михайла Старицького.

Член Національної спілки письменників України.

 10 – 90 років від дня народження Гриненко Галини Олександрівни (1925– 2013).

   Народилася в м. Канів. Поетеса, прозаїк, перекладач. У 1941 році закінчила середню школу в м. Дніпродзержинськ і  разом із батьками переїхала до Сибіру. У 1947 році закінчила Московський економічний інститут. Працювала контролером на Кузнецькому металургійному комбінаті, економістом у м. Брянськ.

Авторка поетичних збірок «Червона гвоздика», «Сонячні грона», «Зерно», «Пижмо», «Причастя», «Три троянди», «Життя і строфи»; книг для дітей «Золотий дощик», «Умійка», «Нова квартира», «Неслухняний», «Коли нам радісно буває», «Лесиків секрет», «Чарівна квітка», «Катрусина образа», «Хто, де спить?», «Веселочка», прозових творів «Подорож у тундру», «Зустріч біля вогнища», «Дивовижні пригоди Перчика і Цибулинки», «Абетка на дачі», «Нісенітниці», «Маленька леді та її тітонька Дейда», музичних п’єс (разом із композитором Ю. Рожавською) «Зимова казка» та «Ведмедик-фізкультурник». Остання п’єса увійшла у Золотий фонд музичних передач українського радіо для дітей. У перекладі Галини Гриненко українськоюмовоюпобачила світ повість чукотського письменника Юрія Ритхеу «Чарівна рукавичка».

     Лауреат літературної премії імені Лесі Українки.

     Була членом Національної спілки письменників України.

 27 – 225 років від дня народження Гулака-Артемовського Петра Петровича (1790– 1865).

Народився на хуторі Гулаківщина, поблизу  м. Городище. Поет-байкар, перекладач, культурно-освітній діяч, професор. Навчався в Київській духовній академії. Не закінчивши її, пішов учителювати. В 1817 р. став вільним слухачем Харківського університету, після закінчення якого працював тут же викладачем. Згодом став професором історії, географії та статистики. Цікавився й літературним життям: захоплювався творами Т. Шевченка, підтримував зв’язки з українськими, російськими та польськими діячами культури.

П.П. Гулак-Артемовський увійшов в історію української літератури своїми байками «Пан та собака», «Тюхтій та чванько», «Солопій та Хівря», «Лікар і здоров’я», романтичними баладами «Твардовський», «Рибалка» та вишуканими ліричними мініатюрами у фольклорному стилі «Не вигадай, матусенько...», «Тече річка невеличка», «До Любки».

Майже 20 років П. Гулак-Артемовський безперервно займав вищі адміністративні посади: був деканом словесного факультету, проректором, а згодом і ректором Харківського університету. 

Лютий

4 – 155 років із часу виходу у світ останнього прижиттєвого видання «Кобзаря» Т.Г. Шевченка, виданого коштом Платона Симиренка (1860).

24 – 120 років від дня народження Май-Дніпровича (Майбороди) Дмитра Артемовича(1895– 1930).

Народився в Черкасах. Поет, прозаїк. Автор збірки віршів «Залізний тон», поем «Грабарі», «Сатана», публікацій у періодиці.

Був членом Національної спілки письменників України.

Березень

6 – 150 років від дня народження Грушевського Григорія Івановича (1865– бл. 1922).

Народився в с. Водяне Шполянського району. Прозаїк, поет, драматург. Автор збірок оповідань та поезій «На святім вечорі», «Зірка», драми «Душогубка» та комедії «Розбиті надії».

22– 120 років від дня народження Ле (Мойсі) Івана Леонтійовича (1895–1978).

 Народився в с. Мойсинці (нині Придніпровське) Чорнобаївського району. Письменник. Автор книг про події і героїв Другої світової війни «Мої листи», «Право молодості», «На гранях безодні», «Кленовий лист».

Автор збірок прози «Юхим Кудря», «Танець живота», «Роман міжгір’я», «Інтеграл», «Історія радості», історичних романів «Наливайко», «Хмельницький» (трилогія). За останній письменник удостоєний Державної премії України імені  Т.Г. Шевченка.

Останні роки Іван Ле жив у Городищі, нині тут – літературно-меморіальний музей його імені.

Був членом Національної спілки письменників України.

 26 – 90 років від дня народження Бакуменка Олекси Зосимовича (1925– 1998).

   Народився на хуторі Шевченків Смілянського району. Поет-сатирик. Автор збірок гуморесок «Про красу і ковбасу», «Славетному роду нема переводу», публікацій у періодиці.

Зазнав репресій.

 30 – 115 років від дня народження Гомона Леся (Королевича Олександра) Дмитровича (1900– 1958).

   Народився в м. Черкаси. Прозаїк, фольклорист, журналіст. Автор збірки оповідань «Контрольні цифри», п’єси «Маски», романів «Голгофа», «Люди», фольклористичних досліджень.

Зазнав репресій. Реабілітований 1958 р.

Був членом Національної спілки письменників України.

 30 – 75 років від дня народження Педченка Бориса Прокоповича (1940).

Народився в с. Самгородок Смілянського району. Прозаїк, журналіст. Автор історичних романів «Хрещені мечами», «Гетьман Сулима»; повісті «Розплата»; збірок оповідань «Задушливий травень», «Заграва», «Чорний пісок Мадейри», «Чад чортополоху»; нарису «Нащадок апостола Іуди»; збірок гумору й сатири «Оникій Лантух з Недбайлівки», «Недбайлівська революція», «Закон кривої дій», публікацій у періодиці.

Квітень

9 – 90 років від дня народження Гуртовенко Валерії Андріївни (1925– 1997).

    Народилася в с. Житники Жашківського району. Поетеса. Авторка збірок «Мирні дні», «Промені й тіні», «Відсвіти», «Соната», «Мрійниця», «Становлення», «День літнього сонцестояння», «Перетворення», «Поезії», «Марія».

    Була членом Національної спілки письменників України.

 9 – 80 років від дня народження Коломієць Тамари Опанасівни (1935).

    Народилася у м. Корсунь-Шевченківський. Поетеса, перекладач. Закінчила Гельмязівську школу та факультет журналістики Київського університету ім. Т.Г. Шевченка. Працювала в редакціях журналів «Україна», «Дніпро», видавництві «Веселка».

    Автор збірок «Проліски», «Рідні обрії», «Червоні маки», «Під вітрилами хмар», «Поезії», «Рівнодення», «Колос літа мого», «Осіння борозна», «Багаття на межі», «Вибране». Але найбільше знана Тамара Опанасівна як дитяча письменниця. Для юних читачів вона написала понад два десятки віршованих книг «Пастушок», «Хиталочка-гойдалочка», «Червоний пароплав», «Луговий аеродром», «Починаються дива», «Хто розсипав роси», «Жмурки», «Олівці», «Візьму вербову гілочку», «Звідки взявся коровай», «Я ходив сьогодні в ліс», «Пісенька про гнома», «Найперша стежечка», «Пісня джерельця», «Гарна хатка у курчатка», «Недобрий чоловік Нехай», «Веселе місто Алфавіт» та ін. 

    Лауреат премій імені Павла Тичини та Лесі Українки.

    Член Національної спілки письменників України.

 14 – 80 років від дня народження Тупицького Юрія Петровича (1935).

    Народився в с. Воронинці Чорнобаївського району. Письменник, композитор, кінорежисер, музикант-віртуоз. Освіту здобув у Київському державному інституті театрального мистецтва, працював режисером на кіностудії ім. О. Довженка.

    Автор книг «Мелодія», «Білі мої лебеді», «Голос опівночі», «Семигори», «Гріхи наші», «Заговорений: хроніка одного життя», «Далекий поклик любові», близько 70 текстів пісень, публікацій в періодиці.

    Заслужений працівник культури України.

    Лауреат літературно-мистецької премії імені Михайла Старицького та обласної літературної премії імені Василя Симоненка.

 26– 175 років першому виданню «Кобзаря» Т.Г. Шевченка (1840).

    Видання побачило світ у Петербурзі. Вийшло накладом1000 примірників.До нього ввійшло вісім творів: «Думи мої, думи мої…», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».

Травень

3 – 110 років від дня народження Лавріненка Юрія Андріяновича (1905 – 1987).

         Народився в с. Хижинці Лисянського району.Літературознавець, критик, публіцист. Автор літературно-критичних нарисів «Василь Блакитний-Еллан», «Творчість Павла Тичини», «Василь Чумак», «На шляхах синтези клярнетизму», книги літературно-критичних статей «Зруб і парости», упорядник антології «Розстріляне Відродження».

         Репресований. З 1944 року перебував у еміграції. Довгий час жив і помер у Нью-Йорку.

         Лауреат премії Фундації Антоновичів.

 8 – 110 років від дня народження Лановенка Петра Климентійовича (1905– 1982).

    Народився в м. Тбілісі. Прозаїк. Навчався і жив у м. Умань. Автор збірки оповідань «Краса людська», романів «Цвяхи», «Чудова посада», «Невмирущий хліб», «У всякого своя доля», повісті «Первоцвіт».

    Був членом Національної спілки письменників України.

 16 – 120 років від дня народження Осьмачки Тодося Степановича (1895– 1962).

    Народився в с. Куцівка Смілянського району. Поет, прозаїк, перекладач. Після закінчення Київського інституту народної освіти вчителював у м. Київ.

    Автор збірок поезій «Круча», «Скитські вогні», «Клекіт», «Сучасникам», «Китиці часу», «Із-під світу», поем «Дума про Зінька Самгородського», «Поет», повістей «Старший боярин», «План до двору», «Ротонда душогубців», перекладів творів Д.Г. Байрона, О. Уайльда.

    Репресований. Після війни Тодось Степанович емігрував. Помер і похований в США.

    В Україні встановлено щорічну літературну премію його імені.

 20 – 85 років від дня народження Шитової Лілії Павлівни (1930).

    Народилася в с. Деренківець Корсунського району в сім’ї педагогів. Письменниця, журналістка. Лілія Шитова пише публіцистичні та художні твори. Вона авторка книг «Жіночі долі», «Нас на планеті двоє», «Сільські перелази», «Лицо одиночества» (російською мовою), спогадів про Василя Симоненка «Я воскрес, щоб із Вами жити», публіцистичних роздумів «Наш моральний вибір», «Люди мого болю».

    Заслуженийпрацівник культури України.

 25 – 110 років від дня народження Корнійчука Олександра Євдокимовича (1905– 1982).

    Народився в смт.Христинівка. Драматург, громадський діяч. Після закінчення літературного факультету Київського інституту на­родної освіти працював на Київській, Одеській та Харківській кіно­студіях. Голова Спілки письменників України в 1938-1941 та 1946-1953 рр.

    Автор п'єс «Правда», «На грані», «Ка­м'яний острів», «Загибель ескадри», «Платон Кречет», «В степах України»,  «Фронт», «Богдан Хмельницький», «Макар Діброва», «Крила», «Пам’ять серця», «Чому посміхалися зорі». За його творами знято низку фільмів.

    Лауреат Державної премії імені Т.Г. Шевченка.

    Був членом Національної спілки письменників України.

Червень

5 – 90 років від дня народження Де (Барчука) Олександра Івановича (1925– 1998).

    Народився в с. Заячківка Христинівського району. Поет, прозаїк, драматург.У роки війни йому випала важка доля остарбайтера. Після чого він мешкав у таборах для переміщених осіб. Згодом переїхав до Британії, де здобув фах журналіста. Автор збірок «Пісня серця», «Живі легенди», «Учитель», «Пророк», «Роздуми», «Під чужим небом», драм «Personanongrata», «Коли птахи повертаються з вирію». 

    Був членом Національної спілки письменників України.

 8 – 55 років від дня народження Забудського Ігоря Володимировича (1960).

Народився в м. Черкаси. Поет, художник.Закінчив Московськийуніверситет народних мистецтв. Автор збірок «Постижение», «Лісова прем'єра», «Завтра моє», «Малюнки долі», «Подолання», публікацій у періодиці. Активний організатор і учасник літературного життя в місті і області, популяризатор творчості молодих авторів.

    Лауреат обласної літературної премії «Берег надії»ім. В. Симоненка.

    Член Національної спілки письменників України.

 10 – 105 років від дня народження Моргуна Федора Овксентійовича (1910–1990).

    Поет, перекладач. Родом із Сумщини,тривалий час жив і працював у м. Черкаси. Був першим відповідальним секретарем обласної письменницької організації. Автор збірок віршів «Веселка над степом», «Білі хмари», «Посміхнися, земле, мені», «Спорідненість», «Зимові яблука», «Довіра» та ін.

    Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Василя Симоненка.

    Був членом Національної спілки письменників України.

 25 – 85 років від дня народження Поповича Євгена Оксентійовича (1930– 2007).

    Народився в с. Межиріч Канівського району. Літературознавець, перекладач. Працював у галузі художнього перекладу з німецької мови на українську. В його перекладі вийшли «Лаокоон» Г. Лессінга, «Музичні новели», «Життєва філософія кота Мура» Е. Гофмана, «Листи  про французький театр», «Зі спогадів пана фон Шнабелевопського» Г. Гейне, «Чорний обеліск» та «Тріумфальна арка» Е. Ремарка, «Гра в бісер» Г. Гессе, збірка оповідань «Трістан» Т. Манна та ін.

      Лауреат премій імені Максима Рильського та Миколи Лукаша.

      Був членом Національної спілки письменників України.

Липень

8 – 115 років від дня народження Смолича Юрія Корнійовича (1900– 1976).

   Народився в м. Умань. Прозаїк, драматург, публіцист, актор, театральний критик. Навчався в Київському комерційному інституті. Працював професійним актором. Автор автобіографічної трилогії «Дитинство», «Наші тайни», «Вісімнадцятилітні», у якій описав історію молодого покоління, що почало формуватися в роки  революції та громадянської війни. Окремими виданнями вийшли книги оповідань та повістей «Кінець міста за базаром», «Півтори людини», «Фальшива Мельпомена», «П’ять оповідань», «День починається рано», «По той бік серця». Події Другої світової війни відтворив у романі «Вони не пройшли», збірці оповідань «Мирні люди», публіцистичних збірках «Після війни», «Суд іде» та інших.

    Був членом Національної спілки письменників України.

 11 – 75 років від дня народження Зеленька Олександра Борисовича (1940– 2007).

Народився в с. Степанки Черкаського району. Поет. Автор збірок «Білі коні», «З сонечком дружити», публікацій в періодиці.

Був членом Національної спілки письменників України.

 13 – 85 років від дня народження Жука Петра Миколайовича (1930).

    Прозаїк, журналіст. Народився на Харківщині. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. З 1954 року – кореспондент обласної газети «Черкаський край». Автор і співавтор книг «Оновлення», «Смарагдове намисто Черкас», «Жорна», «Партизан Іван Калашник», «Черкащина в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.», «Іди і вір», редактор книг «Реабілітовані історією. Черкаська область».

Член Національної спілки журналістів України.

Серпень

12 – 75 років від дня народження Мицика Вадима Федоровича (1940).

    Народився в с. Вишнопіль Тальнівського району. Етнограф, краєзнавець, журналіст, доктор філософії в галуза культурології. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету                                ім. Т.Г. Шевченка, але за участь у національно-патріотичному русі був з нього виключений. Згодом закінчив Черкаський педагогічний інститут. Працював учителем у м. Умань, редакціях газет Жашкова та Тального, директором Тальнівського музею історії хліборобства. Досліджує українську народну творчість, поселення трипільської цивілізації, історію краю. Автор книг «Міста Сонця», «Священна країна хліборобів», «Ялинине райце», «Родини», «Каша – мати наша», «Вишне поле», «Мициківська левада», альбомів «Писанки», «Син Землі і Сонця».

    Лауреат премій імені Вікентія Хвойки та Михайла Максимовича.

    Заслужений працівник культури України.

    Член Спілки народних майстрів України та Всеукраїнської спілки краєзнавців.

 26 – 50 роківвід дня народження Солончук Людмили Леонідівни (1965).

         Народилася в м. Умань. Поетеса. Закінчила Ватутінське медичне училище та Уманський державний університет ім. П. Тичини. Автор поетичних збірок «Дожниця», «Птах туману», «Поки летить стріла», «Візьми мене до раю», «Чекання вишневого Бога», «Каштанове малятко».

     Лауреат літературно-мистецької премії імені Олександра Олеся.

     Член Національної спілки письменників України.

Вересень

1 – 70 років від дня народження Оберемок Віри Климівни (1945).

     Народилася в с. Русалівка Маньківського району. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету  ім. Т.Г. Шевченка. Працювала в обласнихтарайонних редакціях газет, у бібліотеці, очолювала літстудію.  Автор збірки оповідань та етюдів «Дві половинки серця», збірок для дітей «Їжакова сімейка», «Дівчинка і Білочка». Прозові мініатюри Віри Климівни друкувались у періодичних виданнях України, Австралії, Канади, США.

    Член Національної спілки письменників України.

 8 – 75 років від дня народження Борща Миколи Івановича (1940).

    Народився в с. Ташлик Смілянського району. Поет, краєзнавець. Закінчив Черкаський педагогічний інститут. Вчителював у Тавмацькій школі на Шполянщині, нині – заступник голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, науковий співробітник Черкаського обласного краєзнавчого музею.

    Автор збірок поезій «Шукаю вічну таїну», «Блискавки болю», «Роздоріжжя», «Приходь, приходь, щедрий вечір, до нас кутю їсти»,  «Платонів хутір – геніїв колиска», збірки краєзнавчих нарисів «З вершин славетних українців» та книжок для найменших «Наша киця комизиться», «Ой, Дениско коня пасе» публікацій у періодиці.

    Лауреат премії імені Михайла Максимовича.­­

    Член Всеукраїнської спілки краєзнавців.

 21 – 60 років від дня народження Пасічної Катерини Петрівни (1955).

    Народилася в с. Лізки Канівського району. Поетеса, дитяча письменниця. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Авторка книг «Нічний експрес», «Атлантида», «Вінець терновий», «Молитва птахам», «Два ангели над твердю ночі», «Заморожена в снігах», збірки віршів для дітей «Чому ворона чорна».

    Член Національної спілки письменників України.

 23 – 115 років від дня народження Фефера Іцика (Ісаака) Соломоновича  (1900– 1952).

    Народився в м. Шпола. Єврейський поет, драматург, перекладач,громадський діяч. Автор поетичних збірок «Тріски», «Крафт», «Про себе і таких, як я», «Камінь на камені»,«Юнаки», «Вибране», «Смерть Елі», п’єс «Сажотрус», «Сонце не згасає», «Здорові були», публіцистичних і літературно-критичних статей. Перекладав єврейською мовою твори Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, М. Рильського.

Зазнав репресій.

Жовтень

22 – 70 років від дня народження Горбенка Івана Степановича (1945).

    Народився в с. Тіньки Чигиринського району. Поет. Автор збірок «Вірші з шухляди», «Найщиріші в світі вірші», «Істина», «Натхненний Бахусом», публікацій у періодиці.

 29 – 115 років від дня народження Бена (Бендюженка) СтепанаФедоровича (1900– 1937).

Народився в с. Лозуватка Шполянського району. Поет. Автор збірки поезій «Солодкий світ», публікацій у періодиці. У 1997 р. вийшла його книга «Поезії».

    Репресований. Розстріляний у Черкасах. Реабілітований у 1958 р.

    Був членом Національної спілки письменників України.

 30 – 105 років від дня народження Гриба Кузьми Кіндратовича (1910– 1997).

    Народився на Вінничині, в с. Верхівка Тростянецького району.  Прозаїк. Закінчив Вінницький педагогічний інститут. Вчителював у школах та технікумах. У вересні 1941 р. організував із учнів Тальянківського технікуму підпільну групу, а потім підпільну організацію, яка діяла в Уманському, Тальнівському, Маньківському районах. Згодом організація переросла в партизанський загін, котрий брав участь у визволенні Корсунь-Шевченківського, Тального й Умані.

    Автор збірок повістей та оповідань «В зоряну ніч», «Партизанські таємниці», «Назустріч юності», повістей «Бойове завдання», «Побратими», «Алінка», «Зрадливі кульбаби», «Климко», «Перший постріл».

     Лауреат літературної премії імені Лесі Українки.

    Був членом Національної спілки письменників України.

Листопад

19 – 90 років від дня народження Хижняка Володимира Матвійовича (1925– 1998).

    Народився у м. Черкаси.    Прозаїк, журналіст, перекладач.    Автор збірок повістей і оповідань «Любар», «Дивовижне перо», «Жовтий жасмин», перекладів романів Д. Болла, А. Крісті та ін.

    Був членом Національної спілки письменників України.

30 – 80 років від дня народження Чередниченка Дмитра Семеновича(1935).

    Народився в с. Межиріч Канівського району.Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, мистецтвознавець.Закінчив Київський педагогічний інститут, учителював, працював у редакціях та видавництвах, редагував українознавчий часопис «Жива вода».

     Автор поетичних збірок «Оттава», «Межиріч», «Золоті струни», «Сад», «Рось», «Брама», трилогії «Неопалима купина», книг для дітей «У країні майстрів», «Вишневий острів. Три повісті для дітей», «Щедринець», «Чебрики», «Ковзанка», «Ми будуємо дім», «Мандри жолудя», «Жар-півень», «Гарна моя казочка?»,  «Летюча ящірка», «Ми ходили в зоосад», «Колискова для котика», «Горобець-хвастунець». Дмитро Чередниченко –автор підручників і посібників для молодших школярів: букваря «Материнка», читанок «Ластівка», «Біла хата», «Писанка», «Зелена неділя».

    Лауреат премій імені Максима Рильського, Павла Чубинського, Івана Огієнка.

    Член Національної спілки письменників України.

Грудень

14 – 175 років від дня народження Старицького Михайла Петровича (1840– 1904).

    Народився в с. Кліщинці Чорнобаївського району. Письменник, перекладач, громадськийдіяч.Автор історичних романів «Розбійник Кармелюк», «Перед бурею», «Буря», «Біля пристані», «Руїна» «Молодість Мазепи», «Останні орли», п’єс «Не судилось», «У темряві», «Ой не ходи, Грицю», «Талан», «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка», «За двома зайцями», безлічі поезій, одна з яких – «Виклик» – стала народною піснею «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна…». Перекладав твори О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, А. Міцкевича, Д. Байрона, Г. Гейне та ін.

    В Україні встановлена літературна премія імені Михайла Старицького за кращий історичний роман року.

Використана література:

    Волинець Л. М. Письменники Черкащини : біобібліогр. покажч. / Л. М. Волинець, М. Ф. Пономаренко, М. І. Пшеничний. – Черкаси : Редакц.-видавн. відділ облполіграфвидаву, 1990. – 84 с.

     Діячі культури і мистецтв Черкащини – лауреати премій і почесних звань : довідник / Обл. універс. наук. б-ка ім. Тараса Шевченка. – Черкаси, 2003. – 48 с.

     Криничка : антол. творів письм. Черкащини для дітей та юнацтва : в 2 т. Т. 1 / авт.-упоряд. В. Коваленко. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2009. – 423 с.

     Криничка : антол. творів письм. Черкащини для дітей та юнацтва : в 2 т. Т. 2 / авт.-упоряд. В. Коваленко. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2009. – 389 с.

     Пам’ятні літературні дати Черкащини 2010 року : експрес-інформ. / Черкаська обл. б-ка для дітей. – Черкаси, 2009. – 10 с.

      Пам’ятні літературні дати Черкащини 2005 року : експрес-інформ. / Черкаська обл. б-ка для дітей. – Черкаси, 2004. – 7 с.

     Письменники Черкащини : вибрані твори. Кн. 1 / упоряд. Г. П. Білоус. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2007. – 516 с.

     Письменники Черкащини : вибрані твори. Кн. 2 / упоряд. Г. П. Білоус. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2007. – 512 с.

     Поліщук В. Т. Гілочка : посіб.-хрестоматія / В. Т. Поліщук. – Черкаси : Брама, 2001. – 348 с.

     Поліщук В. Т. Література рідного краю : підручник / В. Т. Поліщук, М. П. Поліщук. – Черкаси : Видавець Ю. Чабаненко, 2013. – 512 с.

      Поліщук В. Т. Черкащина літературна : ст., бібліогр. матеріали / В. Т. Поліщук. – Черкаси : Брама, 2001. – 188 с.