Шеберг Л. Душевні факти про серце / Лена Шеберг ; пер. зі швед. Г. Мамчур ; [худож. Л. Шеберг]. – Харків : Крокус, 2019. – 45 с. : іл.

Чи знаєте ви, що серце людини таке ж унікальне, як і відбитки пальців? Що найменша у світі пташка колібрі має найбільше у світі серце відносно розмірів свого тіла? Чи знаєте, чому судини сині, якщо кров червона? Але ви точно знаєте, що складене з пальців серце – жест, що означає любов і вдячність. У серці стільки цікавого! Тож вперед у подорож до його найпотаємніших куточків!
Для читачів молодшого та середнього шкільного віку.

Права дитини:  істини, які не потребують доказів

(в рамках реалізації загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року)

Підготувала  В.М. Корженевська

     Захист прав та інтересів дитини є одним із найважливіших завдань держави, адже ставлення до дітей, їхніх прав і свобод, повага до їхньої людської гідності якнайточніше відображають рівень гуманності й цивілізованості суспільства.

     Світові стандарти у галузі дотримання прав дитини, що формувалися протягом багатьох десятиліть, закріплені у кількох важливих міжнародних документах. Першим міжнародним документом, спрямованим на захист дитинства, стала прийнята у 1924 р.Женевська декларація прав дитини, розроблена Лігою Націй.

     Після завершення Другої світової війни правам дитини особливу увагу почала приділяти новостворена Організація Об’єднаних Націй (ООН). У 1948 році нею було прийнято Декларацію прав людини, а у 1959 році усі 78 членів Генеральної Асамблеї ООН одноголосно ухвалили Декларацію прав дитини, робота над проектом якої  тривала два роки. Вона була значно ширшою і досконалішою, порівняно із Женевською, і торкалася не лише життєвих, а й моральних потреб дитини, проголошувала право на ім’я і національність, передбачала обов’язкову і безкоштовну початкову освіту, заборону дитячої праці до певного віку, право дитини на гру і творчість, на любов і розуміння.

     20 листопада 1989 року Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята  Конвенція ООН про права дитини. Конвенція має вищу юридичну силу порівняно з іншими міжнародними та національними правовими актами. Держави-учасниці Конвенції зобов’язані забезпечити її дотримання та виконання на своїй території, привівши національне законодавство відповідно до положень даного документу. На сьогоднішній день її ратифікували 192 держави, у тому числі йУкраїна.

     З метою об'єднння в єдину систему зусиль держави щодо захисту прав дітей, у березні 2009 року в Україні, було прийнято загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року. Ним визначено чотири пріоритетні напрями діяльності: пропагування здорового способу життя; забезпечення можливості здобувати високоякісну освіту; захист дітей від жорстокого поводження, насильства та експлуатації;  боротьба з ВІЛ/СНІДом, а також передбачено глобальний план дій,  орієнтований на розвиток і захист прав та інтересів підростаючого  покоління, і завдання, які спільнота країни має виконувати для дітей та разом з дітьми.

     Україна, як член міжнародного співтовариства, бере участь у діяльності зі створення сприятливого для дітей середовища, в якому гідний розвиток і захист їхніх прав забезпечується дотриманням принципів демократії, рівності, миру, соціальної справедливості з урахуванням моральних засад та традиційних цінностей українського суспільства, спрямованих на зміцнення сім'ї та морального здоров'я дітей в Україні.

     Необхідність правової освіти сьогодні не викликає сумніву. Становлення правової держави, до чого прагне Україна, як рівноправний член міжнародного співтовариства, неможливе без формування правової культури її громадян.

    Пропонуємо  літературу на цю тему, яка є у фонді нашої бібілотеки, а також публікації в мережі Інтернет.

Література для дітей

        Гавриш С. Б. Маленькі історії про великі істини : Права та свободи дитини / С. Б. Гавриш ; вступ. сл. С. Б. Гавриша, Н. І. Карпачавої. – Київ : Емма, 2001. – 142 с. : іл.

            Головченко В.В. Правова енциклопедія школяра / В. В. Головченко, В. С. Ковальський, Л. О. Лоха. – Київ : Юрінком Інтер, 2006. – 439 с.

            Дубровський В.Ф. Правова абетка для старших дошкільників / В. Ф. Дубровський, О. Ю.Червинська. –Харків: Ранок : Веста, 2005. –62 с.

            Знай свої права, дитино : основні засади конвенції про права дитини (1989 р.) / авт.-упоряд. С. Кириленко, Л. Слабошпицька; худож. Л. Гончарова ; вірші І. Жиленко. – Київ: Махаон-Україна, 2000. – 46 с. : іл.

            Кизима М.  Правознавство для молодших школярів : 1-2 кл. : метод. посіб. / М.  Кизима. – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2008. – 127 с.

            Конвенція ООН про права дитини. – Київ : ТМ ПрінтІксПрес, 1999. – 32 с.

            Яковлев Ю. Я. Ваши права, дети / Ю. Я. Яковлев. – М.: Международные отношения, 1992. – 128 с.

Література для вихователів

        Антипова І. Право людини на життя, свободу, недоторканість / І. Антипова // Шк.світ. – 2011. – № 43. – С. 9-12.

         Бахтінова О. В. Матеріали до уроків права : 1-2 кл. / О. В. Бахтінова. – Харків : Ранок, 2009. – 174 с. – (Навчаємо молодших школярів).

          Гайдай С.  Діти мають право... : пізнавально-розважальне заняття : 1-4-й кл. / С. Гайдай // Початкова освіта (Шк. світ). – 2011. – № 38. – С. 16-18.

          Головань Н. Про права дитини : я і Україна : 2-й клас : [проект] / Н. Головань// Початкова освіта (Шк.світ). – 2011. – № 27. – С. 12-14.

          Горохова О. Г. Королева Конвенція [сценарій] / О. Г. Горохова // Розкажіть онуку. – 2012. – № 19-20. – С. 126.

          Данилова З. І. Конвенція ООН про права дитини (конкурсно-ігрова програма, 5-9 кл.) / З. І. Данилова // Виховна робота в шк. – 2012. – № 5. – С. 30-33.

          Жадько О.  Це моє життя, або Азбука права : про права дітей в Україні / О. Жадько // Шк.світ. – 2006. – 1. – С.3-9.

         Жмур Л. О. Наші права – щасливе дитинство / Л. О. Жмур, Ю. М. Спащенко // Позакласний час. – 2011. – № 5. – С. 38-42.

         Загальнодержавна програма «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини»// Позакласний час. – 2011. – № 5. – С. 33-37. 

         Конвенція ООН про права дитини// Життя проти СНІДу. – 2006.– № 4. – С.2-4.

         Кочура Л.  Право і справедливість : година спілкування / Л. Кочура // Шк. світ. – 2011. – № 8. – С. 17-19.

         Мир дітям планети Земля: метод. поради до відзначення Міжнар. десятиліття культури миру і ненасильства в інтересах дітей планети, оголош. Генерал. Асамблеєю ООН (2000-2010 роки) / Держ.з акл. «Нац.б-ка України для дітей» ; підгот. Ю. В. Осадча ; літ. ред. О. А. Решетняк. – Київ , 2010. – 12 с.

         Наші права – щасливе дитинство : бесіда про книги / КЗ «Обл. б-ка для дітей» ; підгот. Н.О. Діденко. – Черкаси , 2012. – 18 с.

        Нестерова О. В. Закон на сторожі дитинства / О. В. Нестерова, О. В. Ковтун, Н. А. Звержинська // Шк. б-ка. – 2011. – № 5. – С. 128-132.

       Права людини очима дітей України. – Дрогобич : Коло, 2002. – 96 с. : іл.

      Про Загальнодержавну програму«Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини»на період до 2016 року: Закон України, 5 берез. 2009 р. // Урядовий кур’єр. – 2009. – 15 квіт. – С.7-8.

       Реалізація Декларації та Конвенції ООН про права дитини: до 50-річчя проголошення Декларації прав дитини та 20-річчя Конвенції про права дитини : метод. поради / Держ. закл. «Нац. б-ка України для дітей ; підгот. Ю. В. Осадча. – Київ , 2009. – 20 с.

      Васильченко Л. В. Інформаційні права дітей та їх захист / Л. В. Васильченко // Життя проти СНІДу. – 2007. – №4. – С.8-10.

     Туник І.  Адаптована програма з правового виховання / І. Туник // Дошк. вих. – 2009. – №6. – С.20-22.

     Чижова Н. Не втомлюймось жити : досвід правового виховання / Н. Чижова // Позакласний час. – 2007. – №1. – С.65-69.

Інтернет-ресурси

     Детский правовой сайт [Електронний ресурс]  :[сайт]. – Режим доступу : http://mir.pravo.by/, вільний (22.07.2014). – Назва з екрану.

     Дітям про Конвенцію ООН про права дитини та Конвенцію ООН про права інвалідів [Електронний ресурс] // Режим доступу :  http://www.youtube.com/watch?v=zY8FA5sCR7c, вільний (22.07.2014). – Назва з екрану.

     «Казка –вигадка, та в ній кожен знайде натяк свій» : Вип.1-2 :  Вивчаємо Конвенцію ООН про права дітей з казковими персонажами [Електронний ресурс] // Портал «Права дітей» :[сайт]. – Режим доступу : http://www.kidrights.kherson.ua/kj/index.php?option=com_content&view=article&id=61:fairy-1&catid=34:2012-11-27-17-40-53&Itemid=55, вільний (22.07.2014). – Назва з екрану.

     Конвенція ООН про права дитини:прийнята резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН, від 20 листопада 1989 року та набула чинності  2 вересня 1990 року.Ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності в Україні 27 вересня 1991 року [Електронний ресурс] // Режим доступу :  http://www.unicef.org/ukraine/ukr/convention_small_final.pdf , вільний (22.07.2014). – Назва з екрану.

     Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації  Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року :закон України від 5 березня 2009 року №1065-17 [Електронний ресурс] // Верховна рада України [офіційний веб-портал]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1065-17, вільний (23.07.2014). – Назва з екрану.

     Правознайка [Електронний ресурс] // Краматорська центральна міська бібліотека для дітей ім. О. С. Пушкіна :[сайт]. – Режим доступу :  http://www.book-house.org/html/aieiaia_noid3iea_dica3eo1.htm, вільний (23.07.2014). – Назва з екрану.

Список рекомендованої літератури за шкільною програмою для для учнів 2 класу, яка є у фонді обласної бібліотеки для дітей

Скоромовки:
1. Пчілка О. Безконечна пісенька.
2. Кротюк О. Скоромовки.

Загадки:
1. Глібов Л. Котилася тарілочка; Хто доня?
2. Коломієць Т. Загадки.
3. Січовик І. Загадки.

Поезія:
1. Шевченко Т. "Зоре моя вечірняя…"; "Сонце заходить, гори чорніють»; «Тече вода з-під явора»; «Тихесенько вітер віє»; «Он гай зелений похиливсь».
2. Українка Л. «З гір на долину»; «Барвіночку мій хрещатий».
3. Олесь О. «В небі жайворонки в’ються»; «Ліс восени»; «Біга зайчик-скакунець».
4. Підгірянка М.«Ліс»; «Прийшла осінь».
5. Воронько П.«Казка про рукавичку»; «Причина»; «Картина»; «В лісі є зелена хата»; «Суничка-сестричка».
6. Забіла Н. «Ладки, ладоньки, ладусі»; «Ой чук-чуки, чуки –на!»; «Дощ іде».
7. Забашта Л. «Біле свято зими»; «Берізонька».
8. Камінчук А. «Баба віхола»; «Котики вербові»; «Береза розвивається»; «Ремез».
9. Коломієць Т. «Бусел»; «Нагідка»; «Біле поле полотняне».
10. Костенко Л. «Білочка восени»; Баба віхола; «Пряля»; «Соловейко застудився».
11. Костецький А. «Дивна звичка»; «Починається весна»; «Рибалка-дивак»; «Не хочу»;
12. Лучук В. «Білий вірш»; «Дикий мак».
13. Пчілка О. "Вже ж у любому куточку..." (Змінілося все)
14. Сенатович О. Веселий сміх.
15. Скомаровський В. «Іграшки»; «Клени»; «Щиглик»; «Козубок-колосок».
16. Терен В. «Осінь»; «Утекла від мене річка».
17. Чубач Г. «У лісочку на пеньочку»; «Роса» .
18. Савка М. Казка про старого Лева; Босоніжки для стоніжки.
19. Поклад Н. «На веселій вулиці»; «Небилиця».

Літературні казки, оповідання, уривки з повістей:
1. Франко І. Лис Микита; Лисичка і журавель.
2. Забіла Н. Казки лісової кринички (зб. казок).
3. Сухомлинський В. Які вони бідні; Як же це все було без мене; По волосинці; Горбатенька дівчинка.
4. Лущевська О. Втеча.
5. Малик Г. Дилогія про Вуйка Йой.
6. Дерманський О. Пригоди вужа Ониська ; Казки дракона Омелька.
7. Павленко М. Півтора бажання з Ялисоветиної скрині.
8. Артамонова В. Ясенок.
9. М'ястківський А. Мудра голка.
10. Сенцовський В. Бабусин онучок.
11. Трублаїні М. Тико і волохан; Хвиля-напасниця; Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку.
12. Чухліб В. Заячий холодок.
13. Воронина Л. Прибулець з країни нямликів; Слон на ім'я Гудзик.

Гумористичні твори:
1. Бойко Г. Веселинки, вірші, скоромовки (зб. віршів).
2. Григорук А. З курми лягай, з півнями вставай.
3. Нестайко В. Як ми літали в космос; Олексій, Веселик і Жарт-Птиця.
4. Січовик І. Віддячила.
5. Світличний І. Півень-горлопан; Слухала лисичка солов’я.

Науково-художня література:
1. Копиленко О. Хоробре кошеня.
2. Старостенко Ю. Смілива зозулька.
3. Міхаліцина К. Хто росте у парку.

Казки народів Європи:
Міньба; Як дівчина короля перехитрила; Жбан меду; Лисичка; Легкий хліб; Виноград і змія;
Собаки, Коти та миші; Сорочаче гніздо; Бременські музиканти.

Список рекомендованої літератури за шкільною програмою для учнів 3-х класів, яка є у фонді обласної бібліотеки для дітей

Українська література

Усна народна творчість:
1. Дитячі пісні, ігри, лічилки, загадки, скоромовки, прислів'я, приказки, народні усмішки.
2. Чарівні казки: "Про Оха-чудотвора", Кирило Кожумяка, Кривенька качечка.
3. Легенда "Бабине літо".
4. Народні пісні.
5. Казки кримських татар.

Поезія:
1. Шевченко Т. "Садок вишневий коло хати" (збірка).
2. Українка Л. "В дитячому крузі" (збірка).
3. Бойко Г. "Як невдаха виступав", "Хвастунець", "Сашко".
4. Білоус Д. "Щедрий вечір".
5. Вінграновський М. "Лазить соненчко в травах...", "Приспало просо просеня...", "Грім".
6. Воронько П. "Важучі кетяги краси...".
7. Голобородько В. "Хлопчик малює літо" (збірка).
8. Григорів М. Зелена квітка тиші.
9. Забіла Н. "Зірочка", "Хто сильніший?", "Чотири пори року", "У дитячому театрі", "Весна".
10. Андрусяк І. "Хто хороший", "Кольорові приколи", "Сміхота".
11. Калинець І. "Зірка", "Про що розповіли незабудки".
12. Качан А. "Дівчинка і море", "Обтрусили яблука", "Ластівки".
13. Костенко Л. "Шипшина важко віддає плоди...", "Соловейко застудився".
14. Коломієць В. "Сиве сонечко", "Тюхтій і торохтій".
15. Коломієць Т. "Дбайлива пісенька в дорозі", "Хто розсипав роси", "Чоловічки", "Їжаки", "Корінець", "Літо".
16. Костецький А." Імена"; "Не хочу!", "У гостях", "Бюро знахідок", "Починай малюнок сонцем!", "Скрипалі".
17. Малишко А. "Вихопивсь дощик поміж заграв...".
18. Олесь О. "Серед краси", "Згадую: так я в дитинстві любив".
19. Осадчук П. "Стежка".
20. Павличко Д. "Вітряк", "На щастя", "Розмова", "Гном", "Птиця", "Мрія".
21. Підгірянка М. "Вечір іде", "Що я люблю", "Співанка про місяці", "Діти й ластівка".
22. Пчілка О. "Діброва смутная вже листячко ронила...", "Годі, діточки, вам спати" (збірка).
23. Січовик І. "Вітрячок".
24. Світличний І. "Слухала лисичка солов'я", "Безконечник".
25. Сингаївський М. "Ромашкове сонце".
26. Сосюра В. "Спокоєм повиті сплять простори нив...".
27. Тичина П. "Пастелі".

Байки:
1. Глібов Л. Коник-стрибунець.
2. Глазовий П. Глибинна мораль; Найкоротша пісня.

Літературні казки, оповідання, легенди, уривки з повістей:
1. Франко І. Лисичка і журавель.
2. Українка Л. Казка про Оха-чудодія.
3. Іваненко О. Синичка.
4. Симоненко В. Подорож в країну Навпаки; Казка про Дурила.
5. Скомаровський В. Чому в морі вода солона.
6. Сухомлинський В. Красиві слова і красиве діло; Дід Осінник; Кінь утік...; Який слід повинна залишати людина на землі?
7. Буцень О. Айстри.
8. Воронина Л. Таємниця Пурпурової планети.
9. Гуцало Є. Прелюдія весни; Перебите крило.
10. Дерманський О. Казки дракона Омелька; Танок Чугайстра, "Невидатних дітей не буває", "Чудесний особняк". Сашко Дерманський про Авіценну, Олександра Суворова, Олександра Довженка, Уолта Диснея....
11. Збанацький Ю. Лелеки.
12. Вдовиченко Г. 36 і 6 котів; Ліга непарних шкарпеток.
13. Нестайко В. Просто Олесь друг.
14. Мензатюк З. Зварю тобі борщику. Казочки-куцохвостики.
15. Скуратівський В. Вересневий час - сім погод у нас.
16. Стельмах М. Гуси-лебеді летять.
17. Денисенко Л. Ліза і Цюпа П.
18. Тютюнник Г. Бушля.
19. Трублаїні М. Яшка і Машка; Омар; Шоколад боцмана
20. Чередниченко Д. Хлопчик Івасик і дідусь Тарасик.
21. Чухліб В. Равлик.
22. Вдовиченко Г. Мишкові миші.
23. Кузьменко Д. (Я х трамвай + зоопарк). Кожен може стати принцесою.

П'єси:
1. Олесь О. Бабусина пригода.
2. Мовчун Л. Горіхові принцеси.

Науково-художні твори:
1. Іваненко О. Тарас у наймах (Тарасові шляхи).
2. Копиленко О. Розбишака Чив.
3. Старостенко Ю. Хто це такий?; І трапиться ж таке.
4. Коваль А. Скільки років Діду Морозу.
5. Караванська О. Стильна книжка для панянки.

Зарубіжна література:
1. Андерсен Г. К. Ромашка.
2. Вайброу І. Серія книжок про Малого Вовчика.
3. Грімм В. Шипшинка; Бременські музиканти; Зачарована красуня.
4. Коллоді К. Пригоди Піноккіо.
5. Ліндгрен А. Малий і Карлсон, що живе на даху.
6. Немцова Б. Лісова Німфа.
7. Родарі Д. Чародійна палиця.
8. Стронг Д. Гармидер у школі.

Список рекомендованої літератури за шкільною програмою для учнів 4-х класів, яка є у фонді обласної бібліотеки для дітей

Українська література
Усна народна творчість:
1. Прислів'я, приказки, лічилки, загадки.
2. Усмішки: "Син та мати", "Швачка", "Напування".
3. Притчі: "Без труда нема плода", "Батькові поради", "Треба нахилитися". "Годинникові колеса", "Корінь і стебло".
4. Легенди: "Тополя", "Вавилонська вежа", "Каїн і Авель", "Хліб і золото", "Звідки пішло прізвище та ім'я Богдана Хмельницького".
5. Народні пісні: "Стоїть явір над водою", "Котився віночок по полю", "Ой співаночки мої".
6. Соціально-побутові казки: Золотий черевичок; Мудра дівчина.

Поезія:
1. Шевченко Т. "Реве та стогне Дніпр широкий...", "За сонцем хмаронька пливе...".
2. Франко І. "Полудень", "Сипле, сипле, сипле сніг", "Дрімають села", "Дивувалась зима...".
3. Українка Л. "Вже сонечко в море сіда...", "Плине білий човник...", "Конвалія", "Давня весна", "Вечірня година".
4. Білоус Д. "Диво калинове" (збірка).
5. Драч І. "Хіба чекати плати за добро?".
6. Жиленко І. "Павучок - рудий бочок", "Вечір гномів".
7. Забашта Л. "Людина починається з добра".
8. Костенко Л. "Здивовані квіти", "Красива осінь вишиває клени", "Усе моє, все зветься Україна", "Осінь, ось вона, осінь".
9. Костецький А. "Мрія", "Спішу до дому", "Лист до птахів", "Буває все", "Краще - з друзями разом", "Словник Славка".
10. Лучук В. "Скільки рік на Україні".
11. Малкович І. "Синові".
12. Павличко Д. "Зернина", "Наш прапор", "Плесо", "Синиця", "Яблуко".
13. Сенатович О. "Ми розбили склянку з чаєм".
14. Симоненко В. "Сама ж господарка на колії доріг...", "Ти стоїш, небагата й не пишна", "Ти знаєш, що ти - людина?".
15. Черінь Г. "Українські квіти", "Жовтень".

Байки:
1. Глібов Л. Зозуля й Півень; Гава і Лисиця.
2. Гребінка Є. Сонце да Хмари.
3. Глазовий П. Джерело і Фонтан; Повчання.

Літературні казки, оповідання, легенди, уривки з повістей:
1. Коцюбинський М. "Літній день" ("Хо"); "На небі сонце..." (Intermezzo).
2. Вовчок М. "Літній ранок"; "Другого дня..." (Інститутка).
3. Грінченко Б. Ксеня; Квітки.
4. Вишня О. Бекас; Веселі артисти.
5. Довженко О. Зачарована Десна.
6. Гончар О. Залізний острів.
7. Донченко О. Лісничиха (уривки): "На лісовій галявині", "Двічинка над струмком".
8. Григорук А. Скарб Антончика Монте-Крісто.
9. Нестайко В. Троє за парканом; Космонавти з нашого будинку; Жевжик; Шурка і Шурко.
10. Сенченко І. "Чимчикують наші хлопці..." (Два дні з життя Женьки й Левка).
11. Слабошпицький М. Славко й жако; Чудасія на балконі; Хлопчик Валь; Брат знаменитого воротаря.
12. Сухомлинський В. Як Миколка став хоробрим; Як Павлик списав у Зіни задачу; Камінь; Усмішка; Співуча пір'їнка; Не загубив, а знайшов; Не забувай про джерело; Восени пахне яблуками.
13. Тютюнник Г. Біла мара; Ласочка; "Як свисне бабак..." (Степова казка).
14. Чухліб В. Чомга і весна; Гойдарики; Дикі каченята; Деснячки; Добре діло.
15. Дерманський О. "Чемпіон з Баранців..." (Чудове чудовисько); Царство Яблукарство.
16. Воронина Л. Суперагент 000. Нові пригоди.
17. Чабанівський М. Зелена чаша; Степовий цвіт.
18. Іваненко О. Казки.
19. Кочубей О. Сім нескладух Говорухи.
20. Ткачук Г. Вікно до собаки.
21. Прохасько М. Хто зробить сніг.
22. Роздобудько І. Коли оживають ляльки.

П'єси:
1. Андрусяк І. Стефа і її Чакалка.
2. Шейко-Медведєва Н. Лисиця, що впала з неба.

Науково-художні твори:
1. Лотоцький А. Ольга Перевізниківна; Нові прихідці.
2. Скуратівський В. Погостини.
3. Утевська П. Гості з далеких берегів.
4. Давидов А. Щаслива ознака; "Свідки минулих епох..." (Не так вже й тісно на землі).

Зарубіжна література:
1. Кіплінг Р. Слоненя.
2. Мілн А. Вінні-Пух і всі-всі-всі.
3. Керрол Л. Аліса в Країні Чудес; Пригоди Аліси в Дивокраї.
4. Дал Р. Джеймс і гігантський персик; ВДВ; Матильда.
5. Маар П. Що не день, то субота.
6. Парр М. Вафельне серце.

Список рекомендованої літератури за шкільною програмою для учнів 5-х класів, яка є у фонді обласної бібліотеки для дітей
Українська література:
1. Міфи і легенди українців: Про зоряний Віз; Чому пес живе коло людини?; Берегиня; Неопалима купина; Дажбог.
2. Народні перекази: Прийом у запорожців.
3. Народні казки: Яйце-Райце; Про правду і кривду; Мудра дівчина; Ох! Летючий корабель.
4. Франко І. Фарбований Лис.
5. Королів-Старий В. Хуха-Моховинка.
6. Симоненко В. Цар Плаксій та Лоскотон.
7. Малик Г. Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії.
8 Глібов Л. "Химерний, маленький..."; "Що за птиця?"; "Хто вона?"; "Хто розмовляє?"; "Хто сестра і брат?".
9. Літописні оповіді: Три брати - Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь; Святослав укладає мир з греками; Смерть Святослава; Володимир вибирає віру.
10. Олесь О. Заспів; Україна в старовину; Похід на Царгород; Ярослав Мудрий; (Із кн. "Княжа Україна"); Микита Кожум'яка.
11. Мензатюк З. Таємниця козацької шаблі.
12. Шевченко Т. "За сонцем хмаронька пливе..."; "Садок вишневий коло хати...".
13. Тичина П. "Не бував ти у наших краях!"; "Гаї шумлять..."; "Блакить мою душу обвіяла...".
14. Гуцало Є. Лось.
15. Рильський М. Дощ ("Благодатний, довгожданий..."); "Осінь-маляр із палітрою пишною...".
16. Тютюнник Г. Дивак.
17. Вінграновський М. Сіроманець.

Зарубіжна література:
1. Панчатантра (Індійська народна казка).
2. Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик; Момотаро, або Хлопчик-Персик (Японські народні казки).
3. Пензлик Маляна (Китайська народна казка).
4. Синдбад-Мореплавець (Арабська народна казка).
5. Грімм В. Пані Метелиця; Бременські музиканти.
6. Андерсен Г. Соловей; Непохитний олов'яний солдатик; Дикі лебеді, Снігова королева.
7. Вайльд О. Хлопчик-зірка.
8. Кітс Д. "Про коника та цвіркуна".
9. Ґете Й. "Нічна пісня подорожнього".
10. Гейне Г. "Заздвени із глибини...".
11. Сетон-Томпсон Е. Лобо; Снап; Доміно.
12. Твен М. Пригоди Тома Сойєра.
13. Портер Е. Полліанна.
14. Керролл Л. Аліса в Країні Див. Аліса у Країні Чудес. У Задзеркальній Країні.
15. Маар П. Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу.
16. Дал Р. Чарлі і шоколадна фабрика.
17. Янссон Т. Комета прилітає; Капелюх Чарівника; Зима-чарівниця.
18. Вайльд О. Кентервільський Привід.

Список рекомендованої літератури для позакласного читання
Українська література:
1. Близнець В. Земля світлячків.
2. Вінграновський М. Первінка.
3. Гаврош О. Пригоди тричі славного розбійника Пинті.
4. Гридін С. Федько у віртуальному місті; Федько у пошуках чупакабри.
5. Гуцало Є. Сім'я дикої качки.
6. Дерманський О. Король Буків, або Таємниця Смарагдової книги. Казки дракона Омелька.
7. Ільченко О. Загадкові світи старої обсерваторії.
8. Королів-Старий В. Мавка Вербинка; Потерчата; Хуха-Моховинка.
9. Костецький А. Пригоди славнозвісних книг.
10. Лірник С. Казки Сашка Лірника
11. Малик Г. Подорож Алі до країни Сяк-Таків.
12. Мензатюк З. Київські казки. Український квітник. Макове князювання. Ангел Золоте Волосся
13. Нестайко В. Чарівний талісман; Неймовірні детективи; Казкові пригоди і таємниці.
14. Полонський Р. Таємниця країни суниць.
15. Прохасько М. Куди зникло море.
16. Пчілка О. Сосонка.
17. Сенатович О. Малий Віз.
18. Українські народні казки, легенди, перекази.
19. Фоззі. Гупало Василь. П'ять з половиною пригод.
20. Франко І. Коли ще звірі говорили. Фарбований лис.
21. Чемерис В. Аравійська пустеля.
22. Шевчук В. Панна квітів.

Зарубіжна література:
1. Арабські казки: Про Аладдіна і чарівну лампу; Розповідь про царя Шахріяра.
2. Баррі Д. Пітер Пен.
3. Бернетт Ф. Таємничий сад; Маленький лорд Фаунтлерой. Маленька принцеса.
4. Распе Е. Пригоди барона Мюнхгаузена.
5. Гауф В. Маленький Мук.
6. Гофман Е. Лускунчик.
7. Кестнер Е. Еміль та детективи.
8. Керролл Л. Аліса в Задзеркаллі. Аліса у Країні Чудес. У Задзеркальній Країні.
9. Кіплінг Р. Мауглі, Рікі-Тікі-Таві. Книга джунглів.
10. Коллоді К. Піноккіо.
11 Корчак Я. Король Матіуш Перший.
12. Лагерлеф С. Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми; Свята ніч.
13. Крюс Д. Флорентіна.
14. Ліндгрен А. Пеппі Довгапанчоха; Малюк і Карлсон.
15. Маар П. Пан Белло і блакитне диво; Що не день, то субота; Китобус, або Нові цятки для Суботика.
16. Мілн А. Вінні-Пух та всі-всі-всі.
17. Нанетті А. Мій дідусь був черешнею.
18. Родарі Д. Казки по телефону. Пригоди Цибуліно. Пригоди Джельсоміно в Крахні брехунів.
19. Сетон-Томпсон Е. Ведмежа Джонні. Доміно, Лобо, Снеп та інші історії.
20. Стронг Д. Гармидер у школі. Канікули з близнятами. Розшукується ракета на чотирьох лапах.
21. Екгольм Я. Людвігові Хитрому - ура! ура! ура!
22. Японські казки.

Список рекомендованої літератури за шкільною програмою для учнів 6-х класів, яка є у фонді обласної бібліотеки для дітей
Українська література:
1. Вороний М. Євшан-зілля.
2. Винниченко В. Федько-халамидник.
3. Шевченко Т. "Думка (Тече вода в синє море...)", "Іван Підкова" (без вступу).
4. Жиленко І. Жар-Птиця; Підкова; Гном у буфеті.
5. Рутківський В. Джури козака Швайки.
6. Українка Л. "Мрії"; "Як дитиною бувало..."; "Тиша морська".
7. Чернілевський С. "Теплота родинного інтиму..."; "Забула внучка в баби черевички...".
8. Калинець І. Стежечка; Блискавка; Веселка; Криничка, Дим.
9. Андієвська Е. Казка про яян; Говорюща риба.
10. Стельмах Я. Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера.
11. Воронина Л. Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9.
12. Глібов Л. "Щука"; "Муха і Бджола"; "Жаба і Віл".
13. Глазовий П. Еволюція; Найважча роль; Заморські гості; Похвала, Кухлик.
14. Руданський С. Добре торгувалось; Запорожці у короля.
15. Нестайко В. Тореадори з Васюківки.

Зарубіжна література:
1. Грецькі міфи: Міф про Прометея; Міфи про Геракла; Дедал і Ікар; Нарцис; Орфей і Евридика, Деметра і Персефона.
2. Індійські міфи: Творення; Про створення ночі; Про потоп; Про золоті часи.
3. Єгипетські міфи: Ра та Апоп; Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет.
4. Езоп Байки: "Лисиця і виноград"; "Вовк і Ягня"; "Крук і лисиця".
5. Ліндгрен А. Міо, мій Міо.
6. Верн Ж. П'ятнадцятирічний капітан.
7. Стівенсон Р. Острів скарбів.
8. Бічер-Стоу Г. Хатина дядька Тома.
9. Лонгфелло Г. Пісня про Гайавату.
10. Лондон Д. Жага до життя.
11. Басьо М. Хайку.
12. Бернс Р. Моє серце в верховині...
13. Родарі Д. Листівки з видами міст.
14. Бредбері Р. Усмішка.
15. Шеклі Р. Запах думок.
16. Нестлінгер К. Конрад, або Дитина з бляшанки.
17. Діккенс Ч. Різдвяна пісня.
18. Енде М. Джим Гудзик і машиніст Лукас.

Список рекомендованої літератури для позакласного читання
Українська література:
1. Андрусяк І. 8 днів з життя Бурундука.
2. Андієвська Е. Казка про яян.
3. Багмут І. Пригоди чорного кота Лапченка.
4. Близнець В. Звук павутинки; Золота гора до неба; Женя і Синько.
5. Винниченко В. Кумедія з Костем; Федько-халамидник.
6. Воронина Л. Таємне Товариство Брехунів, або Пастка для синьоморда.
7. Гуцало Є. У гаї сонце зацвіло.
8. Іваненко О. Тарасові шляхи.
9. Калинець І. Казки зі Львова. Хлопчик-фігурка.
10. Кокотюха А. Таємниця козацького скарбу; Таємниця зміїної голови.
11. Пагутяк Г. Втеча звірів, або Новий бестіарій.
12. Підгірянка М. В чужому пір'ю.
13. Ребро П. Козацькі жарти.
14. Руданський С. Співомовки.
15. Стельмах Я. Найкращий намет; Вікентій Прерозумний.
16. Морозенко М. Іван Сірко - славетний кошовий. Іван Сірко - великий характерник.
17. Лущевська О. Вітер з-під сонця.
18. Нестайко В. Таємниця Віті Зайчика; Неймовірні детективи.
19. Штанко К. Дракони, вперед!
20. Українські народні перекази та легенди: Скелі Мангупа. Шандровський соляний колодязь.

Зарубіжна література:
1. Енде М. Нескінченна історія; Момо.
2. Бредбері Р. Все літо в один день.
3. Верн Ж. Діти капітана Гранта.
4. Даррелл Д. Моя родина та інші звірі.
5. Дефо Д. Пригоди Робінзона Крузо.
6. Крюс Д. Тім Талер, або Проданий сміх.
7. Твен М. Принц і злидар.
8. О.Генрі Вождь червоношкірих.
9. Ролінг Д. Гаррі Поттер і філософський камень.
10. Сенкевич Г. Янко-музикант.
11. Сетон-Томпсон Е. Маленькі дикуни.
12. Треверс П. Мері Поппінс.
13. Харріс Д. Казки дядечка Рімуса.
14. Шолом-Алейхем Хлопчик Мотл.
15. Ліндгрен А. Брати Лев'яче серце.
16. Монтгомері Л.-М. Емілі виростає.

Список рекомендованої літератури за шкільною програмою для учнів 7-х класів, яка є у фонді обласної бібліотеки для дітей
Українська література:
1. Процюк С. Аргонавти.
2. Франко І. Захар Беркут.
3. Шевченко Т. "Мені тринадцятий минало..."; "Тополя"; "Як умру, то поховайте...".
4. Чайковський А. За сестрою.
5. Стельмах М. Гуси-лебеді летять.
6. Тютюнник Г Климко.
7. Стороженко О. Скарб.
8. Лепкий Б. Мишка (Казка для дітей, для малих і великих).
9. Костенко Л. Кольорові миші; Чайка на крижині; Крила; "Дощ полив...".
10. Симоненко В. "Лебеді материнства"; "Ти знаєш, що ти - людина..."; "Гей, нові Колумби й Магеллани...".
11. Павленко М. Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських.
12. Ольжич О. "Господь багатий нас благословив"; "Захочеш - і будеш".
13. Гаврош О. Неймовірні пригоди Івана Сили.
14. Малишко А. "Пісня про рушник"; "Чому, сказати, й сам не знаю..."; "Вчителька".
15. Теліга О. "Сучасникам"; "Радість".

Зарубіжна література:
1. Балади про Робіна Гуда; Король Лір і його дочки.
2. Шиллер Ф. Рукавичка.
3. Стівенсон Р. Балада про вересовий трунок.
4. Скотт В. Айвенго.
5. Міцкевич А. Світязь.
6. Олдрідж Д. Останній дюйм.
7. Кіплінг Д. Балада про Схід і Захід; Якщо.
8. Шолом-Алейхем. Пісня над піснями.
9. Бернс Р. Любов.
10. По А. Золотий жук.
11. Дойл А. Записки про Шерлока Холмса.
12. О.Генрі Дари волхвів; Останній листок.
13. Уеллс Г. Чарівна крамниця.
14. Акутагава Р. Павутинка.
15. Азімов А. Фах.
16. Функе К. Чорнильне серце.
17. Джонс Д.В. Мандрівний Замок Хаула.
18. Гейне Г. "Коли настав чудовий май...".

Список рекомендованої літератури для позакласного читання:

Українська література:
1. Васильченко С. Приблуда.
2. Гулак К. Перекличка.
3. Дев'ятко Н. Легенда про юну Весну .
4 . Дімаров А. Друга планета; Блакитна дитина.
5. Кащенко А. Над Кодацьким порогом.
6. Кокотюха А. Гімназист і чорна рука; Мисливці за привидами; Колекція гадів; Подвійний капкан.
7. Королів-Старий В. Потороча Хрипка; Хуха-Моховинка.
8. Лущевська О. Друзі за листуванням; Задзеркалля.
9. Малик В. Таємний посол.
10. Малик Г. Злочинці з паралельного світу.
11. Марченко М. Місто тіней.
12. Опільський Ю. Золотий лев. Ідоли падуть.
13. Павленко М. Цикл "Русалонька із 7-В".
14. Процюк С. Марійка і Костик; Залюблені в сонце; Аргонавти.
15. Роздобудько І. Арсен.
16. Рутківський В. Потерчата.
17. Стельмах М. Щедрий вечір.
18. Стороженко О. Закоханий чорт. Голка. Вуси.
19. Трублаїні М. Шхуна "Колумб", Лахтак.
20. Тютюнник Г. Вогник далеко в степу.
21. Харчук Б. Діана.
22. Чайковський А. Богданко.
23. Муляр М. Гра.

Зарубіжна література:
1. Верн Ж. Двадцять тисяч льє під водою.
2 Ґаґеруп К. Золота Вежа.
3. Діккенс Ч. Пригоди Олівера Твіста.
4. Дюма О. Три мушкетери.
5. Крісті А. Десять негренят.
6. Купер Ф. Звіробій; Останній із могікан.
7. Лондон Д. Біле Ікло; Поклик предків.
8. Монтгомері Л. Енн із Зелених дахів.
9 Рід М. Вершник без голови; Квартеронка; Морське вовченя.
10. Веллс Г. Невидимець; Машина часу.
11. Колфер Й. Артеміс Фаул.
12. Льюїс К. Хроніки Нарнії.
13. Пулман Ф. Північне сяйво.
14. Старк У. Петер і червоний птах. Мій друг Персі, Баффало Білл і я.
15. Олкотт Л. М. Маленькі жінки.

Список рекомендованої літератури за шкільною програмою для учнів 8-х класів, яка є у фонді обласної бібліотеки для дітей
Українська література:
1. Мойсієнко А. "Жовтень жовті жолуді".
2. Українські народні думи. Маруся Богуславка.
3. Шевченко Т. "Думи мої, думи мої..."; "Ой три шляхи широкії..."; "Мені однаково, чи буду...".
4. Українка Л. "Давня казка"; "Хотіла б я піснею стати..."; "Давня весна".
5. Сосюра В. "Любіть Україну!"; "Васильки; "Осінь".
6. Підпалий В. "Зимовий етюд"; "Бачиш: між трав зелених...".
7. Голобородько В. "З дитинства: дощ"; "Наша мова"; "Теплі слова".
8. Карпенко-Карий І. Сто тисяч.
9. Коцюбинський М. Дорогою ціною.
10. Довженко О. Ніч перед боєм.
11. Бічуя Н. Шпага Славка Беркути.
12. Дрозд В. Білий кінь Шептало.
13. Винничук Ю. Місце для дракона.
14. Чемерис В. Вітька + Галя, або Повість про перше кохання.
15. Герасим'юк В. Чоловічий танець.
16. Малкович І. Із янголом на плечі; З нічних молитов.
17. Павлюк І. Дівчинка.
18. Кирпа Г. "Мій ангел такий маленький..."; "Коли до вас темної ночі...".

Зарубіжна література:
1. Овідій. Сумні елегії.
2. Міфи Троянського циклу: Троя, Паріс викрадає Єлену, Облога Трої, Смерть Ахілла, Троянський кінь.
3. Гомер. Іліада.
4. Сапфо. "До Афродіти" (Барвношатна владарко, Афродіто...).
5. Горацій "До Мельпомени".
6. Есхіл. Прометей закутий.
7. Вергілій. Енеїда.
8. Пісня про Роланда.
9. Бах Р. Чайка Джонатан Лівінгстон.
10. Петрарка Ф. Сонети.
11. Шекспір В. Сонети; Ромео і Джульєтта.
12. Сервантес М. Дон Кіхот.
13. Мольєр. Міщанин-шляхтич.
14. Космовська Б. Буба; Буба. Мертвий сезон.
15. Лі Бо. Печаль на яшмовому ганку.
16. Хаям О. Рубаї.
17. Данте А. Сонет 11.
18. Сент-Екзюпері А. Маленький принц.
19. Ду Фу. Пісня про хліб і шовк; Подорожуючи, вночі описую почуття.

Список рекомендованої літератури для позакласного читання:
Українська література:
1. Українські народні думи: "Дума про козака Голоту"; "Самарські брати"; "Хмельницький та Барабаш"; "Самійло Кішка".
2. Гончар О. Берег любові; Бригантина.
3. Винничук Ю. Легенди Львова.
4. Дімаров А. На коні й під конем.
5. Вовчок М. Ведмідь; Інститутка; Народні оповідання.
6. Дерманський С. Стонадцять халеп остапа Квіточки.
7. Королева Н. Легенди старокиївські.
8. Логвин Ю. Таємна перлина.
9. Мензатюк З. Як я руйнувала імперію.
10. Оксеник С. Лісом, небом, водою.
11. Пагутяк Г. Королівство.
12. Малик В. Черлені щити.
13. Малетич Н. Щоденник ельфа.
14. Арєнєв В. Порох з драконячих кісток.

Зарубіжна література:
1. Бомарше П. Севільський цирульник..
2. Мелвілл Г. Мобі Дік, або Білий Кит..
3. Мольєр. Тартюф.
4. Горден Ю. Світ Софії.
5. Руставелі Ш. Витязь у тигровій шкурі.
6. Софокл. Антігона.
7. Шведер О. Сни шовкопряда.
8. Апдайк Д. Завтра, завтра, завтра.
9. Толкін Д. Володар Перснів.
10. Парр М. Вафельне серце.
11. Вега Лопе де. Собака на сіні.

Список рекомендованої літератури за шкільною програмою для учнів 9-х класів, яка є у фонді обласної бібліотеки для дітей

Українська література:
1. Вовчок М. Інститутка.
2. Українські народні балади.
3. Легенди: Про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина.
4. Слово о полку Ігоревим.
5. Сковорода Г. "Бджола та Шершень"; "Всякому місту - звичай і права"; "De libertate (із Саду божественних пісень)".
6. Котляревський І. Енеїда; Наталка Полтавка.
7. Квітка-Основ'яненко Г. Маруся.
8. Гулак-Артемовський П. Рибалка.
9. Гребінка Є. Човен.
10. Гоголь М. Тарас Бульба.
11. Шевченко Т. "До Основ'яненка"; "Сон (У всякого своя доля...)"; "Кавказ; І мертвим, і живим, і ненародженим..."; "Катерина"; "Наймичка"; "У нашім раї на землі..."; "Доля"; "Росли к купочці, зросли...".
12. Куліш П. Чорна Рада.

Зарубіжна література:
1. Свіфт Д. Мандри Лемюеля Гуллівера.
2. Ґете Й. "Вільшаний король"; "Травнева пісня"; "Прометей".
3. Шиллер Ф. "До радості".
4. Гейне Г. Книга пісень ("На півночі кедр одинокий..."; "Не знаю, що стало зо мною..."; "Коли розлучаються двоє...").
5. Байрон Д. "Хотів би жити знов у горах..."; "Мій дух як ніч..."; "Мазепа"; "Паломництво Чайльд Гарольда".
6. Бальзак О. Гобсек.
7. Ібсен Г. Ляльковий дім.
8. Шоу Б. Пігмаліон.
9. Шолом-Алейхем. Тевьє-молочар.
10. Бредбері Р. 451° за Фаренгейтом.
11. Сігел Е. Історія одного кохання.
12. Лі Г. Вбити пересмішника.

Список рекомендованої літератури для позакласного читання:
Українська література:
1. Арєнєв В. Душниця.
2. Бачинський А. 140 децибелів тиші.
3. Величковський І. Зегар цілий і полузегарок;
4. Горак Р. Тричі мені являлася любов.
5. Вовчок М. Народні оповідання; Маруся.
6. Воробкевич С. Турецькі бранці.
7. Гребінка Є. Чайковський.
8. Дев'ятко Н. Скарби Примарних островів.
9. Забужко О. Оповідання зі збірки "Сестро, сестро".
10. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка.
11. Іваненко О. Марія.
12. Іванченко Р. Гнів Перуна.
13. Квітка-Основ'яненко Г. Салдацький партрет; Конотопська відьма.
14. Кониський О. Тарас Шевченко-Грушевський. Хроніка його життя.
15. Косач Ю. Володарка Понтиди.
16. Куліш П. Жизнь Куліша; Дівоче серце.
17. Костомаров М. Сава Чалий; Чернігівка.
18. Павленко М. Моя класнюча дівчинка.
19. Рутківський В. Сині води.
20. Семків Р. Як писали класики.
21. Шевченко Т. Автобіографічний нарис; Щоденник; Художник; Назар Стодоля.
22. Скляренко С. Святослав; Володимир.
23. Федькович Ю. Довбуш.
24. Шевченко Т. Кобзар; Автобіографічний нарис; Щоденник; Художник.
25. Свидницький А. Люборацькі.
26. Зубченко О. Перемагаючи долю.

Зарубіжна література:
1. Акутагава Р. Ніс.
2. Бальзак О. Батько Горіо; Шагренева шкіра.
3. Бронте Ш. Джейн Ейр.
4. Гюго В. Собор Паризької Богоматері.
5. Меріме П. Кармен.
6. Ремарк Е.М. Три товариші.
7. По Е. Ельдорадо.
8. Шиллер Ф. "Івікові журавлі", "Підступність і кохання", "Розбійники", "Вільгельм Телль".

(шорт-лист для організаторів дитячого читання)

Черкаси, 2012

Підготувала Н.Г. Ієвлєва

В наш час багаточисельні хіт-паради, топ-листи та списки «най-най» у всіх сферах нашого життя стали буденним явищем. Сьогодні багато говорять про кризу читання, але присудження літературних премій та шорт-листи доводять протилежне: люди читають, цікавляться книжковими новинками, визначають найцікавіші книги. Ось і ми вирішили дізнатися: які книги в Черкаській обласній бібліотеці для дітей є найпопулярнішими сьогодні серед дітей? Адже так ми більше дізнаємося про наших читачів: які сучасні діти? що їх найбільше захоплює? якими інтересами вони живуть?

Тож бібліотекарі на основі вивчення читацьких запитів у 2010-2011 роках склали список найпопулярніших книжок серед наших читачів, які умовно розподілили з 1 по 10 місце. При цьому списки окремо склали для читачів 1-4 класів та дошкільнят, 5-6 та 7-9 класів.

      Поет, перекладач, член Національної спілки письменників України.

      Народилася 18 грудня 1959 року на Житомирщині. Дитинство пройшло в селищі Смотрич Хмельницької області.

      1983 року закінчила інженерно-оптичний факультет Чернівецького державного університету. Працювала інженером, викладачем, програмістом.

       Вірші писала завжди. Перша публікація – п’ятикласницею в районній газеті «Ленінським шляхом». Школяркою двічі друкувалася в журналі «Піонерія». Пізніше була публікація російськомовної добірки в журналі «Донбас».

      Живе в Черкасах із 1982 року. Перша поетична збірка «Бджола на асфальті» вийшла у 2006 р.  Потім були  збірки «Розп’яття осені» (2007), «Совість. Переклади з Володимира Нарбута», «Право на весну», «Сутність» (2008), «Гусінь янголів», автопереклади «Горішина» (2009), «Різдвяне Немовля», «Поет у спідниці» (2010), «Під сонцем серця» (2011).

      Наталія Володимирівна, яка є керівником дитячого літературно-творчого гуртка «Пегасик» (Черкаська обласна бібліотека для дітей) підготувала дві книжечки з творами своїх вихованців. Книжечки мають назву «Пегасик і пегасівці» (2011-2012).

     Постійно співпрацює з журналами для дітей та юнацтва:

- «Веселі картинки (українською мовою)» – як перекладач;

- «Веселі уроки» – веде рубрику «Сторінки ерудитів»;

- «Весела перерва» – як перекладач та автор шкільних «запам’яталок».

(8.01.1935 – 14.12.1963)

Український поет і журналіст, діяч українського руху опору «шестидесятників».

      Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївцях Лубенського району, що на Полтавщині, в селянській родині. Вірші почав писати ще з шкільних років. А талант письменника розквітнув в Черкасах, куди після закінчення Київського університету імені Тараса Шевченка в 1957 році приїздить молодий журналіст. Тут він працював в газеті «Черкаська правда» та «Молодь Черкащини», пізніше кореспондентом «Робітничої газети». В Черкасах Василь Симоненко пише свої найголовніші твори.

      Перша його збірка поезій «Тиша і грім» (1962 р.) і казки «Цар Плаксій і Лоскотон», «Подорож у країну Навпаки», «Казка про Дурила» (1963 р.). Вже в ті роки набули великої популярності самвидавні поезії Симоненка. Окремий значний цикл становлять твори, в яких поет висловлює любов до своєї батьківщини – України («Лебеді материнства», «Україні» та ін.). У 1963 році В. Симоненка прийнято до Спілки письменників України.

      14 грудня 1963 року, двадцятивосьмилітнім він відійшов у вічність, залишивши нащадкам творчий заповіт – сотні талановитих віршів, десятки новел, оповідань, статей, казок, незавершену п’єсу із студентського життя… Похований у м. Черкасах.

      В. А. Симоненко – лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (посмертно) та літературної премії імені Миколи Островського (посмертно). В Україні встановлена щорічна літературна премія імені Василя Симоненка, а на Черкащині – обласна літературно-публіцистична (з 2001 р. - літературна) премія «Берег надії» імені Василя Симоненка.

      Його іменем названа вулиця в м. Черкасах та обласна бібліотека для юнацтва. В редакції газети «Черкаський край» створено «Музей В. Симоненка» (2005 р.).

День Соборності України – свято, яке відзначається щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. Йому передувало ухвалення 22 січня 1918 р. ІV Універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Соборність для України – це об’єднання навколо спільного стрижня, яким є українська державність, в єдине державне ціле всіх земель, які заселяє український народ. Соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовне єднання всього населення країни незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від досягнення реальної державності, забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, побудови процвітаючої демократичної національної держави.

Про історію соборності учням 5-9 класів можна прочитати:

Дзюбак Б. Здійснилися віковічні надії : 22 січня 1946 року було створено Закарпатську область у складі Української РСР / Б. Дзюбак // Урядовий кур’єр. – 2011. – 25 січ. – С. 7.

Лавренюк С. Тисячолітня пам'ять Соборності / С. Лавренюк // Голос України. – 2010. – 22 січ. – С. 1-3.


Реєнт О. П. Проголошення ЗУНР : проблема легітимації : до 90-річчя Акту злуки УНР і ЗУНР / О. П. Реєнт // Український історичний журнал. – 2009. – №1. – С. 4-11.

Щастя – яке воно?
(Штрихи до творчого портрета Майї Фролової)

Любити дітей означає розуміти їх. У  своїй книзі "Педагогіка любові і свободи" Юрій Азаров сказав про це приблизно так: "Щоб збагнути дитину, треба не опускатися до її рівня, а дотягатися до її почуттів". А дотягтися якраз і важко, складно, і щоб присвятити себе цьому, треба якогось мірою долати ще й свою природу. Бо подолання певних бар'єрів у собі й навколишньому світі заради доброї справи, заради когось - то ступінь духовної вивищеності. То - щастя.

Остання філософічна думка належить відомій в Україні і далеко за її межами російськомовній дитячій письменниці нашого краю Майї Флорівні Фроловій. На жаль, єдиній послідовній письменниці дитячої теми на Черкащині. Незнання дитячої психології чи небажання вникати в проблему природи одвічних конфліктів між дітьми та дорослими, в проблему внутрішніх суперечностей підлітків, а, може, й применшення її ролі на фоні глобальних сучасних перипетій та масове звернення письменництва до пошуків історичної фактури минулого, до світу корупцій та вбивств, до "вигукування" один поперед одного патріотичних гасел та лайок, мовляв, які ми "сякі-такі", призвело до складної ситуації: зачитані на потрюху старенькі дитячі книжки ревно оберігаються пильним оком бібліотекарів. Атим часом школярі шукають відповідей на ті запитання, які їх турбують і на які не завжди можуть отримати помічне слово поради. І чи не відсутність цікавої дитячої літератури на морально етичні теми різко знизила бажання читати у молодших вихованців, їхній інтерес до книжки взагалі? А телебачення, здебільшого аморальне? А обмеженість можливостей реалізувати свої здібності в позаурочний час? І, звичайно ж, турбота батьків про своїх чад скоріше матеріальна, аніж духовна. Все це часто штовхає наших дітей у складні життєві ситуації. Тоді ненавченість аналізувати свою поведінку і її наслідки, не завжди правильне уявлення про духовні й матеріальні людські цінності ставлять перед ними масу проблем. І вони страждають. Вони в пошуках себе в цьому світі, у власній безпорадності й незбагненності. Чому я такий і в чому сенс людського життя? Що таке щастя і справжня любов? А ностальгія за рідним краєм? Як зберегти свою гідність і навчитися цінувати дружбу? Чи ж можна уникнути конфлікту з батьками? Ці та інші питання порушені письменницею Майєю Фроловоюуїї майже трьох десятках дитячих книг із таким вагомим творчим доробком вона підійшла до свого сімдесятирічного ювілею. Кожен її твір - то відкриття, то порада, то уроки мислення, співчуття, роздумів, моралі. Авторка, добре знаючи психологію дітей, вміло виписує художнім словом не тільки їхній біль і страждання, а й допомагає осмислювати власні вчинки героїв, поривання, вказує, як можна не загубити себе, дає можливість збагнути: хто ж я? Вже самі назви книжок спонукають читача до нових роздумів, як от: "Не спеши ставать на колени", "А вы мне кто?", "Девочка, которая придумала себя", "Ау, мама!", "Задумайся о себе", "Счастье - оно какое?", "Найди меня, мама", "Современная девочка", "Капризуля" і т.д.

Географія книжок Майї Флорівни, як і географія її життя, надто широка. Єдиним був і залишився поруч нас біль, перелитий у слово, аби застерегти молодше покоління від духовних спотикань.

Народилася письменниця 6 січня 1931 року в м. Сміла в різнонаціональній родині. Батько Флор Лепешко - українець, колишній відповіда-льний секретар смілянської районної газети "Червоний стяг" (нині "Смілянські обрії'), мати - Броніслава Броніславівна - чистокровна полька. Маючи початкову медичну освіту та вже двох дітей — Володю і Майю, вона виявила бажання в 1941 му році вступити до Черкаського педінституту на факультет російської філології.

Згодом для дев'ятирічної Майї, що навчалася в третьому класі Смілянської школи №3, почалася довга дорога поневірянь; спочатку до бабусі в Сибір, потім, з початком війни, евакуювалася з родиною в Чувашію, далі - знову Сибір, і лиш по закінченню Корсунь-Шевченківської битви знову повернулася до рідної Сміли. Про свої дитячі переживання і враження Майя Фролова пізніше напише у своїх автобіографічних книжках "НадТавдой-рекой" і "Ау, мама!"

В Саранську навічно лишилися могили її дідусів, бабусь, братів. А портрети діда Броніслава, дворянина за походженням, і досі прикрашають стіни одного з тамтешніх музеїв.

Як відповідальному секретареві газети, батькові Майї Флорівни доводилося виїжджати на "передову", тому дев'ятий клас дівчина закінчувала в Західній Україні, в Дрогобичі, серед голоду, холоду, в убогості. Небайдуже серце майбутньої письменниці всотувало в себе босоноге дитинство своє і своїх однолітків, членів молодіжної національної організації, щоб потім виповісти все це в книжці "Гуси-красньїе лапки".

Родинні літературні смаки вишумовували у Майї Фролової ще з дитинства — від першого знайомства з Шевченковим "Кобзарем", пізніше подарованим їй бабусею Вікторією, з тої "Причинної", яку читала в далекому Сибіру "рядочок за рядочком", обливаючись слізьми за дівчину і того козака, що "в дуб головою". "Я й читати по справжньому навчилася по "Кобзарю", - напише в одній зі своїх книг письменниця.

Далі - були мрії про літературну діяльність. З великим захопленням дівчина неодноразово перечитувала рідну літературу XIX століття, нади-хаючись уроками вчительки української мови. Закінчивши школу зі фібною медаллю, вступила до Чернівецького університету на факультет російської філології.

Нелегка жіноча доля (а письменницька й поготів) спіткала Майю Флорівну. Вийшовши заміж на третьому курсі університету, а згодом народивши двох доньок, вона мужньо долає тисячі кілометрів уздовж івпоперек Радянського Союзу через постійні чоловікові відрядження, нпрофесією військового: Москва, Магадан, Владивосток, Грузія, Далекий Схід... "Вагони, пароплави, літаки, клунки, вживання на чужому місці..." Комуналки, бруд, невдоволення сусідів тіснотою на кухні; чужорідне середовище із зовсім незнайомою мовою, звичаями, не-сприйняттям жінки як такої (в Грузії). А ще - самота, постійне перебування наодинці з материнськими клопотами, бо ж дітей виховувала практично сама. І... для творчої людини - багатющий діапазон пізнання. І невідступна мрія про обов'язкове повернення до рідного краю.

Зі страждань і болю, з любові до життя, до людей, у 1960 році, працюючи в Магаданському видавництві та після ряду зустрічей з відомими цікавими людьми, з'являється перша публікація письменниці—оповідання про мужність одного з льотчиків, який воював у Єгипті.

Маючи досвід коректора та літературного редактора, спробувала написати першу книжку дитячих спогадів про перебування в бабусі на Півночі - "Солнечная Северяния", яка побачила світ в 1962 році. Єдина на той час дитяча книжка про Північ швидко і успішно розходиться між читачами. А потрапивши в Москву, привертає увагу тамтешніх літературних видавців, і Майя Фролова отримує звідти пропозицію видати цю повість. Скромна жінка навіть пише відповідь, що вона не письменниця. Але її талант був помічений і підтриманий. "Солнечная Северяния" виходить і в Москві. Таким чином, ніколи не мріючи про долю письменниці. Майя Флорівна нею стає.

Натхненна праця над словом, над собою приносить їй успіх за успіхом. Однак, перебуваючи у Владивостоку, письменницю спіткає невдача через зовсім безобідну, здавалося б, книжчину "Есть на свете разные земли", в якій авторка розповідає про дружбу двох дівчаток - українки і єврейки, остання з яких виявляється послідовнішою у своїх вчинках. За такий художній показ представник із Москви "потріпував у повітрі книжкою" і називав її авторку "сіоністкою". Неодноразово Майя Фролова викликалась до крайкому партії. За її "творчість" був звільнений з роботи редактор видавництва, а запланований вступ до Спілки письменників відклали майже на два роки. Тільки в 1971 році щасливий лист із Москви за підписом відомого письменника С. Михалкова сповіщає про її офіційне членство в Спілці письменників СРСР.

В 1972 році, маючи в своєму доробку вже п'ять-шість книг, на запрошення (та за клопотанням Миколи Негоди) Майя Фролова з доньками переїздить із Грузії до Черкас.

У нещодавно написаних спогадах для дітей про ностальгію ("Де народився, там і згодився") авторка щиро зізнається: "Яким щастям було, коли мене запросили до Черкас. Тяжіння до рідної землі, де пуп закопаний, я відчувала завжди. Тут створювалася Спілка письменників України, треба було мати десять членів Спілки, стільки їх ще не набиралось. Дали квартиру, і я довгі місяці спала на матраці, покладеному на книжки, а молодша донька - на залізному солдатському ліжку, що подарувала добра знайома (старша донька в той час вже навчалася в Москві). Чоловіка ж не звільнили одразу від служби".

І тут, де "і рідні стіни помагають", Майя Флорівна вперше відчула себе не тільки письменницею, а й рівноправною людиною.

Книжка за книжкою виходять з-під її талановитого пера, користуються неабиякою популярністю серед дітей та дорослих, бо ж цікаві, правдиві й доступні кожному серцю. Тому і пошанована її творчість високою премією ім. В. Короленка. Повість "Задумайся о себе", рекомендована на конкурс видавництвом "Веселка", виборола першу премію, а "Капризуля" без відома авторки в дні слов'янської культури була визнана кращою дитячою книжкою. Хіба це не визнання?

Виповнилося більше сорок літ з часу першої публікації письменниці, більше сорока літ – невтомної роботи з літературно обдарованими дітьми при обласній дитячій бібліотеці. Натхненна праця, овіяна добротою і мудрістю, любов'ю і бажанням прищепити дітям через слово найкращі почуття, виховати особистість - ось щастя Майї Флорівни. "Я горджуся тим,що пишу для дітей",—щиро зізнається письменниця. Творчість для неї – це "третій поверх", що підносить людину до найвищих духовних сходжень. Майя Фролова хоче, щоб ЇЇ книжки допомагали. Скажу відверто: вони й справді помагають. І це – щастя...

Недавно я прочитала її "Капризулю". Ще в рукописі ця повість була запропонована авторкою дівчатам-підліткам: чи потрібно таке друкувати? "Потрібно, - зворушено відповіли їй. –Таке повинні б читати ще в  п'ятому класі, бо в дев'ятому вже може бути пізно".

Так, дійсно, це відверта внутрішньо монологічна мовалегковаж-ної п'ятнадцятилітньої юнки, яка невтримно хоче позбутися гріховної "опуклості". В процесі довгого і гнітючого осмислення своїх помилок та з допомогою мудрих бабусиних порад, вона нарешті робить певні висновки, чим саме застерігає інших від подібного.

Знання проблем сучасних підлітків, їхніх уподобань, стилю спілкування, відвертий показ речей такими, які вони е, динамічність розвитку думок героїні, психологізм характеру - все це робить повість цікавою, споглядально осмислювальною, такою, що містить у собі глибокий виховний потенціал.

Творчості Майї Фролової притаманна також стислість і ясність художнього викладу, вміння помічати цікаві деталі у дитячих характерах, у їхньому спілкуванні з дорослими.

Сюжет для письменниці – то біль, який сягнув її серця, яким вона хоче доторкнутися через слово й до інших. Тому авторка не тільки одночасно страждає, роздумує зі своїми героями, а й захищає їх, допомагає "вийти на світло", адже письменник, переконана Майя Флорівна, повинен давати читачам віру в життя. Це теж одне із її щасть...

Зелено обплетена кімнатними квітами затишна квартира, щедро виповнена густим віконним світлом. Книги. Безліч книг. Уздовж всієї стіни – малюнки внуків, портрети рідних, вишивки письменниці. Акваріумні рибки доповнюють райдужність світлиці і... її душі. І кицька Мотька, привезена Майєю Флорівною із Коктебеля в рукаві куртки.

Залюбки вилазить їй на плече, обнімає, тулить свою смугасту голівку до жіночої щоки, скручується на руках у тугий клубок. Любить господиню. Аякже, про неї вже й книжчина написана "Побаски кошки Мотьки"!

На письмовому столі – листи доньок, зятів. Молодша Аня зі своїм чоловіком – теж письменники. В Саранську видають молодіжний журнал під спільним псевдонімом "Юрій Самарин". І внучка потроху пише. Можливо, і вона піде слідами батьків та бабусі. Бо саме її, бабусина, любов укущила в них усіх любов до слова.

Он як пише донька про це:

Книги, написані на кухні; ночі, недоспані через дитячі хвороби; війна, евакуації, нестатки,
ностальгія – все пережито і подолано. А подолання – то щастя. То ступінь духовного вивищення.

Отож, Майя Фролова й донині вивищує своїм мудрим словом дитячі душі — "пегасиків", плекаючи нові могутні таланти.

Таке воно – її щастя.

Дай, Боже, його їй на многії літа!

Валентина Коваленко,

голова Черкаського обласного осередку

Національної спілки письменників України,

кандидат педагогічних наук,

доцент Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького,

лауреат обласної літературної премії «Берег надії» імені Василя Симоненка

та Всеукраїнської літературної премії «Благовіст».

Член Національної спілки письменників України з 1998 року.

Управління культури Черкаської облдержадміністрації
Черкаська обласна бібліотека для дітей

Славетні українці - наші земляки

Краєзнавча розповідь для учнів 8-9 класівВип.3

Черкаси, 2003

Дорогі друзі!

Черкащина — батьківщина багатьох відомих усьому світові людей: ПОЕТА І ХУДОЖНИКА Тараса Шеченка, композитора О.Гулака-Артемовського, класиків української літератури І.Нечуя-Левицького, М.Старицького, ще майже 200 митців, серед яких літератори С.Єфремов, М.Драй-Хмара, Т.Осьмачка, хореограф В.Авраменко, художники І.Їжакевич та І.Падалка, вчений-сходознавець А.Кримський. Тут жили і творили помолог і плодівник П.Симиренко, письменники Г.Сковорода, І.Котляревський, Є.Гребінка, М.Гоголь.

Про тих, хто залишив слід в історії нашого краю за часів козацької доби ви мали нагоду дізнатись із двох попередніх випусків.¹

З нашими славетними земляками- вченими, які жили і працювали у ХІХ - першій половині ХХ століття, ви познайомитись в третьому випуску краєзнавчих розповідей.

* * *

Як відомо, у 1840 р., в Петербурзі, з ініціативи Євгена Гре­бінки, приятеля Т. Шевченка, коштом багато­го нашого земляка, Петра Івановича Мартоса, друкарня Фішера видрукувала першу збірку поезій Т. Шевченка, яку назвали «Кобзарем».

Ця мала Шевченкова книжечка здобула в Україні відра­зу широку громаду читачів і мала великий успіх. «Кобзар» Т. Шевченка спричинив справжнє відродження української літератури, започатковане І. Кот­ляревським, його славною «Енеїдою». Жодна книжка в світовій літературі не мала такого значення, як «Кобзар» для України. Т. Шев­ченко вже тим першим «Кобзарем» виявив себе геніаль­ним українським поетом та борцем за свободу, за правду і справедливість

¹Видатні люди Черкас: Краєзнавча розповідь для учнів 7-9 кл. Вип.1. - Черкаси, 2002.- 10 с.
Славетні українці- наші земляки: Краєзнавча розповідь для учнів 8-9 кл. Вип.2. - Черкаси, 2003. - 12 с.

для всіх людей і всіх народів світу.

Відтак з'являлися інші поеми і поезії Т. Шевченка, в різ­них журналах і окремих книжках — «Кобзарях», але пер­ше повне видання поетичних творів Т. Шевченка, під на­звою «Кобзар», з'явилося тільки в 1907 р., в Петербурзі, за старанням і редакцією Василя Доманицького.

Він, мабуть, перший перевірив усі власноручні рукописи Шевченка, які збереглися, а крім цього, використав усю доступну йому літературу з історії текстів.

Василь Доманицький - наш знаменитий земляк, історик, літе­ратурознавець, публіцист, популяризатор, політичний і громадський діяч-кооператор. Народився, як подає проф. І. Витанович в «Історії українського кооперативного руху», 7 березня 1877 р., в селі Колодистому, Звенигородського повіту на Київщині, в родині священика. Василь закінчив Київську гімназію і історико-філософський факультет Київського університету. Як студент Володимира Антоновича, провадив археологічні розкопки на Звенигородщині. Він автор праць «Козаччи­на на переломі XVI— XVII сторіч», «Пісня про Нечая», «Ба­лади про Бондарівну», «Піонер української етнографії 3. Доленґа Ходаковський», «Критичний розгляд над тек­стом «Кобзаря» і «Авторство М. Вовчка».

В. Доманицький не цурався й політики. У 1900-1910 рр. В. Доманицький брав дуже активну участь у кооперативному русі, починаючи від заснування ощадно-позичкового товариства в селі Колодистому і за­кінчуючи співзасновництвом «Союзбанку» і «Споживчого Союзу» в Києві .

Василь Доманицький не змарнував жодної хвилини без праці як творчої, так і громадської. За спогадами його сучасників, він ніколи не дбав про себе. Недоїдав, а свої мізерні кошти вкладав у книги, громадські справи. Усього 10 років активної праці, з них п'ять - у ліжку, але й вони були заповнені працею. Так на побережжі Адріатичного моря, в лікарняному ліжку, перекладає "Жерміналь" Золя, російські повісті Марка Вовчка. О.Лотоцький писав про нього, що він мав "феноменальний стимулятор людської енергії".

За громадську діяльність В.М.Доманицький був засуджений до заслання на Північ, згодом замінене на 3-річне перебування за кордоном.

Помер в Аркашоні (Південна Франція) 10 вересня (28 серпня за ст.стилем) 1910 року. Він прожив усього 33 роки, але залишив по собі велику спадщину , яку ще треба вивчати і вивчати. В. Доманицький хоч «мало жив — та багато зробив», як говорили про нього сучасники.

Література:

1. Доманицький Василь // Енциклопедія україно-знавства: Слов.частина/ Гол.ред.В.Кубійович.-Париж-Нью-Йорк, 1966.-Т.2.-С.560.
2. Доманицький Василь// Українська радянська енциклопедія. -К.,1979.-Т.3-С.433.
3. Доманицький Василь// Шевченківський словник у 2 т.-К., 1976.-Т.1.-С.195.
4. Іскорко-Гнатенко В. Громадянський обов'язок Василя Доманицького: Минуло 125 років від дня народження вченого// Літ.Україна.-2002.-28 берез.(№12).-С.7.

Додаткову інформацію про українського вченого Василя Миколайовича Доманицького Ви можете знайти також в Інтернеті:
http://kolibry.astroquru.com/01050599.htm
http://www.hi-edu.ru/Brok/01050599.htm

Михайлова гора у Прохорівці над Дніпром - наша національна духовна святиня. Вона тому й Михайлова, що понад тридцять років, аж до самої смерті, тут жив і творив професор Михайло Олександрович Максимович (1804—1873).

Син Олександра і Гликерії Максимовичів був, поза всяким сумнівом, вундеркін­дом. Щось особливе таки дісталося йому від Бога. Недарма дехто з гімназійних учи­телів, помітивши ранню Михайликову пристрасть до збирання флори по гаях, яругах та монастирських садах, казав: бути йому московським професором ботаніки.

Різнобічність наукових захоплень Михайла Максимовича, яка пізніше дивува­тиме його друзів, опиралася на фамільну традицію. П'ятеро Тимковських — рідних братів його матері — потрапили до енциклопедії Брокгауза і Ефрона! Були вони професорами, високими державними службовцями, майже всі мали літературний хист.

Рід Тимковських виколисався у придніпровських лісостепах. Неподалік від Золотоноші був колись хутір Тимківщина, куди не раз і в малі, і в зрілі свої літа приїздив Максимович.

Чехи назвали б його «будителем» — цим словом наші західні сусіди-слов'яни вшановують тих, хто в страшних обставинах гніту й приниження не давав приспати свою націю, усе робив, щоб утвердити її культуру, гідність, славу.

Доля поділила життя Михайла Олександровича на дві половини. Спочатку блискуча кар'єра вченого у Московському університеті, друж­ба з В. Одоєвським, О. Пушкіним, В. Жуковським, П. Кулішем, О. Бодянським, М. Гоголем. Т. Шевченком, у 30-річному віці — посада ректора у щойно відкритому Київському університеті імені Святого Володимира.

Слід пам'ятати, що Київський університет відкрили невдовзі після придушення польського повстання 1830-1831 років й закриття багатьох польських шкіл, які до того домінували на Поділлі, Волині, Київщині. Він мав стати форпостом «общерусизма» на берегах Дніпра. (Втім, серед викладачів нового університету бу­ло чимало поляків; римське право, наприклад, читав брат Адама Міцкевича). М. Максимовичу довелося займатися налагодженням навчального процесу, господарськими питаннями, тричі на тиждень проводити засідання універ­ситетської ради і ще тричі — засідання правління...

У Київському університеті професор Максимович читав російську словесність. Ще в Москві він займався дослідженням «Слова о полку Ігоревім». 1839 року з-під його пера вийшла «История древней русской словесности». Але в тому то й річ, що Михайло Олександрович був щедро обдарованою натурою: він міг дозво­лити собі «розкидатися». Ще живучи в Москві, цей ботанік від Бога видав кілька випусків альманаху «Денница», захопився збиранням фольклору. Його збірка «Ма­лороссийские песни» відіграла неабияку роль в історії українського романтизму. 1834 року з'явилося нове, доповнене її видання. П. Куліш писав, що, коли він, новгород-сіверський гімназист, прочитав «книжку сю», вона стала для нього «первою над усіма іншими».

З Максимовича почалася українська фольклористика як наука, оскільки він вперше подав класифікацію пісень, водночас дуже цікаво проаналізував їх особливості у зіставленні з піснями російськими. Пристрасть до фольклору здавалося б, не залишить Максимовича ніколи. Проте з 1837 р. він усе більше захоплюється дослідженням історії. В його особі маємо од­ного з кращих знавців історії Києва: це місто — в середині XIX століття не таке вже й велике, всього з 50-тисячним населенням - Михайло Олександрович любив, обходив усі його найпотаємніші закутки, пагорби, оглянув і по можливості дослідив пам'ятки старовини. Він був чудовим гідом для своїх друзів, які в середині 1830-х приїздили до Києва — М. Гоголя, М. Надєждіна, М. Погодіна, П. Киреєвського...

Варто згадати також близьке знайомство і співпрацю М. Максимовича з ректором духовної академії Інокентієм Борисовим. За їх участі 1843 року при ки­ївському губернаторі було створено «Временную комиссию для разбора древних актов», яка зайнялася збиранням і виданням пам'яток старовини.

У груд­ні 1835 р. Михайло Олександрович подав у відставку з посади ректора. Передусім — через серйозні проблеми зі здоров'ям. Ще в 25-річному віці йому відмовило праве око, тепер же із зором стало зовсім кепсько. До всього додався жорстокий ревма­тизм. 1841 року М. О. Максимович назавжди поселяється в хаті на Михайловій горі.

Складаючи ректорські обов'язки, Максимович сказав, що три півріччя, які минули з часу затвердження його на посаді, були «самым лучшим воспоминанием» його «гражданской жизни».

Не забуваймо, що в цю пору йому було всього 37 років! Уряд призначив колишньому ректорові й професорові щорічну пенсію — 762 рублі, і з того моменту бере поча­ток сумна історія подвижництва серед скрути й самотності.

Максимович поселився на горі у звичайній хаті (будинок він збудує значно піз­ніше). Найбільшою цінністю в ній була зелена скриня, у якій учений зберігав свій архів. Важко уявити, як жилося б тут самотньому холостяку, якби не його сестра: вона взяла на себе, по суті, всі домашні клопоти. Час від часу Михайло Максимович виїздить до Києва або до Москви, живе там по кілька місяців, працює в архівах і бібліотеках. Він багато пише і друкується. М. Максимович видав три випуски аль­манаху «Киевлянин» і два — «Украинец»! Мріяв навіть перетворити «Киевлянин» на журнал і для цього готовий був... продати Михайлову гору...

1853 року померла сестра Максимовича. Невдовзі він одружився.

Влітку 1859 року Михайлову гору відвідав Тарас Шевченко. Він був зайнятий думками про влаштування власного домашнього гнізда, і приклад старого Макси­мовича не міг не запалювати його мрії про затишок. «И где он, старый антикварий, выкопал такое свежее, чистое добро? И грустно, и завидно!» — записав він у щоденнику після зустрічі в Москві з подружжям Максимовичів. Чи ж дивно, що в листах до Марії Василівни Максимович Тарас Шевченко просив її знайти для нього «моло­ду княгиню»? Звичайно, таку, як сама Марія Василівна. На Михайловій горі поет написав поему «Марія». Тут і досі стоїть «дуб Шевченка», під яким він лю­бив відпочивати... Через два роки Максимовичі хоронитимуть Тараса на канів­ській горі...

Життя ж самого Максимовича навесні 1860 р. осяє радість народження сина Олексія.

10 листопада 1873 р. у своєму будинку на Михайловій горі він тихо відійшов у вічність. Великого зібрання своїх праць у трьох томах він уже не побачив.

Література:

1. Панченко В. Тест на патріотизм: Михайло Максимович - забутий аристократ духу //Україна incognita /За ред. Л.Івшиної. К., 2002.- С. 159 - 169.
2. Максимович М.О. Киевъ явился градомъ великимъ...: Вибранi краєнознавчi твори / М. О. Максимович;
3. Упоряд.В.Замлинський; Авт.примiт.I.Бутич. - К.: Либiдь, 1994. - 448с.: iл. - (Пам'ятки iсторичної думки України).
4. Береговий П.М. Видатнi вiтчизнянi ботанiки / П. М. Береговий, М. А. Лагутiна. - 2-ге вид.; перероб.,доп. - К.: Рад.шк., 1969. - 222с.: фотоiл.
5. Енциклопедiя українознавства: Перевид.в Украiнi. Т.4 : К-М / Гол.ред.В.Кубiйович. - К.: Глобус, 1996. - 394с.: iл. - (УБС).
6. Єфремов С.О. Лiтературно-критичнi статтi / С. О. Єфремов. - К.: Днiпро, 1993. - 351 с.:

Цікаву інформацію про життя Михайла Максимовича можна знайти на сайтах в Інтернеті:

www.lib-gw.univ.kiev.ua, www.wek.kiev.ua

Микола Федотович Біляшівський… Мало хто знає це ім'я. Така вже доля українських учених, імена котрих через безглуздий і надуманий так званий «український буржуазний націоналізм» було забуто. Всього себе і своє життя він віддав вивченню рідної історії, археології та етнографії. Саме Біляшівський стояв біля джерел музейної справи в Україні, він започаткував і створив Київський держав­ний Історичний музей України.

Народився Микола Федотович 12 жовтня 1867 року в м. Умані у родині священика. Незабаром сім'я переїхала в село Острійки поблизу Білої Церкви. Доля не була надто прихильною до хлопчика, вона ніби заповзяла­ся гартувати його на тяжких втратах, у нелегких випробу­ваннях. Миколці було лише 4 роки, коли померла його ма­ти, а через кілька років і батько. Але незважаючи на життєві біди, доля на­ділила його світлим розумом, цікавістю до всього і водно­час наполегливістю, здатністю долати всі труднощі в ім'я поставленої мети.

Після закінчення гімназії, влітку 1885 р. Микола Федо­тович вирушає в подорож селами України, і, як справжній дослідник, заводить щоденник, куди записує все, що вва­жає важливим, основну увагу приділяючи обрядам.

А захоплення археологією викликали розкопки Китаївського могильника на околиці Києва. Це захоплення ще більше зміцніло, коли він всту­пив 1885 р. до Київського університету Святого Володими­ра. Археологічні дослідження привернули особливу увагу спеціалістів і стали темою для доповіді Біляшівського на VIII Археологічному з'їзді у Москві. Через три роки, подорожуючи правим берегом Дніпра, Микола Федотович дійшов до річки Рось. Зупинившись у селі Пекарі, він дізнався, що недалеко від Канева є Княжа Гора, звідкіля селяни приносять різні старовинні речі і продають їх. У цей період Біляшівський починає співро­бітництво з журналом «Киевская старина». Отже, з допо­могою видавництва у вересні 1891 р. Біляшівський почи­нає систематичні дослідження Княжої гори. На основі ви­вчення пам'яток кам'яного віку і давньоруського часу до­водить існування тут в минулому давньоруського міста Роденя.

Удосконалював свою освіту в Мос­ковському університеті, де вивчав антропологію та етногра­фію.

Після закінчення Московського університету Микола Фе­дотович виїздить до Варшави. Там протягом 1894-1897 рр. працює завідуючим архівом, де зберігались надзвичайно цінні матеріали з історії України, які до нього ніким не вив­чались. Микола Федотович із властивою йому енергією та допитливістю взявся за вивчення цих матеріалів.

Влітку 1897 р. у зв'язку з підготовкою XI археологічно­го з'їзду Микола Федотович приїздить до Києва, де бере найактивнішу участь в організації виставки до з'їзду у приміщенні щойно збудованого музею. Відкрита в 1899 р. виставка фактично поклала початок існуванню музею. Так, працюючи над її створенням, М. Біляшівський стає членом Товариства любителів старожитностей та мис­тецтв. Він зна­йомиться з В. В. Хвойкою, підтримує зв'язки з археолога­ми Львова, Варшави, Казані, бере участь в організації ет­нографічних виставок у Москві і Петербурзі.

В 1902 р. музейний комітет запропону­вав йому посаду директора. Біляшівський радо погодився. З цього часу музей став для нього домівкою в повному ро­зумінні цього слова. Тут, у підвалі, він мешкав із своєю сім'єю.

Офіційно музей відкрито ЗО грудня 1904 року.

У 1910 р. М. Біляшівського захоплює думка влаштувати виставку, присвячену Т. Г. Шевченку. За короткий час йому пощастило зібрати багато нових, зовсім невідомих і дуже цінних творчих матеріалів, переважно з приватних колекцій. Відкрилась вона в 1911 р. і налічувала 87 творів митця. Виставка поклала початок спеціальному Шевчен­ківському відділу в Київському музеї.

Можна тільки дивуватись, звідки брались у Миколи Федотовича сили, щоб витримати той стрімкий темп, у якому він жив і працював: робота в музеї, організація ви­ставок, поїздки в експедиції, участь у засіданнях числен­них всеросійських і регіональних товариств, співробітниц­тво в газетах, листування з багатьма відомими вченими і діячами культури.

Під час революцій та громадянської війни в Україні Ми­кола Федотович продовжував працювати директором музею. Вико­нуючи постанови радянської влади про націоналізацію предметів мистецтва, він звіз до музею коштовні колекції київських меценатів (Терещенків, Ханенків та інших) і цим врятував величезні мистецькі цінності від знищення.

Велику роботу провів Микола Федотович щодо будів­ництва і розвитку Полтавського, Чернігівського та інших музеїв, а також відкриття відділів українського мистецтва в музеях Москви та Петербурга. Багато сил він доклав і до охорони архітектурних пам'яток.

За своє життя написав 65 наукових праць, а разом із статтями та замітками — близько 300. 21 квітня 1926 р. Микола Федотович по­мер. Як заповідав М. Ф. Біляшівський, його похо­вали біля Княжої гори під Каневом.

Література:

Антонова О. Доля вченого //Черкаський край - земля Богдана і Тараса: Культурологічний зб.- К., 2002.- С.465-470.

Біляшівський Микола Федотович (1867-1926): Українці //Однокласник.- 1996.- №3.- С. 10-11.

Віталенко К. Сторінки життєпису //Старожитності.- 1993.0 №1. - С.7.

Кілієвич С. Академік М.Ф.Біляшівський - перший директор Національного музею історії України //Киівська сттаровина.- 1999. - №4. - С.80-86.

У пантеон визначних діячів української культури Сергій Олександрович Єфремов (1876-1939) увійшов передусім як видатний знавець української літератури й мови, як історик літератури та літературний критик. Більшості наших сучасників він знаний як автор відомої "Історії українського письменства". Але, крім наукової праці, він активно займався й політикою в підросійській Україні.

Народився майбутній учений і письменник 1876 р. в с. Пальчик Катеринопільського району в родині священика. В дитинстві читав Скотта, Байрона, Гюго, Гоголя, Пушкіна, Кольцова, Карра, Боборикіна, Карамзіна, Одюбона, журнали «Вест-ник Европы», «Дело», науково-популярні народні книжки, різні газети. Потому перечитував Куліша, Марка Вовчка, Костомарова, Квітку, Левицького, Котляревського.

Національну самосвідомість, що з часом перетворилась в жертовний патріотизм, юний Сергій здобував самотужки, підкріплюючи її ідеями з роздобутих українських книжок та зустрічами з українськими діячами. Це самоусвідомлення себе українцем дозріло й закріпилось у Києві, куди Єфремов, покинувши рідну домівку, переїхав вчитись, спочатку в духовній семінарії, потім - у Київському університеті Св. Володимира на юридичному факультеті (1895-1901). Саме у Києві формуються його політичні уподобання під впливом лекцій, доповідей, зустрічей з відомими діячами української історії та культури - М.Грушевським, В.Антоновичем, О.Кониським.

Сергій Єфремов співпрацював у часописах, науково-по­пулярних виданнях «Зоря», «Правда», «Кіевская старина», «ЗНТШ», «ЛНВ», «Нова Громада», «Рада», «Громадська Думка», «Нова Рада», «Україна», «Література»; «Украинская жизнь». Протягом 1895—1918 рр. був одним із керів­ників видавництва «Вік».

За царату не раз зазнавав переслідувань, арештів. У до­бу державного відродження був заступником голови Українскої Центральної Ради. Після перемоги більшовизму С. Єфремова заарештовують (1929), а через рік виносять смертний вирок як голові організації СВУ. Однак смертну кару пом'якшили — і вчений дістав десять літ ув'язнення, перші сім з яких відбув у Ярославському «політізоляторі», потім був переведений до Володимирського. З 1939 р. його доля невідома.

Слід зазначити, що С. Єфремов де­що недооцінював літературу XVII—XVIII ст., вважав її схоластичною, відірваною від «живого життя». Натомість усі свої творчі нахили, зусилля віддав дослідженню видат­них літературних постатей XIX — початку XX ст.: Т. Шевченка, Івана Франка, Карпенка-Карого, Михайла Коцюбинського, Нечуя- Левицького, В. Б. Панаса Мирного та ін. С. Єфремов писав перед­мови, готував наукові коментарі та примітки до видань творів Л. Глібова, Є. Гребінки, О. Кониського, І. Котля­ревського, Б. Грінченка, М. Коцюбинського. Протягом 1927—1928 рр. його стараннями побачили світ «Щоденник» та «Листування» Т. Шевченка.

Слід додати, що С. Єфремов був послідовним у погля­дах на літературу, загалом на літературно-мистецький про­цес. Досить критично ставився до модернізму, символізму. С. Єфремов залишив дослідникам значний публіцистич­ний доробок. Його нарис «З громадського життя на Україні» і нині може служити за взірець наукової публіцистики, бо, як зазначає її автор у передньому слові, питання стоїть «про світогляд і напрям у громадській роботі».

Література:

Лицар духу //Шк. б-ка.-2003.- №5.- С.132-133.

Сергій Єфремов // Сто найвідоміших українців. К. - М., 2002,- С. 392 - 398.

Серед учених початку ХХ століття, чиє життя було нерозривно пов'язане з Україною, дуже яскравою особистістю є видатний сходознавець і славіст Агатангел Юхимович Кримський. Людина феноменальної пам'яті, глибоких знань і тонкої інтуїції, на питання, якими мовами він долодіє, жартував зазвичай, що легше перелічити ті, котрими він не володіє.

Провідний орієнталіст і славіст Російської імперії, А.Кримський стояв біля витоків створення української сходознавчої школи, практично знищеної у роки сталінських репресій. Напружену працю вченого , педагога і адміністратора він поєднував із літературно-художньою творчістю, ввійшовши в історію української літератури як оригінальний поет і саомобутній прозаїк.

Народився Кримський у сім'ї вчителя, в місті Володимир-Волинському. Незабаром після народження Агатангела родина переїхала до Звенигородки, де з юного віку хлопчик перебував в атмосфері української глибинки. Невеличке містечко все життя було йому рідною домівкою, до нього він приїздив відпочивати та набиратися натхнення для творчості. Тут, у Звенигородці, вченого було заарештовано і вивезено спочатку до Києва, а потім у далекий Кустанай.

Освіту Агатангел Юхимович здобував у гімназіях Острога, Києва з1881 до 1885 року. Закінчив Колегію Павла Галагана, Московський Лазаревський інститут східних мов та історико-філологічний факультет Московського університету. Впродовж 1896-98 років перебував у науковому відрядженні в Сирії та Лівані. Потім викладав у Московському університеті, Лазаревському інституті східних мов. Ним було опубліковано понад 500 статей. Перу Кримського належать всесвітньовідомі праці з історії арабської, перської, сирійської, хамітської, тюркської та інших літератур. Відомий був Агатангел Кримський і як чудовий поет, перекладач. Він знав 50 мов. Був закоханий у Лесю Українку у прямому розумінні цього слова. Дружив з Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським.

Переїхавши у 1918 році до Києва, він посів кафедру східної історії в Київському університеті, був одним з організаторів Всеукраїнської академії наук, очолював інститут української мови, написав низку праць про українську граматику, історію рідної мови.

Але влада повсякчас ставилася до вченого з недовірою. На початку війни, у липні 1941 року Кримського заарештували і вивезли з Києва. І до 1990 року про його долю нічого не було відомо. А потім виявилося, що постанову беріївського НКВС про арешт Кримського було підписано 20 липня 1941 року. "Ангелами смерті" Берії знаменитого вченого було внесено до списку за номером 22538 під назвою "Мастітиє". Маститий український академік трактувався НКВС, як "український контрреволюціонер". На першому ж допиті - 22 липня 1941 року слідчий запитав в першу чергу, коли і де Кримський познайомився з Петлюрою. І почалося сходження українського академіка на Голгофу страждань.

У тюрмі НКВС далекого засніженого міста Кустанаю було закатовано українського генія, гордість світової орієнталістики. Помер Агатангел Юхимович 25 січня 1942 року. І було кинуто його тіло у холодну яму з вапном, як злочинця, серед інших загиблих від рук сталінських сатрапів "Того, що присуджено буде, ніхто наперед не вгада".
І все ж Кримський наче знав, коли у своєму вірші "Заповіт" ще 1903 року писав:

Література:

Агатангел Кримський // Сто найвідоміших українців. К. - М., 2002.- С. 387-391.

Сюндуков І. Народ вічний у пізнанні: Українська ідея Агатангела Кримського у вселюдських системах координат //Україна incognita/ За ред. Л.Івшиної. - К., 2002. - С.287 - 291.

Управління культури Черкаської облдержадміністрації
Черкаська обласна бібліотека для дітей

Славетні українці - наші земляки

Краєзнавча розповідь для учнів 8-9 класів

Вип.3

Склала Ткач Л.О.

Відповідальна за випуск Дубова О.П.

Комп’ютерну верстку, набір та оформлення здійснив відділ бібліографічної роботи та довідково-інформаційних послуг Черкаської обласної бібліотеки для дітей

18002 м. Черкаси, вул. Кірова, 24

Тираж 50 прим.

www.wek.kiev.ua

І. Загальні положення

1.1 Правила користування комунальним закладом „Обласна бібліотека для дітей” Черкаської обласної ради (надалі – Бібліотека) розроблені відповідно до Закону України „Про бібліотеки і бібліотечну справу” (із змінами і доповненнями), Конвенції ООН про права дитини, Типових правил користування бібліотеками в Україні, затверджених наказом Міністерства культури України № 340 від 19.04.2017, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за №635/3053 від 17.05.2017 р., Статуту КЗ „Обласна бібліотека для дітей” Черкаської обласної ради (надалі – Статут).

1.3 Бібліотека здійснює свою діяльність у відповідності з діючим законодавством України про культуру, нормативними актами Міністерства культури України, департаменту культури та взаємозв’язків з громадськістю Черкаської облдержадміністрації, Статутом та цими Правилами.

1.5 Порядок доступу до фонду Бібліотеки, юридична форма відносин з користувачами, перелік основних послуг і умови їх надання визначаються згідно із Законом України „Про бібліотеки і бібліотечну справу” (із внесеними змінами), Статутом, цими Правилами.

ІІ. Права користувачів Бібліотеки.

2.1 Бібліотека здійснює обслуговування дітей, незалежно від статі, соціального походження, національної приналежності, освіти, мовних ознак, політичних і релігійних переконань, місця проживання, а також фізичних і юридичних осіб, які мають відношення до проблем дитячого читання. Бібліотечне обслуговування здійснюється на абонементах, в читальних залах, інтернет-центрі, на бібліотечних пунктах, дистанційно засобами телекомунікацій, через веб-сайт бібліотеки та інші інноваційні форми.

2.3 Ці категорії користуються абонементами, читальними залами і бібліотечними пунктами безкоштовно.

2.5 Юридичні особи користуються фондами Бібліотеки на основі відповідних договорів.

2.7 Користувачі Бібліотеки мають право отримувати:

– консультаційну допомогу в процесі пошуку та вибору джерел інформації;

– документи або їх копії через міжбібліотечний абонемент (далі – МБА), сплативши вартість послуги;

2.8 Користувачі бібліотеки також мають право:

– користуватися автономними робочими місцями з підключенням до Інтернету, власними електронними пристроями (гаджетами), портативними комп’ютерами за умови наявності автономного живлення;

– бути учасниками об'єднань читачів за інтересами;

– користуватися іншими послугами, в т.ч. платними.

ІІІ. Обов'язки користувачів Бібліотеки.

3.1 Користувачі зобов'язані:

– при одержанні документів перевіряти їх кількість та наявність у них будь-яких пошкоджень і, при виявленні дефектів, ставити до відома про це бібліотекаря, який зобов'язаний зробитина документах відповідну позначку, в іншому випадку відповідальність за виявлені в документах дефекти несе користувач;

– розписуватися за кожний одержаний у бібліотеці документ (крім читачів-дошкільників та учнів 1-4 класів) у читацькому формулярі;

– не вносити в приміщення відділів обслуговування книги та інші документи, якщо вони не є бібліотечними;

– особи з великогабаритними речами (сумками, пакетами, рюкзаками, валізами) допускаються в Бібліотеку за умови їх здачі до гардеробу (мобільні телефони, гаманці, інші цінні речі лишати при собі);

– користувачам не дозволяється заходити в службові приміщення, користуватися службовими телефонами, поширювати листівки, самостійно розміщувати оголошення, рекламні матеріали без дозволу адміністрації Бібліотеки.

3.2.1 При втраті або пошкодженні документа з фонду Бібліотеки:

– при неможливості заміни – відшкодувати його ринкову вартість. Розмір відшкодування визначається Бібліотекою.

3.2.3 За втрату або псування документів з фонду Бібліотеки, технічних засобів, обладнання або іншого майна Бібліотеки неповнолітніми користувачами відповідальність несуть їхні батьки (опікуни) або інші особи, які є поручителями за дитину перед Бібліотекою.

3.2.5 У випадку злісного порушення Правил користування та пошкодження майна Бібліотеки, несанкціонованого використання створених Бібліотекою баз даних, інших об'єктів інтелектуальної власності користувачі несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

ІV. Порядок запису користувачів у Бібліотеку.

4.1 Для запису до Бібліотеки користувач зобов’язаний пред’явити документ (оригінал), що посвідчує особу. Діти до 18 років записуються в Бібліотеку за згодою батьків або законних представників на підставі їх документа (оригіналу), що посвідчує особу або відповідні повноваження законних представників, і надають згоду на обробку їхніх персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» та Типових правил користування бібліотеками в Україні.

4.3 Записуючись до Бібліотеки, користувачі та їхні батьки (опікуни) повинні ознайомитися з Правилами користування Бібліотекою і підтвердити своїм підписом у читацькому формулярі (крім дошкільників та учнів 1 класів) зобов'язання їх виконувати.

4.5 Реєстрація віртуальних користувачів, яким послуги надаються виключно через веб-сайт Бібліотеки здійснюється без використання персональних даних.

V. Правила користування абонементами.

5.1 Абонемент (форма індивідуального обслуговування) здійснює видачу читачеві документів для тимчасового користування ними поза Бібліотекою за певних умов.

5.3 Користувач може одержати на абонементі одноразово не більше 5 документів терміном на 30 днів. Термін користування новими надходженнями, документами підвищеного читацького попиту може бути зменшено до 15 днів.

5.5 Цінні видання, а також видання, наявні у фонді Бібліотеки в одному примірнику, видаються користувачам тільки у читальних залах.

5.7 Користувач має право виносити документи з абонемента за межі відділу (Бібліотеки), якщо вони записані у його читацькому формулярі.

5.9 За систематичне порушення термінів користування документами користувач тимчасово позбавляється права користування абонементом на строк до 3-х місяців, при повторних порушеннях – на строк до 1 року або постійно.

VІ. Правила користування читальними залами.

6.1 Читальний зал (структурний підрозділ Бібліотеки з приміщенням для читання) надає можливість користування друкованими виданнями та іншими документами в межах Бібліотеки.

6.3 Читальні зали надають можливість користуватися будь-яким документом з фонду Бібліотеки.

6.5 Цінні видання, контрольні примірники документів, а також видання, одержані з інших бібліотек через МБА, видаються для користування тільки в читальних залах.

6.7 Документи, взяті в читальному залі, забороняється виносити за його межі.

6.9 Користувачі Інтернет-центру обслуговуються згідно з Правилами користування Інтернет-центру.

VІІ. Обов'язки Бібліотеки з обслуговування користувачів.

7.1 Бібліотека зобов'язана:

– інформувати користувачів про всі види послуг, що їх надає Бібліотека, в т.ч. додаткові за окрему плату;

– дбати про культуру обслуговування користувачів;

– вивчати та максимально задовольняти запити користувачів;

– систематично здійснювати контроль за своєчасним поверненням до Бібліотеки виданих користувачам документів;

– не використовувати персональні дані користувачів Бібліотеки та відомості про їхні інтереси з будь-якою метою, крім тієї, що передбачена Статутом Бібліотеки;

VІІІ. Права Бібліотеки.

8.1 Бібліотека має право:

– визначати зміст, напрямки та форми своєї діяльності;

– визначати типи і види надходжень документів до фонду Бібліотеки та джерела його комплектування;

– робити у встановленому порядку запити за вимогами користувачів на документи з фондів інших бібліотек;

– встановлювати пільги для окремих категорій користувачів Бібліотеки;

– визначати види та розміри компенсації шкоди, заподіяної Бібліотеці користувачами;

– захищати створені нею бази даних, інші об'єкти інтелектуальної власності згідно із чинним законодавством.

ІХ. Режим роботи Бібліотеки.

9.1 Режим роботи визначається „Правилами внутрішнього трудового розпорядку Комунального закладу „Обласна бібліотека для дітей” Черкаської обласної ради”, затвердженими загальними зборами колективу Бібліотеки і погодженими з департаментом культури та взаємозв’язків з громадськістю облдержадміністрації.

Директор: Ушакова Лідія Володимирівна

тел. (0472)35-70-75

Заступник директора: Мошенець Наталія Олександрівна

тел. (0472)35-71-76

Бухгалтерія

Головний бухгалтер: Недоступ Світлана Григорівна

тел.: (0472)35-75-26

Відділ обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1-4 класів

Зав. відділом: Косенко Інна Миколаївна

тел. (0472)35-72-01

Відділ обслуговування учнів 5-9 класів

Зав. відділом: Волинець Людмила Анатоліївна

тел. (0472)35-72-01

Відділ масової роботи та естетичного виховання

Зав. відділом: Пугачевська Олена Миколаївна

тел. (0472)35-72-01

Відділ комплектування фонду та каталогізування документів

Зав. відділом: Устименко Людмила Григорівна

тел. (0472)35-72-01

Відділ зберігання та реставрації бібліотечних фондів

Зав. відділом: Пащенко Людмила Анатоліївна

тел. (0472)35-72-01

Інформаційно-бібліографічний відділ

Зав. відділом: Корженевська Валентина Миколаївна

тел. (0472)35-72-01

Науково-методичний відділ

Зав. відділом: Зимовець Алла Юріївна

тел. (0472)35-71-76

Відділ інформаційних технологій та електронних ресурсів. INTERNEТ-центр

Зав. відділом: Алєксєєв Єгор Анатолійович

тел. (0472)35-72-01

• Оформлення реєстраційних документів користувачам
• Виконання довідок для фізичних та юридичних осіб
• Користування МБА
• Перегляд відео-, кінофільмів
• Проведення масових заходів на замовлення
• Ксерокопіювання
• Роздрукування інформації з електронних носіїв
• Сканування документів із фондів бібліотеки
• Експонування рекламних матеріалів у приміщенні або на сайті бібліотеки